Мартинівський скарб

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

imgonline-com-ua-Shape-QzCl6IOkrEIvpdeBУ 1909 році в селі Мартинівка, Черкаської області був розкопаний скарб. Селяни, що копали землю на території маєтку Надії Федорівни Муравйової-Апостол, уродженої Терещенко, й гадки не мали, що знайдуть там щось цінніше від черв'яків. Та ось лопата вивернула велику старовинну посудину... Одні пізніше стверджували, що вона була срібною, інші - дерев'яною, але окутою срібними пластинами. 

Із розіпханих по селянських пазухах і рознесених по домівках дорогоцінних предметів скарбу згодом вдалося зібрати 120 виробів. Щоправда, на те, щоб їх зібрати пішло аж 5 років. Було знайдено безліч предметів зі срібла: фігурки фантастичних тварин, браслети, поясні бляшки, скроневі підвіски, налобні вінчики, сережки і посуд... Клейма майстрів на чашах та іншому посуді дали змогу визначити, що їх виготовили у Візантії за часів імператора Юстина Другого (565-587 роки). Срібні поясні набори вчені пояснюють своєрідною євразійською "модою" після гунської навали, а знаки на них схожі на знаки сарматів Північного Причорномор'я. Традиції цих знаків дожили аж до періоду Київської Русі у вигляді княжого герба Рюриковичів - тризуба, що тепер на гербі України...

Мартинівський скарб

Сенсацію і найбільше суперечок спричинили чотири людські фігурки, відлиті зі срібла, з позолоченими головами, руками й деталями одягу. Голови незвичної, майже прямокутної форми, з квадратним шоломом дали змогу деяким "дослідникам" висунути гіпотезу, що це - зображення інопланетних прибульців. Інші фантасти від науки проголосили прямокутні орнаменти на сорочках цих фігурок... першою українською вишивкою. Сперечалися про те, чому ці фігурки завмерли в позі танцю гопак і навіщо у них по два отвори на ліктях. Була навіть версія, що фігурки наші предки нашивали як прикраси на одяг, та це не витримує критики, бо срібна фігурка розміром більше восьми сантиметрів добряче відтягувала б "модникам" їхні шати... Більш вірогідною, з огляду на діаметр отворів, видається гіпотеза, що фігурки колись були прибиті цвяхами до щита знатного воїна чи до якоїсь іншої дерев'яної основи.

Мартинівський скарб - фото

Популярною є версія відомого дослідника О. Спицина, який пов'язує речі мартинівського скарбу зі старожитностями антів. Найновіші ж дослідження говорять, що предмети скарбу - витвори мистецтва різних етнічних груп, вироблені із срібла різноманітних проб (від 400-ї до 920-ї) і в різний час. Мартинівські знахідки прийнято вважати воєнними трофеями військової верхівки, яка за загадкових обставин щезла, так і не повернувшись по заховані скарби...

Про мартинівський скарб

Фібула мартинівський скарб

Стилізований образ коня. Коні зображені на бігу, з розкритими пащами, з висунутими язиками. 
Хоча, цілком можливо, що це не зовсім коні, бо копита їхні закінчуються пазурами. 
Не викликає сумнівів, що фігурки з Мартинівського скарбу були композиційно і сюжетно пов'язані між собою, апелюючи до якихось невідомих нам міфологем.

7-клас-007

Найбільший художній інтерес викликали фігурки тварин і людей, відлиті зі срібла. Всі вони зроблені у високому рельєфі, після відливки старанно відшліфовані, окремі деталі на обличчі дороблені різьбленням, а голова, деталі одягу, ніг покриті золотом. Чотири фігурки зображують вусатих безбородих чоловіків з довгим волоссям, при цьому чоло вибрите (щось подібне до оселедця), у сорочках з довгими рукавами і в довгих штанях. Вони ніби танцюють гопак, їхні ноги зігнуті в танці, долоні рук покладені на стегна. Симетричне зображення втілює схематичний узагальнений образ танцюриста.

Мартинівський чоловічок

Голови чоловіків непропорційно збільшені, очі, ніс і рот передано в графічно-стилістичній манері нарочито узагальнених форм. Голова незвичної, майже прямокутної форми із квадратним шоломом. На грудях гравіруванням зображено, можливо, орнамент на сорочці. Деякі дослідники вбачають у цих фігурках зображення давніх слов'ян - роксоланів, язигів, аорсів, які ходили у вишиванках, вибривали оселедця та носили вуса.

Алани

alany

Реконструкція аланських воїнів (сармати). 

Незвична голова з квадратним шоломом на цих людських фігурках спонукала деяких сучасних фантастів говорити про "космонавтів" чи "прибульців" із космосу. Інші не обійшли увагою зображення прямокутної орнаментальної стрічки на сорочці, оголосивши її найдавнішою українською вишивкою.

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     анти      сармати      пам'ятки      старожитності      золото

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути ⬇

Опубліковано 09 квітня 2014, 14.42 admin
2014-04-09-13-41-55Екологічна експедиція "Дністер" Товариства Лева (Львів) у 1988 році виявила на лівому крутому березі Дністра біля села Станка Бучачского району...
44755
Опубліковано 16 січня 2014, 00.53 admin
2014-01-15-23-31-52Кам`яна Могила – державний історико-археологічний заповідник, розташований під Мелітополем, поблизу селища Терпіння, Запорізької області. Периметр цієї...
180824
Опубліковано 31 липня 2015, 10.00 Василь ПАВЛІВ
2015-07-31-08-36-08Я пригадав, як у дитинстві років 40 тому гостював у цьому селі в своїх знайомих і з однією тутешньою жіночкою (на жаль, вже покійною) ходив до лісу по...
82635
Опубліковано 02 березня 2018, 15.38 admin
2018-03-02-13-47-14Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах...
21425
Опубліковано 20 травня 2015, 09.49 Іван Коцюра
2015-05-20-07-59-09На 1300 літ історії Чернігова, як мінімум 300 років довелося на язичницьку епоху, коли наші предки слов'яни-сіверяни поклонялися силам природи, яка...
47175

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.