СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Народні звичаї та обряди

Народні звичаї та обряди

Надзвичайною красою, багатством і розмаїттям відзначаються традиції, звичаї, обряди та свята українського народу, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Звичай — це загальноприйнятий порядок, правила, що здавна існують у громадському житті та побуті певного народу, суспільної групи, колективу. Слово «звичай» походить від дієслова «звикнути», тобто привикнути, привчитися до чогось, узяти щось за звичку. Таким чином, звичай — це звичка робити щось певним чином у праці, у побуті, у суспільному та духовному житті. Слов’янський термін «обряд» походить від слова «рядити», що означає надати належного вигляду, упорядкувати, прикрасити, Передмова прибрати, зробити красивим, ошатним.

AddThis Social Bookmark Button

Обряд ім'янаречення у слов'ян

e-mail Друк
Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 3

imjabaОбряд ім'янаречення у слов'ян чимало дослідників називають віковою ініціацією, яка насправді характерна для багатьох культур. Насправді це не зовсім так. Обряд ім'янаречення - не просто ініціація. А глибинне, сакральне дійство, яке фактично визначало, а якщо точніше, то розкривало долю людини...

AddThis Social Bookmark Button
 

Обряди пов'язані із вагітністю, пологами і новонародженим

e-mail Друк
Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

Un41141441411441titled-1Чи не найбільшим щастям для кожної української родини як в минулі часи, так і сьогодні було є і залишається народження дитини. Адже кожна новонароджена дитина це символ продовження життя. З давніх-давен поява немовляти в українській сім’ї супроводжувалась певними обрядами та звичаями, на які так щедра українська земля. Розглянемо передпологовий, пологовий і післяпологовий періоди у житті жінки, яка завагітніла і збирається народити дитину. Упродовж всього цього часу, аж до появи дитини, українська жінка дотримувалась передпологовий, пологовий і післяпологовий періоди народних обрядів, традицій та звичаїв, аби її дитина народилася здоровою та щасливою.

AddThis Social Bookmark Button
 

ЗНАННЯ ПРО ЖЕРТОВНІСТЬ ЯК ОСНОВУ БУТТЯ

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

Untitl4242422424ed-1Зв'язок людини з Богами забезпечується завдяки пожертвам, які людина добровільно призначає Богам. Найважливішою пожертвою всіх орійських народів був священний напій. Обряд урочистого пролиття Божественного напою у Вогонь був основою всякого моління і свята. Сам Вогонь є Богом і через "споживання" Ним нашої пожертви, ми поєднуємося з Божеством. Жертводавець спостерігає, як Боги беруть його дарунок, а жрець за допомогою відомих йому символів (колір вогню, напрямок і колір диму, шум крони священного дерева, під яким здійснюється обряд) віщує про майбутнє.

AddThis Social Bookmark Button
 

КАПИЩА ДАВНІХ СЛОВ'ЯН

e-mail Друк
Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 3

Un45325235522552522552titled4tttttttttt444-478Існує кілька назв (слов'янських та українських) для позначення давніх святинь: храм, мольбище, капище, контина та інші... Храми — церковнослов'янська форма слова хороми, що означає довгу споруду у формі дуги (півкола), збудовану навколо круглого майданчика, на якому знаходиться капище. В таких храмах стояли довгі столи з лавами, де могли одночасно сісти до ритуальної трапези 200—300 чоловік (наприклад, в Благовіщенському храмі біля Вжища). У Ржавинському святилищі (Чернівецька обл.), яке мало площу 600 кв. м, хороми вміщали не менше 300 чоловік.

AddThis Social Bookmark Button
 


Підписатись 
на публікації проекту: