СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Легендарна Криворівня

e-mail Друк
( 0 голосів )

Untitled4t34234234234ttttttttt444-478Криворівня — село Верховинського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині. Лежить воно на звивистих берегів гірської річки Чорний Черемош - від чого й отримало таку назву. Починаючи з XXст., Криворівня - місце зустрічі і відпочинку корифеїв української культури, своєрідна "літня столиця" українських письменників.

Криворівня не була курортом з міщанським присмаком цього слова. Не багаті нероби, не випадкові люди збиралися там. Приїжджали дихнути запашним повітрям гір змучені тяжкою працею-боротьбою найкращі сини і дочки українського письменства, такі як Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Марко Черемшина, Осип Маковей, Лесь Курбас. І Українською Швейцарією, українськими Афінами називали тоді Криворівню. Вона стала своєрідним центром єднання демократичних сил української культури, очолюваних Іваном Франком.

alt

alt

До Криворівні (Жаб'євський район Станіславської області) їдемо автобусом з Косова (можна й з Ворохти через Жаб'є).Перш ніж в'їхати в долину Черемоша, треба піднятись на досить високий перевал. З його найвищої точки у просвіті поміж горами видно дальші гори, вже дуже високі й круті, у довгій синій шаті смерекових лісів. А на схилах на царинках розсипалися хатки. Це і є Криворівня.

Пригадаймо початок поеми Івана Франка "Терен у нозі":

...Ось під нами Черемош ізвився,
Як гадюка та срібно-зелена;
Він шумить, клекоче, мов скажений,
Під горбком гризе скалистий берег,
Та над ним в святковому спокою
Гріється мале село гуцульське.
Понад берегом стежки стрічками,
По стежках то легіні купками,
То гуцулки в горботках червоних.
Дітвора купається край моста,
На шкап'ятах їдуть господарі,
Пишно їде дівчина-гуцулка,
Пишно їде і гщгаро курить...

Ніщо так не вражає мешканців "долів", як гуцульські хати, що безстрашно піднялися на високі "ґруні" (верхи), десь аж під хмари. Захоплено дивишся на ті самотні хатини і думаєш, у котрій-то з них народилася дев'ятнадцята дитина в родині гуцула, герой повісті Коцюбинського "Тіні забутих предків". А ось і та дерев'яна церковця гуцульська збудована під давньоруський манер, під якою сиділа Маруся з "Камінної душі" Гната Хоткевича. Недалеко звідси над Черемошем стояла корчма, в якій Довбуш уперше зустрівся з Дзвінкою, що прийшла до Криворівні з Космача верхами, через Ігрець. А в 1745 р. зібрав Довбуш своїх хлопців весною на раду до Криворівні. Туг три дні відпочивали вони і раду радили перед новими трудними походами. Не дивно, що в Криворівні ще й зараз стільки переказів і пісень про Довбуша.

alt

Поруч з клубом у Криворівні- музей Івана Франка. Це була колись хата Василя Якіб'юка. Туг багато років відпочивав улітку Франко. На подвір'ї - пам'ятник Каменяреві (погруддя), встановлений у 1952 р., та меморіальна плита з написом: "В честь Іванові Франкові Гуцульщина І916- 1926". Цей пам'ятник-плита має свою історію: на початку її було встановлено в день 10-річчя смерті письменника на скелі, яку названо іменем Франка. Це мальовничий обрив над Черемошем по дорозі до Жаб'є. З цієї скелі промовляв Франко на мітингу в 1912 р. Польські шовіністи намагалися знищити цей пам'ятник, і гуцули закопали плиту в землю до слушного часу.

alt

Приїздило до Криворівні чимало наддніпрянців, як Леся Українка, небіж Т. Шевченка художник Фотій Красицький, з Буковини Ольга Кобилянська. Відомий етнограф і друг Коцюбинського Володимир Гнатюк з гордістю називав Криворівню "українськими Афінами". Тут майже щодня зустрічалися Франко і Коцюбинський. Допізна вели цікаві розмови про літературу. Коцюбинський намагався говорити гуцульським діалектом, який він рясно використав у "Тінях забутих предків". Через пів століття, саме у цьому селі Сергій Параджанов екранізує цю повість....

У Криворівні жила, творила і була похована велика карпатська поетеса і мислителька Гуцульщини, Параска-Горицвіт.

AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: