Сахнівський скарб: золота діадема з Македонським

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

imgonline-com-ua-Shape-WlXuqzCG8yAyBhq0Сахнівський скарб — був знайдений у 1900 році на території городища «Дівич-гора», що близ села Сахнівка на березі річки Рось, Черкаська область. За кількістю золотих, оздоблених перлами і емаллю предметів цьому скарбу не було рівних: 500 грамів золотих зливків, численні вироби із золота, елементи трьох князівських жіночих головних уборів, золоті барми (намисто, що носилося поверх одягу) з емалевими зображеннями святих. Золоті монети грецького імператора Мануїла Комнена вказували на те, що скарб був захований у 1140-х роках... 

Сахнівські гориВ селі Сахнівка  про сліди існування людини у цих краях відомо здавна. У Поповому яру вода вимила кістяк і бивні мамонта, а у 1944 році знайдено зуб мамонта вагою 4,5 кг, у 1949 році частину бивня вагою 6 кг. У Глибокому рову вода вимила суцільний кістяк мамонта. Деякі експонати тієї доби зберігаються у Сахнівському шкільному музеї. 

У книзі Лаврентія Похилевича «Розповіді про населені місця Київського губернії» (1864 рік) читаємо: «Сахнівка – село за 3 версти від Нетребок. Це село, оточене з одного боку досить значними підвищеннями, а з іншого – величезними лісами. Село розташоване в низині на лівому боці Росі і витягнуте удовжину. У 1765 році тут було 78 будинків. Станом на 1864 рік вже налічувалося більше 200 хат і до 1620 жителів»

За переказом, Сахнівка населялася вихідцями з Батурина (Чернігівська область). 21 лютого 1792 року село отримало від польського короля Станіслава Августа Понятовського статус містечка. Мало королівську привілею – герб і магдебурзьке право. Тобто, жителі самі обирали собі воєвод, старост і суддів. Відомо, що ще у більш далекому минулому село називалося Осетрів. В королівській грамоті давався опис герба: «два осетри, навхрест покладені, на пам’ять, що село початково Осетровом звалося». Пізніше назва змінилася на Сахнів міст. 

Похилевич пише: «Помітні поблизу села дві гори – Пастушка та Дівиця. На останній, за переказами, з незапам’ятних часів існував дівочий монастир. На самісінькій вершині стояла церква, а на уступах гори – келії черниць. На цій горі знаходили невеликі хрестики, частини дзвонів та різного церковного начиння». Місцеві жителі вкажуть нам три гори: Пастушку, Дівицю, Крутий шпиль. А ось історик Володимир Антонович у книзі «Археологічна карта Київської губернії» (1895 рік) стверджував, що тут вісім гір і пагорбів. У 1781-1783 роках Україною подорожував французький художник та військовий інженер Жан-Анрі Мюнц (1727-1798). Він створив альбом із 140 кольорових акварелей, серед яких є і зображення Сахнівських гір.

Сахнівка славилася у Київській губернії тютюновою промисловістю, поширеною тут з давніх часів. На початку ХІХ століття, особливо у військовий період 1812, 1828-1831 років, орендарі маєтку збільшили у Сахнівці виробництво тютюну високого ґатунку, відомого під назвою Сахнівського. Тоді його збирали до 10 тисяч пудів! Але із 1840-го та у наступні роки, коли довкола почали діяти цукрові заводи, тютюнова промисловість скоротилася до 200 пудів. Тютюнові плантації на полях замінили буряковими. Тільки невеликі грядки засівалися селянами тютюном для особистих потреб.  Енциклопедичний довідник Брокгауза і Ефрона зазначає, що на початок ХХ ст у Сахнівці було кілька крамниць («лавок»), діяла церковно-приходська школа та працювало багато вітряків. 

Сахнівська діадема

Хвилює уяву знаменитий Сахнівський скарб, знайдений у 1900 році на території городища Дівич-гора. Скарб датується другою половиною ХІІ ст і складається із золотих прикрас. Найцікавішю в скарбі  є Сахнівська золота діадема — давньоруський ювелірний виріб оздоблений в техніці перегородчастої емалі. 

Сахнівський скарб

Характеристики

  • Складається з 7-ми золотих килеподібних подвійних пластин ("кіотців")
  • Довжина діадеми з бічними трапецієподібними пластинами близько 35 см.
  • Імовірно, діадему виготовлено в Києві у 2-й пол. 12 ст. в майстерні, де працювали руські і візантійські майстри.
  • Функціонально сахнівська діадема є основною частиною парадного князівського головного убору — вінця (на думку більшості дослідників — жіночого).

2456

Центральне зображення сахнівської золотої діадеми з інкрустаціями –
завойовник Олександр Македонський на колісниці, запряженій грифонами

Рослинні пагони, листя й квіти бірюзового, червоного та ніжно-сірого кольорів вплітаються на діадемі в насичене сяйво золота з розсипом інкрустації перлинами. На центральній пластині (кіотці) –  білою, синьою, зеленою, червоною та жовтою фарброб зображена людина в короні і з двома скіпетрами в руках, яку здіймають на колісниці в небо два грифони, покриті багряно-синьо-жовто-бірюзовим орнаментом (середньовічний сюжет, де герой підноситься в небо, стоячи в коробі, який тягнуть грифони). Ця людина – Александр Македонський, одягнений в імператорський костюм.  Всі інші кіотці прикрашено однаковим емалевим кругом, в який вміщено хрестоподібну розетку, згори і знизу від неї іде рослинний орнамент, схожий на геральдичні лілії – крини.

Македонський був надзвичайно популярний серед правлячої еліти Західної Європи, Візантійської імперії та Київської Русі у Х-ХІІІ століттях завдяки напівказковому роману "Александрія", перекладеному кількома мовами світу. Сценка з колісницею і грифонами взята саме з цього роману. "Вознесіння Олександра" розцінювалося як символ апофеозу величі правителя. Тому ця діадема ще більше переконала дослідників: перед ними – скарб, що належав князю й княгині. 

045-1

Найчастіше емалеву мініатюру створювали за допомогою вузьких золотих стрічок, напаяних ребром у спеціальні заглиблення, що окреслювали контури майбутньої композиції. Перегородки утворювали крихітні чарунки, куди насипали порошки кольорової емалі (у кожну чарунку — один колір). Емаль виготовляли зі спеціального сплаву скла, забарвленого окислами металів. Після випалювання порошок перетворювався на склоподібну напівпрозору масу, тверду й блискучу. Малюнок чітко проступав завдяки найтоншим ниткам золота, що підкреслювали не тільки загальні контури, а й найдрібніші деталі всередині кожного зображення.

Емаль плавили в спеціальних жаровнях або печах при температурі від 650 до 820°С. Після цього виріб із нанесеним емалевим малюнком полірували розтертою на дрібний порошок пемзою, доводячи до дзеркального блиску. Краса й витонченість ліній малюнка, фантастична ніжність фарб, підкреслених золотою павутинкою штрихів, вражають віртуозністю і досконалістю. Колористична гама, близька до мозаїчних композицій київських соборів, була побудована на поєднанні червоної, синьої, ніжно-зеленої та білої фарб, іноді доповнених чорною та рожевою.

Clip2net 180712124106

Сюжети зображені на діадемі відповідали правлячій верхівці того часу: зображення сиринів, орлів, грифонів, барсів та левів – давніх символів сили і влади. Такі сюжети іноді на одному й тому ж предметі співіснували з християнськими зображеннями різних «святих».

Цікавими є чотири золоті ґудзики сахнівського скарбу із характерним тільки для Київської Русі "знаком засіяного поля". Між колами цього знака на трьох ґудзиках зображені птахи, а на четвертому – три пари вовкоподібних звірів.

 

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     старожитності      праісторія      артефакти      пам'ятки

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути ⬇

Опубліковано 16 квітня 2015, 20.32 Наталія Космолінська
2015-04-16-19-40-43Десять хвилин пішки від площі Ринок у напрямку телевежі — і ви біля гори Високий Замок. Але залишки його мурів — це вже більш пізня історія, історія...
97474
Опубліковано 30 березня 2015, 01.09 Сергій ПІДДУБНИЙ
2015-03-29-23-18-49Яким тільки способом не пробують розгадати вчені одну з найбільших загадок світу – за допомогою мітів, географічних розрахунків, співставлення морфем...
47465
Опубліковано 22 вересня 2018, 10.05 admin
2018-09-22-10-30-17Мова піде про печери в урочищі Лиса (Чорна) Гора, що знаходиться в північній околиці міста Миколаїв, Львівської області. За інформацією дослідника Ореста...
20585
Опубліковано 20 травня 2015, 09.49 Іван Коцюра
2015-05-20-07-59-09На 1300 літ історії Чернігова, як мінімум 300 років довелося на язичницьку епоху, коли наші предки слов'яни-сіверяни поклонялися силам природи, яка...
46425
Опубліковано 09 липня 2018, 14.54 admin
2018-07-09-12-59-57Урицькі скелі - один із наймістичніших куточків Карпат. Це чудернацьке накопичення скель в селі Урич, Львівської області хвилює не одну тисяч літ людське...
46574.7142857142857

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...