English German Polish Spanish
Головна♦ Етнографія♦ Гуцульщина ➤ ЛУКА ГАРМАТІЙ - ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРИ ГУЦУЛІВ

ЛУКА ГАРМАТІЙ - ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРИ ГУЦУЛІВ

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

goloveГарматій Лука Васильович (30. 10. 1866 – 31. 10. 1924) – етнограф-фольклорист. Народився в с. Лучка (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.) в сім’ї селянина, громадського діяча Василя Гарматія, котрий у тридцять вісім літ був обраний на Тернопіллі послом до австрійського парламенту у Відні.

Лука ріс у великій родині посла – серед вісьмох дітей. 1877 закінчив Тернопільську вчительську семінарію.

Учителював – спочатку на Галицькому Поділлі – у селах Струсів та Млиниська (нині села Теребовлянського р-ну Терноп. обл. ), а згодом – його «засилають» у гори, і Лука Гарматій, проучителювавши пару років у Тюдові та Криворівні потрапляє у Розтоки, де перебував лише два роки — з 1898 по 1900 р. Добрий педагог, але перекидали його у найвіддаленіші села за громадську діяльність. Дітям, він як ніхто, прищеплював національну свідомість і любов до рідного краю, що було не до вподоби владі.

З парохом Олексою Волянським Лука Гарматій засновує читальню «Просвіта» у Криворівні, за що його переводять до Розтік. Наперекір старостинському війтові Максимові Данилюкові та москвофілові парохові Кобилянському, із Юрком Калиничем Лука Гарматій засновує читальню «Просвіти» і в Розтоках. За це переводять його на найгіршу посаду на Косівщині – у приполонинське село Голови, де Лука не забарився заснувати товариство «Січ». Саме у Головах просвітитель пробув найдовше – від 1900-го до 1912 років.

Cело Голови багато в чому різниться від інших сіл Карпат. Воно має чимало своїх традицій, заслуг у боротьбі за незалежність України. Ще на рубежі ХIХ – ХХ століття с. Голови було досить ізольоване від світу, а тому зберегло патріархальний уклад життя. Михайло Ломацький, посилаючись на Станіслава Вінценза, підкреслював «… що це єдине гуцульське село, яке заховало свій первобутній образ і архаїчні звичаї, патріархальне життя та багату буйну традицію. Всяка так звана «культура» не мала сюди приступу… Подібного села не знайти й у цілій Європі. Цьому в значній мірі сприяли природні ландшафти та важкодоступність: адже його територія пересікається глибокими долинами та багаточисельними вершинами і хребтами. Прибувши на педагогічну роботу в с. Голови в 1900 р. Лука Гарматій ознайомився з особливостями цього села.

У першому томі львівського «Учителя» від 1925 року, в річницю смерті Луки Гарматія пишеться про нього: « За організацію «Просвіти» у Розтоках переводять його на найгіршу посаду на Косівщині – до Голов. При кінці 1903 р. Лука Гарматій засновує в Головах товариство «Січ». 1905 р. закладає читальню «Просвіти»у Чорній Річці (присілку Голов) і організовує крамницю при читальні. Лука Гарматій навіть допомагає у вивозі волів на віденський ринок, сам їздить у тій справі до Відня.

За його стараннєм замінено громадське урядування з польського на українське. У хаті війта читав людям три томи Костомарова («Богдан Хмельницький»). Зорганізував на Різдво «січових» колядників та допоміг відновити закриту «Січ». А крім цього, ще й давав притулок Володимирови Гнатюкови, Михайлови Гнатюкови, Михайлови Коцюбинському, Олександрови Олесеви, Михайлови Грушевському і всім, хто жадав вивчити « життє гуцула у кожній хвилі з перепонами або симпатіями всіх сил «того світу», котрі за кождою ростинкою, камінчиком, коликом, у воді. в лісі, на дорозі, на царинці, в хаті, при злій і добрій нагоді життя родинного і господарської роботи зорким оком стежить за його поведенням».

Лука Гарматій був невтомним збирачем фольклору. Вивчав весільні, похоронні та інші обряди, записував з розповідей оповідання, перекази, повіря тощо. Його працю високо цінували Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич. Значна кількість фольклорних записів була надрукована в «Гуцульщині» В. Шухевича та «Колядках і щедрівках» В. Гнатюка. Своєю подвижницькою працею збирача скарбів народних Лука Гарматій допоміг не лише В. Шухевичу, а й доклав зусиль до матеріалів М. Коцюбинського, В. Гнатюка, О. Олеся. У численних Гнатюкових дослідженнях І легендах, у «Тінях забутих предків», у циклі поезій «На зелених горах», написаних Олесем 1912 року, живе невтомна душа цього дивного подвижника, що кару приймав як дарунки долі…

Приятелював з І. Франком, М. Коцюбинським, допомагав їм знайомитися з місцевими звичаями та обрядами.

Лука Гарматій вивчав матеріальну культуру Гуцульщини. Захоплювався творами народних умільців. Збирав художні, металеві й деревяні вироби. Будучи людиною непересічною в педагогічних знаннях, володіючи діапазоном широкого наукового мислення з різних сфер знань, вирішив, насамперед, вивчити всі сторони життя, культури, побуту, світогляду, традицій, звичаїв голівчан і на цій основі виявити причини і фактори, що склались між голівчанами і школою та визначити шляхи і засоби щодо їх викорінення. У результаті Л.Гарматій дійшов висновку, що на території школи необхідно провести богослужіння з ритуалами посвячення приміщення школи, прогнання з нього нечистих сил за допомогою не лише релігійних засобів, а й нерелігійних, які вважалися в селі особливо впливовими. Тому в один із святкових днів під осінь 1900 р. у с. Головах на території школи відбуваються богослужіння з участю багаточисельної кількості селян.

Найцінніші колекції Гарматій передав Етнографічному музеєві НТШ. Зібрані предмети перебувають у музеях Санкт-Петербурга та Праги (Чехія). У с. Голови є музейна кімната, експозиції якої розповідають про першого вчителя села Голови та його видатних сучасників — І. Франка, М. Коцюбинського, В. Гнатюка.

В 1912 переїхав до с. Могильниця Теребовлянського пов. (нині с. Стара Могильниця і с. Нова Могильниця Теребовлянського р-ну Терноп. обл. ). На початку Першої світової війни працював у школах Австрії, Моравії (нині в складі Чехії). 1920 вернувся в с. Могильниця.

Помер в Могильниці в 1924 р. , де і похований.

На багатьох поколіннях гуцулів чистим відсвітом відбилася громадянська свідомість, людська порядність, відчуття власної гідності і вартісності, тяга до правди і волі, гордість за своє походження. Це сіяв і стверджував учитель Гарматій, де тільки міг, куди його кидало життя…

Л І Т Е Р А Т УР А

  1. Українська Літературна Енциклопедія. — Т. 1. -С. 390
  2. Арсенич П. Учитель і етнограф Лука Гарматій /П. Фрсенич. — // Гуцульська школа. –1995. — №1. -С. 70–73
  3. Влад М. Лука Гарматій /М. Влад //Плай: книга дя читання про Гуцульщину / упоряд. І. А. Пелипейко. — с. Яворів: ред. . журн. »Гуцульська школа», 1996. –11С. 352–358
  4. Влад М. Стрітення /М. Влад. -Київ. 1992. — с.
  5. Коцюбинський у горах /Спогади про Михайла Коцюбинського. -К. :Дніпро, 1989
  6. Пелипейко І. Гуцульщина в літературі: довідник / І. Пелипейко. — Косів: Писаний Камінь, 1997. — 112 с.

Теги:     Лука Гарматій      Голови      Карпати      гуцули      Гуцульщина      етнографія      фольклористи      українці      культура

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...