5 ювелірніх виробів у скарбничці кожного старовинного українського роду

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

українські старовинні прикрасиЯкщо вам пощастило отримати у спадок дідівську хату, а в ній важку ковану скриню, повну пам’ятних старожитностей, то віднесіться уважно до свого набутку, бо, крім історії роду та сімейних реліквій, ви цілком імовірно шалено розбагатіли! Наші предки цінували добротні речі, коштовності, передавали від батьків дітям, творячи непорушний зв'язок. І вся ця розкіш освячена, сповнена доброї енергетики. Отже, дорогий козаче чи пишна панно, уважно роззирніться…

 

козацький хрестик оберіг

Хрестики: оберіг на віки

Тодішній маст хев кожного українця – натільні хрестики, їх заповідали у спадок. Загалом дизайн чоловічих і жіночих хрестиків особливо не відрізнявся, просто різні часи мали свої тенденції, плюс на коштовність оберегу впливав достаток родини. Вони були дерев’яними, шкіряними, керамічними, металевими, срібними, золотими, різьбленими, інкрустованими. Хрести-мощовики (у спеціальному заглибленні зберігалися мощі святих) носили поверх одягу багачі. До XVI ст. хрестики простенькі, вирубані з пластинки металу, потім їх починають декорувати променями, завитками в дусі бароко. Наступна модна тенденція – зображення розп’яття (вплив католицизму). Саме тоді натільний хрестик стає не тільки символом віри, а й вишуканою прикрасою.

давній срібний посуд

Срібна чарка для гетьмана

Чарка – не просто вид срібного посуду, який бажав купити кожен український козак зі старшини для вишуканого бенкету, а й незаперечний символ козацької звитяги, що на рівні з шаблею, пістолем, люлькою та жупаном уособлювала вільного вояку будь-якого статку. При чаркуванні планували походи, укладали союзи, святкували. Розміри козацьких чарок дуже солідні, бо раніше горілка була удвічі слабшою, ніж сучасна. Козаки знали про антисептичні властивості срібла, здатність збирати отруту, тому цінність чарчини була особливою; у важкі часи її можна було закласти чи продати.  У походах міцне срібло доречніше, ніж глина чи кришталь. Чарки були різьблені, чорнені, з інкрустацією, позолотою, їх любили  прості козаки і старшина. А гетьман просто не міг обійтися без такого статусного атрибуту урочистих прийомів. Великими шанувальниками срібних чарок були Б.Хмельницький та І.Мазепа. Колекційні чарки полковника Палія, гетьманів К.Розумовського, І.Мазепи, козацьких старшин зберігаються у музеях. Українські золотарі віртуозно володіли справою, слідуючи європейській стильовій моді, ніколи не забували про традиції, тому чарки часто прикрашало зображення козака Мамая.

сережка у козаків

Сережка для справжнього козарлюги

Звичай носіння сережок козаки перебрали у турків, створивши новий атрибут вольності. Але пірсинг був привілеєм обраних: сережку у лівому вусі носив син-одинак, у правому – останній у роду. Сережки в обох вухах означали, що козак – єдиний син, годувальник, продовжувач роду, таких берегли в бою. Форма прикраси – срібний півмісяць. Знаючи про антисептичні властивості металу, сережку завжди опускали на кілька хвилин у воду для пиття, набрану з нової водойми. А ще постійне носіння її лікувало гепатити.

прикраси українок

Шийні жіночі прикраси: від намиста до монет-медальонів

         Найбільш популярним був бурштин, модниці XIX - початку XX століття  носили довгі разки до середини грудей. Любили молодиці гранати, перли, скло, смальту. Перламутрові «баламути» символізували дівочу цноту, оберігали від чоловічих посягань.

  • Полісянки кохалися у бурштині та коралах, подолянки доповнювали їх перлами, склом, монетами.
  • Буковинкам полюбилась салба (тканина, розшита срібними монетами).
  • Наддніпрянські козачки носили коралі, бісерні «лучки», дукачі з бантами.
  • Галичанки вподобали писані «пацьорки» (різнобарвне дуте намисто муранського скла, розписане емалями, інкрустоване золотом), бісерні «силянки».
  • Гуцулки пишались латунними зґардами (низаними на ремінець чи дротик литими хрестами) та герданами.

козацькі сережки фото

Традиційні українські жіночі сережки: підвіски та півмісяці

 Нема жінки без сережок! За традицією вушка дівчаткам проколювали у дворічному віці. Діти носили мідь, дівчата та молодиці – срібло, позолоту, золото, залежно від статків. У траурі чи в піст одягалися скромні кільця. Тогочасні золотарі пропонували широкий асортимент вушних прикрас: метелики, змійки, бовтунці, уточки, ягідки тд., часто серги доповнювали привісками-теліпонами.

Люди вірили, що носіння сережок не лише прикрашає, а й хоронить від болю голови.

         Тепер ви знаєте, якими колосальними скарбами володієте. То ж продовжуйте родинні традиції, поповнюючи заповітну скриню сучасними цікавинками!

Автор: Оксана Коваленко


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:



загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути ⬇

Опубліковано 31 березня 2014, 13.12 admin
2014-03-31-11-46-31Мавринський майдан – астрономічна лабораторія працивілізації. Неподалік від міста Павлограда (Дніпропетровщина) є земляна споруда: величезна, таємнича,...
53555
Опубліковано 30 березня 2015, 01.09 Сергій ПІДДУБНИЙ
2015-03-29-23-18-49Яким тільки способом не пробують розгадати вчені одну з найбільших загадок світу – за допомогою мітів, географічних розрахунків, співставлення морфем...
48545
Опубліковано 09 квітня 2014, 14.42 admin
2014-04-09-13-41-55Екологічна експедиція "Дністер" Товариства Лева (Львів) у 1988 році виявила на лівому крутому березі Дністра біля села Станка Бучачского району...
44755
Опубліковано 18 серпня 2015, 16.46 admin
2015-08-18-16-35-27Чо́тові ске́лі або Чо́ртові ске́лі — група скель, а також пагорб і пам'ятка природи місцевого значення. Розташовані біля південної околиці...
77415
Опубліковано 31 березня 2014, 12.53 admin
2014-03-31-11-11-56Український історик Юрій Шилов та російський шумеролог професор Анатолій Кифішин ведуть розмову про протошумерські написи з Кам`яної могили, що являли...
40475

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.