П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English

Мартинівський скарб – загадка антів

Рейтинг 4.1 з 5. Голосів: 15

Мартинівський скарб - загадка антів

У 1909 році в селі Мартинівка, Черкаської області при проведенні земляних робіт на березі річки Мартинки (пр. Росави, л. Росі) був розкопаний давній скарб. Селяни, що копали землю на території маєтку Надії Федорівни Муравйової-Апостол, уродженої Терещенко, й гадки не мали, що знайдуть там щось цінніше від черв'яків. Та ось лопата вивернула велику старовинну посудину... Одні пізніше стверджували, що вона була срібною, інші - дерев'яною, але окутою срібними пластинами.

Село Мартинівка

Із розіпханих по селянських пазухах і рознесених по домівках дорогоцінних предметів скарбу згодом вдалося зібрати 120 виробів. Щоправда, на те, щоб їх зібрати пішло аж 5 років. Було знайдено безліч предметів зі срібла: фігурки фантастичних тварин, браслети, поясні бляшки, скроневі підвіски, налобні вінчики, сережки і посуд... Клейма майстрів на чашах та іншому посуді дали змогу визначити, що їх виготовили у Візантії за часів імператора Юстина Другого (565-587 роки).

Мартинівський скарб

Справжню сенсацію і безліч дискусій викликали 4 антропоморфні фігурки, відлиті зі срібла, з позолоченими головами, руками й деталями одягу. Їх називають "мартинівськими танцюристами", а також "мартинівськими космонавтами". Чоловічки мають характерні довгі вуса та зачіски (довге волосся, вибрите чоло), зодягнені у вишиті сорочки з довними рукамвами й чоботи, завмерли у позах танцю, що нагадує гопак. На ліктях у них отвори - ймовірно, кріпилися до якоїсь основи або нашивалися як прикраси на одяг.

Мартинівські чоловічки

Незвична голова з квадратним "шоломом" на цих людських фігурках спонукала деяких сучасних фантастів говорити про "космонавтів" чи "прибульців" із космосу. На сьогоднішній день, можна з упевненыстю сказати, що і костюм, і зовнішній вигляд "мартинівських чоловічків" є типовими для представників скіфо-сарматського етносу (роксолани, росомони, аорси, язиги), які з давніх-давен густо заселяли територію України. Власне, на базі їхнього субстрату й виникли анти - ранньослов'янське плем'я, представники Пеньківської культури, які стали своєрідним "місточком" від скіфо-сармаського до слов'янського населення. Такі історики як М.Грушевський, М.Брайчевський, В.Щербаківський називали антів прямими предками українського народу.

Анти і борисфеніти на карті

Мартинівський скарб - фото

skifo-sarmatski-plemena

martynivka-skif

Анти з'являються на території, де століттями раніше проживали аорси (борисфеніти), а пізніше їх змінили поляни. Антами були легендарні брати-засновники Києва: Кий, Щек та Хорив. Власне, сама назва "анти" має індо-іранське походження і походить від праслов'янського ántah «кінець, край», ántah «той, що перебуває на краю». Суспільний і політичний лад антів привертав до себе пильну увагу дослідників. Зокрема, Прокопій Кесарійський писав, що антами не править хтось один, а здавна управляє ними народне зібрання, і всі справи, добрі чи лихі, вони вирішують спільно (демократія). Проте в моменти загальної небезпеки вони обирали царя, якого визнавав весь народ.

Бляшки у вигляді "танцюючих чоловічків", на нашу думку, анти могли використовувати одночасно - і з декоративною метою як прикраси, так і військово-обрядовою - як прадідівські обереги в честь та пам'ять про пращурів (аорси, язиги, роксолани, борисфеніти та ін.), а також своєрідні відзнаки (нагороди) за досягнення і заслуги.

odyag-antiv

rsz 1penkivska-kultura-poselennya

Серед знахідок мартинівського скарбу привертають увагу та зацікавлення стилізовані образи тварин. Наприклад, фібула у вигляді коня. Кінь здавна у скіфів та сарматів вшановувався як священна тварина. Коні в мартинівському скарбі зображені у бігу, з розкритими пащами, з висунутими язиками. Хоча, цілком можливо, що це не зовсім коні, бо копита їхні закінчуються пазурами. Ці міфологеми ми знаходимо у скіфському мистецтві, де звичайні тварини могли переплітатися з образами хтонічних істот.

obraz-konya-z-martynivskogo-skarbu-fibula

Образи коней - Мартинівський скарб

Мартинівський скарб сьогодні зберігається в Києві в Музеї історичних коштовностей України (89 артефактів) та у Лондоні у Британському музеї (27 знахідок).

Використана література:

  1. Євген Слива. Мартинівський скарб.
  2. Баран В., Ранні слов'яни між Дніпром і Прип'яттю. Київ 1972
  3. Абашина Н. С., Козак Д. Н., Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Давні слов'яни. Археологія та історія — Київ: Стародавній Світ, 2012
  4. Т.М.Нерадеко. Арехологія Черкащини.
  5. О.М.Приходнюк. Археологічні пам'ятки Середнього Придніпров'я VI - IX ст. - "Наукова думка"
  6. П.Толочко. Київська Русь.
  7. Г.Стельмащук. Українське народне вбрання.
  8. Сергій Плохій. Походження слов'янських націй.
  9. Видання "Україна на стародавніх картах".

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber