Нагадуємо, що у нашій спільноті діє послуга: Аналіз та тлумачення українських прізвищ.
Аналіз прізвища - це лінгвістичне дослідження історії походження слова - прізвища. Така наука називається антропонімікою, а також ономастикою (від грецьких слів «антропос» - «людина» і «онома» - «ім'я»). Метою антропонімічних досліджень є виявлення інформації, яку несе в собі прізвище. Прізвища аналізують вчені-лінгвісти, антропономісти.
Детальніше... Перегляди: 9740
Найдавнішу згадку про скіфів містять ассирійські джерела. Степові терени між Доном і Дунаєм, протяжністю у тисячі кілометрів, які були заселені скіфськими племенами - близькими за походженням, за мовою і культурою родами, серед яких найвище становище займали так-званв "царські скіфи", яких описував Геродот у свойї Історії. Вони мешкали у побережжі Азовського моря, Подоння та Криму. Разом з ними сусідили також скіфи-землероби і скіфи-кочівники. Власне про них, їх антропологічні озники ми й поговоримо у даній статті. 
Князеві Володимиру Святославичу належить виняткове місце у вітчизняній історії. Народився Володимир близько 960 р., коли його батько, Святослав Ігорович, був ще юним спадкоємцем великокнязівського престолу, а Руссю правила княгиня Ольга. Матір'ю Володимира була Малуша, ключниця палацу Ольги. Отже, він був незаконнорожденим сином.
Питають нас народи, хто ми. 
Уже дві тисячі років племена і народи, що об'єднуються під назвою кельти, привертають увагу істориків, лінгвістів, політиків, націоналістів, і, відповідно, загальну публіку. Істориків привертають, зокрема, внесок кельтів в матеріальний і культурний розвиток Європи, лінгвістів приваблює те, що кельти, за їхніми поняттями, розмовляли на архаїчному (або не обов'язково архаїчному) типі індо-європейської мови, віднесеним до середини 1-го тис. до н.е. 
Глибоке відчуття законів гармонії, природня інтуїція краси, творча уява і смак у постійному процесі пізнання істини створили особливі стильові канони мистецтва епохи 
За літописами, у східних слов'ян напередодні утворення Київської Русі існувало 14 великих груп племен, що мали такі назви: поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, бужани, волиняни, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільменські словени. Деякі з цих об'єднань згадуються і в інших пам'ятках. Візантійський хроніст Феофан називає плем'я сіверян, що жило наприкінці VII ст. поблизу Дунаю. Географ Баварський знав племена бужан, сіверян, уличів. Константин Багрянородний у своєму творі «Про управління державою» згадує слов'янські племена кривичів, дреговичів, сіверян, древлян, уличів і кілька племен, невідомих за літописами. Аль-Масуді говорить про волинян і дулібів. Вказані групи племен у істориків дістали назву «літописні племена».
Українська історія - це дзеркало трагічної долі великого народу, який володів знаннями(навіть у побіжному порівнянні, виходячи із тих фрагментарних досліджень старовини, які дішли до нас), що були значно вищими за знання іхніх сучасників із інших етносів. І досі навколо українців, зокрема козаків, існує такий собі ореол містичності.
На заході — самі "чорняві", а на півдні — самі життєрадісні. При описі українців часто вдаються до старого звичного стереотипу — "чорні брови, карі очі". Але якщо уважно придивитися, це кліше давно застаріло: серед наших співвітчизників зустрічаються русяві й чорняві, кароокі і ясноокі представники українських земель. З допомогою антропологів і психологів ми виділили сім основних типів зовнішності українців і з'ясували, якими рисами характеру вони володіють.
До знайомства з Михайлом Нечаєм я мала кілька менш значущих зустрічей з українськими цілителями, а потім доля звела з цим знаменитим карпатським мольфаром. Ця зустріч була для мене, як для цілителя, надзвичайно важливою, оскільки саме Нечай навчив працювати з кристалами, передав мені багато замовлянь та унікальних рецептів.
Багато архаїчних елементів козацької культури, як і української традиційної культури взагалі, мають дуже глибокі історичні корені, що сягають праіндоєвропейських часів. Багато з них простежуються у культурній традиції арійської Рігведи, що почала формуватися 6000—5000 років тому в українських степах. 
95167 
