Нагадуємо, що у нашій спільноті діє послуга: Аналіз та тлумачення українських прізвищ.
Аналіз прізвища - це лінгвістичне дослідження історії походження слова - прізвища. Така наука називається антропонімікою, а також ономастикою (від грецьких слів «антропос» - «людина» і «онома» - «ім'я»). Метою антропонімічних досліджень є виявлення інформації, яку несе в собі прізвище. Прізвища аналізують вчені-лінгвісти, антропономісти.
Детальніше... Перегляди: 6160
На заході — самі "чорняві", а на півдні — самі життєрадісні. При описі українців часто вдаються до старого звичного стереотипу — "чорні брови, карі очі". Але якщо уважно придивитися, це кліше давно застаріло: серед наших співвітчизників зустрічаються русяві й чорняві, кароокі і ясноокі представники українських земель. З допомогою антропологів і психологів ми виділили сім основних типів зовнішності українців і з'ясували, якими рисами характеру вони володіють.
До знайомства з Михайлом Нечаєм я мала кілька менш значущих зустрічей з українськими цілителями, а потім доля звела з цим знаменитим карпатським мольфаром. Ця зустріч була для мене, як для цілителя, надзвичайно важливою, оскільки саме Нечай навчив працювати з кристалами, передав мені багато замовлянь та унікальних рецептів.
Глибоке відчуття законів гармонії, природня інтуїція краси, творча уява і смак у постійному процесі пізнання істини створили особливі стильові канони мистецтва епохи 
Антиукраїнське зубоскальство про древніх укрів - наслідок дрімучого невігластва. Журналістика, як і політика для мене - всього лиш хобі. За своїм основним родом занять я викладач вузу і "пишучий" вчений: культуролог, історик, філософ. І в останні роки в центрі моїх наукових інтересів перебуває якраз найдавніша історія України. Ті самі "древні укри", про які останнім часом так люблять іронізувати "друзі" України з Партії регіонів із "завушною" технічною освітою і твердим знанням російської абетки.
Багато архаїчних елементів козацької культури, як і української традиційної культури взагалі, мають дуже глибокі історичні корені, що сягають праіндоєвропейських часів. Багато з них простежуються у культурній традиції арійської Рігведи, що почала формуватися 6000—5000 років тому в українських степах. 
Уже дві тисячі років племена і народи, що об'єднуються під назвою кельти, привертають увагу істориків, лінгвістів, політиків, націоналістів, і, відповідно, загальну публіку. Істориків привертають, зокрема, внесок кельтів в матеріальний і культурний розвиток Європи, лінгвістів приваблює те, що кельти, за їхніми поняттями, розмовляли на архаїчному (або не обов'язково архаїчному) типі індо-європейської мови, віднесеним до середини 1-го тис. до н.е. 
Світова наука довгий час стояла на позиції «відкриття» Старим світом Нового, і всі дослідження в будь-якій сфері, чи-то археології, чи антропології, чи лінгвістики, велися, переважно, дещо з позицій зверхності.
Про ту величезну державну імперію з V тис. до н.е. по IV ст. н.е., яку називали 
Гопак – народний танець інків. Думаєте жартую? Коли я вперше побачив цей танок, сказати що здивувався – це просто нічого не сказати. Далі пішли консультації. Провідні українські спеціалісти по інках не змогли нічого пояснити. Вийшли на американських. Поки-що пояснень немає. 
Чимало-хто помилково вважає, що тату - не більше, ніж декоративний елемент, який прикрашає певну ділянку тіла. Християнська церква взагалі виступає проти татуювань, розглядаючи їх як нанесення на тіло знаків, що мають негативний релігійний зміст. Насправді ж, татуювання - це вид сакрального мистецтва, котрий у глибоку давнину був невід'ємним атрибутом культури, а саме слово "тату" походить від полінезійського "tatau", що значить - малювати. Татуювання зберігали пам'ять про звичаї, вірування і моральні норми. Не були вони виключенням й серед скіфів, які ставилися до тату з особливого шаною та увагою.
91688 
