Шестипелюсткова розетка – квітковидний символ, утворений сімома кругами, що налягають один на одного. Складніша версія – 7 та 19 переплетених між собою розеток (остання у культурі Нью-ейдж отримала назву «Квітка життя»). Розетка – стародавній символ, який використовувався різними культурами та релігіями протягом тисячоліть. В Карпатах її здавна називають - Громовицею (також Громовик, Громівник, Перуниця, Колесо Юпітера).
Стародавні слов’яни пов’язували розетку з головним язичницьким богом Перуном – богом грому і блискавки, та вірили, що вона вмилостивить громовержця та вбереже від блискавки. Тому в українській мові її також називають символом Перуна, або громовим знаком.
Розетки на дерев’яних балках стель
Колись давно стелі в будинках зазвичай підтримували за допомогою дерев’яних сволоків (польською «sosręb»), які можна було побачити як в дворянських палацах, так і в будинках міщан. На початку ХХ століття їх можна було зустріти в деяких регіонах, зокрема в Карпатах.Сволок був не лише важливим архітектурним елементом будинку, але й мав декоративне та символічне значення. Посередині сволока вирізьблювали розетку, щоб захистити хату від лиха, особливо від пожежі. Крім того на сволоку могли вирізьблювати дату спорудження дому, декоративні узори, ім’я господаря, ім’я теслі, сентенції, або релігійні символи. Таким чином сволок був своєрідною метрикою будинку.
Cволоки в народній архітектурі галицьких горян
Незважаючи на те, що історично розетки були поширені у багатьох регіонах України та Польщі, на сьогоднішній день вони найбільше асоціюються з культурою карпатських горян Галичини, в якій вони найкраще збереглися, особливо в народній архітектурі, виробах з дерева та предметах побуту гуцулів, бойків, лемків та гуралів. Тому в українській мові існують також назви «гуцульська розетка», «бойківська розетка», а у польській, відповідно, «rozeta podhalańska» (підгальська розетка), та «rozeta góralska» (гуральська розетка).
Gwiazdy– шестипелюсткова розетка та 7 переплетених розеток, знайдені в Підгаллі
Гуральські хати
Сторінки з двох книг Владислава Матлаковського про народну архітектуру в Підгаллі із зображеннями розеток на сволоках
Зразки старих сволоків із розетками з Підгалля можна й досі зустріти у Польщі, особливо у музеях під відкритим небом, у яких збережена місцева народна архітектура.
Сволоки з розетками зі старих хат Підгалля. Перша з них була знайдена у Оравському етнографічному парку-музеї в Польщі
Гуцульські, бойківські та лемківські хати
Гуцули, бойки та лемки населяли території Карпат сучасної України та східної Польщі. У цих гірських жителів, подібно, як і у гуралів, розетка зустрічалася в архітектурі та народному ремеслі.
Зображення гуцульського сволока з розетками в книзі Мокловського «Sztuka Ludowa w Polsce»
З гуцульського села Криворівня
Старовинний зразок розетки на сволоці, датований 1681-м роком, можна побачити у лемківській хаті у Музеї Народної Архітектури у Сяноці (Польща).
Доказом того, наскільки поширеними були розетки у народній архітектурі гірських жителів Карпат, є Львівський музей народної архітектури та побуту, у якому зберігаються зразки архітектури гуцулів, бойків та лемків. Тут їх можна зустріти по всьому музею, включаючи сволоки в хатах. Не дарма розетка зображена на логотипі музею.
Розетки вирізьблювали не лише на балках, але й на інших частинах будівлі, та на різних об’єктах, як можемо бачити в Львівському музеї народної архітектури та побуту.
Сволоки в ренесансних будівлях Львова
Сторінка з книги Казимира Мокловського «Sztuka Ludowa w Polsce»
На щастя, ці автентичні різьблені балки з часів Ренесансу, про які пише Мокловський, досі утримують стелі будинків у історичному центрі Львова. Багато з них є у відкритому доступі, оскільки знаходяться головним чином у магазинах, ресторанах та музеях.
Нижче наведено декілька найкращих місць, де їх можна побачити:
Магазин «Open Store», Львів, вул. Федорова, навпроти Домініканського собору
Вул. Федорова 2, на розі вул. Вірменської
Магазин народного одягу та сувенірів на площі Ринок 37
Палац Бандінеллі на площі Ринок 2, збудований у 1589 р.
Сволоки у віллах закопанського стилю
Розетка, як символ, поширений у гуралів, користувалася популярністю також і в архітектурі та дизайні вілл гуральського стилю. Закопанський стиль виник у кінці ХІХ-го століття, коли архітектор Станіслав Віткевич, відмовившись від чужих стилів в будівництві, який починав набирати популярності на лижних курортах Закопаного, використав традиційний підгальський архітектурний стиль, збагачений елементами модерну. Нові вілли в закопанському стилі містять сволоки з чудернацьким різьбленням, в центрі яких зображені розетки, як наприклад Вілла Окша (Villa Oksza, збудована Віткевичем в 1894-му році, зараз – мистецька галерея), або готель Вілла Орла (Villa Orla, збудована в 1901-му році.) Однак на цей час розетка вже втратила своє символічне значення «громового знака», і залишилася лиш декоративним елементом, віддзеркалюючи місцеву культуру.
