СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Бороді́нський скарб — скарб, знайдений у 1912 р. поблизу містечка Бородіно на Одещині. Датується 2 тис. до н. е. У складі скарбу вироби із золота, срібла, бронзи, рідкісних порід нефриту та тальку. Тепер скарб перебуває у Історичному музеї в Москві. Скарб має визначну історичну цінність як зв'язкова ланка між пам'ятками бронзового віку Середземномор'я та майже всієї Євразії.

Давня музика - найзагадковіша сторінка історії будь-якої національної культури. У давні часи не було технічної апаратури для звукозапису, тому музика наших пращурів не збереглася. Про неї нам «розповідають» насамперед археологічні джерела - первісні музичні інструменти, знайдені під час розкопок, або їх зображення на різних предметах. Одним із таких артефактів є архаїчні музичні кості знайдені на Чернігівщині, неподалік від села Мізин, Україна. Археологи тут знайшли залишки предметів із кісток мамонта, що нагадують ударні та шумові інструменти.

Стели Месопотамії та Єгипту, Франції та Італії, менгіри Іспанії або Сардинії - ці та багато інших статуарних пам'яток давно стали багатоасоціативними символами для сучасних європейських знавців старовини. На жаль, існування на українській землі мегалітичних споруд з кам'яною скульптурою, близьких за часом та сакральним призначенням до всесвітньовідомих пам'яток, залишається надбанням вузького кола науковців. Певною мірою це пояснюється незначною кількістю опублікованих археологічних матеріалів, а також директивою радянських часів не висвітлювати давність та самобутність розвитку української культури, особливо її загальноєвропейські тенденції розвитку.

Ритуальні речі, що збереглися до нашого часу із прадавніх часів завжди привертають особливу увагу не тільки дослідників, а ї тих хто просто цікавиться давньою історією.Ці артефакти є важливими для розуміння різних аспектів духовної культури, космогонічних та міфологічних уявлень.

Браслети-наручі, одні з найбільш архаїчних прикрас на Русі. В давнину – предмети ритуалів і культів; ще в епоху палеоліту (25 тис. років до н.е.) носили браслети з бивня мамонта. Браслети були широко поширені у скіфів (3-2 ст. до н.е.). В найдавніших державах Закавказзя, Урарту, Вірменії, в народів Середньої Азії браслети з чорних або різнокольорових намистин служили оберегами для дітей, що охороняли їх від смерті, адже дитяча смертність була масовим лихом. Середньоазіатські жінки носили парні пластинчасті браслети на обох руках. Ідентичні браслети, що називались манжетами, носили на Русі в XVII ст. Вони призначалися для підтримування на кисті руки довгих, широких, у зв'язку з модою, рукавів. 

ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ - слов'янський кам'яний ідол, знайдений біля села Гусятин в річці Збруч (притока Дністра) у 1848 році. Ідол являє собою чотиригранний стовп висотою 2,67 м, висічений з сірого вапняку. Стовп розділений на три яруси, на кожному з яких висічені різні зображення. Нижній ярус зображує підземне божество, середній - світ людей, верхній - богів. Ідол вінчає кругла шапка. Дата створення ідола - приблизно X ст. Хронологічно дата створення ідола співпадає з періодом існування Збруцького язичницького культового центру. За даними археологічних розкопок ідол був встановлений на території святилища, розташованого на горі Богит.

Збруцький ідол зберігається в Краківському археологічному музеї. В Москві, Києві, Луцьку та Тернополі є копії ідола в натуральну величину.

Наші жерці
Знання берегти речуть,
А вони украдені від нас.
І ми не маємо їх нині,
Ніби без заборола нашого,
І боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця,
Не знаючи, звідки ми...

Велесова книга (д.6-д)

Історія – безперечно цікава і точна наука. Але, серед багатьох існуючих у світі наук, вона, мабуть, найбільше залежить від «сильних світу цього». Висвітлення окремих питань, та й самі літописи багаторазово перероблялися (або замовчувалися) на догоду деспотам, династіям, а, іноді, й окремим націям. Ідеологи радянської влади найбільше хотіли, щоб історія України розпочиналася з 1917 р. І якщо в дійсності й було відхилення від цієї настанови, то це можливість розпочинати історію України від Б. Хмельницького (і то лише для того, щоб показати, що здійснилася мрія українців – «навіки об’єднатися» з Росією). Радянська влада виховувала нове покоління істориків, які мусили знати наперед, що все, що розкопується на території України з попередніх тисячоліть – створене іраномовними племенами, і ніякого зв’язку з історією українського народу не має. Але, зате, можна було безперешкодно досліджувати грецькі колонії на Півдні України. Під такі ідеологічні настанови попала і «Велесова книга».

Гривня - одна з найдавніших грошових мір у слов'ян. Етимологічно слово «гривна» походить від слова "грива", яке ще на санскриті (hriva) означало "шия" (зараз в українській мові зберігся відповідник цього слова у формі "загривок"). Ще з часів бронзового віку в індоєвропейських племен серед вищих каст, особливо воїнів, існував звичай носити золоті гривні, - дротини і пластини із золота, зазвичай круглої форми, які через високу вартість використовувались у якості платіжного засобу. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

Повертаючись до власних коренів , які здійснювалися за прадавніх часів нашими предками, відтворюючи Ляльку-мотанку, можно поринути у цікаву подорож минулого українського народу. Найдавніші прототипи іграшок знайдено в Україні під час археологічних розкопок поблизу м. Мізина на Чернігівщині. Палеологічні скульптурки жінок, тварин, птахів, вирізані із бивня мамонта і оздоблені геометричним орнаментом, вчені відносять до періоду, що існував понад 20 тис.р.тому.

Це сталося о 14–й годині 30 хвилин під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області. За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: «Зобов’язуюсь знайти щось велике і блискуче». І дійсно так! Пектораль із золота 958 проби датується IV ст. до н. е., її вага — 1150г, а діаметр— 30,6см.

«Стріли перуна» - обереги дружинників часів Русі. Так сталося, що в результаті довготривалої окупації України численними і хижими сусідами нашій нації довго намагалися нав’язати чужинські для нас традиції. Та з відновленням незалежності відродилась і природне зацікавлення старими звичаями, нерідко прадідівськими і язичницькими.