Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Ірпінь — оборонний форпост стародавнього Києва

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Історія і археологія Ірпіня

Місто Ірпінь та Приірпіння — земля дивовижна, своєрідна і прекрасна. Спогад про цей край назавжди залишається у серці тих, кому поталанило тут народитися, або хоча б гостювати. П’янкий аромат літніх трав неозорих полів та луків, тихий шелест дубових гаїв, мальовничі куточки парків – дорогоцінним скарбом залишаються у пам’яті та зігрівають серце у години розлуки з цією прадавньою землею. 

З давніх-давен по Ірпеню, тепер тихій та спокійній річечці, а колись була вона рікою судноплавною, мала характер примхливий і підступний через свої драговинні береги із тупиковими заводями та плесами, існувала природна межа, одна із ліній оборони стародавнього Києва, столиці могутньої держави від спустошливих набігів кочових племен. По річці Ірпінь пролягав кордон між володіннями двох сусідніх східнослов'янських племен — полян та древлян.

Існує декілька легенд пов'язаних з виникненням назви Ірпінь. Зокрема, що після хрещення Русі князівська донька Ярина втекла і молилася до Дажбога біля великого дуба. Але дружинники стяли дуба, тільки пень залишився. Нібито на цьому місці й постало місто Ірпінь. Ця «легенда» можливо є пізньою вигадкою адже немає жодних джерел, які вказують, що до хрещення Русі в когось з князів була донька Ярина.

Інші гіпотези прив'язані до назви річки, що протікає біля Ірпеня та походить від слов'янського слова рупа — яма. Річка — це продовгувата яма, заповнена водою. Ірпінський краєзнавець О. Передерій записав від старожилів, що річка Ірпінь раніше називалася Єрепень, тому що «єрепенилася» під час повені. Біля верхів'я Ірпеня в Житомирській обл. розташоване с. Яроповичі. Можливо, назва походить від того, що річка, розливаючись, ярилася й пінилася.

Недалеко від Ірпеня виявлені поселення лебедівської культури часів бронзового віку 11-9 століть до н. е., підгірцевської культури 6-3 століть до н. е., давньоруської культури. У руську добу в Приірпінні проходив кордон між двома східнослов'янськими союзами племен — полянами і древлянами. Під час монголо-татарської навали ці місця були спустошені. Їхнє нове заселення почалося лише в XVI столітті. Поблизу міста знайдено уламки посуду дніпро-донецької та білогрудівської культур. Виявлено поселення тшцінецької культури. За один кілометр на південь від впадіння ріки Бучанки в Ірпінь, на східному кінці піщаної коси лівого корінного берега ріки Ірпінь в 1952 році на глибині 0,4 метра виявлено поселення зарубинецької культури.

Городища

Герб ГостомеляПо лінії Ірпеня існує ряд городищ, однак лише одне з цих городищ, що лежить в с. Білгородці, являє собою залишки давньоруського міста. В ХІХ столітті в урочищі Клепачі знайдене – кругле городище, на правому березі ріки Ірпінь – поселення другої половини I тисячоліття.

Станція Біличі. В ХІХ столітті в селі ще збереглися сліди городища. В літописі село згадується під назвою Булич в 1161 році.

Село Гостомель. Про те, що ці землі завжди вабили людей свідчать древні письмові згадки про населені пункти Приірпіння. Так, про поселення Гостомель відомо з 1494 року, та воно виникло ще раніше цієї дати й називалось Остромир. На південно-західній околиці села в 200–600 метрах південніше скляного заводу в 1956–1957 роках досліджено тілопальний могильник тишцінецької культури. В ХІХ столітті зберігалися земляні вали та рів, споруджені в ХV столітті і перебудовані в ХVII столітті. Першу письмову згадку про Гостомель як про укріплене містечко в 1495 році знаходимо в грамотах литовського князя Олександра. Під час національно-визвольної війни Гостомель стає козачим сотенним містечком Київського полку. З 1686 по 1793 рр. по річці Ірпінь пролягав кордон між московськими та польськими володіннями в Україні. Саме в цей час, згідно досліджень Л.Похилевича, с. Романівка було пограничним і в ньому жила досить велика кількість жителів, які займалися торгівлею та охороною кордону.

Село Мостище. На початку XVII століття з метою дотримання інтересів Польщі було засноване село Мостище, яке розмістилося на стародавній переправі через річку Ірпінь.

Місцеве населення брало участь у національній революції 1648–1676, в народному повстанні під проводом Семена Палія. У 1686–1793 роки по річці Ірпінь пролягав кордон між московськими та польськими володіннями в Україні. У 1793 році, у зв'язку із другим поділом Речі Посполитої, Правобережна Україна, включаючи Приірпіння, входить до складу Російської імперії. У другій половині XIX століття на місці нинішнього Ірпеня виникла німецька колонія Северинівка.

Візитною карткою міста Ірпінь є джерело «Криничка», знане не тільки у самому місті, але й за його межами. Цілющі властивості води не потребують доказів. Ще з дореволюційних часів згадується незайманий дубовий ліс, що оточував це джерело. Дуже схвально відгукувався про якості води знаний на Україні медик — професор Коломійченко. В 1926 р. опублікована стаття А.Руденкова «Ірпінська криничка» в часописі «Глобус» (№22, стор. 427). Як пише автор :

«….в селищі Ірпінь є так звана «Криничка» славнозвісна не тільки серед темного малописемного селянства, що поблизу неї живе, але їздять до цієї кринички і з далеких закутків нашого Союзу... Щоб полегшити свої фізичні страждання, хворі не тільки п’ють воду з «Кринички», а й обливаються нею» .

Особливо старим дубом на території Ірпеня є "Дуб-Прадуб" віком 600 років. На висоті 1,3 м дуб має стовбур 5,9 м в охопленні. Висота дерева 30 м. Об’єкт розташовується на вулиці Мечнікова. За легендою, після Полтавської битви, шведський король Карл XII та український гетьман Іван Мазепа, спочивали під вищезгаданим дубом і пили цілющу воду з джерела (подейкують, що цим джерелом була саме «Криничка»).

Джерела:

  1. П. А. Раппопорт "К вопросу о системе обороны Киевской земли"
  2. (по материалам работ разведочно-маршрутного отряда экспедиции "Большой Киев")
  3. И. П. Русанова "Территория древлян по археологическим данным"
  4. "Археологія та стародавня історія міста Ірпінь" zamky.com.ua
  5. "Історія краю" irpin-bibl.kiev.sch.in.ua
  6. Шмідт Олена "Берегти свої надбання повинна держава"

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber