У Києві, неподалік від Національного парку "Голосіївський", розташована історично важлива місцевість під назвою Китаїв. Протягом приблизно 20 років триває боротьба за збереження цього територіального об'єкта, який стоїть перед загрозою забудови.
У Господарському суді міста Києва 16 й 17 січня відбудуться два судових засідання щодо двох земельних ділянок. Справу за зверненням Офісу Генпрокурора розглядатимуть судді Петро Паламар і Наталія Ягічева. Тим часом у ЗМІ з кінця минулого року з’явилася низка компліментарних публікацій на користь забудовника.
Як повідомляє видання LB.UA, рішення забудувати культурну спадщину національного рівня прийняли за часів головування Леоніда Черновецького. Землю в оренду дали Київській овочевій фабриці, яка згодом підписала інвестиційний договір з Saga Development, а потім з KAN Development.
Китаївське городище - є пам'яткою IX-XIII століть культурної спадщини національного значення. Розташована в історичній місцевості Китаїв, ці об'єкти знаходяться в центральній частині Національного парку "Голосіївський". За однією з версій вчених, на цьому місці може бути розташоване літописне місто Пересічень, яке зникло після татарської навали. Сама назва "Китаїв" може походити або від тюркського слова «китай» — укріплення, фортеця (ідеться про городище), або від давнього імені Китай, утворене від давньослов'янського слова «кита» — «зв'язаний в пучок».
Середньовічне поселення включало у себе укріплену частину на пагорбах над високим правим берегом Китаївського водотоку (територія Національного парку) та посад на менш крутому лівому березі. Крім того, на пагорбах правобережної частини водотоку, в межах Національного парку "Голосіївський", знаходяться курганні могильники, які, за припущеннями науковців, можуть мати початок ще в дохристиянський період. Городище-укріплення, посад та могильник утворюють єдиний археологічний комплекс.
Науковці наголошують, що захист культурної пам'ятки добре вплинуло б на розвиток туризму, влада мала б розглядати пам’ятки як національну безпеку, а не особистий ресурс для збагачення.
«Місцева влада не має права роздавати таку землю. Там, де є археологія — це пам’ятки місцевого й національного значення, бо це про нацбезпеку. І це не вперше, коли Київрада так робить — Поділ, де знайшли вулиці часів Київської Русі і де тепер Музей на Поштовій, а хотіли ТРЦ — це та сама історія. Є судова практика, коли позови прокуратури задовольняли в таких випадках і землю вертали державі. Жодна європейська столиця не має такого цілісного й добре збереженого комплексу археологічної спадщини. Не можна взяти все викопати і сказати: будуйте! Такі пам’ятки музеєфікують і розкопують смужками. Зараз нема того рівня знань, які будуть через 100 років. Тому їх залишають для досліджень прийдешніх поколінь», — каже Михайло Погребиський, представник ГО «Екозагін».
За очікуванням забудовників, тут мають постати висотки і ТРЦ. Такий план презентував представник Saga Development у 2019 році.
Прокуратура вимагає повернути історичну землю державі, бо це пам’ятка археології національного значення. Мінкульт цілковито підтримує позовні вимоги прокуратури. Начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації профільного міністерства Наталія Войцещук наголошує, що такі пам’ятки, за законом, можуть бути лише державною власністю:
«Київрада не уповноважена на будь-яке розпоряджання спірною земельною ділянкою. Оскільки це пам’ятка в місті Києві, то розпорядником землі пам’ятки археології є Київська міська військова адміністрація. 2019 року нам на розгляд з ініціативи Українського товариства з охорони пам'яток історії та культури подали облікову документацію на пам’ятку, яка була рішенням Експертної комісії рекомендована до доопрацювання з метою внесення змін до Реєстру щодо пам’ятки під назвою "Китаївський археологічний комплекс". Визначену в новому паспорті територію пам’ятки рекомендували для врахування в розробці Історико-архітектурного опорного плану Києва, який був погоджений Мінкультом 2021 року».
Ми закликаємо вас поширити інформацію про цю ситуацію на своїх соціальних мережах, щоб привернути увагу та запобігти знищенню спадщини!
© Портал SPADOK.ORG.UA
