Вівторок
05 лип., 2022
   

Ukrainian English Polish

Хто насправді заснував Київ?

Рейтинг 3.9 з 5. Голосів: 10

kto-naspravdi-zasnuvav-kyiv-shchek-khoryv-lybid

Якщо вірити Нестору-літописцю, то сучасна назва Київ походить від легендарного князя Кия, котрий разом зі своїми братами Щеком і Хоривом заснували столицю України. На жаль, конкретних історичних свідчень про цього князя, окрім як поетичної розповіді хроніста, по суті, не збереглося.

Літопис XII ст. "Повість минулих літ" (за Іпатіївським списком) повідомляє наступне:

И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третьему Хоривъ, и сестра их ЛыбЂдь. И сЂдяше Кий на горЂ, кдЂ нынЂ увозъ Боричевъ, а Щекъ сЂдяше на горЂ, кдЂ нынЂ зовется Щековица, а Хоривъ на третьей горЂ, отнюдуже прозвася Хоривіца; створиша городокъ, во имя брата ихъ старЂйшаго, и наркоша и Киевъ. И бяше около города лЂсъ и боръ великъ, и бяху ловяще звЂрье. Бяхуть бо мудрЂ и смыслени, и нарицахуся Поляне, отъ нихъ же суть Поляне Кияне и до сего дни. Инии же, не вЂдуще, ркоша, яко Кий есть перевозникъ бысть; у Киева бо перевозъ бяше тогда съ оноя страны Днепра, тЂмь глаголаху: на перевозъ на Киевъ. Аще бо быль перевозникъ Кый, то не бы ходилъ къ Царюграду; но сий Кий княжаше в роду своем; и приходившю ему къ царю не свЂмы, но токмо о семъ вЂмы, якоже сказають, яко велику честь приялъ есть от царя, которого не вЂмъ и при которомъ приходи цари. Идущю же ему опять, приде къ Дунаеви, и възлюби мЂсто и сруби городокъ малъ, и хотяше сЂсти с родомъ своимъ, и не даша ему близъ живущии; еже и до нынЂ нарЂчють Дунайци городіще КиевЂць. Киеви же прішедшю въ свой городъ Киевъ, ту и сконча животъ свой, и брата его Щекъ и Хоривъ и сестра ихъ ЛыбЂдь ту скончашася. И по сей братьи почаша дЂржати родъ ихъ княжение въ Поляхъ…

danchenko-002

Чимало сучасних науковців досить скептично ставляться до повідомлень Нестора та особи Кия, сприймаючи його більше як фольклорного персонажа. Однак, якщо брати істориків більш старого покоління, наприклад М.Брайчевського, Б.Рибакова, Н.Полонська-Василенко, то вони вважають Кия цілком реальним, ба більше - припускають родоначальником місцевої полянської династії. Нерідко Кия ототожнюють з іншими вождями в історії, наприклад болгарським ханом Кувером (Кубратом), італійським Ромулом або з батьком хозарського візира Ахмада бен Куйа, згадуваного арабським письменником ал-Масуді в оповіді про постійну найману армію хозарських правителів. Існує думка, що етимологія слова «кий» походить від загальнослов’янської топооснови «куй»—«куйова» («піщаний пагорб», «крута вершина»).

Ancient Kyiv Map

kuy scek horuvКий, Щек, Хорив і Либідь (мініатюра Радзивіллівського літопису).

Цікаво, що легенди про трьох братів-засновників зустрічаються в різних інших джерелах. Так, відомі давньоруські легенди про засновників східнослов'янських племен Радима, В'ятка й Дуліба. У вірменській «Історії Тарона» Зеноба Глака (VIII ст.) згадано, що три брати: Куар, Мелтей (Міле) і Хореан заснували три міста в країні Полуні, а через якийсь час вони разом побудували поселення на горі Керкей, де був простір для полювання, багато трав та дерев. Як і в оповіді Нестора про започаткування Києва, вірменські брати Куар, Мелтей і Хореан спочатку жили нарізно, а далі разом збудували місто на горі. В обох історичних переказах - давньоруському й вірменському - є й інші близькі за змістом місця. Загалом, ця оповідь своїми іменами та деталями дуже нагадує свідчення київського літописця. Очевидно, згадка про трьох братів - це давній скіфо-сарматський міф.

kyi-knyaz

В іранському епосі «Шахнаме», написаній середньовічним поетом Фірдоусі, розповідається про династію царів Киянідів, яку традиційно вважають міфічною, плодом народної творчості. Кияніди, за Фірдоусі, були представлені такими царями: перший – Кейгобад; другий – Кейкавос (син Кейгобада); третій – Кейхосров (син Сіявуша – сина Кейгобада); четвертий – Кеймехраб (син Кейваджі сина Кейманеша сина Кейгобада); п’ятий – Гоштасб (син Лохрасба); шостий – Багман (син Есфандіяра сина Гоштасба); сьома – цариця Хумаї (дружина чи донька Багмана); восьмий – Дараб І (син Хумаї); дев’ятий – Дараб ІІ.

Кияніди царювали в VII – VI століттях до н.е. Частина науковців, зокрема Крістенсен – дослідник давньоіранського зороастризму та середньовічного епосу іранців, вважають Киянідів історичними особами.

dynastiya-kiyanidiv

Професор Київського університету, лінгвіст-поліглот Костянтин Тищенко, досліджуючи іранські сліди в топоніміці України, виявив цікаві мовні деталі, що проливають світло на особу засновника Києва.  Тривала присутність іранців – скіфів, аланів, сарматів, парфянців – на наших землях засвідчена в численних назвах населених пунктів, річок та озер України. Найбільші річки – Дон, Дунай, Дніпро, Дністер – дістали свої назви саме від тих племен, у кожній з них залишився компонент «дон», «дн» (річка).  Оскільки давньоіранські народи проживали в Наддніпрянщині, тут, очевидно, були й укріплення, де сиділи їхні царі, зокрема й нинішня столиця України.  У будь-якому разі вважати минувшину Києва суто слов’янською (українською) історією жодних підстав немає. У різні часи, крім іранців, тут жили готи, кельти, тюрки, мадяри, балтійці, про що свідчать як археологічні розкопки, так і численні неслов’янські назви на території міста: Юркавиця, Шулявка, Видубичі, Почайна, Либідь, Дорогожичі, Копирів, Клов, Троєщина, Борщагівка та інші. К.Тищенко, за його зізнанням, натрапив на докази історичності князя Кия випадково.

Серед сучасних персів досі зустрічається давнє ім’я Дехкія, пояснює професор, що означає «сільський староста». Відомо, що «дех» перською мовою означає «село», другий компонент імені – «Кия» – якраз і допоміг вийти на проблему історії Києва. К.Тищенко почав шукати споріднені слова в перській мові, проте виявив їх лише серед застарілої, архаїчної лексики. Ось що розкриває ретельно укладений персько-російський словник, який сьогодні вважається бібліографічною рідкістю:

«Кия (застаріле): 1) володар, владика; пан; падишах, цар, король; імператор, цісар; 2) губернатор, правитель; 3) витязь, герой, богатир; …5) чоловіче ім’я.

Кей (застаріле): 1. У множині – кеян: 1) падишах, цар; володар; 2) киянід (представник династії Киянідів). 2. Киянідський, належний до династії Киянідів. 3. Перший компонент імен падишахів династії Киянідів, наприклад: Кейхосров – Хосров Киянід.

Кеян: І). Множина від кей. ІІ). Династія Киянідів.

Киян (застаріле): …3) чоловіче ім’я.

Кияни (застаріле): падишахський, царський; 2) киянідський, належний до династії Киянідів.

Киязянд (застаріле): цар царів, великий цар».

– Ми з подивом уперше знаходимо факт існування реального іранського імені, схожого на ім’я Кия та ще й з дуже близьким до літописного значенням «володар, пан, цар», – каже К.Тищенко. – Прикметник від імені Кия – «кияні» (царський, киянідський) напрочуд близький до літописної і лише української назви мешканців Києва – «кияни». Усі перські слова цієї групи є застарілими – це ознака їхньої давності. Крім того, зауважує професор, стають зрозумілими й прозорими численні українські назви з цим самим коренем зі слов’янськими та тюркськими суфіксами. Чий город? – Київ. У назвах річки Киянки, селища Києвець на Дунаї суфікс показує, що вони належать Киянідам. Сюди ж слід віднести Кийданці, Кийлів, Кияж та інші. Та й молот-киянку, вважає професор, можна пов’язати з давньоіранським символом влади. Це не що інше як булава – зброя і водночас царський атрибут.

Лінгвіст В.П. Шульгач визначає назву села Кияж як темну, тобто таку, яка не може бути розшифрована через відомі аналоги в старослов’янській мові. Ним також зроблено припущення, що назва ця може бути похідною на -єж від українського слова кий (палиця). Якщо назва волинського населеного пункту не розгадується через слов’янські аналоги, можна також передбачати, що в її основі лежить не слов’янська мова, а мова іншого етносу, який побутував на Волині в дослов’янський період чи співіснував паралельно зі слов’янами. Наприклад, мова готського племені, який панував тут у II-V ст. н.е. Як відомо, український діалект слов’янської мови формувався ще у VI ст. н.е., отже якісь назви готською мовою могли перейти у вжиток до слов’ян. Відомо також, що частина волинських назв може бути розшифрована через німецьку мову, або мови Північної Європи. Це питання складне і поки що слабко розроблене нашими науковцями. Перша писемна згадка про село Кіяж – 1483 р. походить з нищенаведеного вкладного запису в Луцьке Євангеліє. Серед покрайніх вкладних записів в так званому Луцькому (або Красносельському) Євангелії другої половини XIV століття є один рукописний запис 1483 р. (стор. 153 зв.), в якому міститься інформація про дарування сіл Доросині та Кіяж Красносельському монастирю під Луцьком. Запис: «Сє азъ пан Wлизар Кирдhєвич маршалко Волынскои землh староста луцкии с жєною своєю Фєдосъєю записоуваєм на вhки вєком имhнє Wтчизны нашєи то єсъ сєло Доросын а Кіяж (або Киаж – О.Б. ) со всhм на всє як ся собh маєть з бортною зємлєю з нивами и сєножатми с(вя)т(о)му вєликому сп(а)су на ма(на)стыр красносєлски под Луцком и жадєн мои крьвнии не маєт тог(о) нарушити. А хтоб мhл нарушити рассудится со мною в д(є)нь с(у)дныи прєд ми(ло)стивым б(о)гом в лhт(о) SЦЧА (6991, тобто 1483) и(н)д(икта) А (1)».

Використана література:

  1. Володимир Ільченко “Князь Кий був іранцем?”
  2. Володимир ільченко "Скіфські витоки столиці України"
  3. Котляр М. Ф. Князь Кий. Історія України в особах: Давньоруська держава.— К.: Україна, 1996.-240с.
  4. Тищенко К.М. Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник-посібник. – Тернопіль, 2010.
  5. Тищенко K.M. Зороастрійський пласт топонімії Європи // Studia linguistica. Vol. 2. – K., 2009. – C. 348-355.
  6. Тищенко К.М. Кельтські та іранські зв'язки топонімії Путивльщини // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 4. – Суми, 2008
  7. Тищенко К.М. Половці, половина, поляни (тези) // ХІІІ сходознавчі читання А. Кримського (тези доповідей). – К., 2009. – С. 44-48.
  8. Тищенко К.М. Східний світ у топонімії України (І-VI) // Східний світ. No3,4/2009; 1/2010.
  9. Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. К., 1963; Сахаров А.Н. Кий: легенда и реальность. «Вопросы истории», 1975
  10. Л. Залізняк. Від склавинів до української нації. «Бібліотека українця». Київ. 1997

© Портал SPADOK.ORG.UA


Поділитись статею у соцмережах:


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: