English German Polish Spanish
Головна♦ Матеріальна культура♦ Городища ➤ Малокопанське городище

Малокопанське городище

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

malakopanyadСело Мала Копаня, Виноградівського району, розташоване на висоті 211 м.н.р.м.  у підніжжі Чорної гори, на правому березі річки Тиса, недалеко від райцентру Виноградів, від якого відділено горою «Чорна гора» (565 м.н.р.м.). Назви частин села: Буковина, Загороди, Корольків, Камінець, Кадуби, Осичани, Чиненик, Саловки. Перші письмові згадки про село відносяться до середини ХІ століття (Журнал «Сабо», ст.329).

Першими поселенцями були: Дубровка, Ракоці, Ліпчей, Крайняй. Як видно між першими поселенцями   були і угорці, але у XVII столітті за свідченням журналу «Сабо» село стало українським. В ХV столітті село належало графові Перені.

От уже кілька десятків років, ще з часів Союзу, село відоме своїм городищем, розташованим в півтора кілометрах від центру села. Точніше, навіть не городищем, а місцем, де воно колись було і де, ось вже багато років, проводяться розкопки.

Городище відноситься до дакійської культури, займає площу майже 7 гектарів, з яких тільки 2 досліджено: розкопано 30 жител і 79 господарських та виробничих будівель. 

Даки жили на території сучасного Закарпаття ще 2000 років тому. Давні племена даків, вважають історики, цілком могли бути пращурами нинішніх русинів — етнічного населення Закарпаття. Городища iснували на випадок вiйни i для охорони торгових шляхiв, в самих городищах жили тiльки охоронці. Культура почала формуватися приблизно в 60-х роках до н.е., коли перші фракійські племена на чолі з Буребісти, королем Дакії, подчинившим під свою владу величезну фракийскую територію від сучасної Моравії на заході, до річки Буг на сході, від Карпат на півночі , до Діонісополіса (сучасний Балчик) на півдні, прийшли в Верхнє Потісье у пошуках здобичі. Перше, що вони захопили - кельтські поселення в урочищах Галиш і Ловачка недалеко від Мукачева. З часом була захоплена і заселена вся територія від Мукачева до Виноградова.

 
 
Городище зруйновано римлянами у 107 році. Дакійська культура на Закарпатті почала розвиватися в 60-х роках до н.е. Племена, очолювані першим фракійським царем Буребістом, рухалися в пошуках здобичі до Верхнього Потисся і згодом даки оселилися на території нинішньої Виноградівщини. На городищі археологи знайшли 40 фракійських хатин аристократів. Поселення було укріплене десятьма валами. Античний автор Птоломей назвав це городище Сєті-давою .Воно було одним із найміцніших городищ царства Буребісти.
     
Коротка історична виноска. Фракійці - древні племена, що мешкали на сході Балканського півострова і прилеглих до нього територіях. Говорили на фракийском мовою, належать до індоєвропейської мовної групи. Історичні області: Фракія (Болгарія і європейська Туреччина), Дакія (Румунія), Віфінія і Мізія (північно-західна Анатолія). Дакія (лат. Dacia) - історична область античних часів, яка представляла собою великі гірські і рівнинні землі, прилеглі до півночі Балканського півострова, що розташовувалися між Тисою, Дунаєм, Дністром і Карпатами.
 

      

Повернемося до городища. Згідно з дослідженнями вчених, раніше воно представляло собою один із центрів Дакії доримського часу. Розкопки городища тривають вже три десятки років, в результаті чого був освоєний культурний шар до 3,5 метрів у глибину. Виявлено залишки кількох десятків житлових споруд, близько сотні господарських будівель, і серія фортифікацій - городище було захищене десятком оборонних валів. Серед знахідок: монети, прикраси, гончарний і ліпний кераміка, знаряддя праці, екіпірування й озброєння воїнів, речі повсякденного побуту. Монети, до речі, знаходять щорічно і колекція постійно поповнюється. У колекції можна виділити дві кельтські монети, чотири імператорські, чотири іллірійські драхми, п'ять римських республіканських денарій, п'ять десятків дакийских тетрадрахм, і безліч монет, як припускають вчені, викарбуваних на території самого городища. Частина монет срібні, частина мідні та бронзові.




У 2008 році експедиція, проводячи розкопки,  на глибині 10 см,  науковці наштовхнулися чи то на могильник, чи на культовий майданчик — виявили глечики з людськими кістками, зігнуті дугою мечі ножі, керамічні вироби, жорна, пряжки. Чоловічі залишки супроводжувалися зігнутими мечами і кинджалами, жіночі - прикрасами. Тоді ж вперше було виявлено золоту прикрасу вагою 450 грам, датоване 80-70 роками до н.е. Також було розкопано зброю кавалеристів: 4 дакійських і 7 кельтських мечів, які також датують першим століттям до н.е. Трохи пізніше було знайдено відсутні частини Півкілограмові прикраси (торквеса), а зовсім недавно - золоті браслети.Знайдено 70 цілих посудин, знарядь праці (ковальські кліщі, пробійники, зубила, долота, серпи, коси, виноградарський ніж, зброю, прикраси із срібла, бронзи та скла).

Сніжана РУСИН, "Газета по-українськи" 03 вересня 2007р.

 

Теги:     Мала Копаня      даки      фракійці      Гальштат      Закарпаття      культура

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus


RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...