English German Polish Spanish
Головна♦ Етнографія ➤ ♦ Бойківщина

Бойківщина


AddThis Social Bookmark Button

Про село Орів

Друк
Рейтинг 4.5 з 5. Голосів: 2

Untrtrtrte4353245itled-1О́рів — село в Сколівському районі Львівської області (Україна). Населення становить 1724 осіб. Орган місцевого самоврядування — Орівська сільська рада. Орівській сільській раді підпорядковане с. Зимівки. Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, але сільські будиночки досить розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.

AddThis Social Bookmark Button
 

З історії походження назви "Сколе"

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Untitled-1skolersmallУ с. Уріч, Сколівського району  на Львівщині є величезні скали з усіма астральними знаками від найдавніших часів, ще й з різними написами, досі ніким не розшифрованими… Назва СКОЛЕ у  мові Санскрит - СКАЛЯ, (skhala,m.), що означає ШКОЛА, тобто місце поправи  чи виправлення, руху вперед, хоч можуть бути помилки, спотикання та невдачі. 

AddThis Social Bookmark Button
 

НАРОДНА МЕТЕОРОЛОГІЯ БОЙКІВ: МАГІЧНІ ОБРЯДОДІЇ ВПЛИВУ НА АТМОСФЕРНІ ЯВИЩА

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

grozameeprМетеорологічні знання українців сформувалися внаслідок тривалого спостереження за природними явищами в певному екологічному середовищі. Особливості бачення світу при відсутності інструментальних методів прогнозування погоди і складність розвитку атмосферних процесів відбилися на всьому масиві традиційних метеорологічних уявлень. Народна метеорологія — складний комплекс, в якому поєднані позитивні емпіричні знання та ірраціональні засоби впливу на погоду.

AddThis Social Bookmark Button
 

ЯК БОЙКИ ДРОГОБИЧЧИНИ ПОЯСНЮЮТЬ НАЗВИ СВОЇХ МІСТ І СІЛ?

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Un444444titled-1Кожна назва будь-якого поселення – єдина і неповторна. Допитливі люди не раз ставлять собі запитання: «А чому воно так називається?» На допомогу приходять старожили, які оповідять легенду чи якийсь переказ. Часто на один населений пункт їх призбирається декілька. Деякі назви поселень сягають таких віддалених часів і часом є уламками давно зниклих мов, що годі й сподіватися на їх остаточне і ймовірне тлумачення. Легенди і перекази подекуди дуже своєрідно пояснюють те, що на перший погляд непояснене.

AddThis Social Bookmark Button
 

Зі спогадів життя у Сколе

Друк
Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Un5225522552titled-1Зі спогадів: Мариля Вольска, Беата Обертиньска

У земельних книгах міста Сколе земельна ділянка, яку придбали бабуся і дідусь (1), як і усе плоскогір’я, називалися Сторожка. Назва походить, певно, з руської мови – сторож, страж, стражниця. І справді, місце було просто вимріяне як на таку назву. Долина у тому місці раптово звужувалася в ущелину, трохи може ширшу, аніж пінисте русло ріки у яру, отож який-небудь «широкоплечий» сторож запросто міг чинити опір біля Опору! Ще за людської пам’яти місцину ту можна було перекрити ланцюгом і зачинити на колодку. (Що за ангельські часи то були!) Відтоді побутує і инша назва: Колодка.

AddThis Social Bookmark Button
 

Про село Річку, гуню, джергу та верховинські традиції

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Untit4rwrw525522525wrrwwrwr42242442led-1Ви ще не знаєте що таке гуня, джерга і де їх виробляють? Тоді не гайте часу завітаємо разом із вами у верховинське село Річка, що на Міжгірщині.

AddThis Social Bookmark Button
 

Упир-дводушник в мітологічних уявленнях бойків

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unt2442422424242itled-1Назва упир безпосередньо пов’язана з давніми дохристиянськими віруваннями. Представники міфологічної школи вважали, що під іменем упиря наші Предки розуміли демона грози, який ссе хмари і впивається дощовою вологою, що в народному світогляді ототожнювалася з кров’ю живих. Б.Рибаков вважає уявлення про упирів та берегинь найдавнішими в системі вірувань в окремих богів і демонів.

AddThis Social Bookmark Button
 

Бойки: версії походження

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unti53535353553tled-1Виходячи з аналізу гідронімів та оронімів Східних Карпат, Ю.О.Карпенко робить висновок, що гуцули з’явилися у цьому регіоні пізніше, ніж бойки, попри більш архаїчну гідронімію у гуцулів у порівнянні з бойками [117, с. 245]. У гідронімах панує суфіксація, що свідчить, що гуцули і бойки «сидять у Карпатах давно». Хоча, як пише автор, загальновизнаним є те, що «Прикарпаття було заселене саме білими хорватами» і погоджується з К.Герман, що «білі хорвати – найдавніші мешканці території Гуцульщини», ім’я яких походить від «білохорватського антропоніма з коренем гуц-» [117, с. 245; 55]. Ю.О.Карпенко все ж виводить від білих хорватів давніших у Карпатах бойків, а гуцули, які тут з’явилися пізніше, є продовжувачами уличів. Останні, перебуваючи на Дністрі, постали гуцулами («перетворювалися у гуцулів») і в такому вигляді з’явилися в Прикарпатті й у Карпатах [117, с. 245]. Таким чином, автор вважає, що і бойки, і гуцули не є корінним населенням Карпат, а є племенами прийдешніми. Хоча і білі хорвати прийшли сюди зі сходу, етнонім яких нібито походить від іранських мов, і живуть вони тут десь з V ст. н. е. [там само, с. 246].

AddThis Social Bookmark Button
 

Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unwerwerwtitled4tttttttttt444-478При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — коломийки, бартка, аркан, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки примітивіста Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев'яної архітектури і нічого в голову не приходить.

AddThis Social Bookmark Button
 

Бойки: самобутні українці з Карпат

Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

Untitled-444478Україна – колиска народів. Хочеться чи не хочеться в це вірити недоброзичливцям, але це дійсно так. Спробуймо привідкрити одну із сторінок нашої етнічної історії, яскраві сліди якої, як побачимо нижче, збереглись до нашого часу, їх правильне тлумачення може стати для нас і дороговказом на майбутнє!

AddThis Social Bookmark Button