Середа
05 серп., 2020
      

Бойківщина


boyki-subetnos-ukraina

Бойківщина - історико-культурний регіон, край архаїчних говорів і традицій, де живуть мовчазні і таємничі автохтони Підгір'я - бойки, карпатський субетнос, що граничить з лемками та гуцулами. Бойки відносяться до тих нечисленних народів, що мають свої особливості в культурі та історії. Вони пережили складний шлях: боротьбу за власну ідентичність і створили навіть свою Бойківську Республіку, але вона була невдовзі знищена. Потім бойки були виселені з історичної Батьківщини, що було і є національною трагедією. Завдяки цьому, на сьогоднішній день багато з них населяють східні землі Польщі, Криму, Донбасу. Походження бойків залишається досі відкритим питання для істориків, етнографів і антропологів. Дехто виводить їх навіть від кельських племен - бойїв. У цьому розділі ми будемо знайоми вас із чарівною та загадковою Бойківщиною. 


Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

subrtnos-boyky

При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — коломийки, бартка, аркан, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки примітивіста Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев'яної архітектури і нічого в голову не приходить.

Детальніше...
 

Зі спогадів життя у Сколе

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 4

skole-old-photo

У земельних книгах міста Сколе земельна ділянка, яку придбали бабуся і дідусь, як і усе плоскогір’я, називалися Сторожка. Назва походить, певно, з руської мови – сторож, страж, стражниця. І справді, місце було просто вимріяне як на таку назву. Долина у тому місці раптово звужувалася в ущелину, трохи може ширшу, аніж пінисте русло ріки у яру, отож який-небудь «широкоплечий» сторож запросто міг чинити опір біля Опору! Ще за людської пам’яти місцину ту можна було перекрити ланцюгом і зачинити на колодку. (Що за ангельські часи то були!) Відтоді побутує і инша назва: Колодка.

Детальніше...
 

Походження назв міст та сіл Дрогобиччини

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Дрогобиччина

Кожна назва будь-якого поселення – єдина і неповторна. Допитливі люди не раз ставлять собі запитання: «А чому воно так називається?» На допомогу приходять старожили, які оповідять легенду чи якийсь переказ. Часто на один населений пункт їх призбирається декілька. Деякі назви поселень сягають таких віддалених часів і часом є уламками давно зниклих мов, що годі й сподіватися на їх остаточне і ймовірне тлумачення. Легенди і перекази подекуди дуже своєрідно пояснюють те, що на перший погляд непояснене.

Детальніше...
 

Упир-дводушник в мітологічних уявленнях бойків

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

upyr-dvodushnyk

Назва упир безпосередньо пов’язана з давніми дохристиянськими віруваннями. Представники міфологічної школи вважали, що під іменем упиря наші Предки розуміли демона грози, який ссе хмари і впивається дощовою вологою, що в народному світогляді ототожнювалася з кров’ю живих. Б.Рибаков вважає уявлення про упирів та берегинь найдавнішими в системі вірувань в окремих богів і демонів.

Детальніше...
 

З історії походження назви Сколе

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
Сколе

Назва СКОЛЕ у  мові Санскрит - СКАЛЯ, (skhala,m.), що означає ШКОЛА, тобто місце поправи  чи виправлення, руху вперед, хоч можуть бути помилки, спотикання та невдачі. 

Детальніше...
 

Бойки: версії походження

Рейтинг 3.8 з 5. Голосів: 4

Хто такі бойки

Виходячи з аналізу гідронімів та оронімів Східних Карпат, Ю.О.Карпенко робить висновок, що гуцули з’явилися у цьому регіоні пізніше, ніж бойки, попри більш архаїчну гідронімію у гуцулів у порівнянні з бойками [117, с. 245]. У гідронімах панує суфіксація, що свідчить, що гуцули і бойки «сидять у Карпатах давно». Хоча, як пише автор, загальновизнаним є те, що «Прикарпаття було заселене саме білими хорватами» і погоджується з К.Герман, що «білі хорвати – найдавніші мешканці території Гуцульщини», ім’я яких походить від «білохорватського антропоніма з коренем гуц-» [117, с. 245; 55]. Ю.О.Карпенко все ж виводить від білих хорватів давніших у Карпатах бойків, а гуцули, які тут з’явилися пізніше, є продовжувачами уличів. Останні, перебуваючи на Дністрі, постали гуцулами («перетворювалися у гуцулів») і в такому вигляді з’явилися в Прикарпатті й у Карпатах [117, с. 245]. Таким чином, автор вважає, що і бойки, і гуцули не є корінним населенням Карпат, а є племенами прийдешніми. Хоча і білі хорвати прийшли сюди зі сходу, етнонім яких нібито походить від іранських мов, і живуть вони тут десь з V ст. н. е. [там само, с. 246].

Детальніше...
 

Про село Річку, гуню, джергу та верховинські традиції

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

Гуня

Ви ще не знаєте що таке гуня, джерга і де їх виробляють? Тоді не гайте часу - завітаємо разом із вами у верховинське село Річка, що на Міжгірщині. Тут з діда-прадіда виготовляють справжню карпатську гуню різних видів. 

Детальніше...
 

Бойки: самобутні українці з Карпат

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

Бойки

Детальніше...
 

Про село Орів

Рейтинг 3.4 з 5. Голосів: 5
Село Орів

О́рів — село в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 1724 осіб. Орган місцевого самоврядування — Орівська сільська рада. Орівській сільській раді підпорядковане с. Зимівки. Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, але сільські будиночки досить розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.

Детальніше...
 

Бойківська хата

Рейтинг 3.4 з 5. Голосів: 5

boykiv-hata

Бойківська хата — різновид українського національного житла зрубної конструкції, поширений на Бойківщині. Одноповерховий житловий будинок прямокутної форми, що складався з трьох приміщень, житлове приміщення, так звана хата («хижа»), розташована між коморою та сіньми.

Детальніше...
 


загрузка...

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...