English German Polish Spanish
Головна♦ Матеріальна культура♦ Старожитності ➤ Ромашківський календар

Ромашківський календар

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

imgonline-com-ua-Shape-6YyojiHZZxWe8c0Року 1899-го поблизу села Ромашки на Київщині Рокитнянського р-ну, на р.Горохуватці, в могильнику, недалеко від Черняхова (Кагарлицького р-ну).  був знайдений (викопаний) Вікентієм Хвойкою глек. Глечик дуже ретельно виготовлений на гончарному крузі. На сиру глину до випалу на тулуб посудини спеціальними штампами нанесений “орнамент” у два пояси: верхній пояс більш широкий, нижній – вузький. Вважати комбінації із декількох сотень знаків, розміщених без всякого ритму і повторень, орнаментом не можливо. 

 

Стародавній календар із села Ромашки

 
Образотворчими знаряддями автора композиції були чотири види штампів:
  1. Штамп з квадратним торцем: квадрат розділений двома діагоналями і лініями, з’єднуючими середини сторін квадрату.

  2. Дуговий штамп для так званого нігтевого орнаменту, що відтворює різні фігури, “ялинки” і струменіючі хвилясті лінії.

  3. Штамп, що зображує серп.

  4. Штамп, який дає відбиток вписаних кутів.

Ключем до розгадки складних композицій верхнього поясу є три групи зображень:

  • Два хрести, розміщені по боку, протилежному ручці глечика.

  • “Громовий знак” (колесо Юпітера” з 6 шпицями). В колесі явно є 6 граней.

  • Реалістичне зображення двох серпів і поряд з ними – фігури, які нагадують “копни” чи “хрести” снопів на скошеній ниві.

Композиції розміщені (якщо дивитись зліва направо) одна за другою в календарному порядку:

  1. Два хреста – Купала, 23 червня.

  2. Знак грому – день Іллі, 20 липня.

  3. Жнива–кінець липня чи І половина серпня.

20091006121731
 
Академік Рибаков докладно вивчив глек. Зображення були розташовані двома горизонтальними поясами. Кожному знаку малюнка у верхньому поясі відповідав знак — квадратик у нижньому. Верх і низ доповнювали один одного. За вихідну точку вчений вирішив взяти шестигранне колесо у верхньому поясі — „громовий" знак Перуна, бога грози древніх слов`ян. Пізніший, вже християнський „громовий" Ільїн день припадає на 20 липня. Можна було зробити перевірку. Серед малюнків верхнього поясу Рибаков відшукав символ дня Івана Купала. Він святкувався 24 червня, і отже, відстояв на 27 днів. Рівно 27 квадратиків розділяло малюнки на нижньому поясі. Такий самий суворий взаємозв`язок можна було спостерігати між двома малюнками — Святами і квадратиками — буднями. Древнєслов`янський календар зображує сільськогосподарський річний цикл.
000072
Ритуальна посудина-календар IV ст. для літніх заклинань дощу із с.Ромашки на Київщині.
4
 
Отже, наш календар зафіксований на семи точках, що виключає елемент випадковості:
  • 2 травня – день молодих сходів;

  • 4 червня – день Ярила, семик, в подальшому пов’язаний з перехідним церковним святом Трійці;

  • 24 червня – Купала, день сонцестояння;

  • 12 липня – день відбору жертв Перуну;

  • 20 липня - свято Перуна;

  • 24 липня – початок жнив;

  • 7 серпня – свято врожаю, закінчення жнив, закритий пізніше церковним святом “Преображенія” - 6 серпня.

Розшифрування зображення на глеку-календарі яскраво висвітлює далеке минуле східних слов`ян. Вже у IV столітті, задовго до утворення Київської держави, вони мали великий агротехнічний досвід, що відбилось на їх віруваннях та літочисленні. Характерно, що цей досвід і тоді був багатовіковим. Ключ, знайдений академіком Рибаковим, дозволив розшифрувати малюнки на чаші IV віку нашої ери. Цей ще древніший слов`янський календар так само тісно пов`язаний з річним сільськогосподарським циклом. Кожен з місяців позначений малюнком у 12 прямокутних рамках. Образність малюнків, старанність їх виконання і зміст свідч`ать про високий розвиток культури східних слов`ян у сивій давнині. А наявність календарів ще раз підтверджує думку про можливе існування древньої східнослов`янської писемності". На жаль, точно не знаємо віку цього стародавнього глека, бо на ньому подається наш стародавній календар уже в розвиненому вигляді.
 
20091006121754
Сучасна реконструкція Ромашківського календаря.

З допомогою квадратів-днів нижнього календарного поясу є можливість точно визначити числа передбачуваних дощових днів, які вказані на календарі, очевидно, з магічною ціллю. Всі терміни дощових періодів на нашому глиняному календарі співпадають з чотирма оптимальними періодами дощів, необхідних яровим посівам на Київщині. (Шоста перевірка початкових припущень.) 

Це – ідеальна, бажана картина київської погоди, те, про що потрібно було просити богів. Перехід хвилястих струмків “під землю”, під лінію днів нижнього поясу теж являється дуже цінним спостереженням давніх землеробів – після 20 липня напередодні жнив і під час їх дощі зовсім не потрібні, але земля має бути вологою. Це ще одне співпадіння ромашківського календаря з агротехнікою.

РОЗШИФРУВАННЯ РОМАШКІВСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ

Квітень (Березозол)
1-25 квітня. Оранка, посів, проростання зерен в землі. 
25 квітня- 1 травня. Поява сходів. 

Травень
2 травня. Поля зеленіють. 
23 травня. “Вихід зернових в трубку”. 
20-30 травня. Полям потрібні дощі в період “виходу в трубку”. 

Червень
4 червня. “Ярилин день”, свято молодого деревця, плодючих сил землі (семик). 
11-20 червня Потрібні дощі в період колосіння, поступово затихаючі до періоду цвітіння. 
19-24 червня. “Русальна неділя” – моління русалкам – “дівам життя.” 
24 червня. “Купала”- Свято сонця (вогню) і води 

Липень
3 липня. Молочної стиглості зерна. 
4-6 липня. Потрібні дощі. 
12 липня. Підготовка до свята бога грози. 
15-18 липня. Потрібні останні дощі в період воскової стиглості зерна. 
20 липня. Свято небесного божества (Перуна чи Рода). Моління про припинення дощів, грози, про зведення небесної води під землю в зв’язку з дозріванням зерна. 
24-25 липня. Початок жнив серпами. 
26-28 липня. Початок в’язання снопів в “хрести.” 

Серпень
7 серпня. Закінчення збирання ярової пшениці. Останній сніп. (Велесу на борідку). 
 
В київському глиняному календарі відобразився тисячолітній досвід придніпровських землеробів. Ромашківський глечик-календар з його детальним розкладом всіх днів життя паростків і колосків, який витримав п’ять розрахункових перевірок, допомагає підійти до розшифровки знаків ще на декількох ритуальних посудинах черняхівської культури із різних місць. Це трьохручні чаші із Середнього Подніпров’я (Черняхів Кагарлицького р-ну.) і Нижнього Дніпра (Кам’янка Дніпровська).
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus