СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Старожитності Доісторичні карти України

Доісторичні карти України

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1
map3423В 2004 році ми з В.О.Шевченко написали монографію, в якій розглянуто перші картоподібні зображення на території України. Такі зображення, як правило, частіше трактуються і сприймаються не як карти, а як предмети мистецтва. В 2011 року ми почали новий проект під назвою “Міні-атлас. ДОІСТОРИЧНІ КАРТИ УКРАЇНИ”. Даний проект був призупинений в 2012 році, коли пішов з життя В.О.Шевченко. П'ятого березня, до річниці пам'яті Віктора Олексійовича Шевченка мною завершено роботу над нашим спільним проектом, міні-атласом стародавніх картоподібних зображень на території України.

МЕЖИРІЧ КАРТА - НАЦІОНАЛЬНА РЕЛІКВІЯ

mezhuirivc

Уламок бивня мамонта довжиною близько 21 см
із слідами штучної обробки та геометричним візерунком
 
У 1966 році відомий український зоолог та палеонтолог І.Г.Підоплічко керував розкопками палеолітичної стоянки мисливців на мамонтів. При цьому було відкрито пізньопалеолітичне поселення у складі чотирьох будівель у долини річки Россава. Каркас однієї з таких будівель знаходиться в Центральному науково-природничому музеї НАН України:

Screenshot 2karkasdd 
humanities-100-chapter-1-6-638

Screenshot 2muzrrer
 
mezhirichbonesytryrtyryrt
 
mezhirichbonehut
 
Screenshot 2erwerwer
 
Вивчаючи малюнок, І.Г.Підоплічко звернув увагу на те, що він має впорядковану композицію, а 4 подібні між собою фігури у центрі являють собою зображення будівель, які були виявлені під час розкопок. Нижче зображення будівель, чітко розрізняються дві групи зигзагоподібних відрізків. Це знак води. У даному випадку він, безсумнівно, позначає річку.

mezireirevcdfaf
 
Межирічській карті присвячен спеціальний стенд, якій знаходиться в Центральному науково-природничому музеї Національної Академії Наук України у Києві. Межирічська знахідка - найстаріша пам'ятка національної картографії України, але не єдина. До цього ж історичного періоду (пізнього палеоліту, але трохи молодша за часом) відноситься так звана Кирилівська карта. Відомі ще декілька найдавніших картографічних зображень, всі вони ще чекають свого дослідника.
 
Screenshot 2rossava
 
mezhirichmap45345345
 
mezhirichmap2553355353
 
335f759b0692fe237a2f591b1a64d720.jpg
 
mezhirichmap3fdfsdfs
 

КИРИЛІВСЬКА КАРТА

Іншим стародавнім картографічним зображенням є різьблення на бивні мамонта, що знайдене на Кирилівській стоянці, відкритій у 1893 році на правому березі р. Дніпро в межах сучасного Києва, у садибі по Кирилівській вулиці (нині вул. Фрунзе). Стоянка знайдена і досліджена у 1894-1900 рр. видатним археологом, першовідкривачем трипільської культури В.В. Хвойкою.

Screenshot 2krtreterl

З точки зору семіотики зображення залишається таємницею як для археологів, так і для картографів [Володченко, 1997]. Деякі синтактичні конструкції нагадують окремі деталі Павлівської карти з Південної Моравії (Чехія). Це знак будівлі (житла), який складено з кількох овалів.
 
Screenshot 2kierwerw
 
pfleolit700-336-m
 
m2927c19d
 
Кирилівська стоянка
 

КАРТИ КАМ'ЯНОЇ МОГИЛИ

На півдні України, на північ від м. Мелітополя Запорізької області, в заплаві р. Молочної, біля с. Терпiння, знаходиться унікальна археологічна пам‘ятка під назвою Кам‘яна Могила. Це складений із брил пісковику останець, залишок піщаної мілини сарматського моря, яке існувало мільйони років тому, у третинну епоху. Висота Могили - близько 15-20 м, протяжність – близько 100 м. На стінах численних гротів та на денній поверхні збереглися дивовижні зображення (петрогліфи), вирізьблені рукою стародавніх мисливців, скотарів та орачів. У 1890 році наскельні зображення дослідив відомий археолог М.І. Веселовський. Пізніше ієрогліфи Кам‘яної Могили вивчали В. М. Даниленко, О. М. Бадер, М.Я. Рудинський(у складі Комплексної Мелітопольсько-Терпіннієвської експедиції протягом 1950-х років), В.М. Гладилін, Б.Д. Михайлов та інші.

kammidfsdfslsd

Screenshot 2volodksda

 

ПУТИВЛЬСЬКА КАРТА

Screenshot 2sckjsdsd

Цікава археологічна знахідка – уламок нижньої щелепи бика з різьбленням зооморфної та геометричної тематики зберігається у краєзнавчому музеї, який знаходиться у м. Путивль, Сумської області. Музей засновано у 1919 році, його засновником і першим директором був художник П.М. Коренєв, випускник Петербурзької Академії Художеств, учень І.Ю. Рєпіна. З 1987 року музей є філією Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі. Нині фонди музея налічують 16 тис. оригінальних експонатів, у т.ч. щелепа з картоподібними візерунками.

Screenshot 2scpeiewe

Здійснений авторами аналіз та порівняння є підставою для семантико-топографічної інтерпретації малюнків. Стародавнє зображення можна ідентифікувати як картоподібне, яке включає зображення водотоку (паралельні та зигзагоподібні лінії) та первісні житла-трикутники.

Screenshot 2puewew

Інша карта – це складні геометричні фігури та контури тварин на зовнішньому боці щелепи. Тут додатково (окрім зображення водотоку та житла) можна виділити місця концентрації тварин а також ями для їх вилову (система перпендикулярних ліній).

 

ДУДАРКІВСЬКА КАРТА

Screenshot 2dididewew

Дударківська карта - так умовно названа авторами зображення, вирізьблене на кістяній сокирці, знайденій у 1961 році на торфорозробках в с. Дударків, Бориспільського району Київської області. Сокирка, вірніше її уламок, довжиною близько 14,5 см вироблена з рогу північного оленя датується приблизно кінцем неоліту-початком бронзового віку (початком ІІтис. до р. Хр.

Screenshot 2didlssksdfe

Відомий археолог О.О. Формозов вперше помітив схожість зображень Дударківської та Путивльської карт за синтактичним змістом. За цією аналогією неважко ідентифікувати дударківське зображення як більш досконале за семантикою – окрім відомих вже зигзагоподібних ліній (річка, водотік) та трикутники (домівки на його березі) додатково ще й зооморфні та флороморфні зображення – тобто прилегла територія з деревною рослинністю та пасовищами (зображення тварин). Кістяна сокирка слугувала безперечно знаком влади, або як культовий предмет. В обох випадках логічно припустити, що зображення на ньому – це територія, яку у певній мірі вважали своєю власністю місцеві мешканці.
 
Автор: А. Володченко
 

Список літератури:

ВОЛОДЧЕНКО А.: Картосемиотика и доисторические карты.-Барнаул-Дрезден, 1997.-116c.

ВОЛОДЧЕНКО А., ШЕВЧЕНКО В.О.: Доiсторiчнi карти України. Dresden 2004.

ПИДОПЛИЧКО И.Г.: Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине.-К.: Наукова думка, 1969.-163 с.

ШЕВЧЕНКО В.О.: Національна реліквія // Український географічний журнал.-1994.-No 1-2.-С.57-59.

WOLODTSCHENKO, A.: Diskussionsbeitrag zu palaokartographischen Darstellungen. Wiss.Zeitschrift der TU Dresden, H.2, Dresden 1992 (41), S.67-69.

БОРИСКОВСКИЙ П.И.: Палеолит Украины.-М.-Л., 1953.

ВОЛКОВ Ф.К. (1903): Искусство мадленской эпохи на Украине // Археологическая летопись Южной России.-Киев, 1903-No 1.

ЯКОВЛЕВА Л.А. : К изучению гравировки на бивне из Кирилловского позднепалеолитического поселения // Исследование социальноисторических проблем в археологии (Институт археологии АН УССР).-К.: Наукова
Думка, 1987.-С.177-186.

МИХАЙЛОВ Б.Д.: Подземный «эрмитаж» Приазовья.-Запорожье, 1998.

МИХАЙЛОВ Б.Д.: Петроглифы Каменной Могилы (семантика, хронология, интерпретация).-Запорожье: Дикое Поле, 1999.-240 с.

РУДНИЦЬКИЙ М.Ю.: Кам‘яна могила.-К.: 1961.-69c.

БЕРЕЗОВЕЦ Д.Т.: Рисунки на челюсти быка // Советская археология,4/1958.

ДЯДЕНКО В.: Унікальна пам‘ятка стародавнього мистецтва // Народна творчість та етнографія.-К.: Видавництво АН УРСР, 1962.-Кн.4.-С.142-145.

ФОРМОЗОВ А.А.: Об изображении на костяном топорике из Дударкова //Советская археология.-1974.-No 2.-С.294-251.

БУРДО Н.Б.: Теракота трипiльської культури. Київ 2001.

ГЕДЫМИН А.В.: Картография. Москва 1946.

ТКАЧУК, Т., МЕЛЬНИК Я.: Семiотичний аналiз трипiльсько-кукутенських знакових систем.Iвано-Франкiвськ 2000
AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: