Трипільська культура в історії України

Трипільська культура - це археологічна культура і цивілізація доби енеоліту (кам'яно-мідний вік), яка існувала в Дніпровсько-Дунайському межиріччі в VII-III ст. до н. е. на території сучасних України, Молдови, Румунії, частині Угорщини. Генетично вона також пов'язана з культурами неоліту Балкано-Карпатської зони: культурою Вінча (Турдаш) в Болгарії, культурою Боян, Хаманджія, Гумельниця в Румунії (Трансільванія). В колі українських археологів до 1939 року її називали "культурою мальованої, розписної галицької кераміки", а на території Румунії та Молдови  вона мала іншу назву - "Культура Кукутені" (Cucuteni). Першовідкривачем Трипільської культури вважається археолог Вікентій Хвойка, який у 1890-х роках проводив розкопки на Київщині. Трипільці були фактично першою європейською цивілізацією, винайшли плуг та колесо, започаткували землеробство, хліборобство, а також розпочали містобудування (перші мегаполіси у світі - Тальянки, Доброводи, Майданецьке). На нашу думку, з приходом степовиків-кочівників, частина трипільців все ж таки асимілювалася, а інша мігрували в материкову Грецію, де стали називатися пелазгами (лелегами, ті що покинули батьківські землі). Загалом, праслов'янська Трипільська культура, дала початок слов'янським та балканським культурам. Це підтверджується численними фактами, дослідженнями, паралелями, які власне ми і підготували для вас у цьому  розділі.

Вибір редакції