Київська Русь, Давньоруська держава

З давнього українського літопису ми знаємо, що назва Києва походить від легендарного князя Кия, котрий, якщо вірити Нестору-літописцю, разом зі своїми братами Щеком і Хоривом заснували нинішню столицю. Жодних свідчень про цього князя, крім як поетичної розповіді хроніста, по суті, не збереглося. Та й для самого Нестора ця історія вже налічувала багато століть…

Давні дискусії про походження династії Рюриковичів змушують звертатися до таких складних джерел як саги, зокрема циклу “саг про давні часи”, які найменш досліджені. Аналіз цих джерел через призму досліджень давньої історії Данії, Норвегії та Швеції, чиї династії були спорідненими, дозволяє наблизити вирішення проблеми походження династії Рюриковичів. У статті подається спроба розв’язання цієї загадки виключно на основі аналізу джерел, відкинувши емоційні пристрасті давнього і сучасного антинорманізму. При цьому використано досягнення як давньої, так і найновішої європейської історіографії.

На Русі здавна розвивалася народна медицина. Народних лікарів називали "лічцями". Про них йдеться в «Руській Правді» - найдавнішій з дійшовших до нас збірці руських законів, складеній при Ярославі Мудрому (поч.XI ст.), яка неодноразово переписувалася і доповнювалася. «Руська Правда» законодавчо встановлювала оплату праці лічцям: за законами того часу людина, завдавши збитків здоров'ю іншої людини, повинна була сплатити штраф до державної скарбниці і видати потерпілому гроші для оплати за лікування.

Навколо родоводу Рюрика йде постійна війна між прихильниками норманської теорії і її супротивниками. Більше 300 років вчені по всій Європі намагаються відстояти різні точки зору - від скандинавських саг і візантійських хронік до археологічних артефактів та ДНК-тестів. Незважаючи на використання такого арсеналу, досі так і не визначено: хто ж був Рюрик насправді за походженням і звідки він прийшов на Русь?

Ольга в останні роки свого віку вже не княжила сама, а віддала провід у державі синові Святославові. Це постать найзамітніша і найкраща, найбільш лицарська і благородна між першими володарями київської держави.

Київська Русь, як і будь-яка інша держава тієї епохи, більше потребувала воїнів і землеробів, ніж вчених. Але, все ж, певний відсоток грамотних людей повинен бути у будь-якій країні будь-якого рівня життя й державного ладу. Без них неможливе складання документів, облік державних доходів, міжнародні відносини, торгівля і збір податків. В ті часи освіту в основному отримували вдома, діти з багатих сімей, користуючись послугами найманих вчителів. Окремим етапом освіти було навчання ремеслам в майстрових цехах.

Як відомо, за часів Стародавньої Русі варяги і руси були тісно пов'язані торговельними, і родинними зв'язками, багато скандинавів жили на Русі, бо рід Рюрика був скандинавський, і тому Русь була частиною скандинавського світу. Деякі назви міст або князів (конунгів) в скандинавських сагах — це наші руські назви. Наприклад, місто Київ називалось — Kœnugarðar (Kaenugardar). Майже всім відомо, що скандинавська назва Русі або Руського каганату — це Гардаріка (Garðaríki або Garðaveldi), що значить «країна міст». Столицею Гардаріки було місто Холмгард. Власне «гард» близьке слову «місто», і означає укріплене місце, обнесене стіною.

Друга книга відомого історичного письменника Володимира Білінського. Книга адресується широкому колу читачів: науковцям, викладачам вишів, шкільним учителям, студентам, учням старших класів і всім, хто бажає знати правду про минуле.

31 травня 1223 року на річці Калці (Донецька обл.) відбулася битва між русько-половецькими полками і татаро-монгольським військом. Це було перше зіткнення руських дружин з військами держави Чингіз-хана. Важка битва завершилася жорстокою поразкою, яка знаменувала кінець ери Київської Русі. 

Князеві Володимиру Святославичу належить виняткове місце у вітчизняній історії. Народився Володимир близько 960 р., коли його батько, Святослав Ігорович, був ще юним спадкоємцем великокнязівського престолу, а Руссю правила княгиня Ольга. Матір'ю Володимира була Малуша, ключниця палацу Ольги. Отже, він був незаконнорожденим сином.

Військова магія тісно зіштовхувалась зі шкідливими за своїми цілями завданнями. Різниця між ними полягала втому, що шкідлива магія, як правило, була таємною й однобічною, військова — зазвичай публічною і мала на меті необхідність подолати активний опір жертви. Джерелом військової магії служили, імовірно і рефлекторні дії, викликані спогадом про заподіяну образу. Прийоми військової магії запозичені як із профілактичної (носіння амулетів, замовляння зброї), так і з агресивної магії — військові-ритуальні танці, що мали, крім іншого, практичний зміст тренування і розминки перед реальним боєм. 

Усі держави мають конкретну етнічну належність. Цілком очевидна етнічна належність національних держав, межі яких у цілому збігаються з межами етнічних територій державного етносу (Франція, Німеччина, Польща, Чехія тощо). Однак імперії, що охоплюють батьківщини різних народів, також є державами не кількох, а якогось одного імперського етносу (Римська, Перська, Британська, Російська імперії). Якщо останню з названих "сплотила навеки Великая Русь", то хто консолідував ранньосередньовічну імперію Київську Русь? Ця проблема історичної спадщини княжого Києва - ключова як для історії Східної Європи, так і для історії України та Росії зокрема.

Польському історику XV ст. Яну Длугошу належить першість у спробі дати пояснення походженню назви „Галич”, що нею мала б бути Замкова гора в сучасному місті над Дністром. В іншому – від чорної галки – досить поширеного птаха серед пернатих прикарпатської фауни. 

Хто така княгиня Ольга та як з'явилася вона на Київському престолі? Чи справді, ця жінка така, як її змальовують літописці - благодатна діва, яка принесла на Русь християнство. У той час, коли світом правили виключно чоловіки, вона стала першою жінкою, яка отримала в свої руки владу над супердержавою. Історики захоплюються її гострим розумом та разюче продуманим, точним і логічним правлінням княгині. Та разом з тим, вражає її войовничість і жорстокість. Тим не менш, опинившись на престолі, Ольга змогла уникнути назріваючого державного перевороту, провести ряд вкрай важливих реформ та налагодити зовнішньополітичні зв'язки...

Cлід зразу ж відзначити, що Дунай в давньоруських літописах згадується більше 20 разів, що вказує на його значення в середньовічну епоху. Вже на перших сторінках літопису Нестор (або ж його попередники) під 898 р. повідомляє: "Був же один народ слов’янський: слов’яни, що сиділи по Дунаю і яких захопили угри, і морави, і чехи, і ляхи, і поляни, яких нині звуть русь". А під 1190 р. в Іпатієвському списку вже вказується й на найменування жителів Нижнього Подунав’я – "подунайці". Та ще раніше, в недатованій частині давньоруського літопису, повідомляється, що легендарний засновник міста на Дніпрі – князь Кий – після повернення із Візантії спочатку прийшов на Дунай і "поставив городок невеликий. Дунайці називають його Києвець". 

Які таємниці ховає гробниця-саркофаг Ярослава Мудрого? Чиї насправді останки знайдені у цій гробниці та де зараз знаходяться рештки київського князя - читайте у цій статті. 

Джерела походження схiдних слов’ян беруть свій початок з території русичів та їхньої древньої столиці — міста Києва. Вивчення літописів, хронік дає підстави звернутися до найцікавіших джерел, які вказують на першопричину наших бiд. Хто ж заклав основи глибоких структурних, економічних, політичних, соціальних катаклізмів, що пронизують усі шари нашого суспільства?

Русь - релігійно, культурно, етнічно - була, є й буде із центром у Києві. Тому вже час правдивим історикам нашого краю, як слід ще раз вивчивши й зваживши, відновити справжню назву своєї держави - Русь.