СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Бойківщина Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

Субетнос Бойки - мовчазні мешканці Карпат

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unwerwerwtitled4tttttttttt444-478При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — коломийки, бартка, аркан, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки примітивіста Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев'яної архітектури і нічого в голову не приходить.

БОЙКИ - ЗАГАДКОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ПЛЕМ'Я 

Насправді ж у бойків є і свої коломийки, і поети, і втрачені терени та діаспора. А все тому, що вони — найбільш закритий з українських горян народ і надзвичайно маломовні, через що й зазнали найменше чужих впливів. Нудними і буденними вони здаються лише на перший погляд. Тому що надто ощадні, не говіркі, обережні з незнайомцями, байдужі до прикрас і яскравих кольорів та й взагалі не дуже чепурні. Насправді ж душа бойка - це гордий сосуд, переповнений глибоким чистим небом і міфічною архаїкою вічнозелених, синьооких Карпат. Постійний зв'язок з Природою, усамітнення високо в горах і важка непосильна праця, бо тільки вона допоможе вижити - усе це навічно викристалізувалось у характері бойка.

На північних і південних карпатських схилах в долинах річок Лімниця, Сан і Уж розкидані села бойків. Проте, походження субетносу бойків - одна з найбільших загадок історії українства. Родовід бойків так глибоко загубився у віках, що хорватська дослідниця Бойківщини Н.Клаіч писала: "На бойків було витрачено більше чорнил, аніж їх було самих". Багато фактів й справді залишаютьсч не розгаданими, але й доказів, що бойки – це рештки асимільованих хорватами кельтів-бойїв, теж достатньо. Це і так-звані "довгі прямокутні хати" - великі житлові й господарські споруди, будовані без єдиного цвяшка, що розміщувалися під одним солом'яним дахом. Це і героїчні зачіски Предків, які зберігалися аж до поч. ХХ ст. - бойки заплітали передні пасма волосся з двох боків у кіски, як це робили колись вої-кельти. Це і страви з вівса, приготовані за стародавніми рецептами. Овес був компонентом і хліба, і зупи, і печива. Окрім того, бойко щиро вірив, що вівсяні страви дають силу і здоров’я, запобігають хворобам. Як відомо, кельтські народи також неабияк шанували овес. І нарешті, якщо уважно вдивитися у бойківську вишивку, навіть з рослинними мотивами, важко не помітити, що орнамент часто виявляється поділений на поєднані один з одним дрібні квадрати та ромби. Можливо, це також відгомін кельтського замилування клітинкою, що особливо колоритно знайшов втілення у шотландців.

бойки
Попри те, що бойки чисельніші за лемків та гуцулів, вони досі залишаються найменш відомими і не можуть похизуватися виразною субетнічною самосвідомістю. На відміну від хвалькуватих гуцулів, бойко не звик величати себе. Вони як група індивідуумів, поміщених свого часу серед мальовничих карпатських хребтів, просто є. Їхній бог – це свобода. Їхня філософія – самодостатність. Їхня зброя – правда. Їхнє життя – взаємоповага. А за всім цим випромінюється виважена любов і гармонія. Може тому так важко описати їх. Якщо гуцула можна визначити, коли він танцює Аркан і виблискує барткою, лемка – коли він до вас заговорить русинською говіркою, то бойка – коли він мовчить за його філософською врівноваженістю брів. Бойко знає і споглядає. 

Бойки будують монументальні і прості хати: стіни складають з масивних ялинових колод, дах криють переважно "китицями" (пов’язаними солом’яними снопами). Вікна, двері, ворота розписують дивовижними орнаментами. Одним з важливих елементів розпису є, до речі, "древо життя".

8b822032c160ed7ac455f5a188ac60b8 600x1000

162

Віддалені від культурних осередків, над ними часто надсміхалися долиняни - жителі низовинних регіонів. З іншого ж боку, долиняни і самі захоплювалися їхньою крутою вдачею і вмінням майже все необхідне виготовити власними руками (до початку ХХ століття вони робили самостійно навіть голки). 


Виходячи з місцевих природних умов, бойки з давніх часів займалися скотарством (розведенням волів, овець) а в новіших часах - землеробством (вирощуванням вівса, картоплі) та скотарством молочного напрямку. До додаткових занять бойків належали роботи на лісорозробках, нафтових промислах, збирання та збут ягід і грибів, розведення в окремих місцях садів. Торговельний шлях, що проходив через Бойківщину, спонукав окремих із бойків до торгівлі спочатку сіллю, а згодом овочами. Торгували вони в містах Галичини, Волині, в Будапешті, Бухаресті, Петербурзі, Франції. Зараз представники цього субетносу працюють в лісовому та сільському господарстві, різних галузях промисловості, сфері послуг та в інших галузях господарства. 


Бойки з Долинського округу, 1898 (Ajdukiewicz)

Бойківщиною вважають південно-західну частину Рожнятівського, майже весь Долинський райони Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Міжгірського і Великоберезнянського та весь Воловецький райони Закарпатської області. Серцем Бойківщини є Турка - найменший райцентр Львівської області, усього 8 тисяч мешканців, розташований на річці Стрий.

Теги:     верховинці      Карпати      Турка      кельти
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: