English German Polish Spanish
Головна♦ Матеріальна культура♦ Старожитності ➤ Ромашківський календар

Ромашківський календар

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

imgonline-com-ua-Shape-6YyojiHZZxWe8c0Року 1899-го поблизу села Ромашки на Київщині Рокитнянського р-ну, на р.Горохуватці, в могильнику, недалеко від Черняхова (Кагарлицького р-ну).  був знайдений (викопаний) Вікентієм Хвойкою глек. Глечик дуже ретельно виготовлений на гончарному крузі. На сиру глину до випалу на тулуб посудини спеціальними штампами нанесений “орнамент” у два пояси: верхній пояс більш широкий, нижній – вузький. Вважати комбінації із декількох сотень знаків, розміщених без всякого ритму і повторень, орнаментом не можливо. 

 

Стародавній календар із села Ромашки

 
Образотворчими знаряддями автора композиції були чотири види штампів:
  1. Штамп з квадратним торцем: квадрат розділений двома діагоналями і лініями, з’єднуючими середини сторін квадрату.

  2. Дуговий штамп для так званого нігтевого орнаменту, що відтворює різні фігури, “ялинки” і струменіючі хвилясті лінії.

  3. Штамп, що зображує серп.

  4. Штамп, який дає відбиток вписаних кутів.

Ключем до розгадки складних композицій верхнього поясу є три групи зображень:

  • Два хрести, розміщені по боку, протилежному ручці глечика.

  • “Громовий знак” (колесо Юпітера” з 6 шпицями). В колесі явно є 6 граней.

  • Реалістичне зображення двох серпів і поряд з ними – фігури, які нагадують “копни” чи “хрести” снопів на скошеній ниві.

Композиції розміщені (якщо дивитись зліва направо) одна за другою в календарному порядку:

  1. Два хреста – Купала, 23 червня.

  2. Знак грому – день Іллі, 20 липня.

  3. Жнива–кінець липня чи І половина серпня.

20091006121731
 
Академік Рибаков докладно вивчив глек. Зображення були розташовані двома горизонтальними поясами. Кожному знаку малюнка у верхньому поясі відповідав знак — квадратик у нижньому. Верх і низ доповнювали один одного. За вихідну точку вчений вирішив взяти шестигранне колесо у верхньому поясі — „громовий" знак Перуна, бога грози древніх слов`ян. Пізніший, вже християнський „громовий" Ільїн день припадає на 20 липня. Можна було зробити перевірку. Серед малюнків верхнього поясу Рибаков відшукав символ дня Івана Купала. Він святкувався 24 червня, і отже, відстояв на 27 днів. Рівно 27 квадратиків розділяло малюнки на нижньому поясі. Такий самий суворий взаємозв`язок можна було спостерігати між двома малюнками — Святами і квадратиками — буднями. Древнєслов`янський календар зображує сільськогосподарський річний цикл.
000072
Ритуальна посудина-календар IV ст. для літніх заклинань дощу із с.Ромашки на Київщині.
4
 
Отже, наш календар зафіксований на семи точках, що виключає елемент випадковості:
  • 2 травня – день молодих сходів;

  • 4 червня – день Ярила, семик, в подальшому пов’язаний з перехідним церковним святом Трійці;

  • 24 червня – Купала, день сонцестояння;

  • 12 липня – день відбору жертв Перуну;

  • 20 липня - свято Перуна;

  • 24 липня – початок жнив;

  • 7 серпня – свято врожаю, закінчення жнив, закритий пізніше церковним святом “Преображенія” - 6 серпня.

Розшифрування зображення на глеку-календарі яскраво висвітлює далеке минуле східних слов`ян. Вже у IV столітті, задовго до утворення Київської держави, вони мали великий агротехнічний досвід, що відбилось на їх віруваннях та літочисленні. Характерно, що цей досвід і тоді був багатовіковим. Ключ, знайдений академіком Рибаковим, дозволив розшифрувати малюнки на чаші IV віку нашої ери. Цей ще древніший слов`янський календар так само тісно пов`язаний з річним сільськогосподарським циклом. Кожен з місяців позначений малюнком у 12 прямокутних рамках. Образність малюнків, старанність їх виконання і зміст свідч`ать про високий розвиток культури східних слов`ян у сивій давнині. А наявність календарів ще раз підтверджує думку про можливе існування древньої східнослов`янської писемності". На жаль, точно не знаємо віку цього стародавнього глека, бо на ньому подається наш стародавній календар уже в розвиненому вигляді.
 
20091006121754
Сучасна реконструкція Ромашківського календаря.

З допомогою квадратів-днів нижнього календарного поясу є можливість точно визначити числа передбачуваних дощових днів, які вказані на календарі, очевидно, з магічною ціллю. Всі терміни дощових періодів на нашому глиняному календарі співпадають з чотирма оптимальними періодами дощів, необхідних яровим посівам на Київщині. (Шоста перевірка початкових припущень.) 

Це – ідеальна, бажана картина київської погоди, те, про що потрібно було просити богів. Перехід хвилястих струмків “під землю”, під лінію днів нижнього поясу теж являється дуже цінним спостереженням давніх землеробів – після 20 липня напередодні жнив і під час їх дощі зовсім не потрібні, але земля має бути вологою. Це ще одне співпадіння ромашківського календаря з агротехнікою.

РОЗШИФРУВАННЯ РОМАШКІВСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ

Квітень (Березозол)
1-25 квітня. Оранка, посів, проростання зерен в землі. 
25 квітня- 1 травня. Поява сходів. 

Травень
2 травня. Поля зеленіють. 
23 травня. “Вихід зернових в трубку”. 
20-30 травня. Полям потрібні дощі в період “виходу в трубку”. 

Червень
4 червня. “Ярилин день”, свято молодого деревця, плодючих сил землі (семик). 
11-20 червня Потрібні дощі в період колосіння, поступово затихаючі до періоду цвітіння. 
19-24 червня. “Русальна неділя” – моління русалкам – “дівам життя.” 
24 червня. “Купала”- Свято сонця (вогню) і води 

Липень
3 липня. Молочної стиглості зерна. 
4-6 липня. Потрібні дощі. 
12 липня. Підготовка до свята бога грози. 
15-18 липня. Потрібні останні дощі в період воскової стиглості зерна. 
20 липня. Свято небесного божества (Перуна чи Рода). Моління про припинення дощів, грози, про зведення небесної води під землю в зв’язку з дозріванням зерна. 
24-25 липня. Початок жнив серпами. 
26-28 липня. Початок в’язання снопів в “хрести.” 

Серпень
7 серпня. Закінчення збирання ярової пшениці. Останній сніп. (Велесу на борідку). 
 
В київському глиняному календарі відобразився тисячолітній досвід придніпровських землеробів. Ромашківський глечик-календар з його детальним розкладом всіх днів життя паростків і колосків, який витримав п’ять розрахункових перевірок, допомагає підійти до розшифровки знаків ще на декількох ритуальних посудинах черняхівської культури із різних місць. Це трьохручні чаші із Середнього Подніпров’я (Черняхів Кагарлицького р-ну.) і Нижнього Дніпра (Кам’янка Дніпровська).

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...