Джованні Антоніо Річчі Занноні (італ. Giovanni Antonio Bartolomeo Rizzi Zannoni; народився 1736 р. в Падуї, помер 1814 р. в Неаполі) — італійський географ та картограф, астроном, геодезист, математик. Був географом Венеціанської республіки і гідрографом торгового флоту в Парижі.
Його карти були декоративно вигравірувані та оздоблені картушами. Найбільше досягнення — розроблення великомасштабного (1:629 000) атласу Польщі. Назва атласу: «Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux» (Карти Польщі з її провінціями, воєводствами, землями і регіонами). Атлас складався з 23 карт (однієї генеральної карти «Wizerunek powszechny Polski y Litwy» та її окремих частин). Українські землі зображені на аркушах 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24. Карти атласу охоплюють територію сучасної України, Польщі, Литви, Білорусі та західних районів Росії. Ініціатором видання був польський магнат і воєвода, меценат Юзеф Олександр Яблоновський (Józef Aleksander Jabłonowski). Це перший детальний й великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795 рр.
Карти гравіровані та ілюміновані від руки. Одним з важливих елементів змісту карти є державні кордони, а також кордони воєводств і повітів. Це дозволяє визначити адміністративно-територіальну приналежність населених пунктів. Карти досить точно і детально показують місцевість, мають координатну сітку, хоча зображення окремих географічних об'єктів не позбавлене помилок і спотворень. Крім того, показані багато елементів тематичного змісту, які зазвичай відсутні на загальногеографічних картах: ліси, мости, переправи, озера, болота, трясовини, дороги, канали, млини, скляні заводи, паперові фабрики, кузні та ін. Також позначені місця видобутку корисних копалин: срібла, золота, олова, міді, залізних руд, сірки, солі, свинцю, купоросу, алюмінію і т. д. Відзначено наявність в населених пунктах замків, фортець, адміністративне значення міст, а також ярмарки, пошти, корчми, університети, центри архієпископств, абатств, монастирі, місцеперебування чудотворних ікон.
Аркуш №14. Woiewodztwa Lubelskie y Rawskie. Mazowsze y Podlasie Południowe. Część Pułnocna Woiewodztw Bełzkiego, Ruskiego y Sendomirskiego Część Zachodnia Woiewodztwo Wolyńskiego y Brzeskiego- Litewskiego (Воєводство Любельське і Равське, Мазовія і Південне Підляшшя. Північна частина воєводства Белзького, Руського і Сандомирського. Західна частина воєводств Волинського і Берестейського). Зображені землі Холмської землі (Ziemia Chelmska).
Аркуш №15. Część Pułnocna Woiewodztw Wołinskiego y Kiiowskiego. Powiat Piński, w Litwie Południowey (Північна частина воєводств Волинського і Київського. Пінський повіт у Південній Литві).
Аркуш №16. Karta granic Polski y Russyi, zawieraiąca część Północną Ukrainy, bieg Dniepru od Chełmicza aż do Kiiowa, Deszny, Semu y inszych Rzek mniey znacznych (Карта кордонів Польщі і Росії, яка охоплює частину Північної України, русло Дніпра від Холмєча аж до Києва, Десни, Сейму та інших, менше важливих річок). Напис на мапі – Ukraina Moskiewska (Україна Московська) – землі, що лежать в межиріччі Дніпра.
Аркуш №18. Woiewodztwo Ruskie, część Krakowskiego, Sędomirskiego y Bełzkiego z Granicami Węgier, y Polski, ktore Gory Karpackie, Nakształt łańcucha Wyciągnione, od Gory Wolska, aż do Talabry, wyznaczaią (Воєводство Руське, частина Краківського, Сандомирського і Белзького з кордоном Угорщини і Польщі, вздовж якого, як витягнутий ланцюг, простягаються гори Карпати від гори Вольська до гори Талябри). На карті зображені Львівська (Ziemia Lwowska), Перемишльська (Ziemia Przemyslska), Сяноцька (Ziemia Sanоска), Жидачівська (Ziemia Zydaczewska), Галицька (Ziemia Halicka) землі.
Аркуш №19. Karta Podola, znaczney Części Wołynia, płynienie Dniestru od Uścia, aż do Chocima y Ładowa, Bogu od swego zrzodła, aż do Ładyczyna, Pogranicze Mołdawy, Woiewodztw Bełzkiego, Ruskiego, Kiiowskiego y Bracławskiego (Карта Поділля, великої частини Волині, русло Дністра від Устя аж до Хотина і Лядової, Південного Бугу від витоків аж до Ладижина, пограниччя Молдавії, воєводств Бєльського, Руського, Київського і Брацлавського). Написи на мапі – Ukraina Moskiewska (Україна Московська) та Ukraina Polska (Україна Польська).
Аркуш №20. Karta Granic Polski, y Russyi, Zawieraiąca Część Południową Ukrainy, y Przeciąg Dniepru, Zacząwszy od Kiiowa, aż do Samary (Карта кордонів Польщі і Росії, що включає частину Південної України і русло Дніпра від Києва аж до Самари). Київське воєводство назване також Україною Польською (Ukraina Polska albo Woiewodztwo Kiiowskie). На Лівобережжі зображена Україна Московська або частина Київщини (Ukraina Moskiewska albo Czçsé Kiiowszczyzny). На карті позначені межі Нової Сербії на той час уже в складі Новоросійської губернії (Nowa Serbia teras Nowa Rus’) з позначенням військово-територіального поділу на полки та сотні. Зокрема, позначені землі полків сербських гусарів полковника І. Хорвата (Regiment Usarow Horbackich), пандурів (Regiment Pandurow) та слобідського полку (Regiment Slobodow), територія Генеральної (Нової) Січі (Sicz. General.). Вище Нового Кодака – місце розташування Старої Січі (St. Kozac. Sicz).
Аркуш №22. Karta Granic Polski, y Siedmiogrodu, Zawieraiąca Część Południową Ziemi Halickiey, y Dalszy Przeciąg Gór Karpackich, Zacząwszy Od Gory Talabri, Aż do Zrzodła Maruzyi (Карта кордонів Польщі і Семигороддя, що включає південну частину землі Галицької і частину Карпат від гори Талябри аж до витоків Марузії). На мапі позначений Чоргорський масив - Czarna Gora, а також загадкова Diabla Gora з солярною міткою. Неподалік інша гора на угорському кордоні, позначена як - Pogan Hauaffa. Можливо, на одній із цих гір знаходиться язичницьке святилище, про яке писали арабські мандрівники. Також на мапі позначено деякі карпатські села долини Чорногорського масиву та фортецю Tustan в Уричі.
Аркуш №23. Karta Granic Polski, Zacząwszy od Końca Gór Karpackich w Siedmiogrodzie, aż do Osady Tatarow Bessarabskich, Zawieraiąca Moldawią Pułnocną, Stepy Tatarow Lipkow, y Wyciągnienie Dniestru od Chocima, aż do Benderu (Карта кордонів Польщі від закінчення Карпат в Семигородді аж до поселень татарів в Бессарабії; включає Північну Молдавію, степи липківських татарів і течію Дністра від Хотина аж до Бендерів).
Аркуш №24. Karta granic Polski, zacząwszy od Bałty, aż do rzeki Sina-Woda, zawieraiąca Słobody Kozaków, Humańskich, y Zaporohowskich, Stépy Tatarow, Oczakowskich, Bessarabskich y Nogayskich, z ich ordami, tak ie w roku MDCCLXVII Han-Krymski poosadzał. Znayduie się tu ieszcze, dalsze wyciągnienie Bógu, y Dniestru (Карта кордонів Польщі від Балти аж до річки Синя Вода, включає слободи козаків уманських і запорозьких; степи татарів очаківських, бессарабських і ногайських з їхніми ордами, так як їх року 1767 поосаджував кримський хан. Далі зображена течія Бугу і Дністра; також Дніпра від порогів аж до впадіння у Чорне море). На карті зображені землі Українського (Regiment Ukraincow) та Слобідського (Kozacy Slobocy) полків; землі Вольностей Війська Запорозького (Osady Zaporoiowcow), а також місце розташування Нової або Підпільненської Січі (Nowa Sicza Zaporowska, Podpolna) та Старої Січі (Dawna Sicza), нижче Старого Кодака (Kudek Stary) позначені 13 порогів. Написи на карті Kozaków Humańskich y Zaporohowskich (Козаків Уманських та Запорозьких), Kozaczyzna Humańska (Козаччина Уманська). Турецькою мовою Чумацький шлях названий Kerman-Joli - "караванний шлях", а польською мовою написано "droga niedojrzana", а далі на північний захід "zły krok".
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
Використані джерела:
- Блог Андрія Байцара
- Silesian Digital Library
- Дяченко С. А. Карта Річчі Заноні 1767 р. як джерело для вивчення історії Кримського ханства та втраченої топоніміки Північного Причорномор’я // Вивчення та збереження картографічної спадщини у музеях України. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Білоцерківського краєзнавчого музею. – Біла Церква, 2010. – С. 31–37.
