Давні вірування і міфологія, анімізм, тотемізм


davni-viruvannya-ukrainskogo-narodu

Давні вірування українського народу проростають із пітьми тисячоліть. Не всі зважуються заглянути у цю глибину. Ми вивчали міфологію Давнього Риму, Греції чи Єгипту, але мало хто вивчав Міфологію Давньої України, давні вірування праслов'ян. Це багатюща, сповнена мудрості та духовності, щирості і правдивості система, в якій немає ані злорадства, ані розпусти, ні зради, ні обману, в ній сплелись найдавніші міфи від сотворення світу, коли ще мови і етноси були "спаяні" в єдину спільноту. Високі цінності, витокоові образи чоловічого і жіночого, космогонія і тотемізм - світ українських прадавніх вірувань. Духовність пращурів допоможе сучасникам глибше пізнати самих себе, навчитися спокою та гармонії, жити в ладу з собою та Природою!


Півень - хранитель домашнього вогнища, символ сонячного світанку

Рейтинг 4.7 з 5. Голосів: 9

piven-totem

Дуже шанованим птахом в українців здавна є півень – віщий провісник Зорі і Сонця, уособлення вогня і грозового полум'я, хранитель домашнього вогнища. Своїм голосним співом, він немов пробуджує з нічного сну небесне світило, повертаючи на Землю світло дня. Не випадково народна назва півня - «будимир», тобто «буди світ». За народними віруваннями, крик півня відганяє усяке лихо. Після його співу злі духи втрачають активність і змушені повертатись у сферу свого існування. Мотив півня, що криком розганяє нечисту силу і відпугує мерців, є кульмінацією у багатьох українських казках. Природа півня - тісно поєднана зі станом Космосу: він співає у певний час дня і ночі, починаючи з опівночі, – «перші півні», «другі півні», і, нарешті, вранці – «треті півні». Таким чином, своєчасний спів півня сприймається як символ цілісності і гармонійності світобудови.

 

Наузи - магічні вузли

Рейтинг 3.8 з 5. Голосів: 5

magichni-vuzly

Невидима божественна нитка, що простягнулася між світами - алегорія містичного зв'язку, праобраз загадкового всесвітнього тяжіння, що з'єднує таємничими «узами» космічні об'єкти, розділені прірвою часу і простору. Тонка невидима нитка - стародавній символ людського життя і долі; дві переплетені нитки - емблема спільної долі закоханих і подружжя, а обірвана нитка - скорботний знак смерті.

 

Трипільські тотеми в гербах української шляхти

Рейтинг 4.7 з 5. Голосів: 7

trypilski-totemy

Аналіз оздоблення трипільського посуду і пластики (ліплених із глини фігурок) уможливлює робити висновок, що найпошанованішими тотемами-тваринами у творців Трипільської цивілізації були тур-бик, змія, коза, пес, птахи. До них же треба зарахувати вепра, ведмедя, риб, зображення яких іноді є в трипільських орнаментах і пластиці.

 

Магічний зміст підкови

Рейтинг 4.2 з 5. Голосів: 5
пподкова2

У різних європейських народів підкова — символ удачі. Існувало повір'я, що злі сили завжди ходять колами, але дійшовши до кінця підкови (розірваного кола С), змушені повернути назад. Підкову вішали не тільки над дверима або на дверях, а й скрізь, де негативна енергетика могла потрапити до будинку (вікна, камін, піч і т.і.). 

 

Птахи-тотеми сучасних і прадавніх українців

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3
ptahy-totemy

З давніх-давен український бог шлюбу та кохання називається Лель. Земною священною іпостассю Леля вважався i вважається лелека. Трепетні, лагiднi, майже нiжнi стосунки українців з лелекою обумовлені саме тим, що лелека приносить діточок. Цiлi народи називались іменем лелеки.

 

Використання воску в народному знахарстві

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

magiya-vosku

Сьогодні, на початку XXI ст., часу загального наступу новітніх технологій, глобальної комп'ютеризації, розвитку супутникового теле-радіозв'язку тощо, пріоритетного значення набуває раціональне мислення людини. Разом з тим, нашому століттю притаманна й первісна віра в магію слова та дії, що від покоління до покоління передавалася серед сільських шептух, як на Поліссі називали жінок, котрі займались народним лікуванням за допомогою замовлянь та магічних маніпуляцій з лікарськими речовинами, рослинами. Грунтуючись на власних експедиційних матеріалах, маємо підстави зазначити, що таких носіїв первісної магії залишилося не так і багато; даються взнаки поширення освіти, загальна доступність засобів масової інформації. Вважаємо, що феномен знахарства - недосліджена ділянка народної культури, що має привернути до себе увагу фахівців різних галузей наук: етнологів, лінгвістів, психотерапевтів, лікарів. Маємо змогу долучитися до найпотаємнішого пласта народної мудрості, який не завжди в змозі сприйняти раціонально мисляча людина.

 

Чугайстр - лісовий сторож, карпатська снігова людина

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 5

chugaystr-snigova-ludyna

Про волохатого лісового велета Чугайстра (Діда, Гая, Ночника) наукових публікацій майже немає, якщо не рахувати двох-трьох записів фольклористів, котрі побачили світ у різних "Етнографічних збірниках" XIX ст. та в "Гуцульщині" В.Шухевича. Звідси Чугайстр перекочував до повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" й набув чималої популярності серед народу.

 

Сур’я - літнє Сонце

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

surya-litnie-sonce

 

Аналіз українських замовлянь: формули привітання

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

vedma-8

У статті розглянуто формули привітання як один з елементів текстового обрамлення українських замовлянь. Проаналізовано засоби створення емоційного стану оповідача у привітальних конструкціях. З’ясовано, що досліджувані одиниці у поєднані зі звертаннями виступають засобом експресивного синтаксису.

 

Родові духи слов'ян

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

rodovi-duhy-slovyan

Ангел-охоронець — абсолютно не слов'янський персонаж, це службовий дух, в християнській, мусульманській і іудейській релігії, який ніяким чином не стосується світогляду українців-русів. Тож переглянемо родових духів-охоронців слов'ян.

 

Волосся у віруваннях українців

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

kult-volossya

Здавна в культурі різних народів світу волоссю надавали особливого значення. Звичаї та обряди, пов’язані з волоссям, відображали віру наших предків у його надзвичайну силу.

 

Боги Сонця у слов'ян: Дажбог, Ярило, Хорс та інші

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

bogy-soncya

Існування у слов'ян божеств й культів, пов'язаних з Сонцем не викликає сумнівів. Без тепла і світла, яке дарує Сонце не може існувати життя. З Сонцем вставали, до Сонця молилися, Сонце прославяли. Шанування небесного світила знайшло відображення в стародавніх міфах, переказах, легендах, казках, молитвах і символах наших предків. 

 

Слов'янська міфологія: архетипи чоловічого та жіночого

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 4

slavic-mythology

Відображаються особливості розвитку архетипів чоловічого та жіночого у символічних формах прадавньої слов’янської міфології. Актуальність заявленої проблематики обумовлена світовими глобальними процесами, до яких долучилася нині і Україна. У зв’язку з трансформаційними змінами загострилися питання збереження архетипних основ нашої культури, бо саме на цьому прадавньому фундаменті було сформовано її світоглядно-духовне ядро. Свого часу К. Г. Юнг зазначав, що архетипи - це не просто імена, це навіть не філософські поняття. Це образи, які поєднані емоціями з людиною, що унеможливлює їх довільне витлумачення [6, с. 95]. У міфологічних уявленнях минулих культур і тих міфах, які функціонують у сфері культурного буття нашого народу сьогодні можна віднайти відповіді на питання про специфіку бачення чоловічого та жіночого як архетипного.

 

Бог Велес-Волос за Борисом Рибаковим

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 97
iFkYygmD1to

Сьогодні існує дуже багато матеріалів на тему слов'янського язичництва, богів слов'янського культу і т.д.. Побутує чимало вигадок, в більшій мірі завдяки сектам інглінгів та "рідновірським" фанатикам. Багато цих фантазій ніяким чином не пов'язані з дійсними фактами з історії та етнографії, археології, писемними джерелами. Мало хто цим займався й на науковому рівні, адже щоб дослідити таку тему потрібно бути об'єктивним, не прив'язаним до однієї точки зору та вивчати цю тему довгі роки. Таким був Борис Рибаков. Публікуємо вибірково витяг із книги академіка - "Язичництво давніх слов'ян" (1981), котра являє собою антологію слов'янської міфології і може пролити світло на ту "писанину", яку ми знаходимо в інтернеті. 

 

Глина та глиняні вироби в лікувальній магічній практиці українців

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

glina-v-narodnyh-obryadah

Глина та глиняні вироби впродовж тривалого історичного періоду аж до початку ХХ століття, займали важливе місце в традиційно-побутовій культурі українців. Використання глини припускала і значна частина, раціонального у своїй основі, народного лікування. Різні лікувальні засоби: мазі, відвари, напари готувалися тоді саме в череп’яних виробах. Народні знання про лікувальні властивості глини й вплив черепка на ліки, приготовані в ньому обумовили застосування глиняних виробів і в магічній практиці, зокрема, в якості оберегів, з метою профілактики хвороб «неприродного походження».

 

Ялина в народній магії та обрядах

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

yalynka-magiya

Ялиновою смолою прокурювали помешкання від усякого зла, особливо у день Велеса (11 лютого) – тут використано дезинфікуючу здатність ялини. Якщо щось недобре комусь лізло в голову – кілька крапель ялинової смоли вкидували у вогонь, прокурювали хату – своєрідна аромотерапія. В старі часи радили влаштовуватись ночувати в лісі під ялиною, бо вона захистить від злих духів. Саме ялинове гілля колись мали за оберіг хати від негоди, буревію, витівок злих духів, посівів – від граду. З ялини робили криничне цямбриння (щоб нечисть біля води не чіплялась), скриню (щоб ніякі шкідники там не заводилися). 

 

Ключ - символ мудрості і багатства

Рейтинг 4.5 з 5. Голосів: 4

kluch-symvol-mudrost

Ключ - символ багатства і збереження домашнього майна, а також честі та накопиченого досвіду. Цим ключем міцно замикали не тільки матеріальне, а й все духовне багатство людини. Мотив замикання, а звідси ключ і замок, в першу чергу стали використовувати в древніх обрядах охоронної магії. В основі - природне сприйняття замку і ключа як предметів, що забезпечують захист. Ключі широко використовували як амулет ще етруски і стародавні єгиптяни.

 

Гроза в традиційних уявленнях

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1
1029259624

Гроза — за народними уявленнями сприймалася в образі бога Перуна, який женеться за нечистою силою. Щоб грім не вдарив та щоб відігнати страх від людини, під час бурі й грози запалюють громничні (стрітенські) свічки, а комини затикають, аби до хати не потрапили злі сили. А щоб дідьки не вскочили через двері, за поріг викидали навхрест складені коцюбу та вилошник.

 

Українська міфологія: народні вірування, демонологія, космогонія

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 7

ukrainska-mifologiya

Українська міфологія як сукупність переказів про живу й неживу природу та людину розвивалася на основі давньої загальнослов'янської міфології. Українська міфологія ілюструє прагнення людини пояснити і упорядкувати навколишній світ, розкрити єдність людини і природи. 

 

Вірування пов'язані з лелекою

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 6

leleky-655x333

Білий лелека став священним птахом у багатьох народів. Про це говорять хоча б численні легенди, казки, повір’я, поговірки, що дійшли до нас із тих часів. Давньогрецький історик Плутарх повідомляв, що в Тесалії того, хто вбив чорногуза, карали смертю. У греків лелека вважався птахом богині Гери, у римлян — Юнони. З часів Арістофана і Софокла чорногуз був уособленням турботи про батьків. Вважалося, що коли старі птахи ставали слабими і втрачали оперення, молоді бузьки вискубували в себе з тулуба пух і “одягали” батьків.

 

Богиня Лада

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 6

Богиня Лада

Лада - одна з найбільш шанованих давньослов'янських язичницьких богинь, уособлення шлюбу та подружнього життя. Лада - дружина Верховного Божества Сварога. По-суті Лада є Вищим творчим початком, іпостассю Криниці Всесвіту, чия могутня енергія творення наповнює творчим потенціалом усіх богів та істот, тому її називають Матір'ю Богів (Богородицею). Стародавні арії звали її Матір'ю Світу. 

 

Вовк - першопредок, собака волхва

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 4

volki 8245 s  18

У всій так званій західній цивілізації, породженій християнством і націленій на "перемогу" над Природою, панувало переконання, що великі хижаки по своїй сутності люті і нещадні, що вони одвічно ворожі людині, і їх слід знищувати при будь-якій нагоді. Однак, первісна людина і великі тварини ніколи не були заклятими ворогами тому, що людина не була їх постійною здобиччю. Є підстави вважати, що "найстрашніші" царські хижаки - печерний лев і ведмідь найменше загрожували людині.

 

Культ дерев у давніх слов'ян

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 6

kult-derev

Наші пращури як істинні діти Матері-Природи одухотворювали кожну стеблинку, кожну травину, кожне деревце. Обрядові дії, пов'язані з рослинним світом, зокрема деревами, були найбільш поширеними у слов'ян і мали на меті забезпечити здоров'я та добробут племені, плодючість землі та загальне благополуччя роду. Споконвіку вагомими символами для українців були такі дерева як калина, верба, береза, тополя, яблуня, горобина, бузина, липа та багато інших. Безсумнівно, найперше місце займав правічний дуб - священне дерево бога-громовержця Перуна. 

 

Кіт та кішка у слов'янських казках і повір'ях

Рейтинг 4.8 з 5. Голосів: 9

kit-ta-kishka-u-viruvannyah

Кішка — супутниця слов’янської Богині Прії, яка їздить у візку, що запряжений кішками. Кішку здавна шанували і використовували в магії родючості, жіночих таїнствах, містеріях Місячних Богинь. Ця тваринка наділена дуже тонкою інтуїцією. Вважають, що вона перебуває на межі двох світів: Яві і Наві. Тому її як нічну тварину називають помічницею відьом.

 

Жаб'є - священний тотем Карпат і балто-слов'янської єдності

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 4

zabie-totem

 

До питання походження топоніму "Жаб'є" на Гуцульщині. Жаба як тотем в різних культурах і традиціях. Мітологічні образи і символіка жаби. 

 

Вогонь в уявленнях наших пращурів

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 4

vogon-v-uyavlennyah-predkiv

У комплексі древніх релігійних уявлень наших Пращурів існував надзвичайно архаїчний шар, який виник ще у найвіддаленіші епохи історії людства – це віра в загальну натхненність навколишньої Природи. У свідомості наших предків-язичників увесь навколишній світ був населений доброзичливими й шкідливими духами – берегинями й упирями. Берегині – це «свої» померлі-предки, члени сакрального Роду. Вони одночасно нібито перебували у землі, воді, повітрі й піклувалися про своїх живих нащадків.

 

Велес - покровитель волхвів й помічник господарників

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3
Велес

Велес – він научитель ворожби та чарівництва, таємний і многомудрий Бог Слов’ян. Він покровитель співців, поетів та музикантів. Мудрість Велеса світлом ллється, все навколо висвітлюючи і зміцнюючи. Як головний Бог-оракул, Велес у давнину мав багато присвячених йому храмів по всій Слов'янській землі, зокрема й у Київській Русі.

 

Оголеність в обрядах і магічних практиках слов'ян

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 4

dZKNRBti8GQ

Традиційна культура  слов'ян - західних і особливо південних - густо замішана на самій що ні на є голій людської тілесності. Як це не дивно звучить для сучасного городянина, у багатьох слов'янських обрядах практикувалося повне чи часткове оголення тіла: у сільськогосподарській магії, у чаклунській практиці й езотеричних ритуалах, у календарних обрядах й іграх, що мають сакральний характер. Оголення мов би повертає людину в природний стан. Нагота покликана також захищати людину від впливу темних сил.

 

Бувальщини та легенди Ямельниці

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2
HXJ1ar1THQY

Ішла одна жінка з Ямельниці раз вночі з клубу до хати, а йти треба було попри нечисте місце – дуплаву вербу на Гірках. Доходит вона до тої верби, а з дупла вилізає чорний кіт, але дуже величезний і починає їй лазити перед ногами і не пускати її. Що вона лиш хоче йти, а він коло ніг крутиться та крутиться і вона кроку не може вперед ступити. А місце то віддавна знали як таке, шо там нечиста сила перебуває. І плюнула на нього та жінка, на того кота, перехрестила його наперед себе та й каже: „Поцюлюй ньи в три сраки”. Як вона лишень то сказала, то з того чорного кота зробилося таке довге біле як звій полотна і шурнуло просто в Гринчин город, а жінка з того страху вже не пам”ятала, як і до хати добігла і вже старалася, щоби сама не йшла з вечорниць до хати, а в якомусь гурті, бо коли йде кілька людей, то нечисте так не має смілості приступити...

 

«Печина» в українських замовляннях

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

zamovliannya-ukraina

Про використання «печини» (фрагмент глиняної обмазки печі або цеглини) в родинних захисних обрядах, народній медицині та ветеринарії. Подано варіанти текстів замовляння, покликаного вберегти новонароджену дитину від «пристріту».

 

Дослідження української передхристиянської релігії

Рейтинг 4.5 з 5. Голосів: 2

dohrystytanski-viruvannya-ukraintsiv

Дати характеристику української передхристиянської релігії надзвичайно важко. Відомостей про дохристиянську релігію дійшло до нас дуже мало, і то в джерелах дуже сумнівних. Почати з того, що автори всіх старих літературних пам’яток були християни і з ненавистю ставилися до віри старої часів передхристиянських. Крім того, часто буває важко установити, які фрагменти в пізніших списках старих творів є автентичні, а які є пізнішими вставками переписувачів, що також, як християни, вважали потрібним згущувати фарби щодо «нечестія і поганства» старих часів. Ці переписувачі могли давати вставки від себе до старих текстів, найменше журячись правдоподібністю своїх полемічних випадів проти поганства. Так само діяли і пізніші редактори, що перередагували старіші літописні списки.

 

Купівля молочного посуду як вияв жіночої господарчої магії

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2
alt

Стаття присвячена обрядодії, яку здійснювали українські жінки, купуючи глечики для молока. Вона була притаманна переважно для Середнього Полісся, Поділля, Буковини та Лемківщини. Семантико-палеонтологічний аналіз показав, що йдеться про вияв архаїчної жіночої господарчої магії, пов’язаний зі стародавніми скотарськими традиціями цих регіонів.

 

Як Доля з Недолею до Коляди ходили

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

dolya-ta-nedolya

Жили-були на світі білому дві сестриці-майстриці. Та й так вже повелося, що звали одну Доля, а іншу Недоля. Начебто й рідні були, а як поглянеш на них, нічогісінько спільного не побачиш.

 

Колодязь як символ зв'язку із Божесвенним світом

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 4
TZTVl08Zf8I

Вода - найнеоднозначніший «мітологічний символ» у віруваннях народів індоєвропейської мовної спільноти. Основні її мітологічні значення можна представити так: вода - одна з перших стихій світобудови; вода - джерело життя, засіб магічного очищення. Разом з тим водний простір осмислюється як межа між земним і загробним світами. У космогонічних мітах вода асоціюється з первісним хаосом, коли ще не було ні неба, ні землі, а були у всесвіті тільки пітьма і вода.

 

Кіт - екстрасенс

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

vash-kit-extrasens

Сьогодні ми поговоримо про котів - ці дивовижні істоти настільки полюбилися людям, що декому важко уявити своє життя без кота. Як до котів відносились у давнину, звідки прийшла до людини кішка? 

 


Переклад

Croatian English German Greek Hungarian Italian Lithuanian Polish Slovak Spanish

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
завантаження...

загрузка...

  НАШ YOUTUBE-КАНАЛ



  МИ В FACEBOOK

  Про сайт


«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний сайт-агрегатор, присвячений альтернативній історії, культурології і етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. 

Допомога проекту:

Підтримати сайт "Спадщина Предків"

heritage@spadok.org.ua

twitter instagram pinterest skype tumblr