Слов'янський календар: система літочислення, новоліття

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 83

imgonline-com-ua-Shape-CLaimtTzJsbСлов'янський календар -  питання досить гостре. Можливо тому, що він - дохристиянський і приховує багато таємниць. Єдиний, хто підняв проблематику слов'янського календаря на науковому рівні - академік Борис Рибаков. Він дослідив ритуальні посудини, знайдені Вікентієм Хвойкою на Київщині, та дослідив їх. Так народилося поняття - "слов'янський календар" та "черти й рези". Наспраді, це був черняхівський календар - календар нащадків готів, скіфів та сарматів. Ми спробуємо відповісти на декілька питань по слов'янському календарю, беручи за основу археологічні факти. 

Коли наші предки насправді святкували Новий рік?

Що таке Новоліття?

У слов'ян взагалі такого поняття як "новий рік", та ще й 1 січня ніколи не було. Якщо мова йде про кінець і початок календарного року, або вірніше календарного кола - то воно починалося в березні, коли остаточно прокидалася природа. Наш предок був землеробом і в березні починався для нього сільськогосподарський цикл. Природа активно пробуджувалося і цей момент люди відзначали як початок Нового Літа - тобто Новоліття. Роки тоді рахувалися Літами. Тому у давніх писемних джерелах всі історичні події велися від "літо такого-то року". Звідси, слова: літопис, літописець, літочислення. Щоправда пізніше, вже за часів християнства, Новоліття змістили і почали святкувати не з приходом весни, а за візантійським стилем - у вересні (1 вересня). 

Календар слов'ян
Календар Місяцеслов 1700 року. Рік починався з вересня. А січень 5-й по ліку.

У 1700 році все різко змінюється - російський цар Петро I видає указ про скасування старого календаря і вводить новий західноєвропейський календар від Різдва Христового. Причому, він переносить святкування Різдва Хрестового з канонічного 25 грудня на 1 січня - ця дата закріпилася і до тепер святкується як початок "нового року". Але насправді, це штучна і підтасована дата. Більше того, Петро І обнулив літочислення слов'ян, оголосивши 1700 рік початком, тим самим відібравши у нас, у наших внуків 7000 років! Це величезний злочин. До прикладу, в Ізраїлі зараз 5777 рік, а у нас тільки 2019-й. Якби не злочин Петра І, ми б святкували зараз 7527 рік. 

Так, в одній із кгиг допетровської реформи знаходимо напис "В літо 7156-го":

Календар до Петра І

І навіть згодом це літочислення ще продовжує зберігатись - у пам'яній книжці Київської губернії знаходимо повідомлення:

«Хронологический указатель на 1894 год
От Рождества Христова -1894 г.,
От Сотворения Мира – 7402 г.» і так далі.

Літочислення у наших предків

 

Новий рік у слов'ян

Крім того, церквою почалася підгонка нового календаря під язичницькі традиції, одні свята забороняли, інші перекручували,  наприклад:

  • День Бога Велеса був замінений Днем Св. Власія;
  • День Бога Купали став днем ​​Іоанна Хрестителя, або як його називали Івана Купалом, тобто Іваном, який в річці всіх купав;
  • День Бога Перуна замінили Днем Іллі-Пророка ... і т.д.

Більшість етнічних вірувань починають своє літочислення саме з приходом весни, початком землеробських робіт, Весняного Рівнодення - Великодня. Звідси і символ писанки, Яйце - початок зародження нового світу. Наприклад, перси, які були хліборобами, починають новий рік (Навруз) у березні, давні шумери та єгиптяни починали новий цикл у день Весняного Рівнодення. В Індії досі початок нового року відзначають 22 березня. І навіть легендарний китайський календар святкує новий рік саме як початок землеробних, засівних робіт. Китайці беруть зерна рису і виконують з ними різні обрядодії.

Свято першої борозни

Таким чином, святкування Нового Року 1 січня, з точки зору традиції, хибна дата, яка не має астрономічної прив'язки. Навідміну від 1 січня, Різдво 25 грудня хоч якось прив'язвно до астрономічної дати, адже на протязі 21-25 грудня Сонце робить поворот на весну, день - більшає, а ніч - спадає. Цю точку наші предки називали Зимовим Сонцестоянням, але не "Новим роком". Усього в слов'янському календарі сонцестоянь налічувало 4:

  1. Зимове Сонцестояння - 21-25 грудня

  2. Літнє Сонцестояння - 21-25 червня

  3. Осіннє Рівнодення - 21-25 вересня

  4. Весняне Рівнодення - 20-25 березня

З яких циклів складався слов'янський календар?
Якою була система літочислення?

На основі археологічних даних, зокрема розкопок в с.Ромашки та Лепесівка, академіком Борисом Рибаковим було відкрито давній праслов'янський каледар та визначено, що 1 місяць у наших предків тривав близько 25-28 днів. В основі календаря лежав сонячно-місячний цикл. Календар належав черняхівським племенам. 

Календар черняхівська культура

Посудина із села Лепесівка. 

Глечик-календар

Ритуальний глиняний посуд черняхівців

Глечик календар з Лепесівки

Ритуальний глечик із села Ромашки (IV ст), Київська обл. 
На Ромашкінському календарі позначений період аграрних робіт з кінця травня по серпень, 
відзначені свята Купала (ніч з 23 на 24 червня) і Перуна (12 і 20 липня), а також «русалії» і період жнив.

ЧИТАТИ: Дослідження Ромашківського календаря Б.Рибаковим.

Календар з села Лепесівка

Черняхівська ваза

Посудина із с. Лепесівка, Київська обл.
Коло календар на посудині з Лепесівка
kalendar-slavyan-447x370

Черняхівці

Так виглядали черняхівці - праслов'янські племена. 

original 

Реконструкція черняхівців.

Важливі дані дають також наскельні календарі в Карпатах. Скелі слугували своєрідною дошкою-лічницею, на якій закарбовували астрономічні цикли та планували господарські сезони. Цікавою з погляду календарних спостережень виявилась скеля в селі Уріч, Львівської області, що знаходиться в так-званому заповіднику "фортеця Тустань" - це велика стіна з вибитими на ній 12-ма знаками, кожен з яких має вигляд трьох концентричних фігур. Зображення розташовані на обмеженій поверхні скель і звернені до сходу Сонця. З огляду на їх кількість вважаємо, що вони символізують 12 місяців року.  Цікаво, що ця кількість була присутня і на ритуальній часі з Лепесівки IV ст. до н.е., яку досліджував Рибаков. 

Clip2net 171206202000

Clip2net 171206202105

Clip2net 171206202148
Уріцький петрогліфічний комплекс. Стіна-лічниця. Астрономічна палеобсерваторія.
Доба фракійського Гальштату - Біла Хорватія.

Подібні "лічниці" також збереглись на камені Дірявець, який знаходить в селі Стільсько - колись столиці білих хорватів:

Z4PG21x-Q0g

Сонячне святилище, с.Стільсько

Clip2net 171206203533

Палеоастрономічна рахівниця "Дірявець".
Камінь ініціацій та посвяти в с.Стільсько

1f9ilC1Cvi0

Астрономічна палеобсерваторія у с.Стільсько, Львівської обл. - земля Білих хорватів. 

Отже, зробимо невелике зведення по слов'янському календарю ("місяцелік" - лічба місяців):

  • кількість основних дат у році: 4 
  • кількість місяців: 12 місяців (12 місячна календарна система)
  • тривалість 1 місяця: 30 днів (в середньому, за Рибаковим)
  • кількість тижнів в 1 місяці: 4
  • кількість днів в 1 тижні: 7 (седмиця)
  • кількість днів у році: 360 діб (в середньому)
  • кількість пор року: 3 - Весна, Осінь, Зима. Ці три сезони об'єднані в один сонячний цикл під назвою - Літо. 

Ці дані підтверджує і давній календар на Мізинських браслетах.

Мізинський календар

Назви місяців в слов'янському календарі підтверджують його землеробське, сільськогосподарське призначення, вони фіксували різні проявлення Природи:

Clip2net 171206180227

Також, зазначимо, що у слов'ян не було жодних ер (ера Водолія, Перуна і так далі, нав'язаних сектою інглінгів), чи якигось містичних багаторічних циклів, як от у Ацтеків або Майя. Все було набагато практичніше, простіше - пов'язано з працею на землі, з Природою, і водночас дуже інтелектуально - астрономічні палеобсерваторії засвідчують високий інтелект та знання предків,  вже у 3-4 тисячолітті до нашої ери люди вміли вираховувати рівнодення і сонцестояння, були спостережливими до небесних явищк і винахідливими, геніями інженерної думки - будували колісниці. катапульти, дерев'яні хмарочоси, художниками, митцями. Суспільство, очевидно, було поділено на касти: робітники-землероби-хлібороби, військовослужбові, царі-старійшнини-родоначальники і волхви-жерці-пророки, які володіли глибокими, фундаментальними знаннями про Природу та Всесвіт. 

Які обряди проводили на початку нового року?

Власне, до цих обрядів входив так-званий період зимових святок і святок приходу весни. Коли люди готувалися до початку господарського року - задобрювали вищі сили, вшановували різні сили і стихії, божества - спрямовані на добробут, урожайність в майбутньому році.

  1. Колядування, віншування, засівання, щедрування. Давній обряд, який проводили наші предки, щоб збільшити врожай у наступному році. Посівали молоді хлопці і чоловіки, що досі вважається хорошим тоном і щасливою прикметою. 
  2. Святвечір. Братчина, де за столом збирається РІД. Ритуально-обрядова сцена. Досі у гуцулів Карпат зберігся давній праслов'янський звичай, за яким на Святвечір запрошувалися всі представники родини. А також перед тим як сідати за стіл гуцул виходить на двір, бере миску, кладе у неї по дещиці всіх страв, зазвичай їх 12 (12 полінами розпалює піч), і закликає усіх хтонічних духів на вечерю, погрожуючи їм, якщо вони не прийдуть, то щоб цілий рік - 12 місяців не турбували його. Він звертається на всі 4 сторони світу, обличчям стаючи до Місяця. У цей день він не має права нікуди зі свого обійстя йти. Закликає 3 рази. 
  3. Ритуал переодягання в міфічних істот та тварин - ряджені, що мали землеробське, сільськогосподарське значення, а також відлякування злих духів, переодягання в істот: кози, ведмедя.До цих обрядів входять: обряд Маланка, водіння кози. Комоєдиця - одна із назв Масляної, переодягання у Ведмедя та святкування перемоги над темрявою.
    4347eb89
  4. Обряд колеса-Сварги. Крутили колесо по снігу, що являв собою рух Сонця-світила, рух на весну, прихід літа-тепла (літепло).
  5. Різні парубочі ігри, кулачні бої, що символювали живу, плодотворну юнацьку силу, енергетику землі, яка мала пришвидшити прихід Весни та символізувала заРОДження. 
  6. Випікання короваїв у вигляді Сонця, млинці. Та сама Масляниця - як свято приходу весни. Випікання тістечок-пташок що символізували весну. 

- Культурно-просвітницький центр "Спадщина Предків"



загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути:

Опубліковано 08 січня 2014, 21.46 admin
2014-01-08-20-26-19У комплексі древніх релігійних уявлень наших Пращурів існував надзвичайно архаїчний шар, який виник ще у найвіддаленіші епохи історії людства – це віра в...
Опубліковано 29 грудня 2016, 13.56 admin
2016-12-29-12-07-22Про волохатого лісового велета Чугайстра (Діда, Гая, Ночника) наукових публікацій майже немає, якщо не рахувати двох-трьох записів фольклористів,...
Опубліковано 11 грудня 2017, 18.04 Борис Рибаков
2017-12-11-18-20-15Сьогодні існує дуже багато матеріалів на тему слов'янського язичництва, богів слов'янського культу і т.д.. Побутує чимало вигадок, в більшій мірі завдяки...
33623.1649484536082
Опубліковано 29 січня 2014, 23.18 admin
2014-01-29-21-24-51Жили-були на світі білому дві сестриці-майстриці. Та й так вже повелося, що звали одну Доля, а іншу Недоля. Начебто й рідні були, а як поглянеш на них,...
Опубліковано 04 лютого 2014, 17.38 Пархоменко Т.
2014-02-04-15-51-19Сьогодні, на початку XXI ст., часу загального наступу новітніх технологій, глобальної комп'ютеризації, розвитку супутникового теле-радіозв'язку тощо,...

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...