English German Polish Spanish
Головна♦ Етнографія♦ Бойківщина ➤ Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unwerwerwtitled4tttttttttt444-478При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — коломийки, бартка, аркан, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки примітивіста Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев'яної архітектури і нічого в голову не приходить.

ЗАГАДКОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ПЛЕМ'Я 

Насправді ж у бойків є і свої коломийки, і поети, і втрачені терени та діаспора. А все тому, що вони — найбільш закритий з українських горян народ і надзвичайно маломовні, через що й зазнали найменше чужих впливів. Нудними і буденними вони здаються лише на перший погляд. Тому що надто ощадні, не говіркі, обережні з незнайомцями, байдужі до прикрас і яскравих кольорів та й взагалі не дуже чепурні. Насправді ж душа бойка - це гордий сосуд, переповнений глибоким чистим небом і міфічною архаїкою вічнозелених, синьооких Карпат. Постійний зв'язок з Природою, усамітнення високо в горах і важка непосильна праця, бо тільки вона допоможе вижити - усе це навічно викристалізувалось у характері бойка.

На північних і південних карпатських схилах в долинах річок Лімниця, Сан і Уж розкидані села бойків. Проте, походження субетносу бойків - одна з найбільших загадок історії українства. Родовід бойків так глибоко загубився у віках, що хорватська дослідниця Бойківщини Н.Клаіч писала: "На бойків було витрачено більше чорнил, аніж їх було самих". Багато фактів й справді залишаютьсч не розгаданими, але й доказів, що бойки – це рештки асимільованих хорватами кельтів-бойїв, теж достатньо. Це і так-звані "довгі прямокутні хати" - великі житлові й господарські споруди, будовані без єдиного цвяшка, що розміщувалися під одним солом'яним дахом. Це і героїчні зачіски Предків, які зберігалися аж до поч. ХХ ст. - бойки заплітали передні пасма волосся з двох боків у кіски, як це робили колись вої-кельти. Це і страви з вівса, приготовані за стародавніми рецептами. Овес був компонентом і хліба, і зупи, і печива. Окрім того, бойко щиро вірив, що вівсяні страви дають силу і здоров’я, запобігають хворобам. Як відомо, кельтські народи також неабияк шанували овес. І нарешті, якщо уважно вдивитися у бойківську вишивку, навіть з рослинними мотивами, важко не помітити, що орнамент часто виявляється поділений на поєднані один з одним дрібні квадрати та ромби. Можливо, це також відгомін кельтського замилування клітинкою, що особливо колоритно знайшов втілення у шотландців.

Попри те, що бойки чисельніші за лемків та гуцулів, вони досі залишаються найменш відомими і не можуть похизуватися виразною субетнічною самосвідомістю. На відміну від хвалькуватих гуцулів, бойко не звик величати себе. Вони як група індивідуумів, поміщених свого часу серед мальовничих карпатських хребтів, просто є. Їхній бог – це свобода. Їхня філософія – самодостатність. Їхня зброя – правда. Їхнє життя – взаємоповага. А за всім цим випромінюється виважена любов і гармонія. Може тому так важко описати їх. Якщо гуцула можна визначити, коли він танцює Аркан і виблискує барткою, лемка – коли він до вас заговорить русинською говіркою, то бойка – коли він мовчить за його філософською врівноваженістю брів. Бойко знає і споглядає. 

Бойки будують монументальні і прості хати: стіни складають з масивних ялинових колод, дах криють переважно "китицями" (пов’язаними солом’яними снопами). Вікна, двері, ворота розписують дивовижними орнаментами. Одним з важливих елементів розпису є, до речі, "древо життя".

8b822032c160ed7ac455f5a188ac60b8 600x1000

162

Віддалені від культурних осередків, над ними часто надсміхалися долиняни - жителі низовинних регіонів. З іншого ж боку, долиняни і самі захоплювалися їхньою крутою вдачею і вмінням майже все необхідне виготовити власними руками (до початку ХХ століття вони робили самостійно навіть голки). 


Виходячи з місцевих природних умов, бойки з давніх часів займалися скотарством (розведенням волів, овець) а в новіших часах - землеробством (вирощуванням вівса, картоплі) та скотарством молочного напрямку. До додаткових занять бойків належали роботи на лісорозробках, нафтових промислах, збирання та збут ягід і грибів, розведення в окремих місцях садів. Торговельний шлях, що проходив через Бойківщину, спонукав окремих із бойків до торгівлі спочатку сіллю, а згодом овочами. Торгували вони в містах Галичини, Волині, в Будапешті, Бухаресті, Петербурзі, Франції. Зараз представники цього субетносу працюють в лісовому та сільському господарстві, різних галузях промисловості, сфері послуг та в інших галузях господарства. 


Бойки з Долинського округу, 1898 (Ajdukiewicz)

Бойківщиною вважають південно-західну частину Рожнятівського, майже весь Долинський райони Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Міжгірського і Великоберезнянського та весь Воловецький райони Закарпатської області. Серцем Бойківщини є Турка - найменший райцентр Львівської області, усього 8 тисяч мешканців, розташований на річці Стрий.


Теги:     верховинці      Карпати      Турка      кельти

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...