Старожитності України

Камінні баби - загадкові стели в степу, свідки епох. Хто їх і коли поставив та для чого вони були? Ці антропоморфні камінні боввани позначали поховання степових племен. Переважно їх ставили біля курганів, де вони оберігали душу предка. На жаль ці пам'ятки скіфського мистецтва частково були понищені і не всі змогли потрапити до рук археологів. 

15 травня 2017 року, один з учасників групи шукачів скарбів віднайшов скіфську чашу на фермерському полі, що поблизу селища Шрамівка Драбівського району на Черкащині.

Цьому прадавньому браслету з бивня мамонта приблизно 20 тисяч років і особливо він цікавий своїм орнаментом. Мізинська палеолітична стоянка дала назву цілій археологічній культурі. Знайдена вона була біля села Мізин на Чернігівщині в Україні. У ті далекі часи тут жили мисливці на мамонтів і північних оленів. Меандровий орнамент складається з прямих кутів, що складаються в безперервну лінію. Отримав свою назву від звивистої річки Меандр (зараз Великий Мендерес) в Малій Азії. Не менш, а то й більш цікавий другий браслет, який деякі вчені зараховують до музичних інструментів - це шумовий браслет з 5 незамкнутих кілець з бивня мамонта, можливий прообраз кастаньєт.

Бороді́нський скарб — скарб, знайдений у 1912 р. поблизу містечка Бородіно на Одещині. Датується 2 тис. до н. е. У складі скарбу вироби із золота, срібла, бронзи, рідкісних порід нефриту та тальку. Тепер скарб перебуває у Історичному музеї в Москві. Скарб має визначну історичну цінність як зв'язкова ланка між пам'ятками бронзового віку Середземномор'я та майже всієї Євразії.

З давніх-давен обереги носять люди, наділяючи їх магічною силою та віруваннями. То що ж таке оберіг? Яка його суть і призначення та чим він відрізняється від амулета і талісмана? Усе це Ви дізнаєтесь в даній статті.

Повертаючись до власних коренів , які здійснювалися за прадавніх часів нашими предками, відтворюючи ляльку-мотанку, можно поринути у цікаву подорож минулого українського народу. Найдавніші прототипи іграшок знайдено в Україні під час археологічних розкопок поблизу м. Мізина на Чернігівщині. Палеологічні скульптурки жінок, тварин, птахів, вирізані із бивня мамонта і оздоблені геометричним орнаментом, вчені відносять до періоду, що існував понад 20 тис. р. тому.

Традиція носити персні, обручки на руках - це не просто дань моді, а давня традиція, яка є оберегом, виконує магічну охоронну функцію. Слово "перстень" - походить від слов’янського «перст» - палець. Інші назви - кільце́, каблу́чка, обру́чка. Це дуже давній символ.

16 липня 1878 року мешканці села Михалків Борщівського повіту на Тернопільщині знайшли на березі Дністрової кручі дивовижної краси золотий скарб. Ті події з розповідей свідків описав австрійський археолог Кароль Гадачек, який в 1900-их роках побував у Михалкові. Ось як вони розгорталися.

Перші ключі та замки з'явилися тоді, коли первісні люди почали загороджувати свої схованки, укриття, печери від хижих звірів, використовуючи для цього звичайну палицю - кий. Водночас кий був і зброєю мисливців, і знаряддям землеробів та пастухів. 

Браслети-наручі, одні з найбільш архаїчних прикрас на Русі. В давнину – предмети ритуалів і культів; ще в епоху палеоліту (25 тис. років до н.е.) носили браслети з бивня мамонта. Браслети були широко поширені у скіфів (3-2 ст. до н.е.). В найдавніших державах Закавказзя, Урарту, Вірменії, в народів Середньої Азії браслети з чорних або різнокольорових намистин служили оберегами для дітей, що охороняли їх від смерті, адже дитяча смертність була масовим лихом. Середньоазіатські жінки носили парні пластинчасті браслети на обох руках. Ідентичні браслети, що називались манжетами, носили на Русі в XVII ст. Вони призначалися для підтримування на кисті руки довгих, широких, у зв'язку з модою, рукавів. 

Сахнівський скарб — був знайдений у 1900 році на території городища «Дівич-гора», що близ села Сахнівка на березі річки Рось, Черкаська область. За кількістю золотих, оздоблених перлами і емаллю предметів цьому скарбу не було рівних: 500 грамів золотих зливків, численні вироби із золота, елементи трьох князівських жіночих головних уборів, золоті барми (намисто, що носилося поверх одягу) з емалевими зображеннями святих. Золоті монети грецького імператора Мануїла Комнена вказували на те, що скарб був захований у 1140-х роках... 

Майже до XIX ст. сухопутні дороги на Україні проходили по вододілах великих річок: Дніпра, Дністра, Бугу, Дону. У XVI-XVIII ст. серед густої мережі таких доріг - шляхів - найбільш значними були - Муравський, Ромодан, Черній, Шпатв та ін. У переважній більшості українські шляхи були грунтовими, навесні і восени перетворювались у непрохідне болото. Чимало сіл Полісся більшу частину року через бездоріжжя не мали зв'язку з центрами, а в деяких районах Карпат зовсім відсутні дороги, за винятком місцевих стежок.

Хочемо розповісти про дві сенсаційні знахідки, які були нещодавно знайдені в Україні.  Їх знайшли звичайні мешканці, але ці знахідки доволі символічні і знакові. Чому ми так вважаємо та що це за знахідки - читайте далі.

Археологічні артефакти, що знаходяться на території Приазов’я і Маріуполя, зокрема, мають власну історію і для багатьох можуть стати справжнім відкриттям. Не всім відомо, що половецькі скульптури, які в народі мають назву «кам’яні баби», мають унікальне значення і дають можливість більше дізнатися про середньовічних кочовиків – половців, що справили величезний вплив на всі сторони економічного, соціально-політичного і культурного життя Київської Русі епохи феодальної роздробленості. У Маріуполі три  половецьких скульптури знаходяться біля краєзнавчого музею, але більшість ідолів зберігаються на подвір’ї музею.

Якщо вам пощастило отримати у спадок дідівську хату, а в ній важку ковану скриню, повну пам’ятних старожитностей, то віднесіться уважно до свого набутку, бо, крім історії роду та сімейних реліквій, ви цілком імовірно шалено розбагатіли! Наші предки цінували добротні речі, коштовності, передавали від батьків дітям, творячи непорушний зв'язок. І вся ця розкіш освячена, сповнена доброї енергетики. Отже, дорогий козаче чи пишна панно, уважно роззирніться…

Мова піде про одну загадкову скульптуру у місті Львові, а точніше майже бюст, вмурований в стіну одного з львівських будинків на вулиці Харківській, що прилягає до давнього району - Знесіння, видима тільки з одного боку на три лиця, два з них, що дивляться в різні сторони, зображують жінку, а одне, що дивиться на вулицю, – чоловіка. 

В історіографії, присвяченій добі середньовіччя на Україні, важливе місце посідають питання, пов’язані із військовою справою. На особливу увагу серед робіт із цієї проблематики заслуговують дослідження стосовно озброєння з окремих регіонів. їх детальне вивчення дає змогу скласти узагальнювальну картину розвитку військової справи на території України у конкретний історичний відрізок часу, виділити її місцеві особливості, простежити впливи та взаємовпливи.