Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Хто такі руси? Різні версії походження.

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 13

Хто такі руси

Чи не єдиним історичним джерелом, котре подає нам свідчення про прихід русів і Рюриковичів на слов'янські землі є Літопис XI - поч. XII ст. - "Повісті Времяних Літ" (ПВЛ, Повість Минулих Літ, частина Іпатіївського Літопису). У ньому розповідається:

"В Яфетовій же частині сидить русь, чудь і всякі народи: меря, мурома, весь, мордва, заволоцька чудь, перм, печера, ям, угра, литва, зимигола, корсь, летьгола, ліб. Ляхи ж, і прусси, і чудь сидять поблизу моря Варязького. По сьому ж морю сидять варяги: сюди, на схід,— до наділу Симового; по тому ж морю сидять вони на захід — до землі Англійської і до Волоської. Яфетове бо коліно й це: варяги, свеї, нормани, готи, русь, англи, галичани, волохи, римляни, німці, корляги, венедиці, фряги та інші. Вони сидять [одні коло одних] од заходу до півдня і сусідять з племенем Хамовим."

Важливо звернути увагу на те, що літописець окремо згадує і про "русь", і про "варягів". Перших локалізує в "Яфетовій частині", тобто так званій "Руській (Східно-Європейській) рівнині", других - поблизу Балтійського моря (Варязького моря).

Руська рівнинаЛокалізація "Руської рівнини". Автор мапи: Maximilian Dörrbecke

Читаємо далі: 

"У РІК 6370 [862]. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: "Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву". Пішли вони за море до варягів, до русіБо так звали тих варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі — норманами, англами, інші — готами, — отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривич і весь: "Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами". І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони спершу до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала [свою] назву Руська земля".

Тут ключова фраза повідомлення "...Бо так звали тих варягів - русь". Тобто літописець (Нестор) вже ототожнює "русів" з "варягами", хоча у попередньому епізоді розділяв. Також у цьому епізоді подається передісторія приходу династії Рюриковичів - слов'яни начебто не змогли дійти згоди між собою та пішли до русів, де запросили Рюрика на князювання, який осів спочатку в Ладозі, яка на той час була центром торгових відносин ільменських слов'ян з скандинавами.

Закликання варягів

Ладога - стара гравюра

Складно повірити, що слов'янські племена, наприклад поляни або древляни не були здатні до самоорганізації й закликали варягів. Ба більше, історичні джерела свідчать, що ще до утворення Київської Русі у них було своє об'єднання яке мало назву - "Куявія" (Kiowia). Воно згадується у працях арабських мандрівників та присутнє на стародавніх мапах:

starinnye-karty-ukrainy-3

Виникають наступні думки:

  1. А чи можна довіряти літописцю Нестору, тобто ПВЛ? Очевидно, літопис писався, або зазнати якигось правок чи змін. А це вже нова проблема, яка породжує масу інших питань.
  2. В чиїх інтересах було прикликати Рюрика? Древляни та поляни не прикликали. Їх прикликали виключно новгородські *ільменські* словени та сусідні їм фіно-угри - чудь, меря та весь, яких вікінги відвідували регулярно, а тому не було проблем щоби стати васалами офіційно. Полянам же - нащадкам антів і скіфо-сарматів, це було абсолютно не вигідно - вони чудово господарювали самостійно. Та з приходом Рюрика у них з'явилась залежність: і військова, і земельна, і економічна. Пригадуємо, як княгиня Ольга жорстоко розправилась з древлянами.

Але продовжуємо вивчати "ПВЛ". Під 912 роком згадуються такі імена як "Синеус" і "Трувор" - "брати" Рюрика:

"літо 6420 [912]. Послав Олег мужів своїх встановити мир і заключити договір між греками і руссю. І послав запропонувати основу другого договору [копію попереднього] , що був за тих же царів — Лева і Александра. «Ми від роду руського — Карли, Інегельд, Фарлоф, Веремуд, Рулав, Гуді, Руальд, Карн, Фрелав, Рюар, Актеву, Труан, Лідульфост, Стемир — послані від Олега, великого князя руського, і від усіх світлих бояр, які під його рукою, до вас..." 

Усі вищезгадані особи - це правляча еліта, яка прийшла на слов'янські землі разом з Рюриком. І їх перелік значно довший - при бажанні можна поцікавитись в історичних джерелах. На сьогодні залишається відкритим питання етимології цих імен, проте є велика ймовірність. що вони скандинавські. Якщо переглянути телефонні довідники або некрологи Швеції, Данії, Ісландії та Фінляндії, то і Трувор, і Синеус, і імена Рюрик, Рорик, Родерік та подібні зустрічається досить часто. У Швеції, на одному з рунічних каменів викарбуване ім'я Рюрик. На думку лінгвістів та мовознавців воно може бути похідним від: «Roth» - «вогненно-рудий як бог Тор» та «Rikr» - «могутній воїн, правитель». 

Ім'я ruRikr на фрагменті рунічного каменю U413, використаного при будівництві церкви Норрсунда (Norrsunda), Уппланд, Швеція.Ім'я ruRikr на фрагменті рунічного каменю U413, використаного при будівництві церкви Норрсунда (Norrsunda), Уппланд, Швеція.

Продовжуємо вивчати "ПВЛ":

А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро. А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, в Ростові — меря, у Білоозері — весь, в Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик. І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?» А вони, [тамтешні жителі], сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді.

З цього уривку дізнаємося, що з дозволу Рюрика у Київ відправилися Аскольд та Дір, які були не його племені. Вони встановили у Києві свою владу над полянами, воєнізували їх та залучили до військових кампаній проти греків - зокрема легендарний похід на Царгород (Константинополь). Походження Аскольда і Діра теж залишається спірним. У давньогерманському чи староскандинавському лексиконі омастиконі можна знайти відповідники - Höskuldr та Dyr. Питання лише в одному - звідки прийшли самі скандинави, і чи не мають вони чогось спільного з азово-причорноморськими "русами" - "роксоланами" - "рус-аланами"? Цю гіпотезу висували і Сноррі Стурлуссон, і Тур Хейєрдал, і М.Щукін у праці "Готський шлях". Але це питання абсолютно іншого характеру і його ще треба дослідити.

історія України

Цікаво, що у норвежців досі зберігається стара назва "Русенборг", яка означає - "місто русів". У минулому, як підтверджують археологічні джерела, у Норвегії існувало одноіменне місто "Русенборг". Сьогодні так названо найбільш відому в Норвегії футбольну команду із Трохейму ФК "Русенборг". Однак. подібні топоніми зустрічаються і в інших куточках Скандинавії, наприклад назва побережжя Рослаген або Руслаген (Швеція) або датське місто Роскілле (Данія).

Русенборг

Однак, повернімося до теми русів. Чи є якісь згадки про древніх русів у скандинавських джерелах? У середньовічній "Пісні про Нібелунгів" (Das Nibelungenlied, XII-XIII ст.)  згадуються "руси" і "бійці із Київської землі", себто поляни:

То на диби здіймаючи своїх коней лихих,
То знову з гучним криком пришпоривши їх,
Скакали руси, греки, волохи й поляки, 
Безстрашністю і спритністю блиснути намагався всякий.

Із луків печеніги - вони там теж були - 
Вліт влучною стрілою будь-яку птаху били. 
Слідом за їх шумною й дикою ордою
Бійці із Київської землі мчали густим натовпом. 

Оригінальний текст:

Von Reußen und von Griechen | ritt da mancher Mann;
Die Polen und Walachen | zogen geschwind heran
Auf den guten Rossen, | die sie herrlich ritten.
Da zeigte sich ein Jeder | in seinen heimischen Sitten.

Aus dem Land zu Kiew | ritt da mancher Mann
Und die wilden Peschenegen. | Mit Bogen hub man an
Zu schießen nach den Vögeln, | die in den Lüften flogen;
Mit Kräften sie die Pfeile | bis zu des Bogens Ende zogen. 
(Авентюра XXII, "Про те, як Крімхільда обвінчалася з Етцелем",)

Цей уривок розповідає про весілля короля гуннів Етцеля (за деякими мірками, Аттіли) з Кримхільдою (вдовою нідерландського князя Зігфріда). Весілля він справив у самоу серці Європи - Відні.  На весілля з'їхалися гості сусідніх земель, серед яких згадуються "руси" - поряд з київськими бійцями (полянами), волохами, поляками, греками. Це весілля відбулось 425 року. Фактично, це перша в європейській літературі згадка про народ - «руси».

Етцель і Кримхільда

Бельгійський професор G.F. Holmann у своїй праці "Rustringia, tanah air asli pangeran Rusia pertama Rurik dan saudara-saudaranya" (Рустрінгія, початкова Батьківщина першого руського великого князя Рюрика і братів його. Історичний досвід), опублікованій у 1819 році подає гіпотезу, що Рюрик - це датчанин Рорик Ютландський. У 1846 році в праці "Prehistory of the Baltic Sea Provinces" професор Дерптського університету Фрідріх Крузе (Friedrich Karl Hermann Kruse) також ототожнив князя Рюрика з Рориком Ютландським.

Рюрик Ютландський

Рюрик - король Ютландский

У "Повісті Времяних Літ" є ще один цікавмй фрагмент:

"А слов'янський народ і руський — один; од варягів бо прозвелися вони руссю, а спершу були слов'янами; хоча вони й полянами звалися, але мова [в них] слов'янська була. Полянами ж вони пре звалися тому, що в полі сиділи, а мова в них була одна — слов'янська."

Нестор натякає на те, що етнонім "русь" якимсь чином від варягів перейшла на полян, тобто слов'янські племена. Але чи так просто нав'язати чужу назву народу? Ні. Тим більше ми вище згадували про плем'я "роксоланів" (рус-аланів). Василь Балушок у своїй праці "Як русини стали українцями" доводить, що "русь" - самоназва українців з найдавніших часів, яка використовувалася аж до XVIII століття. Цієї ж думки притримуються і інші науковці, вживаючи термін "Русь-Україна" або "Україна-Русь" у своїх трактуваннях.

Отже, давайте підіб'ємо певні підсумки. На сьогоднішній день, в контексті усього зібраного і прочитаного про "русів" вимальовуються дві, найбільш актуальні на на нашу думку, версії:

  1. Руси - це так звані азово-причорноморські рус-алани (рокс-алани, роксолани, росомони або білі алани), скіфо-сарматські племена, з яких походив легендарний князь Одоакр (Одонацер) - король Рутенії, і до родоплемінного союзу яких належали стародавні "аси" і "вани" - першопращури готів й скандинавів. Якщо це так, то значить і вікінги-варяги, і слов'яни мають спільних пращурів - скіфо-сарматів. А тому назва "русь" є спадковою і для одних, і для інших.
  2. Руси - це ругії - союз ободритів (бодричів), до яких входили різні слов'янські, балтські і германо-скандинавські племена, у тому числі загадкові Ucker/Uecke в межиріччі Одеру та Ельби. Столицею їх був острів Рюген - давній язичницький центр. Ободритом теоретично міг бути Рюрик.

Допоки усі версії не будуть науковими колами спростовані або нормально доведені, доти питання етнічної приналежності "русів" і Рюриковичів залишатиметься відкритим до обговорення.

Варяги: реконструкція

Список літератури:

  1. Літопис Руський. Повість времяних літ.
  2. Радзивілівський літопис.
  3. Пісня про Нібелунгів.
  4. "Баварський географ" (Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii)
  5. Василь Балушок. Як русини стали українцями (трансформація української етнонімії в ХІХ-ХХ століттях).
  6. Леонтій Войтович. Русь: Поморські слов'яни чи варяги?
  7. В.Г. Скляренко. Русь і варяги.
  8. Русь після Русі. Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до Війська Запорозького.
  9. Михайло Брайчевський. Походження Русі.
  10. С.Д. Федака. Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів. 
  11. Омелян Пріцак. Походження Русі.
  12. Westphalen E. J. Monumenta inedita rerum Germanorum. Lipsiae. 1741.
  13. G.F. Holmann - "Rustringia, tanah air asli pangeran Rusia pertama Rurik dan saudara-saudaranya" (1819)
  14. Friedrich Karl Hermann Kruse - "Prehistory of the Baltic Sea Provinces" (1846)
  15. Friedrich Karl Hermann Kruse - "Russian Antiquities" (1844)
  16. Donald Alexander Mackenzie - "Teutonic Myth and Legend" (1912, 2nd Ed. 1934)
  17. Nugent, Thomas. The History of Vandalia. Vol. I. London, 1766, pp. 399—400
  18. Joachim Herrmann - Zwischen Hradschin und Vineta. Frühe Kulturen der Westslawen. Urania-Verlag, Leipzig-Jena-Berlin 1971
  19. Joachim Herrmann - Wikinger und Slawen. Zur Frühgeschichte der Ostseevölker. Akademie-Verlag Berlin 1982.
  20. Joachim Herrmann - Die Slawen in der Frühgeschichte des deutschen Volkes. Georg-Eckert-Institut für Internationale Schulbuchforschung, Braunschweig 1989
  21. Шумський І.К. Скандинавський фактор у розвитку державності Київської Русі: Історико-правове дослідження (2019).

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber