Трипільську культуру відносять до числа найдавніших на Землі – вона розвинулася 7500 років тому й існувала задовго до цивілізацій стародавнього Шумеру, Єгипту та Китаю. Трипілля – це розвинена культура землеробів, які зберігали тісний зв’язок з землею, чуйно відстежували цикли природи, зуміли створити перший місячний календар і дали назви багатьом з відомим нині сузір’ям.

Навколо родоводу Рюрика йде постійна війна між прихильниками норманської теорії і її супротивниками. Більше 300 років вчені по всій Європі намагаються відстояти свої власні (різні) точки зору. Всі аргументи йдуть від скандинавських саг і візантійських хронік до археологічних артефактів та ДНК-тестування. Незважаючи на використання такого арсеналу, досі так і не визначено: хто такий Рюрик, хто він за походженням і звідки прийшов на Русь?

Побутує міф, ніби-то на Русі вино текло рікою, столи валилися не тільки від наїдків, а й від кількості виставлених напитків - алкогольних. В "історичних" фільмах царі п'ють з великих чаш і братин. Насправді, слов'яни майже не зловижвали алкоголем, а якщо й пили - не так часто, як їх змальовують. Не тому, що не любили, а тому що мали мало часу для цього, постійно працювали. Було і ще дещо, про що ми розкажемо у цій статті. 

Найдавнішу згадку про скіфів містять ассирійські джерела. Степові терени між Доном і Дунаєм, протяжністю у тисячі кілометрів, які були заселені скіфськими племенами - близькими за походженням, за мовою і культурою родами, серед яких найвище становище займали так-званв "царські скіфи", яких описував Геродот у свойї Історії. Вони мешкали у побережжі Азовського моря, Подоння та Криму. Разом з ними сусідили також скіфи-землероби і скіфи-кочівники. Власне про них, їх антропологічні озники ми й поговоримо у даній статті. 

Слов'янські племена лужичан, лютичів, бодричів, поморян, руян здавна заселяли територію сучасної східної, північної і частково північно-західної Німеччини, а також частину Баварії. Як стверджується в даний час деякими дослідниками - в другій половині VI століття вони змінили племена лангобардів, ругів, лугіїв, хізобрадів, варинів, велетів і інших, що мешкали тут в античні часи народів. Однак, як відзначають багато дослідників, існує «дивовижний збіг племінних назв полабських, поморських та інших західних слов'ян з найдавнішими, відомими на даній території етнічними найменуваннями кордону перших століть нашої ери», згаданими в римських джерелах. Всього таких парних, співпадаючих античних і середньовічних слов'янських назв племен, що жили в даній місцевості, відомо близько п'ятнадцяти.