Станція Трускавець (до 1965 року Трускавець-Курорт, пол. Truskawiec-Zdroj) — пасажирська залізнична станція Львівської залізниці, розташована у середмісті міста Трускавець Львівської області. Є тупиковою точкою на 12-кілометровій залізничній гілці від залізничної станції Дрогобич (8 км). Відстань до попередньої станції Стебник становить 4 км. Станцію було електрифіковано постійним струмом (= 3кВ) 1973 року у складі залізниці Стрий — Дрогобич — Трускавець.
Зусиллями бургомістра Раймунда Яроша у 1912 році будується новий залізничний вокзал, який би відповідав своєму призначенню і за розмірами і за архітектурними вимогами. Трускавець користувався величезним попитом у колишній Австро-Угорщині, тому поява залізниці як найзручнішого виду транспорту була питанням часу. Плани будівництва виношувалися ще з 1908 року. Його було доручено старшому інженеру Крайового відділу Морісу Махальському.
1 червня 1912 року залізнична станція Трускавець, що розташувалась біля підніжжя Яцкової гори, прийняла своїх перших пасажирів. Одночасно з відкриттям було освячено залізничний вокзал, отець Ян Шалайко, після освячення всіх приміщень вокзалу, звернувся до людей з натхненними словами про важливість такої події для добра краю. Після урочистостей Раймунд Ярош запросив гостей на святковий обід, що відбувся у ресторані пана Колоньського, а розважав поважну публіку оркестр Schwarzmanoffa.
У книзі д-ра Тадеуша Лоренца знаходимо такий опис: «Маршрут проходив від станції Дрогобич долиною річки Тисмениця, потім повертав у південному напрямку до долини потоку Дубіца і проходив нею вгору через Корость і Солець до Стебника. Далі колія різко повертала у південно-західному напрямку і прямувала до кінцевої станції, Трускавець».
Перший трускавецький вокзал - це була типова асиметрична будівля, що складалася з двох частин: одноповерхового залу для пасажирів та двоповерхового будинку зі службовими приміщеннями. Пізніше до будівлі був добудований парний двоповерховий об'єм і таким чином асиметрична композиція змінилася симетричною. Ця двоповерхова вишукана будівля з балконом та великим пероном, прикрашеним квітами, була мистецьки оздоблена художником Ольшевським. У будинку був великий вестибюль, зал очікування І та ІІ класу і окремий зал очікування ІІІ класу. Біля станції стояли склади, а трохи далі – будівлі начальника станції. Навпроти залізничного вокзалу облаштували вимощену камінням площу, до якої проклали під’їзну дорогу із тротуарами з обох боків. Вокзал знаходився на відстані кількох сотень кроків від центру курорту.
Планувалося подовжити залізницю аж до самого Борислава, але ці задуми, на жаль, так і не були втілені в життя через початок Першої світової війни.
У 1930-ті роки станцією курсував пасажирський потяг сполученням Трускавець-Вільно. Дістатися до здравницы можна було також потягом з Гдині, Краків, Лодзь, Любліна, Познані, Варшави.
З приходом совків, коли до Трускавця почали стікатися "трудящі" з усіх куточків Радянського Союзу, пасажиропотік значно зріс й виникла потреба розширити можливості залізничної станції. Восени 1985 року на схід від старої будівлі вокзалу розпочалось будівництво нового залізничного вокзалу. Планувалося запустити новий вокзал в експлуатацію у третьому кварталі 1989 року. Та через різні організаційно-технічні та фінансові перепони, як це часто бувало в СРСР, ця подія відбулася на рік пізніше - 16 жовтня 1990 року.
Новий залізничний палац розташований недалеко від старого і відзначається модерною архітектурою, що гармонійно вписується в гористий ландшафт курорту. Виконаний спеціалістами Львівського філіалу інституту «Дорпроект». Він розрахований на одночасне обслуговування 800 пасажирів. До їх послух два просторі пасажирські зали, загальною площею 900 квадратних метрів.До складу вокзального комплексу входить 6 будівель вокзалу, дві посадкові платформи, шість пішохідних переходів через залізничні колії. Треба сказати, що новий залізничний палац успішно справляється зі своїми функціями. Кожного року його працівники обслуговують тисячі пасажирів.
Старий вокзал не використовувався за призначенням і через деякий час між мезонінами був надбудований другий поверх, але перебудова станом на 2019 рік не була закінчена, будівля не використовувалась і знаходилась у закинутому стані.
Використані джерела:
- Іван Скибак «Короткий нарис історії Трускавця» (Трускавець, 2000).
- Марія Курищук. "Брама міста", або залізничний вокзал Трускавця.
- Лоренц Т. Трускавець у 1461-1936 роках. Історичний нарис. – Львів: Кальварія, 2017.
- Микола Дашко. Дещо з історії Стебника.
- Teodorowicz A. Linia kolejowa Drohobycz – Truskawiec.// NASZE ZDROJE. – 1912. — №9.
- Христина Харчук. «Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ — першої половини ХХ століття» // Видавництво «Апріорі», Львів, 2008.
- Розклад потягів по станції Трускавець - Дрогобич 1939 року.
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
© Портал SPADOK.ORG.UA
