СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Гуцульщина

ЛУКА ГАРМАТІЙ - ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРИ ГУЦУЛІВ

e-mail Друк

goloveГарматій Лука Васильович (30. 10. 1866 – 31. 10. 1924) – етнограф-фольклорист. Народився в с. Лучка (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.) в сім’ї селянина, громадського діяча Василя Гарматія, котрий у тридцять вісім літ був обраний на Тернопіллі послом до австрійського парламенту у Відні.

e-max.it: your social media marketing partner
 

ГУЦУЛЬСЬКИЙ ХЛІБ - СИМВОЛ СОНЦЯ

e-mail Друк

huckhlibХліб - як Сонце, кажуть гуцули, які завжди особливо шанували майстрів випічки обрядових хлібів.

Головою на столі у гуцулів, як і скрізь в Україні, утвердився хліб, але щоденний хліб у них, як і в інших горян, був прісний. Це корж з кукурудзяного, рідше вівсяного борошна. (Прісний хліб - найдавніший вид печива, відомий жителям Європи ще з періоду неоліту і бронзи).

e-max.it: your social media marketing partner
 

КОСІВСЬКА ПІЧ - ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ОСЕЛІ

e-mail Друк

kosivpichЖиття горян завжди було суворе та важке, але оточене дивовижними за красою ландшафтами. А їх ужитково-декоративне мистецтво тісно пов’язане з цим складним побутом, воно відображає цю гірську естетику і відзначається яскравою самобутністю. З усього різноманіття його проявів і тепер найбільш трудомістким та примхливим ремеслом вважається гончарство. А виготовлення кахлів — це особливий його різновид.

e-max.it: your social media marketing partner
 

КОСТЮМ ГУЦУЛІВ СЕЛА ЧОРНА ТИСА

e-mail Друк

chornatysaodyag zakarpatrtyaРезультати експедиційного дослідження вказують на те, що методи виготовлення строю даного села майже без змін передавалися від покоління до покоління і збереглися до сьогоднішніх часів. Складові частини чоловічого та жіночого костюму містять спільні та відмінні особливості.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Гуцульська скриня

e-mail Друк

3663636363ррццрцррцрццСкрине ж моя мальовнича!
Да не рік, не два пряла,
Да не зимоньку ткала,
Да не літо білила,
Весь рід обдарила.

Гуцульська скриня є символом благополуччя і як написано в історичних виданнях про Гуцульщину, - оберегом родинного достатку. Скриня займала особливе місце в інтер’єрі селянської хати. У побуті вона служила переважно для зберігання святкового одягу, тканин, прикрас та інших коштовностей, а також призначалася для посагу нареченої. Тобто виконувала не лише своє вжиткове призначення, а й була головним атрибутом весільного обряду, символом майбутньої сім’ї, оберегом духовних і моральних засад.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Що таке дримба, як виготовити і грати?

e-mail Друк

drymbasmallДримба (варган, орган, віґран, дрімка, торомба, доромба, дрімля, друмля, дромба) — це музичний інструмент, який до першої чверті ХХ ст. був поширений по всій території України. Розповсюджений він і серед інших народів світу — слов’янських, тюркських, фінських, монгольських тощо. З переходом до інших місцевостей може урізноманітнюватись його форма, але суть залишається незмінною.

 

 

e-max.it: your social media marketing partner
 

Чоловік і жінка в гуцульській традиції

e-mail Друк

4444444lubasЯк любов дає лиш у рідкісних випадках привід до шлюбних зв'язків, так і подружнє життя рідко стає сердечним.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Великодні традиції гуцулів

e-mail Друк

U41414411414ntitled-1Характерною особливістю гуцульської обрядовості є дуалізм, тобто стійке переплетення дохристиянських і християнських вірувань. Рудименти такого світосприйняття збереглися у звичаях і обрядах гуцулів до середини ХХ століття. Хоча старше покоління вже не розуміло суті багатьох ритуальних дій, але виконувало їх за традицією, бо вони мали забезпечити щастя і благополуччя в господарській діяльності та сімейному житті. Винятком не є і традиційна весняна обрядовість гуцулів, у якій простежуємо нашарування трансформованих і з роками пристосованих релігійних звичаїв на архаїчні народні обряди.

e-max.it: your social media marketing partner
 

ВІРУВАННЯ МИСЛИВЦІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

e-mail Друк

Untitled-3423423423421Одним з господарських занять українців було мисливство. Це заняття, поряд із збиральництвом та рибальством, є найдавнішим в історії людства. Проте, як справедливо зазначив польський етнолог пер. пол. ХХ ст. Казимир Мошинський, серед слов’янських народів мисливство ніколи не було головним господарським заняттям. Тому що у період формування цих народів, серед них й українського, головними господарськими заняттями населення, з яких вони сформувалися, уже були рільництво та скотарство [1]. Мисливство у слов’ян завжди мало лише допоміжне значення у системі господарювання. Незважаючи на це, мисливство протягом тривалого періоду посідало доволі вагоме місце у господарстві українського народу. За його допомогою українці­ захищали власні поля, городи, поголів’я худоби та птиці від завдання їм шкоди з боку тих чи інших диких звірів. Воно було також джерелом м’яс­ної їжі, отримання інших цінних продуктів.

e-max.it: your social media marketing partner
 

СИМБІОЗ ХРЕСТА ТА МАГІЧНИХ АРХАЇЧНИХ СИМВОЛІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХИСНИХ ОБРЯДОДІЙ НА ГУЦУЛЬЩИНІ

e-mail Друк PDF

Untitle8787878d-1Станом на сьогоднішній день, з утвердженням єдиних канонічних засад на територіях охопленних християнською церквою, символ хреста уніфікувався і в системі народних і релігійних вірувань являється єдиним засобом захисту християнина від зовнішніх негативних проявів (хрест натільний, хресне знамення, обряд хрещення тощо). Як наслідок поза увагою залишилися такі архаїчні засоби як вода, дьоготь, часник, осика, без яких ще кілька десятиліть тому не обходилась жодна захисна обрядотія. Такий симбіоз хреста та природних апотропеїчних засобів найяскравіше прослідковується серед населення українських Карпат а зокрема на прикладі Галицької Гуцульщини.

e-max.it: your social media marketing partner
 

МІФОЛОГІЯ І РИТУАЛИ КАРПАТ В ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ ГЕРАСИМ'ЮКА

e-mail Друк PDF
Untitle34343434444d-1Дослідники творчості В.Герасим’юка (І.Дзюба, Т.Салига, Л.Тарнашинська, К.Москалець) [Див.: 9, 10,15, 18, 20] неодноразово наголошували на тому, що в його ліриці домінує Гуцульщина з її культурно-етнічною своєрідністю та драматичною історією. В.Герасим’юк послідовно, від збірки до збірки творить міф свого гуцульського краю: його «художня мікрогалактика» (Л.Тарнашинська) досить яскраво відбиває специфіку карпатського терену в його найрізноманітніших аспектах – етнічних, географічно-територіальних, етнографічних та духовно-ментальних. В інтерв’ю з Л.Тарнашинською поет наголосив, що його перші чотири збірки («Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Діти трепети») поєднані спільною ідеєю, тому їх можна сприймати як поетичний тетраптих, вони – про коріння, про проблему духовних витоків [20, с. 108]. Про значення ритуально-міфологічних джерел у поезії В.Герасим’юка наголошується майже у кожній публікації, присвяченій його творчості. Проте ця проблема ще не ставала предметом систематизованих досліджень. Мета запропонованої розвідки – простежити основні закономірності художнього трансформування міфу та ритуалу у Герасим’юковій поезії.
e-max.it: your social media marketing partner
 

Карпати як джерело духовності горян

e-mail Друк

9744444441Прекрасна природа Гуцульщини, прекрасний і нарід її. Гуцул — се дитина. Він наївний, він первісний, він ще не християнин. Він близький до природи і вірить в могучі, тайні її сили. Його окружають гори, а не фабричні труби, він далеко від залізничих доріг, автомобілів, аероплянів, він живе ще в камінній добі, хоч і уживає заліза. І тому світ для нього є тайною. Всьо одушевлене кругом Гуцула, всьо має тайний змисл, всьо жиє своїм особливим життєм... (Гнат Хоткевич "Гуцули і Гуцульщина")

e-max.it: your social media marketing partner
 

Гуцулска убиря

e-mail Друк

U4444444444titled-1Опинка май инакшя вид запаски, бо удолині має широку «пиенівку» на три пальці, може бути черлена або писана, а ззаду “чорногузка” на тридцікь сантиметрів. Уна може бути така завелика, ек змірєли чєлідину перед роботов, а запаска є уся у бартках писана, нимає здолини писнівки і ззаду нима “чорногузки”. Запаску унизу гаклювали або плели шнур і їго пришивали до запаски, і ззаду у неї нима “чорногузки”.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Чия ж насправді «Гуцулка Ксеня?»

e-mail Друк

Untitle522525255252525252525-1У ній вчувається відлуння танго... 

Зовсім неподалік від нас народилася пісня, яку неодноразово співали у Москві, Варшаві, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку. Був час, коли «Гуцулку Ксеню» вважали чомусь забороненою.

Навколо неї ходило багато легенд та небилиць, а досьогодні не­правдиві імена її творців вводять в оману багатьох із нас, що й  спонукало  дошукатися правди.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Гуцульський світ Станіслава Вінценза

e-mail Друк

Untitl525255225ed-1Минулого тижня в культурно-мистецькому центрі «Є» відбулася презентація першого тому тетралогії (чотирикнижжя) Станіслава Вінценза «На високій полонині». Одна з небагатьох найзначніших книжок про Гуцульщину вийшла у видавництві «Лілея НВ» за підтримки Посольства Польщі в Україні й Польського інституту в Києві з ініціативи радника з питань науки та культури Польського Посольства пані Олі Гнатюк. Переклад здійснив Тарас Прохасько.

e-max.it: your social media marketing partner
 


Сторінка 1 з 5

Підписатись 
на публікації проекту: