Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Хто такі хозари та де їх нащадки?

Рейтинг 3.9 з 5. Голосів: 9

khto-taki-khozary-ta-de-ih-nashchadky

Як відомо, держава кочових хазар - Хазарський каганат - перестала існувати ще у Х-XI століттях. Народи, які проживали на території цієї держави, частково були асимільовані хвилями нових тюркомовних кочівників (печенігів, половців і татар), а частково залишилися жити на території колишнього каганату.

Хозари (івр. כוזרים (Кузарі), араб. الخزر (ал-хазар), перс. خزر (хазар), грец. Χαζαροι (Хазар), арм. Խազիր (Хазір), др.-рус. Козар , лат. chazari, caziri, gazari) - тюркомовний кочовий народ. Став відомий в Східному Передкавказзі (рівнинний Дагестан) незабаром після нашестя гунів. Захопили частину території слов'ян та народів сарматського походження - Причорномор'я, Приазов'я, Придоння. 

Сучасна наука не має у своєму розпорядженні однозначних свідчень щодо того, кого ж слід вважати фізичними та антропологічними потомками хлзар. Незважаючи на це, в даний момент кілька народів і етнічних груп претендують на походження від середньовічних хазар. Розберемо найбільш цікаві теорії, сформульовані представниками цих етносів.

Мапа Хазарського каганату

Хозари

Караїми

Найбільш активними претендентами на походження від середньовічних хазар є, безсумнівно, кримські караїми. Аж до кінця XIX століття караїми вважали себе народом єврейського походження, сповідували особливий, неталмудичний іудаїзм. Проте, з кінця XIX століття, розуміючи, що є по суті невизнаними і "нелегалізованими" у світі євреями і називати свої молитовні будинки «синагогами» досить небезпечно, караїми виробляють спеціальну теорію, згідно з якою вони є потоками тюрків-хазар, які взяли колись юдейську віру.

Караїми

«Хозарська теорія» дуже допомогла караїмам під час Голокосту, коли нацистська адміністрація, введена в оману цією теорією, визнала караїмів народом несемітського походження. Більш того, деякі сучасні караїмські автори заходять ще далі в своїх теоріях і зображують караїмів нащадками не тільки хазар, а й інших кочових племен, що населяли колись Крим - половців, гунів, татар та інших.

Однак найбільш часто в роботах сучасних караїмських авторів зустрічаються заяви саме про їх хозарське походження. Зараз в Україні проживає близько 2-х тисяч караїмів, більша частина яких має тюрсько-хазарську ідентичність.

Кримчаки

КримчакиКримчаками називають змішаний конгломерат з декількох груп єврейського походження, які осіли на кримській землі у середньовічний період і в ранній новий час. Так, незабаром після завоювання Криму Османською Туреччиною в 1475 році, на півострів прибуває велика кількість євреїв з інших країн світу. З часів турецького завоювання Криму ці групи, перебуваючи в постійному контакті, змішувалися і поступово культурно (але не етнічно!) тюркізувалися, зберігаючи талмудичний іудаїзм як віру і іврит як священну мову.

Кримчаки - термін пізній і досить умовний, що виник за часів Російської Імперії, в першій половині XIX століття для позначення місцевих тюркомовних євреїв-талмудистів, котрі різко відрізнялися від всієї іншої маси єврейського населення, який розпочав селитися в Криму після 1783 року.

Під час Голокосту кримчаки, намагаючись врятуватися від знищення, за прикладом караїмів подали нацистському керівництву петицію про своє хозарське походження - на жаль, безуспішно. Ототожнювати себе з нащадками хазар кримчаки почали тільки після Великої вітчизняної війни, безсумнівно, копіюючи свою хозарську міфологему за прикладом сусідів-караїмів. Особливо активно кримчакська хазарська теорія стала розвиватися керівниками громади в умовах антиєврейських і антисіоністських переслідувань в Радянському Союзі в 1950-1980 роках.

У 1990-ті, не дивлячись на те, що більшість кримчаків емігрувало в Ізраїль, ті з них, хто з якихось причин вважав за краще залишитися в Криму, ще наполегливіше наполягають на своєму хозарському походженні. Слід зауважити, що незважаючи на радикальну «хозарську» самоідентифікацію кримчакських лідерів, багато з традиционалістично налаштованих членів громади її не поділяють, емігруючи в Ізраїль, відвідуючи єврейські общини, працюючи в єврейських громадських організаціях і т.д.

Зараз в Україні проживає близько 400 кримчаків, а всього в світі - не більше тисячі.

Ашкеназі

АшкеназіПісля практично повного знищення східноєвропейського єврейства в ході Голокосту, хозарська тема отримала розвиток в утвореній у 1948 році державі Ізраїль. Однією з найбільш гучних ізраїльських публікацій з історії хазар була книга Авраама Поляка. У написаній на івриті книзі «Хазарія - історія єврейської держави в Європі», приводячи досить плутані і непереконливі аргументи, Поляк намагається довести, що все європейське єврейство має несемітське хазарське походження.

У 1976 році, явно під ідейним впливом книги Поляка, виходить опус «Тринадцяте коліно» найвідомішого письменника Артура Кестлера. Незважаючи на те, що професійні історики ніколи не сприймали цю дилетантську книгу всерйоз (в основному, через погану методологію і непереконливу аргументацію автора), вона стала одним з найпопулярніших досліджень з історії хазар. Кестлер, не будучи за освітою істориком, намагався довести, що термін «антисемітизм» по відношенню до євреїв абсолютно абсурдний, перш за все з тієї причини, що європейські євреї в більшості своїй складаються з нащадків юдаїзованих тюрків-хазар.

У подібному ключі написана робота сучасного єврейського дослідника Кейвіна Брука, який вважає, що в період пізнього середньовіччя євреї хазарського походження становили 20% ашкеназького єврейства, і не менше ніж 60% єврейства, яке проживало на території сучасної України. В кінці своєї книги Брук емоційно пише про те, що в XXI столітті ашкеназі-євреї «мають право заново відкрити своє унікальне змішане походження. Багато з нас [тобто ашкеназьких євреїв] насправді є спадкоємцями великої Хазарської імперії».

До двох вищезазначених авторів можна додати також лінгвіста Пола Векслера з його теорією про те, що європейські євреї представляють собою результат змішання тюрко-хазарського і слов'янського населення. Великий шум також наробила книга ізраїльтянина Шломо Занда, в якому також вказується на хазарське походження сучасних євреїв.

Повторимо ще раз, що псевдонаукова аргументація всіх цих авторів більш ніж сумнівна.

Інші народи

Крім караїмів, кримчаків і євреїв-ашкеназі, на походження від хазар претендують і представники інших народів. Особливо активно про це говорять представники кавказьких етносів - карачаївці, балкарці і кумики. Необхідно відзначити, що мовна схожість, а також спільність регіону проживання, дійсно говорять про те, що їхні предки могли входити до складу племен Хазарського каганату. З єврейських груп про це активно заявляють деякі представники іраномовних гірських євреїв-татів. Особливо цікавий також випадок суботників - селян і козаків Воронезької губернії і Кавказу, котрі ще в XIX столітті перейшли в юдаїзм. Частина з них в наші дні також ведуть дискусії про «хозарський слід» у своїй історії.

Саркер - фортецяХазарська фортеця Саркел. Розкопки під керівництвом М. І. Артамонова. Аерофотознімок, 1951 рік Рух хозарів

Князь хозарів

Більшість вчених, проте, надає мало значення цим різним притензіям і стоять на позиції класичного дослідника хазар М.І. Артамонова, який писав про те, що "пошуки нащадків хазар до сих пір залишаються безуспішними, мабуть тому, що вони ніде не збереглися". Не надто переконливими залишаються і пошуки слідів хозарської культури, зокрема, в мовах і в релігії сусідів.

© SPADOK.ORG.UA

Список використаноЇ літератури:

  1. Артамонов М. История хазар. — Л., 1962
  2. Dunlop D. The History of the Jewish Khazars. — Нью-Йорк, 1967
  3. Pritsak O. The Khazar Kingdom's Conversion to Judaism. — Harvard Ukr. Studies, t. 3, ch. 2. — 1978
  4. A.N. Poliak, Kazarie: Histoire d'un royaume juif en Europe (En hébreu), Tel Aviv, 1951
  5. Рыбаков Б. К вопросу о роли Хазарского каганата в истории Руси. — Советская Археология, XVIII. — М., 1953

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber