Четвер
04 черв., 2020
завантаження...

Бойківщина


boyki-subetnos-ukraina

Бойківщина - історико-культурний регіон, край архаїчних говорів і традицій, де живуть мовчазні і таємничі автохтони Підгір'я - бойки, карпатський субетнос, що граничить з лемками та гуцулами. Бойки відносяться до тих нечисленних народів, що мають свої особливості в культурі та історії. Вони пережили складний шлях: боротьбу за власну ідентичність і створили навіть свою Бойківську Республіку, але вона була невдовзі знищена. Потім бойки були виселені з історичної Батьківщини, що було і є національною трагедією. Завдяки цьому, на сьогоднішній день багато з них населяють східні землі Польщі, Криму, Донбасу. Походження бойків залишається досі відкритим питання для істориків, етнографів і антропологів. Дехто виводить їх навіть від кельських племен - бойїв. У цьому розділі ми будемо знайоми вас із чарівною та загадковою Бойківщиною. 


Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

subrtnos-boyky

При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — коломийки, бартка, аркан, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки примітивіста Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев'яної архітектури і нічого в голову не приходить.

Детальніше...

33864
 

Зі спогадів життя у Сколе

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 4

skole-old-photo

У земельних книгах міста Сколе земельна ділянка, яку придбали бабуся і дідусь, як і усе плоскогір’я, називалися Сторожка. Назва походить, певно, з руської мови – сторож, страж, стражниця. І справді, місце було просто вимріяне як на таку назву. Долина у тому місці раптово звужувалася в ущелину, трохи може ширшу, аніж пінисте русло ріки у яру, отож який-небудь «широкоплечий» сторож запросто міг чинити опір біля Опору! Ще за людської пам’яти місцину ту можна було перекрити ланцюгом і зачинити на колодку. (Що за ангельські часи то були!) Відтоді побутує і инша назва: Колодка.

Детальніше...

6823
 

Походження назв міст та сіл Дрогобиччини

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Дрогобиччина

Кожна назва будь-якого поселення – єдина і неповторна. Допитливі люди не раз ставлять собі запитання: «А чому воно так називається?» На допомогу приходять старожили, які оповідять легенду чи якийсь переказ. Часто на один населений пункт їх призбирається декілька. Деякі назви поселень сягають таких віддалених часів і часом є уламками давно зниклих мов, що годі й сподіватися на їх остаточне і ймовірне тлумачення. Легенди і перекази подекуди дуже своєрідно пояснюють те, що на перший погляд непояснене.

Детальніше...

5570
 

Упир-дводушник в мітологічних уявленнях бойків

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

upyr-dvodushnyk

Назва упир безпосередньо пов’язана з давніми дохристиянськими віруваннями. Представники міфологічної школи вважали, що під іменем упиря наші Предки розуміли демона грози, який ссе хмари і впивається дощовою вологою, що в народному світогляді ототожнювалася з кров’ю живих. Б.Рибаков вважає уявлення про упирів та берегинь найдавнішими в системі вірувань в окремих богів і демонів.

Детальніше...

4764
 

З історії походження назви Сколе

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
Сколе

Назва СКОЛЕ у  мові Санскрит - СКАЛЯ, (skhala,m.), що означає ШКОЛА, тобто місце поправи  чи виправлення, руху вперед, хоч можуть бути помилки, спотикання та невдачі. 

Детальніше...

3041
 

Бойки: версії походження

Рейтинг 3.8 з 5. Голосів: 4

Хто такі бойки

Виходячи з аналізу гідронімів та оронімів Східних Карпат, Ю.О.Карпенко робить висновок, що гуцули з’явилися у цьому регіоні пізніше, ніж бойки, попри більш архаїчну гідронімію у гуцулів у порівнянні з бойками [117, с. 245]. У гідронімах панує суфіксація, що свідчить, що гуцули і бойки «сидять у Карпатах давно». Хоча, як пише автор, загальновизнаним є те, що «Прикарпаття було заселене саме білими хорватами» і погоджується з К.Герман, що «білі хорвати – найдавніші мешканці території Гуцульщини», ім’я яких походить від «білохорватського антропоніма з коренем гуц-» [117, с. 245; 55]. Ю.О.Карпенко все ж виводить від білих хорватів давніших у Карпатах бойків, а гуцули, які тут з’явилися пізніше, є продовжувачами уличів. Останні, перебуваючи на Дністрі, постали гуцулами («перетворювалися у гуцулів») і в такому вигляді з’явилися в Прикарпатті й у Карпатах [117, с. 245]. Таким чином, автор вважає, що і бойки, і гуцули не є корінним населенням Карпат, а є племенами прийдешніми. Хоча і білі хорвати прийшли сюди зі сходу, етнонім яких нібито походить від іранських мов, і живуть вони тут десь з V ст. н. е. [там само, с. 246].

Детальніше...

16801
 

Про село Річку, гуню, джергу та верховинські традиції

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Гуня

Ви ще не знаєте що таке гуня, джерга і де їх виробляють? Тоді не гайте часу - завітаємо разом із вами у верховинське село Річка, що на Міжгірщині. Тут з діда-прадіда виготовляють справжню карпатську гуню різних видів. 

Детальніше...

5709
 

Бойки: самобутні українці з Карпат

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

samobutni-ukrainci-iz-karpat

Україна – колиска народів. Хочеться чи не хочеться в це вірити недоброзичливцям, але це дійсно так. Спробуймо привідкрити одну із сторінок нашої етнічної історії, яскраві сліди якої, як побачимо нижче, збереглись до нашого часу, їх правильне тлумачення може стати для нас і дороговказом на майбутнє! Отже, у цій статті поговоримо про бойків. Хто вони та якого роду?

Детальніше...

5013
 

Про село Орів

Рейтинг 3.4 з 5. Голосів: 5
Село Орів

О́рів — село в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 1724 осіб. Орган місцевого самоврядування — Орівська сільська рада. Орівській сільській раді підпорядковане с. Зимівки. Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, але сільські будиночки досить розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.

Детальніше...

4272
 

Бойківська хата

Рейтинг 3.4 з 5. Голосів: 5

boykiv-hata

Бойківська хата — різновид українського національного житла зрубної конструкції, поширений на Бойківщині. Одноповерховий житловий будинок прямокутної форми, що складався з трьох приміщень, житлове приміщення, так звана хата («хижа»), розташована між коморою та сіньми.

Детальніше...

2042
 


загрузка...

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 
завантаження...

загрузка...