English German Polish Spanish
Головна♦ Матеріальна культура♦ Старожитності ➤ ДАВНЬОРУСЬКІ ПЕРСНІ З ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

ДАВНЬОРУСЬКІ ПЕРСНІ З ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1
perstvolddПерстень – сьогодні як одне з доповнень до одягу – в уявленнях багатьох народiв первiсно мав функцiю оберегу, був символом шлюбу. Перстень (у першому значенні цього слова) носили зазвичай на правій руці, культ якої можна простежити в багатьох народів. Рука символізувала божество неба, тоді як ступня, на противагу їй, – підземних богів і духів. Праве (права рука зокрема) належить до ряду, який у міфопоетичних уявленнях багатьох народів визначає: верх – світло – вогонь – сонце – життя – чоловік.
 
 
Втілення неподільної космічної єдності в індійській міфології – Праджапаті – створив правою рукою небесних богів – девів, а лівою – богів підземного світу асурів. Тут праве асоціюється з верхом універсальної космогонічної системи, ліве – з її низом. У космогонічних міфах різних народів, де створення світу зображено як принесення в жертву і порубання на частини бога-першопредка, руки його велетенського тіла асоціювалися, як правило, зі сторонами світу [Топоров, 1992, с. 329]. У міфах східних народів діють божества, які мають 4, 8, 12 і більше рук, що означає безмежність їхніх функцій і властивостей. У пізніших віруваннях є культ божества з однією рукою [Таланчук, Шалак, 2000, с. 6] . Тому руки (а особливо праву) слід було убезпечити від усього злого і нечистого. Для захисту рук існувало багато оберегів: вишивки, мережки, браслети. Згодом, ставши тільки прикрасою, перстень спочатку захищав людське тiло вiд усiлякої нечистi. "...Перснi використовують як амулети проти демонiв, вiдьом та привидiв” [Фрезер, 1986, с. 234], – зауважував Д. Фрезер, який спирався у своїх дослідженнях і на слов’янський матеріал. При цьому вчений також зазначав, що у тiрольцiв породiлля нi за яких обставин не повинна знiмати iз пальця обручки – так вона відвертала від себе злі сили. Лапландцi довгий час зберiгали iнший звичай. Чоловік, що мав опускати покiйника в могилу, отримував вiд його родичiв мiдний перстень, який носив на правiй руцi аж до кiнця поховального обряду (йдеться не тільки про оберегову функцію самого персня, а й про метал, який завжди охороняв від потойбічних сил). Перстень, зазначає Д. Фрезер, мав оберiгати цю людину вiд переслiдувань неспокiйної душi померлого.
 
У багатьох казках перстень щоразу пов’язують iз одруженням, здобуванням нареченої: "Хто добереться до моєї дочки, знiме з неї перстень, тому оддам половину царства i дочку оддам замiж за нього”."Зняти” перстень, дiстати "брильянтовий перстiнь”, iнодi з дна моря, – означає здобути право на одруження. Зустрiчаємо перстень i у ворожiннях. Тут символ зберiгає давнє значення: перстень для української дiвчини, яка ворожить на Андрія, вiщує одруження в недалекому майбутньому.
 
Як покочу серебряний перстень по кроватi:
Хоч котися, серебряний перстень, а хоч, не котися,
Хоч женися, мiй миленький, а хоч не женися... 
 
Таке ж значення зберігає символ у трактуванні сновидінь: "Перед весіллям присниться перстень гладенький, без камінця ("вічка”). Іноді половина персня світла, ясна, а інша – темна”, "Перстень – жених”, "Перстень – весілля” [Дмитренко, 1995, с. 74]. За часів християнства почали вірити в особливу магічну силу освяченого персня. В одній з легенд йдеться про те, що за допомогою такої каблучки лісник допомагає святому Михайлові вбити нахабного біса.
 
Перстень у різний час поставав оберегом, перепоною, що утримує душу в тiлi, символом сонця i стихiї, що народжує життя.
 
В давній Русі персні являли собою найбільш поширену категорію прикрас. Судячи з матеріалів із розкопок курганів, на території Русі персні були переважно жіночою прикрасою, хоча носили їх і чоловіки, і діти. Надягали їх як на праву, так і на ліву руку, іноді на обидві руки одночасно. Кількість перснів коливається від одного-двох до чотирьох-п’яти, а іноді доходить до 10 на обох руках.  У фінно-угрів персні зустрічаються також надягнутими на пальці ніг [Седова, 1981, с. 121].
 
alt
 
Персні давньоруського часу у великій кількості виявлено на території Волинської землі [Кучинко, 2002, с. 90-91]. Вони виготовлялись переважно з бронзи чи свинцево-олов’янистих сплавів, рідше – із срібла, а в поодиноких випадках – з золота, були між ними також позолочені [Населення Прикарпаття і Волині..., 1976, с. 185]. В містах давньої Русі були доволі поширеними також і скляні персні, які виготовлялись переважно в Києві. Металеві давньоруські персні за формою та технологією виготовлення поділяються на круглодротяні, спіралеподібні, пластинчасті орнаментовані (колами зі точкою в центрі, лініями та ін.), виті, плетені, широкосерединні, ажурні, персні-печатки, персні з вставками із скла, щитковосерединні (щиток у вигляді круглої, овальної, прямокутної чи ромбічної форми) тощо [Седова, 1981, с. 121-143].
 
Чимало перснів цього періоду зберігається і в фондах Волинського краєзнавчого музею. Особливо активне поповнення фондів цими матеріалами відбулось протягом останніх років. Зокрема, у 2008-2009 рр. до музею надійшло більше 50-ти перснів давньоруського, а також ранньо- та пізньосередньовічного періодів. Найбільш чисельну групу серед даних експонатів (близько 30-ти) складають давньоруські бронзові щитковосерединні персні, прикрашені стилізованим рослинним чи геометричним орнаментом (рис. 1, рис. 2, рис. 3).
 
alt
 
Найпоширенішим орнаментом на щитках перснів є чотирьохпелюсткова квітка (рис. 1, рис. 2:1-3,5), іноді вписана в  коло, ромб, розділений косим хрестом на чотири сектори (рис. 1:3-5, рис. 2:3). В деяких випадках між чотирма основними пелюстками розміщені ще чотири додаткові (рис. 1:1,6,7). В одному випадку по центру розміщене коло, від якого відходять чотири стрілки, що вказують на основні географічні напрямки: північ, південь, захід і схід (рис. 1:8).  Орнамент у вигляді чотирьох пелюсткової квітки присутній також на щитку дитячого персня, діаметр його кільця – 14 мм, діаметр щитка – 11мм (рис. 2:5). Подібне зображення мітиться також на щитку персня-печатки (рис. 4:2). Щитки дорослих перснів мають діаметр від 12 до 20 мм, кільця – від 19 до 23 мм.
 
На нашу думку чотирьохпелюсткова квітка символізувала хрест, що був на Русі з давніх часів важливим символом. Ще до прийняття християнства хрест слугував амулетом, що захищав від хвороб, оберігав власника з усіх чотирьох боків [Рыбаков, 2001, с. 522-524; Археалогія і нумізматыка Беларусі..., 1993, с. 556;  Войтович, 2002, с. 9]. З огляду на вище згадане дослідження Д. Фрезера про використання перснів у якості амулетів-оберегів, таке зображення (чотирьохпелюсткова квітка) є цілком закономірним.
 
alt
 
Цей орнамент є, можливо, одним із варіантів чотирьохсторонньої композиції, що розглядується Б. Рибаковим в праці „Язычество древней Руси” : зображення паростків (кринів), що відходять від центру композиції в усі чотири сторони. Така композиція, на думку вченого, пов’язана з уявленнями тогочасної людини про простір, де відлік йде від людини назовні, на „всі чотири сторони”. Саме такий простір ми бачимо в чисельних заговорах, що зберегли майже до наших днів анімістичні уявлення людей кам’яної доби. Чотирьохстороння композиція пов’язується з ідеєю життєвого начала, темою заклинання простору [Рыбаков, 2001, с. 521-527, рис. 99; 100].
 
Іншим типовим орнаментом на розглядуваних нами перснях є ромб, розділений двома вертикальними лініями, обрамлений короткими штрихами та, іноді, вписаний в коло (рис. 2:4,7,9). Окремо виділяється фрагмент срібного персня з великим щитком, на якому проглядається стилізоване зображення сонця (рис. 4:7), подібний перстень, але із зображенням птаха (?) випадково виявлено поблизу с. Коршів Луцького району (рис. 4:9).
 
По одному екземпляру представлені витий, з розімкнутими обрубленими кінцями (виготовлений з бронзи) (рис. 4:6) та псевдовитий (вилитий із свинцево-олов’янистого сплаву) (рис. 4:1) персні. Є також  два персні-печатки (представлені фрагментарно). Про одну з них говорилося вище, інша виготовлена із свинцево-олов’янистого сплаву, на щитку – зображення тварини (можливо оленя) (рис. 4:3). Кілька перснів мають щиток із вставкою з склоподібного каменю білого або синього кольорів (рис. 4:4,5,8). Про їх датування говорити важко, оскільки подібні персні зустрічаються як давньоруську добу, так і в більш пізній період.
 
Спираючись на дані матеріали та на попередні дослідження, можна сказати, що найбільш модними на Волині у давньоруський час були щитковосерединні персні з зображенням чотирьохпелюсткової квітки та іншою орнаментацією, що слугували як прикрасами, так і оберегами. Велика кількість знахідок бронзових перснів свідчить про їх поширення серед широких кіл  не лише міського, а й сільського населення, срібні персні очевидно носила знать. Варто зазначити, що представлені нами речі потребують більш детального вивчення, зокрема аналізу, дешифровки різноманітних зображень, що містяться на щитках перснів.
 
alt
 
Волинський музей: історія і сучасність: Науковий збірник: Вип. 4. – Луцьк, 2009. – С. 45-46.
 
Література та джерела:
 
1. Археалогія і нумізматыка Беларусі. Энцыкл./ Беларус. Энцыкл..; Рэдкал.: В.В. Гетау і інш.– Мн.: БелЭн, 1993. – 702 с.: іл..
2. Войтович В. М. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.; іл..
3. Дмитренко М. Символіка сновидінь. Народний сонник. – К., 1995. – С. 74.
4. Кучинко М. М. Волинська земля Х – середини ХІV cт.: археологія та історія. Навч. посібн. – Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім Лесі Українки, 2002. – 314 с.
5. Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. – К.: Наукова думка, 1976. – 222 с.
6. Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. Издание второе, исправленное. – 744 с.
7. Седова М. В. Ювелирные изделия древнего Новгорода Х – ХV вв. – М.: Наука, 1981. – 196 с.
8. Таланчук О., Шалак О. "Праве” і "ліве” антропоморфної моделі світу. Культ руки // Українська мова та література. – Число 10. – 2000. – С. 6.
9. Топоров В. Н. Праджапати // Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х томах. – Т. 2. – М., 1992. – С. 329.
10. Фонди Волинського краєзнавчого музею.
11. Фрезер Д. Золотая ветвь. – М., 1986. – С. 234.
 

Теги:     Волинь      персні      давня Русь      старожитності      археологія      обереги

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus


RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...