Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Освіта в Київській Русі

Рейтинг 3.4 з 5. Голосів: 25

osvita-vyhovannia-kyivskoi-rusi

Ще задовго до виникнення Київської Русі, у союзах праукраїнських племен, таких як поляни, древляни, волиняни, уличі, дреговичі та інших, сформувалачя система традиційного виховання, заснована на старовинних звичаях і обрядах, традиціях, які побутували й зберігалися у родинах. Численні археологічні пам'ятки свідчать про докириличну писемність, яка побутували у слов'ян - люди карбували на виробах власні імена і підписи, наносились різноманітні знаки і символи на побутові та військові вироби, зокрема посуд, дерев'яні бочки і скрині, зброю, обладунки. Однією з таких пам'яток є меч давньоруського коваля Людоти, знайдений у 1890 році під час господарських робіт у селищі Хвощове (Фощевате), поблизу міста Миргород, Полтавської області.

koval-ludota-mech-davniyЛегендарний давньоруський меч кінця Х – першої половини ХІ ст. Археологічна пам'ятка Русі-України. Меч був багато прикрашений, мав бронзове руків’я і написи кириличними літерами на клинку: з одного боку «Коваль», з другого – «Людота», або «Людоша». Під час виготовлення меча були поєднані технічні навички каролінгських зброярів (напис) скандинавські (орнаментальний мотив, декорування) і класичні елементи майстрів Руси-України (тавро та форма руків'я з опущеним перехрестям).

Київська Русь як одна з найпрогресивніших та найпотужніших європейських держав свого часу, увібрала усе найкраще зі східнослов'янського культурного казана. Київ зажив слави освітнього і економічного центру, сюди з'їжджалися іноземці, престолонаслідники, купці, оратори, митці, місіонери і посли. Активно розвивалися економічні відносини з різними державами світу, сільське господарство, мистецтво, архітектура, література.

Візантійські історики, зокрема Прокопій Кесарійський (VІ ст.) та Маврикій виділяли наступні якості слов'ян, які відображали особливості їх виховання:

  • загострене почуття общинності та справедливості;
  • висока моральність і релігійність, стійка віра у Верховного Бога;
  • образи билинних героїв сприймалися як моральний ідеал, модель громадської поведінки;
  • любов до Природи, з якою пов'язувалися різноманітні магічні сили; в магію;
  • військова підготовка, свободолюбство, мужність і загартованість;
  • легко переносять спеку, холод, дощ, нестачу їжі.

bylyny-kyyivskoyi-rusi1-1024x767

Перші київські князі разом із вирішенням важливих політичних і військових проблем державотворення опікувалися й розвитком науки і освіти. При дворах удільних князів відкривалися "двірцеві школи". Вони відповідали найкращим зразкам освіти тієї епохи. Дітей навчали грамоті, читанню, писанню, лічбі, співу. Дорослих - теології, філософії, математиці, іноземним мовам.

Загалом, освітня модель складалася з 2-х циклів:

  • Тривіум – граматика, риторика, діалектика;
  • Квадривіум – арифметика, геометрія, астрономія та музика.

Ці два цикли становили сім вільних мистецтв – класичний необхідний мінімум середньої освіти у тогочасній Європі. Успішні студенти продовжували здобувати освіту за кордоном. Вихідці з Русі навчалися в Константинополі, Болоньї, Римі, Кракові, Празі, Парижі та інших середньовічних містах.

Таким чином, у Київській Русі було досягнуто високого рівня освіти і грамотності населення, відбувався розвиток наукового знання. Про освіченість простого населення свідчать берестяні грамоти - пам'ятки давньослов'янської писемності, написані на бересті.

Birch bark alphabet of Novgorod

 

Значна увага відводилась вивченню різноманітних ремесел, зокрема ковальства, рукоділля, шиття, та інших. Зокрема цьому сприяла школа доньки руського князя Всеволода Ярославовича і онуки Ярослава Мудрого - Анна Всеволодівна (Янка). 1086 року вона заснувала у Києві при Андріївському монастирі перше в Європі жіноче училище, де навчали грамоти, співів, шиття представниць вищої верстви суспільства. З ім'ям Анни Всеволодівни також пов'язані легенди про її високе мистецтво лікування.

shkola-anny-vsevolodivny-kanky

Величезну любов до книг та знань відзначають літописи у київського князя Ярослава Мудрого. "Повість времяних літ" повідомляє:  «і книги любив, читаючи їх і вночі, і вдень. І зібрав він писарів багатьох, і перекладали вони з грецької на слов'янську мову. І написали вони книг безліч...». У ПВЛ під 1037 роком також згадується, що Ярослав заснував при Софійському соборі у Києві цілу бібліотекку, можливо, першу на Русі. Вона могла містити і церковні, і старослов'янські та інші тексти. Також там була організована майстерня-скрипторій, де виготовляли і перекладали книги з різних мов. На жаль, бібліотека постраждає у вогні 1240-го року, коли монголи обложили і штурмом знищили місто.

Ярослав Мудрий був одним із тих сподвижників, які активно розвивали і популяризували культуру. При дворі князя Ярослава у Києві існувала спеціальна школа, де отримували серйозну освіту чимало діячів культури того часу: письменники, літописці, перекладачі і переписувачі книг, проповідники та різні «книжники». Він також сприяв створенню шкіл в інших найбільших давноруських містах.

pechatka-jaroslava-mudrogoНайбільш достовірне (прижиттєве) зображення князя Ярослава Володимировича зображено на його печатці. Тут князь зображений вусатим.

Давньоруська школа була всеохоплюючим загальноосвітнім навчальним закладом, одночасно здійснювала і просвітницьку, і виховну функції. Вагомою пам'яткою давньоруської освіти є "Повчання Мономаха" - у цьому творі великий князь київський Володимир Всеволодович Мономах висловлює актуальні думки політичного та морального характеру, які були основою тогочасної педагогіки. Мономах вчив своїх дітей бути розумними і мудрими, захищати національні інтереси Київської Русі, щоби поширювали освіту та самі навчалися. 

title picture obrazovanie na rusi

У XI-XII ст. в Київській державі з'явився ряд рукописних збірок педагогічного змісту: «Бджола», «Ізамрагд» (Смарагд), «Ізборники» Святослава, «Златоструй», «Златоуст» (від імені Іоанна Златоуста). У них містилися різні висловлювання і тексти морального характеру близько 25-х авторів, наприклад Сократа, Демокріта, Арістотеля.

Особливо варто відзначити «Ізборники» Святослава, які видавалися два рази - 1073 та 1076 року. Це пам’ятки давньоруського перекладного письменства, які містили тексти морального-дидактичного характеру і найбільш повно відображають освітню традицію Київської Русі. Ізборники містили різноманітні притчі, повчання і тлумачення, настанови, покони, загадки. Наприклад, в одному із Ізборників містилися серйозний математичний трактат Арістотеля і оригінальний педагогічний твір киянина Хировоска «Про образех» за методикою читання.

izbornyky-sviatoslava
rsz izbornyk-svyatoslavaСторінки з мініатюрами із "Ізборника Святослава". 

Ще одна пам'ятка давньоруської освіти, мови та писемності - "Руська Правда". Це збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права. Оригіналу Руської Правди не знайдено, натомість збереглася значна кількість її списків з ХІІІ—XVIII ст. Досі відкрито їх 106. "Руська Правда" містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства. Наприклад, суворо каралися дії, які завдають шкоди живій природі. Так, «за бобра, украденого з нори, визначається 12 гривень штрафу». За умисно зарізаного чужого коня сплачується 12 фивень до скарбниці, а хазяїну — 1 гривну. За зрізані дерева з племінними вуликами бджіл вноситься до скарбниці 3 гривни. При цьому слід зауважити, що гривна тоді цінилася дуже високо, так, за 1 гривну можна було купити 20 баранів або одного робочого вола. Засуджувалися шлюби між близькими родичами, наполягалося на суворому покаранні за неповажливе ставлення до матері.

На думку деяких дослідників, "Руська Правда" могла бути укладена на базі архаїчних текстів 6-9 століття.  Є також пам'яткою української мови, зі всіх відомих пам'яток ХІ ст. вона увібрала найбільшою мірою її специфічні риси.

rsz ruska-pravda-starodrukПерша сторінка Синодального списку Руської правди.

На превеликий жаль, активний розвиток освіти в Русі був перерваний навалою монгольських ординців, які знищили Київ як центр освіти, разом із численними школами та вчителями. Київська Русь-Україна ще довго жила під іноземним гнітом, зазнавала ворожих набігів, постійних утисків і національного гноблення. Усе це просто не могло не позначитися на долі освіти: письменних людей стало менше, а культурні зв'язки із Заходом послабилися. Вдруге давньоукраїнська освіта змогла піднятися за часів козацтва, але це вже інша історія.

Використані джерела:

  1. Повість времяних літ.
  2. Ізборник Святослава 1073. 
  3. Прокопій Кесарійський. Таємна історія (550)
  4. Митрополит Іларіон (Огієнко). Преподобна Анна Всеволодівна.
  5. Черевична Н.І., Скирда О.Є. Огляд етапів становлення вищої освіти за часів Київської Русі та козацтва.

 - Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber