English German Polish Spanish
Головна♦ Духовна культура♦ Народні звичаї та обряди ➤ Слов'янський календар: система літочислення, новоліття

Слов'янський календар: система літочислення, новоліття

Рейтинг 4.5 з 5. Голосів: 6

imgonline-com-ua-Shape-CLaimtTzJsbСлов'янський календар -  це питання досить гостре. Можливо тому, що він - дохристиянський і дуже суперечить церковному календарю. На жаль, дослідників, які б розумілися у цій темі і досконало та об'єктивно підійшли до вирішення цього питання - майже немає. Єдиний, хто підняв проблематику слов'янського календаря на науковому (не псевдоаматорському чи псевдопатріотичному) рівні - академік Борис Рибаков. Він дослідив ритуальні посудини, знайдені Хвойкою на Київщині, та вивчив їх. Так народилося поняття - "слов'янський календар". Наспраді, це був черняхівський календар - нащадків скіфів та сарматів. Однак, він не дослідив і дещиці того, що насправді можна було дослідити. Отже, слов'янський календар до наших днів - проблема невирішена і являє собою безліч протирічь. Це велика пляма в слов'янській, українській культурі. Ми спробуємо відповісти на декілька питань, беручи за основу сухі дані: факти та археологічні об'єкти. 

 

Коли наші предки насправді святкували новий рік?

У слов'ян взагалі такого поняття як "новий рік", та ще й 1 січня - не було. Якщо мова йде про кінець і початок Календарного року, або вірніше Календарного кола - то воно починалося в березні, коли остаточно прокидалася природа. Тому що наш предок був землеробом і в березні починався для нього сільськогосподарський цикл (щоправда пізніше, вже за часів християнства, дата зсунулася і Новоліття почали святкувіати за візантійським стилем - у вересні). Природа активно пробуджувалося і цей момент люди святкували, називаючи - Нововоліттям. Отож, рік як коло складався з літ. Власне, тому у давніх писемних джерелах хронологічні події велися так: від "літо такого-то року". Звідси: літопис, літописець, літочислення.

Святкувати новий рік 1 січня - не українська Традиція. Так, У 1700 році н.е. російський цар Петро I видає указ про скасування старого календаря, який ще існував з часів Русі, і вводить західно-європейський календар від Різдва Христового. Причому, він переносить святкування Різдва Хрестового з 25 грудня на 1 січня. Таким чином ця дата закріпилася і до сих днів святкується як початок "нового року". Але насправді, це штучна і підтасована дата. Більшість традиційних вірувань своє літочислення починають з новоліття. Наприклад, перси - теж хлібороби, починають свій новий рік (Навруз) у березні, а давні шумери та єгиптяни починали новий цикл у день Весняного Рівнодення, що символізував собою шлюб Бога і Богині та зародження життя (символ ВеликоДня - яйце). В Індії досі початок нового року відзначають 22 березня. І навіть легендарний, усіма улюблений Китайський календар - теж святкує новий рік саме як початок землеробних, засівних робіт -  свято весни. Китайці беруть зерна рису і виконують з ними обрядодії, а сам день святкується 28 січня, хоча в минулому ця дата стояла ближче до наближення весни.

ceramic-calendar-chernahovskaya-kultura

Черняхівська посудина, за стилістикою нагадує Трипільську кераміку.

calendar-slavic-ceramic

foto-727

Ритуальний глиняний посуд черняхівців.
Назвати цей набір знаків декоративним - неможливо.
Це система літочислення. 

48241264

foto-725

 foto-726

Clip2net 171209214557

Візитівка черняхівців - чара із с.Лепесівка.

 Clip2net 171209214325

46163257

Черняхівці - праслов'янські племена. 

original 

Черняхівці - типові українці. 

Таким чином, святкування Нового Року 1 січня - штучна, з точки зору традиційних вірувань, дата. Хоча, астрономічно ця точка була важливою, адже 21-25 грудня - Сонце робить пововорот на весну, день - більшає, а ніч - спадає. Цю точку наші предки називали Зимовим Сонцестоянням, але не "Новим роком". Усього в Слов'янському календарі їх налічувало 4:

Зимове Сонцестояння - 21-25 грудня
Літнє Сонцестояння - 21-25 червня
Осіннє Рівнодення - 21-25 вересня
Весняне Рівнодення - 20-25 березня

kalendar-slavyan-447x370

 

З яких циклів складався слов'янський календар?
Якою була система літочислення?

На основі археологічних даних, зокрема розкопок в с.Ромашки та Лепесівка, академіком Борисом Рибаковим було узагальнено: 1 місяць у слов'ян тривав близько 25-28 днів, в основі якого лежав сонячно-місячний цикл. Важливі дані надають наскельні календарі, як от в Урічі, на Писаному камені чи Бубнищі в Карпатах. Скелі слугували своєрідною дошкою-лічницею, на якій закарбовували астрономічні цикли та планували господарські сезони. Цікавою з погляду календарних спостережень виявилась скеля в с.Уріч, Львівської області на так-званому заповіднику "фортеця Тустань" - це велика стіна з вибитими на ній 12-ма знаками, кожен з яких має вигляд трьох концентричних фігур. Зображення розташовані на обмеженій поверхні скель і звернені до сходу Сонця. З огляду на їх кількість вважаємо, що вони символізують 12 місяців року.  Ця кількість була присутня і на ритуальній часі з Лепесівки IV ст. до н.е., яку досліджував Рибаков. Подібні "лічниці" розташовані на трипільських горщиках, також до сьогодні збереглись в Стільсько, Львівська обл., на камені Дірявець. 

1317578285 ornament-

Трипільський календар.

Clip2net 171206202000

Clip2net 171206202105

Clip2net 171206202148
Уріцький петрогліфічний комплекс. Стіна-лічниця. Астрономічна палеобсерваторія.
Фракійський Гальштат - Біла Хорватія.

Z4PG21x-Q0g

Сонячне святилище, с.Стільсько

Clip2net 171206203533

Палеоастрономічна рахівниця "Дірявець".
Камінь ініціацій та посвяти в с.Стільсько

1f9ilC1Cvi0

Астрономічна палеобсерваторія у с.Стільсько, Львівської обл. - земля Білих хорватів. 

Отже, зробимо невелике зведення по Слов'янському календарю ("місяцелік" - лічба місяців):

  • кількість основних дат у році: 4 
  • кількість місяців: 12 місяців (12 місячна календарна система)
  • тривалість 1 місяця: 30 днів (в середньому, за Рибаковим)
  • кількість тижнів у році: 4
  • кількість днів в 1 тижні: 7 (седмиця)
  • кількість днів у році: 360 діб (в середньому)

Назви місяців в слов'янському календарі підтверджують його землеробське, сільськогосподарське призначення, вони фіксували різні проявлення Природи:

Clip2net 171206180227

Також, зазначимо, що у слов'ян не було жодних ер (ера Водолія, Перуна і так далі, нав'язаних сектою інглінгів), чи якигось містичних багаторічних циклів, як от у Ацтеків чи Майя. Все було набагато практичніше, пов'язано з працею на землі, з Природою, і водночас дуже інтелектуально - астрономічні палеобсерваторії свідчать що вже у 3-4 тисячолітті до нашої ери люди вміли чудово рахувати, були спостережливими і винахідливими, геніями інженерної думки, видатними знавцями, художниками, митцями. Суспільство, очевидно, було поділено на касти: робітники-землероби-хлібороби, військовослужбові, царі-старійшнини-родоначальники і волхви-жерці-езотерики, які володіли глибокими, фундаментальними знаннями про Природу та Всесвіт. 

 

Які обряди проводили на початку нового року?

Власне, до цих обрядів входив так-званий період зимових святок і святок приходу весни. Коли люди готувалися до початку господарського року - задобрювали вищі сили, вшановували різні сили і стихії, божества - спрямовані на добробут, урожайність в майбутньому році.

1. Колядування, віншування, засівання, щедрування. Давній обряд, який проводили наші предки, щоб збільшити врожай у наступному році. Посівали молоді хлопці і чоловіки, що досі вважається хорошим тоном і щасливою прикметою. 

2.Святвечір. Братчина, де за столом збирається РІД. Ритуально-обрядова сцена. Досі у гуцулів Карпат зберігся давній праслов'янський звичай, за яким на Святвечір запрошувалися всі представники родини. А також перед тим як сідати за стіл гуцул виходить на двір, бере миску, кладе у неї по дещиці всіх страв, зазвичай їх 12 (12 полінами розпалює піч), і закликає усіх хтонічних духів на вечерю, погрожуючи їм, якщо вони не прийдуть, то щоб цілий рік - 12 місяців не турбували його. Він звертається на всі 4 сторони світу, обличчям стаючи до Місяця. У цей день він не має права нікуди зі свого обійстя йти. Закликає 3 рази. 

4.Ритуал переодягання в міфічних істот та тварин - ряджені, що мали землеробське, сільськогосподарське значення, а також відлякування злих духів, переодягання в істот: кози, ведмедя.До цих обрядів входять: обряд Маланка, водіння кози. Комоєдиця - одна із назв Масляної, переодягання у Ведмедя та святкування перемоги над темрявою.

4347eb89

5.Обряд колеса-Сварги. Крутили колесо по снігу, що являв собою рух Сонця-світила, рух на весну, прихід літа-тепла (літепло).

6.Різні парубочі ігри, кулачні бої, що символювали живу, плодотворну юнацьку силу, енергетику землі, яка мала пришвидшити прихыд Весни та символізувала заРОДження. 

7. Випікання короваїв у вигляді Сонця, млинці. Та сама Масляниця - як свято приходу весни. Випікання тістечок-пташок що символізували весну. 

- Культурно-просвітницький центр "Спадщина Предків"

AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus