Субота
06 черв., 2020
завантаження...

Гуцульщина


gutsulschyna

Гуцули - унікальний і древній народ, який захоплює своєю загадковістю, барвистістю та розмаїтістю. Гуцульські звичаї, традиції та мистецтво - це безумовно набуток світу. Гуцульщина - як культурний острів, без якого важко уявити собі нашу Україну. І тим не менш, досі є ще чимало не вивченого, не дослідженого із гуцульського всесвіту. 

МОЛЬФАРИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

nechay-molfarЧарівні та загадкові, похмурі і таємничі, карпатські мольфари вже давно стали справжнім явищем в українській культурі, завдяки якому Україна багатіє і привертає увагу іноземних дослідників, подібно мезоамериканським чи алтайським шаманам. Мольфари - це частина етнографії українського народу. А тому, пропонуємо вам більше дізнатися про цю, вкриту містикою, частину нашої спадщини.

Гуцульський топірець, бартка

Рейтинг 3.9 з 5. Голосів: 8
gutsulskyi-topirec-bartka

Віддавна такий самодостатній і багато в чому неповторний український субетнос, як карпатські горяни (гуцули, бойки, лемки), славився своїми витривалими і волелюбними вояками. Вони вправно володіли зброєю, в особливості традиційною: келепом («келеф», «келеп»), ножем («чепелик» та ін.), різними типами палиць («насіка», «булавка», «буздиган», та ін.), а передусім, звісно, своєю «візитною карткою» — топірцем («топірець», «топорець», «сокирка», «бартка», «барда», «балта»).

Детальніше...

26463
 

Гуцули: походження назви та історичні відомості

Рейтинг 3.9 з 5. Голосів: 13

guculy-pokhodzhennia

Питання походження назви "гуцули" в науковій літературі досі не з'ясоване. Однак, це не дивно, адже писемні відомості про них та їх назву до XIX ст. мізерні. Різні вчені на протязі часу будували доводи, що назва цього племені готського, печенізького, половецького, тюркського, сарматського, кавказького і навіть етруського походження.

Детальніше...

19865
 

Черемош - священна ріка гуцулів

Рейтинг 3.4 з 5. Голосів: 5
chornyi-cheremosh-rika-kryvorivnya

"Віддавна переказують, що до схід сонця злітаються з Чорногори найдужчі орли полоскати свої дзьоби і крила в бистрині, де зливаються Білий і Чорний Черемоші, несучи водограї, щоб химерними закрутинами обіймати задумливі гуцульські гори. Шумить, нуртує і піниться він, як оскаженілий, розпорошує дрібні бризки, б'ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили, несамовито виривається з тісних скелястих лещат і повільним розливом заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густолистої калини.

Детальніше...

15410
 

Дримба гуцулів: як виготовити і грати?

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

karpatska-drymba

Дримба (варган, орган, віґран, дрімка, торомба, доромба, дрімля, друмля, дромба) — це музичний інструмент, який до першої чверті ХХ ст. був поширений по всій території України. Розповсюджений він і серед інших народів світу — слов’янських, тюркських, фінських, монгольських тощо. З переходом до інших місцевостей може урізноманітнюватись його форма, але суть залишається незмінною.

Детальніше...

10081
 

Гуцульська ґражда

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

grazhda-guculska

Який господар, така і хата. Мандруючи Гуцульщиною, розумієш – господарі тут не аби-які. Прагнення, чи звичка, цих людей робити все красиво, зразу впадає в око. Ось хатка – як  писанка, інша – святкова, крита бляхою, різьбленням, а ця зовсім маленька, та й почорніла від старості, а все-одно привертає погляд і залишається в пам’яті. Об’єднує їх одне – гармонія з природою, горами і небом.

Детальніше...

8890
 

Карпатський бурий ведмідь

Рейтинг 3.5 з 5. Голосів: 4
Карпатський бурий ведмідь

Бувалі в бувальцях любителі походів Карпатськими горами, котрих тягне сюди, як примагнічених, вважають, що той мандрівник, який на власні очі — хоча б раз — не бачив тутешнього бурого ведмедя (не у вольєрі, зрозуміло, а в природному середовищі), — принаймні невдаха. Автор цих рядків за тринадцять років перебування на Івано-Франківщині сходив тутешні гори мало не вздовж і впоперек.

Детальніше...

8162
 

Тисячолітнє селище Ланчин

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

lanchyn-selo

Коли Карпати скинуть зi своїх круч води Прута, рiчка одразу не заспокоюється й не обростає болотистими заплавами зi свiйськими й дикими качками вперемiш, якi так полюбляв Остап Вишня, i де вечорами "кумки" кличуть своїх кумiв - "кум-кум", - де вiтер зриває з води легкий запах риби, а береги поросли непролазними чагарями очеретiв, бiля яких легко повiрити в утоплениць, що залоскочуть тебе до смертi. Нi! Рiчка далi вигулює своїх бiлих баранцiв на круглих камiнцях, немов iз гiрської втрамбованої скелями дороги несподiвано потрапляє на брукiвку, збудовану не за австрiякiв, а ще до того, як виник санскрит, та й узагалi люди навчилися розмовляти.

Детальніше...

7572
 

Костюм гуцулів села Чорна Тиса

Рейтинг 2.7 з 5. Голосів: 3

selo-chorna-tysa

Результати експедиційного дослідження вказують на те, що методи виготовлення строю даного села майже без змін передавалися від покоління до покоління і збереглися до сьогоднішніх часів. Складові частини чоловічого та жіночого костюму містять спільні та відмінні особливості.

Детальніше...

7346
 

Гуцульський світ Станіслава Вінценза

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 5

stanislaw-wincenz

Минулого тижня в культурно-мистецькому центрі «Є» відбулася презентація першого тому тетралогії (чотирикнижжя) Станіслава Вінценза «На високій полонині». Одна з небагатьох найзначніших книжок про Гуцульщину вийшла у видавництві «Лілея НВ» за підтримки Посольства Польщі в Україні й Польського інституту в Києві з ініціативи радника з питань науки та культури Польського Посольства пані Олі Гнатюк. Переклад здійснив Тарас Прохасько.

Детальніше...

7178
 

Бокораші - карпатські плотогони

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

bokorashi-karpatski-plotogony

Бокораш  — назва плотогона, здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, який займався сплавом лісу річками в Українських Карпатах. Стовбури зрізаних та очищених від гілок дерев в'язали у плоти, які, у свою чергу, зв'язували один за одним у своєрідну, інколи досить довгу, вервечку. Так утворювався один пліт — бокор.

Детальніше...

6642
 

Гуцульські кріси та пістолі

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

guculski-krisy-ta-pistoli

Художня зброя на Гуцульщині займає визначне місце в українському мистецтві. Виконана місцевими народними майстрами, вона не тільки була далекою від стандартизації, а навпаки, кожну річ він намагався підібрати та зробити антропометричну зброю, тобто співрозмірну, зручну для певної людини. Як одна з груп творів ужиткового мистецтва, зброя вбирає в себе такі види мистецтва, як художню обробку дерева, художню обробку металу, художню обробку виробів з рогу та кістки. Допоміжним також була художня обробка шкіри – у виготовленні ременів для кріс, порохівниць та у виготовленні чересів як частини захисного озброєння гуцула.

Детальніше...

6392
 

Походження власних назв Косівщини

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Походження назв Косівщини

Основними топонімотвірними мотиваціями Косівщини понад 3500 років тому були соляні джерела та  календарно-астрономічне святилище із центром на Лисині Космацькій.

Детальніше...

6036
 

Дримба гуцулів Українських Карпат

Рейтинг 3.5 з 5. Голосів: 4

drymba-ukrainskyh-karpat

Цей дослідницький проект виник завдяки одній фотографії, яку Філіп Даллайс випадково помітив навесні 1999 року, роздивляючись книгу польського фотографа Анджея Полєца "Дальні луги і болота: гуцули сьогодні", яка перебувала на полиці університетської бібліотеки Інституту етнології Невшательского університету (Швейцарія).

Детальніше...

5637
 

Гуцульська скриня

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3
1002167 508915305855968 373620929 n

Гуцульська скриня є символом благополуччя і як написано в історичних виданнях про Гуцульщину, - оберегом родинного достатку. Скриня займала особливе місце в інтер’єрі селянської хати. У побуті вона служила переважно для зберігання святкового одягу, тканин, прикрас та інших коштовностей, а також призначалася для посагу нареченої. Тобто виконувала не лише своє вжиткове призначення, а й була головним атрибутом весільного обряду, символом майбутньої сім’ї, оберегом духовних і моральних засад.

Детальніше...

5429
 

Легендарна Криворівня

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3
вид на криворівню

Криворівня — село Верховинського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині. Лежить воно на звивистих берегів гірської річки Чорний Черемош - від чого й отримало таку назву. Починаючи з XXст., Криворівня - місце зустрічі і відпочинку корифеїв української культури, своєрідна "літня столиця" українських письменників.

Детальніше...

5153
 

Останні вівчарі Карпат

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

ostanni-vivchari-karpat

Живуть вівчарі (тут кажуть: літують) по чотири місяці високо в горах: випасають худобу, доять, із молока роблять сир. Часто зі стадом долають десятки кілометрів.

Детальніше...

4959
 

Карпати як джерело духовності горян

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 4
8522212107

Прекрасна природа Гуцульщини, прекрасний і нарід її. Гуцул — се дитина. Він наївний, він первісний, він ще не християнин. Він близький до природи і вірить в могучі, тайні її сили. Його окружають гори, а не фабричні труби, він далеко від залізничих доріг, автомобілів, аероплянів, він живе ще в камінній добі, хоч і уживає заліза. І тому світ для нього є тайною. Всьо одушевлене кругом Гуцула, всьо має тайний змисл, всьо жиє своїм особливим життєм... (Гнат Хоткевич "Гуцули і Гуцульщина")

Детальніше...

4610
 

Космач - унікальне село на Гуцульщині

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

kosmach-guculske-selo

Оспіване в піснях і легендах, змальоване в картинах, описане письменниками і науковцями, це карпатське село не має собі рівного в Україні. Космач називають столицею Гуцульщини, її серцем. Впродовж століть з’їжджаються сюди з усіх усюд митці, щоб пізнати і змалювати неповторну красу природи, народні звичаї, самобутнє мистецтво Космача. Що ж знаємо з його історії?

Детальніше...

4212
 

Мені Мерюел Дові - «Дівчина в Карпатах» (A Girl in the Karpathians), 1891

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

divchyna-va-karpatah-meri-dovel

В 1890 році 23-річна шотландка Мені Мерюел Дові здійснила кінну мандрівку за маршрутом Коломия - Делятин - Микуличин - Космач - Жаб'є -Дземброня - Чорногора - Жаб'є - Косів. Наступного року була видана книга "Дівчина в Карпатах", українською на жаль досі не перекладена. Ось невеликий уривок про перебування в Микуличині:

Детальніше...

4135
 

Гуцульська сотня УСС

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

guculska-sotnia-usss

Ми всі думали, що Українські січові стрільці – це галичани, уродженці Львова, Тернополя, Станіслава і навколишніх сіл. Виявляється, це не зовсім так. До Легіону УСС найбільше зголосилося добровольців-“самохітників” з гуцульських сіл: Брустурів, Річки, Яворова, Космача, Прокурави, Кобаків, Красноїля, Криворівні, Жабйого, чотирьох Березовів... А ще з гуцульських сіл Буковини і Закарпаття. Верховинців розподілили в кожну з восьми сотень новоствореного Легіону.

Детальніше...

3924
 

Чия ж насправді «Гуцулка Ксеня?»

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 3

ksenia-guculka

У ній вчувається відлуння танго... Зовсім неподалік від нас народилася пісня, яку неодноразово співали у Москві, Варшаві, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку. Був час, коли «Гуцулку Ксеню» вважали чомусь забороненою. Навколо неї ходило багато легенд та небилиць, а досьогодні не­правдиві імена її творців вводять в оману багатьох із нас, що й  спонукало  дошукатися правди.

Детальніше...

3836
 

Михайло Кочерган - «Загадкова Гуцульщина» (2010)

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Михайло Кочерган - Загадкова Гуцульщина

Гуцульщина - це історично-географічна частина України, яка охоплює гірські райони Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Ця споконвічна українська територія входила колись до складу Київської Русі. Етнографічна група українців, які населяли ці райони, як і все населення західноукраїнських земель, протягом століть зазнавала гніту угорських, австрійських, польських, чеських, румунських панів. А від вересня 1939 року галицькі гуцули належали до УРСР. Буковинські гуцули від 1940 року, а закарпатські від 1944 року також належали до УРСР. І Гуцульщина, як і вся Україна, стала незалежною 24 серпня 1991 року. Проголошення незалежності України - це велика історична подія, що дала можливість усім народам України бути вільними від іноземних гнобителів.

Детальніше...

3600
 

Про голод на Гуцульщині у 1900-х роках

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
1NypcNUJqjI

Гуцульщина переживає страшні часи, яких найстарші тамошні мешканцї не памятають: часи голоду. Розпука бере ся, коли заїдеш до одного, другого, десятого села, заглянеш до ха­ти, приглянеш ся цїлій наготі сеї крайної нуж­ди. І треба здоровенних нервів, щоби могти на те все дивити ся, або збайдужнїти так, як збай­дужнїла тамошна інтелїґенция, що бездушно ди­вить ся і не бачить, слухає і не чує, та не роз­крила сьвітови очий, не взяла ся до ратунку. А нарід гине з голоду. (В Гуцульщині голод! ("Діло", 1913))

Детальніше...

3501
 

Народні прикмети Гуцульщини

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
Народні прикмети гуцулів

Народні прикмети - це прикмети, які стосуються різних подій і явищ, їх створювали гуцули впродовж тривалого часу, вони допомагали пророкувати найближче майбутнє та застерігали від небезпеки. Народні прикмети ґрунтуються на спостереженні людей за навколишнім світом: подіями, тваринами, птахами й природними явищами.

Детальніше...

3373
 

Марія Кречунєк на прізвисько Чукотиха

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

mariya-krechuniek

Мова піде про фотографію старої гуцулки, яка облетіла увесь світ і навіть у 1931 році отримала гран-прі на виставці у Парижі. Проте сама гуцулка довго залишалася неідентифікованою і невідомою для суспільства. Ми зібрали достатньо фактів про бабусю, тож пропонуємо вами з ними ознайомитися у нашй статті. 

Детальніше...

3347
 

Гуцульська убиря

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
Гуцульський стрій

Опинка май инакшя вид запаски, бо удолині має широку «пиенівку» на три пальці, може бути черлена або писана, а ззаду “чорногузка” на тридцікь сантиметрів. Уна може бути така завелика, ек змірєли чєлідину перед роботов, а запаска є уся у бартках писана, нимає здолини писнівки і ззаду нима “чорногузки”. Запаску унизу гаклювали або плели шнур і їго пришивали до запаски, і ззаду у неї нима “чорногузки”.

Детальніше...

3057
 

Володимир Гнатюк - В справі Гуцульщини (1913)

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

v-spravi-guculshchyny

В остатних кількох місяцях появив ся в Дїлї ряд статий про Гуцульщину, в яких порушувано одначе лише дві справи: 1) Справу голоду. 2) Справу дикої плавачки на Черемоши. Перша справа тепер не актуальна, але друга мабуть не швидко зійде з дневного порядку, бо й міністерська комісия, що їздила в вересни понад Черемош, не заявила ся проти неї. І се зовсїм зрозуміле. Менші шкоди, як поробила повінь перед трьома місяцями, позатирані (як їx сконстатувати тепер на голих уже царинках та городах?), більші хоч видні, то все ж чужі люди, що перший paз в околици, не годні докладно оцінити їx, бо вони не знають стану з перед повени. Крім того інформациї подавали комісиї концесіонарі або їx прихильники, а з боку людности не було такого представителя, що не тілько розумів би докладно річ, знав усї місцевости, мав при собі виказ усїх шкід, але й мав голову на карку та знав, що, коли і як та де говорити.

Детальніше...

2622
 

Мартін Поллак - «До Галичини» (Nach Galicien,1984)

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Мартін Поллак - До Галичини

"До Галичини" (NachGalicien) – перша книжка австрійського журналіста і письменника Мартіна Поллака, яка вийшла 1984 року. У ній письменник, як вказано в анотації, "розвіює австрійський "цукровий" міф про колишню коронну землю Австро-Угорської імперії. Його уявна подорож проходить Східною Галичиною – ландшафтами скрути й нужди, де нафтові магнати та рабини-чудотворці гротескно співіснують із бідними єврейськими штетлями, де русини, поляки, румуни, гуцули, вірмени, караїми, німці, роми ледь виживають у корумпованому й неписьменному краї, де водночас твориться багатомовна культурна мозаїка та пишеться прекрасна література".

Детальніше...

2442
 

Унікальні раритетні фото Верховини 100-річної давнини

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

guculy-rarytetni-photo

В фондах Австрійського державного архіву у Відні вдалось виявити фото Верховини, а також околиць часів Першої світової війни (1914-1918 рр.). 

Детальніше...

2179
 

Черес - гуцульський пояс-оберіг

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

2 5d7bd40b42004

В Карпатах здавна відомий широкий “черес” (чересел, чресленик, чресельник) - так-званий шкіряний пояс, котрий носили виключно гуцули, чоловіки. Він захищав людину не тільки від виробничих травм і бойових поранень, але й магічно, будучи оберегом, захищаючи від зловорожої магії.

Детальніше...

1209
 

Аркан - гуцульський танець ініціації

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 5

Аркан - замикаюче коло, танець в гуцулів

Аркан - священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Фактично до сих пір у гуцулів керівним є цей ініціальний чоловічий союз, умовно іменований "Аркан". Головною особливістю союзу - є його музичний супровід з характерним ритмічним чергуванням — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.

Детальніше...

19916
 

Гуцульські килими і ліжники

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

karpatski-lizhnyky-kylymy

Ліжник супроводжує все життя гуцула – від його приходу в життя аж до завершення земного шляху. Тому, як універсальний оберіг, використовується у народній обрядовості. Це і благословення батьками дітей до шлюбу, обдаровування ліжниками молодих на весіллі, а також використання їх у поховальних обрядах.

Детальніше...

18135
 

Вірування мисливців Карпат

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 6

myslywci-karpat-obryady

У даній статті ми поговоримо про мисливство Українських Карпат, а саме якими ритуалами та обрядами володіли гуцульські мисливці, як полювали на велику та малу здобич, як виглядали гуцульські рушниці, чи справді гуцули "стріляли гадюками" та які замовляння над ними проговорювались?  Усе це дізнаєтеся із нашого матеріалу про вірування мисливців Карпат. 

Детальніше...

11207
 

Жаб'є - гуцульська столиця

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

Село Жаб'є

Жаб’є (Zabie) - один із центрів гуцульської культури, районний центр. Знаходиться селище на висоті 620 метрів над р.м., на півдні Івано-Франківської області, за 120км від обласного центру і в 32 км від залізничної станції Ворохта. У 1962 р. «совєтами» воно було перейменоване у «Верховина», що внесло певну двозначність: Верховина - це назва високогір'я, Верховиною могли назвати у піснях і Косівщину і Надвірнянщину, і інші високогірні місцевості, а назва Жаб’є має кількастолітню історію, її дотепер вживають жителі цього населеного пункту, вона фігурує у піснях і фольклорі. Перша письмова згадка про Жаб’є зустрічається у 1424 році, князь Свидригайло передав його в користування якомусь Драгосимовичу.

Детальніше...

9459
 

Великодні традиції гуцулів

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4
2 fit content width

Характерною особливістю гуцульської обрядовості є дуалізм, тобто стійке переплетення дохристиянських і християнських вірувань. Рудименти такого світосприйняття збереглися у звичаях і обрядах гуцулів до середини ХХ століття. Хоча старше покоління вже не розуміло суті багатьох ритуальних дій, але виконувало їх за традицією, бо вони мали забезпечити щастя і благополуччя в господарській діяльності та сімейному житті. Винятком не є і традиційна весняна обрядовість гуцулів, у якій простежуємо нашарування трансформованих і з роками пристосованих релігійних звичаїв на архаїчні народні обряди.

Детальніше...

8828
 

Чоловік і жінка в гуцульській традиції

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 4

cholovik-i-zhinka-guculy

Як любов дає лиш у рідкісних випадках привід до шлюбних зв'язків, так і подружнє життя рідко стає сердечним. Чоловік є володарем, якому підлягає жінка. Це співвідношення досить часто проявляє себе ззовні. Коли чоловік і жінка йдуть однією дорогою, то, як правило, вона відстає від нього щонайменше на один крок. Якщо потрібно нести тягар, то, звичайно, його звалюють на жінку. Верхового коня, звичайно, використовує чоловік, у той час, як жінка йде поруч пішки.

Детальніше...

7977
 

Гуцули: спосіб життя, харчування й одяг

Рейтинг 4.2 з 5. Голосів: 6
photo1740

Спосіб життя гуцула є надзвичайно простий, його потреби невибагливі. Як жили гуцули у давнину розповідає відомий австрійський історик, етнограф і дослідник Гуцлуьщини - Раймунд Кандль. Зі студентської лави він захопився вивченням стародавньої та середньовічної історії Буковини і рідного міста - Чернівців, етнографією і фольклором русинів та їх гірської гілки - гуцулів. В кінці XIX ст. Раймунд Фрідріх Кайндль став провідним знавцем етнографії та фольклору Гуцульщини, а також одним з найбільш заслужених і продуктивних німецьких дослідників життя українського народу в Австро-Угорщині.

Детальніше...

7557
 

Різбярство на Гуцульщині

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

rizbyarstvo-na-guculschyni

Гуцульщина — етнографічна частина України, розташована в південно-східній частині Карпат (верхів'я річок Тиси, Сучави, Че­ремоша, Прута, Бистриці та ін. ) й охоплює гірські території При­карпаття, Буковини й Закарпаття.Наявність великих лісових масивів у краю сприяла розвитку різних видів обробки деревини, зокрема й художньої. Корені цьо­го виду декоративно-вжиткового мистецтва сягають у далеке ми­нуле: початком плоского різьблення на дереві можна вважати перші зарубки на корі дерева, різьблені знаки — помітки власності (ділянки землі, дороги в лісі і т. д. ).

Детальніше...

7271
 

Гуцульська кахляна піч

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

guculska-kahlyana-pich

Життя горян завжди було суворе та важке, але оточене дивовижними за красою ландшафтами. А їх ужитково-декоративне мистецтво тісно пов’язане з цим складним побутом, воно відображає цю гірську естетику і відзначається яскравою самобутністю. З усього різноманіття його проявів і тепер найбільш трудомістким та примхливим ремеслом вважається гончарство. А виготовлення кахлів — це особливий його різновид.

Детальніше...

7157
 

Гуцульська малпа або снігова людина в Карпатах

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

123-1280x720

Розмови про снігову людину в Карпатах точаться вже не одне десятиліття. В Україні, як і в цілому Радянському Союзі, ця тема була закритою і тільки інколи в телевізійних новинах можна було почути коротеньке повідомлення про снігову людину, яку бачили в тій чи іншій зарубіжній державі. І знову довге мовчання преси, хоча за кордоном в цей час виходили про снігову людину великі публікації, ба, навіть книги.

Детальніше...

6639
 

Міфологія і ритуали Карпат в поезії Василя Герасим'юка

PDF
Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
mifologiya-i-rytualy-karpat

Дослідники творчості В.Герасим’юка (І.Дзюба, Т.Салига, Л.Тарнашинська, К.Москалець) [Див.: 9, 10,15, 18, 20] неодноразово наголошували на тому, що в його ліриці домінує Гуцульщина з її культурно-етнічною своєрідністю та драматичною історією. В.Герасим’юк послідовно, від збірки до збірки творить міф свого гуцульського краю: його «художня мікрогалактика» (Л.Тарнашинська) досить яскраво відбиває специфіку карпатського терену в його найрізноманітніших аспектах – етнічних, географічно-територіальних, етнографічних та духовно-ментальних. В інтерв’ю з Л.Тарнашинською поет наголосив, що його перші чотири збірки («Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Діти трепети») поєднані спільною ідеєю, тому їх можна сприймати як поетичний тетраптих, вони – про коріння, про проблему духовних витоків [20, с. 108]. 

Детальніше...

6090
 

Гуцульська курна хата

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
Гуцульська хата

Деякі типи народного житла існували віками, зокрема й курна хата. Подекуди в Україні, особливо на Бойківщині, їх можна було бачити ще 20 років тому. Проте, на Гуцульщині сей тип житла зник набагато раніше. 1876 року С.Витвицький писав: "де-не-де ще курні хати, тобто без комина, збереглися, але вони поступово зникають". Тож, у дослідженнях етнографів кінця XIX - поч. ХХ ст. свідчення про такі будівлі досить неповні.

Детальніше...

5761
 

Кому гуцульського любаса?

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
964620912

«Знаєш, Оксано, я така завдоволена, що зараз з Тинкалюком, він та-а-а-акий... ну.... як тобі пояснити... може в ліжку багато...Та й що казати, він — гуцул!». Така випадково підслухана розмова в автобусі між двома  молодичками змусила задуматися: що ж такого є в гуцулах, що примушує дівчат і молодичок шарітися та задоволено розповідати про неймовірне кохання з горянами.  Згадалося і як в студентські роки хлопці з карпатських сіл також користувалися неабиякою популярністю серед міських дівчат. Вони були значно вищими від своїх міських ровесників, кремезнішими, завжди були при грошах. І хоча не відзначалися особливою культурою поведінки, ті дівчата, з якими вони зустрічалися, були в захопленні. «Бо то справжні чоловіки, знають, що з жінкою робити», — усміхалися задоволені подруги».

Детальніше...

5435
 

Симбіоз хреста та гуцульських архаїчних символів

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

symbioz-hresta-ta-karpatskyh

Станом на сьогоднішній день, з утвердженням єдиних канонічних засад на територіях охопленних християнською церквою, символ хреста уніфікувався і в системі народних і релігійних вірувань являється єдиним засобом захисту християнина від зовнішніх негативних проявів (хрест натільний, хресне знамення, обряд хрещення тощо). Як наслідок поза увагою залишилися такі архаїчні засоби як вода, дьоготь, часник, осика, без яких ще кілька десятиліть тому не обходилась жодна захисна обрядотія. Такий симбіоз хреста та природних апотропеїчних засобів найяскравіше прослідковується серед населення українських Карпат а зокрема на прикладі Галицької Гуцульщини.

Детальніше...

5231
 

Яремчанщина - перлина Карпат

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

yaremchanshchyna-perlyna-karpat

Перлиною Карпат називають Яремче та прилеглі до нього райони не даремно. Екзотичні ландшафти, цілющі джерела, чудові пам’ятки архітектури, давня і цікава історія краю, самобутня культура та мова щирих гуцулів зробили Яремче найвідомішим туристичним центром на Прикарпатті. Акуратне європейське містечко зі своїми звичаями і традиціями приваблює круглорічно тисячі вітчизняних та зарубіжних туристів. Найбільш магічними місцями є водоспад «Пробій» на річці Прут, камінь та скелі Довбуша, унікальні відслонення на правому березі Пруту, за якими можна відслідкувати складний і тривалий процес формування ще зовсім молодих Карпатських гір.

Детальніше...

4970
 

Гуцульські та покутські свічники-трійці

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

guculski-svichnyky-triycya

На Гуцульщині та Покутті дерево – найдоступніший матеріал для будівництва та виготовлення предметів побуту. Його особливі природні властивості й простота оброблення зумовили таке розмаїття форм і багатство оздоблення, що ми ніколи не перестанемо дивуватися винахідливості та фантазії митців, які, узявши до рук різець, перетворюють шматок дерева на справжні шедеври народної творчості.

Детальніше...

4877
 

Праісторія гуцульського краю

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

praistoriya-guculskogo-krayu

Про життя людей на території Гуцульщини в період первіснообщинного ладу небагато інформації. Лише випадково виявлені археологічні знахідки в цих місцях свідчать про існування тут людей у ті віддалені часи. На цій території у свій час проживали даки, кельти, білі серби та хорвати. Багато знахідок римських монет, виявлених на Гуцульщині, свідчать про зв'язки поселенців цього краю з римлянами. Загадковою залишилась у пам'яті гуцулів Овідієва гора біля Кут, яку вчені пов'язують з місцем заслання римського поета Овідія.

Детальніше...

4213
 

Розповідь про самітника в горах

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

samitnyk-v-karpatah

Молюся, щоб у хвилину смерти я мав час ще і ще раз подумати про той краєвид! У тих горах, більш ніж потім у різних інших, я найліпше відчував присутність Бога і Його, хотілося би сказати, «людськість». Той Бог, який покликав до життя такі гори і їх красу, не лячну, а близьку, заспокійливу, що дає радість буття, тишу і досконалу самотність із самим собою, - якби був людиною, то був би людиною дуже шляхетною і доброю.

Детальніше...

4197
 

Життя на полонині

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

zhyttia-na-polonyni

Старі ведмеді мудріші. Вони коли йдуть на полювання, то беруть у лапи моху і так лізуть поверх ломів у кошару. Тоді їх не чути, бо суччя не ламається, а коли перелізуть через ділницю, тоді кидають мох, а вхопивши вівцю, тікають з нею. Та хоч тоді нароблять шуму, але вже запізно, бо ведмедя вже "не зіпре і не йме ніяка сила".

Детальніше...

4135
 

Лука Гарматій - дослідник гуцульської культури

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

luka-garmatiy-guculshchyna

Гарматій Лука Васильович (30. 10. 1866 – 31. 10. 1924) – етнограф-фольклорист. Народився в с. Лучка (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.) в сім’ї селянина, громадського діяча Василя Гарматія, котрий у тридцять вісім літ був обраний на Тернопіллі послом до австрійського парламенту у Відні.

Детальніше...

3886
 

Озеро Несамовите - там, де народжується град

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2
Озеро Несамовите зимове

Багатьом відомо, що крім найбільшого і найпопулярнішого Синевірського озера, в Карпатах є чимало невеликих, досить цікавих «захмарних» озер — реліктів давнього зледеніння. Всі вони знаходяться на висотах від 1450 до 1800 метрів. Жителі гір називають їх «морські очі». Пастухи, що випасають свої отари на полонинах Чорногори, Свидовця, Рахівського гірського масиву розповідають легенди про загибель худоби в безоднях цих озер, про страшні грози від кинутого у воду каменя…

Детальніше...

3608
 

Гуцули – нащадки етрусків?

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

dama-s-elche

Прямими нащадками етрусків у античну епоху вважалися горяни Альп, яких історія знає під іменем “рети” (raeti). Вони, як зазначає римський історик Тіт Лівій, “… під впливом оточуючої природи здичавіли до такої міри, що … не зберегли від старих звичаїв нічого, крім мови, але навіть мову вони не зуміли зберегти без перекручень“. Від етноніму рети чи ретії походить назва території, на якій вони мешкали - Реція. Це – теперішні південна Баварія, східна Швейцарія та Тіроль. Її в 15-му р. до хр.е. окупував Рим (Таціт, “Аннали”, 11, 17; “Історія”, 1,63; 111, 53; У, 25). Тут досі мешкають їх нащадки – рето-романці.

Детальніше...

3587
 

Осип Залеський - Враження з мандрівки по Гуцульщині (1938)

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

osyp-zeleskyi

Осип Залеський (1892-1984) –  український композитор, диригент, літературознавець. Народився на Бережанщині, помер у США. Вояк УГА, засновник і перший директор філії Музичного інституту імені М.Лисенка у Станиславові. Спільно з дружиною, Галиною Лагодинською-Залеською, створив Український музичний інститут у Баффало. У 1938 побував на Гуцульщині, про що написав у газеті "Діло". Публікуємо повний текст. 

Детальніше...

3477
 

Полонина Дземброня: свято виходу на полонину

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

polonyna-dzembronya

Під кінець травня або на початку червня на Гуцульщині завжди відбувався похід-вихід на полонину. Кілька днів перед виходом депутат давав наказ своїм пастухам повідомити всіх людей (мішьильників), що під час зими зголосилися віддати свою маржину та вівці на полонину, про день виходу. А тоді кожний мішьильник мав за завдання пригнати свою маржину на полонину.

Детальніше...

3352
 

Історія філософії по-гуцульськи

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

philosofiya-po-guculski

На почєтку всуди були гуцули, а витак потім поробили си турки і жиди. Гуцули були першими «фільозофами». «Фільозоф» – то є сказане по-грецки. Значит то само шо: «мудрагель». А то сказане по-грецки аби не пизнати. Бо пощо то всьо знати, єк було напочєтку? Але греки то не були греки іно гуцули, шо вдавали грека. Бо напочєтку ни було греків, іно всуда були гуцули.

Детальніше...

3090
 

Ґазда Костин Лепкалюк із Старого Косова

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

lepkaluk-z-kosova

Колись я писав про успішну гуцульську кооперацію за Польщі. Цього разу про буття гуцулів за неньки-Австрії. Цей гуцул вибивається з загалу. Він не збідований, не зневажений всіма достойниками, не пияк. Він навіть не опришок Він багатій, як тоді казали дука, меценат, депутат до галицького сойму у Львові і до імперського у Відні. Він власник полонини Кренти і постачальник добірних коней до імператорських стаєнь. Це ґазда Костин Лепкалюк. Його нащадки стали юристами, лікарями, інженерами. Воювали в УСС, УГА, УПА. В еміграції один з правнуків став успішним інженером-мостобудівельником. Славетний рід. Викладаю фото і уривки з книги Михайла Ломацького "З гір Карпат". 

Детальніше...

2986
 

Карпатський цивілізаційний острів

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

1569585038144

Ще до 70-х років ХХ століття європейські археологи, а за ними й українські, вважали, що вкраїнський Карпатський кряж та його околиці – історично німа територія. “Дика земля”, як донедавна писали німецькі історики, і щойно в козацькі часи буцімто бездомні козаки заселили ці терени. Насправді все виявилося не так.

Детальніше...

2565
 

Щоденник гуцула Василя Боб'яка

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

shchodennyk-gucula

Про цей надзвичайно цінний для краєзнавців документ – щоденник Василя Боб’яка - дізнався цілком випадково – проговорилися космачани, у яких я гостював. В одній із газетних публікацій коротко згадав про нього, дещо зацитував. Це не пройшло повз увагу Івана Дзюби, який читає надзвичайно багато – здається все, що пишеться українською. Академік знайшов спосіб зі мною зв’язатися і наполіг на тому, що треба вибрати найцікавіше, щоб потім оприлюднити в «Дні».

Детальніше...

2424
 

Як я жив у горах

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 4

Як я жив у горах

Я жив, як усі підприємці: робота-дім-робота, частенько вечорами пиво для зняття стресу. Так, я не безгрішний, як і багато інших у цьому світі. Але прийшла світова фінансово - економічна криза,  тож необхідно було шукати якийсь порятунок.

Детальніше...

2151
 


загрузка...

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 
завантаження...

загрузка...