English German Polish Spanish
Головна♦ Духовна культура♦ Народні звичаї та обряди ➤ Слов'янський календар: система літочислення, новоліття

Слов'янський календар: система літочислення, новоліття

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 76

imgonline-com-ua-Shape-CLaimtTzJsbСлов'янський календар -  це питання досить гостре. Можливо тому, що він - дохристиянський і дуже суперечить церковному календарю. На жаль, дослідників, які б розумілися у цій темі і досконало та об'єктивно підійшли до вирішення цього питання - майже немає. Єдиний, хто підняв проблематику слов'янського календаря на науковому (не псевдоаматорському чи псевдопатріотичному) рівні - академік Борис Рибаков. Він дослідив ритуальні посудини, знайдені Хвойкою на Київщині, та вивчив їх. Так народилося поняття - "слов'янський календар". Наспраді, це був черняхівський календар - нащадків скіфів та сарматів. Однак, він не дослідив і дещиці того, що насправді можна було дослідити. Отже, слов'янський календар до наших днів - проблема невирішена і являє собою безліч протирічь. Це велика пляма в слов'янській, українській культурі. Ми спробуємо відповісти на декілька питань, беручи за основу сухі дані: факти та археологічні об'єкти. 

 

Коли наші предки насправді святкували новий рік?

У слов'ян взагалі такого поняття як "новий рік", та ще й 1 січня - не було. Якщо мова йде про кінець і початок Календарного року, або вірніше Календарного кола - то воно починалося в березні, коли остаточно прокидалася природа. Тому що наш предок був землеробом і в березні починався для нього сільськогосподарський цикл (щоправда пізніше, вже за часів християнства, дата зсунулася і Новоліття почали святкувіати за візантійським стилем - у вересні). Природа активно пробуджувалося і цей момент люди святкували, називаючи - Нововоліттям. Отож, рік як коло складався з літ. Власне, тому у давніх писемних джерелах хронологічні події велися так: від "літо такого-то року". Звідси: літопис, літописець, літочислення.

Святкувати новий рік 1 січня - не українська Традиція. Так, У 1700 році н.е. російський цар Петро I видає указ про скасування старого календаря, який ще існував з часів Русі, і вводить західно-європейський календар від Різдва Христового. Причому, він переносить святкування Різдва Хрестового з 25 грудня на 1 січня. Таким чином ця дата закріпилася і до сих днів святкується як початок "нового року". Але насправді, це штучна і підтасована дата. Більшість традиційних вірувань своє літочислення починають з новоліття. Наприклад, перси - теж хлібороби, починають свій новий рік (Навруз) у березні, а давні шумери та єгиптяни починали новий цикл у день Весняного Рівнодення, що символізував собою шлюб Бога і Богині та зародження життя (символ ВеликоДня - яйце). В Індії досі початок нового року відзначають 22 березня. І навіть легендарний, усіма улюблений Китайський календар - теж святкує новий рік саме як початок землеробних, засівних робіт -  свято весни. Китайці беруть зерна рису і виконують з ними обрядодії, а сам день святкується 28 січня, хоча в минулому ця дата стояла ближче до наближення весни.

ceramic-calendar-chernahovskaya-kultura

Черняхівська посудина, за стилістикою нагадує Трипільську кераміку.

calendar-slavic-ceramic

foto-727

Ритуальний глиняний посуд черняхівців.
Назвати цей набір знаків декоративним - неможливо.
Це система літочислення. 

48241264

foto-725

 foto-726

Clip2net 171209214557

Візитівка черняхівців - чара із с.Лепесівка.

 Clip2net 171209214325

46163257

Черняхівці - праслов'янські племена. 

original 

Черняхівці - типові українці. 

Таким чином, святкування Нового Року 1 січня - штучна, з точки зору традиційних вірувань, дата. Хоча, астрономічно ця точка була важливою, адже 21-25 грудня - Сонце робить пововорот на весну, день - більшає, а ніч - спадає. Цю точку наші предки називали Зимовим Сонцестоянням, але не "Новим роком". Усього в Слов'янському календарі їх налічувало 4:

Зимове Сонцестояння - 21-25 грудня
Літнє Сонцестояння - 21-25 червня
Осіннє Рівнодення - 21-25 вересня
Весняне Рівнодення - 20-25 березня

kalendar-slavyan-447x370

 

З яких циклів складався слов'янський календар?
Якою була система літочислення?

На основі археологічних даних, зокрема розкопок в с.Ромашки та Лепесівка, академіком Борисом Рибаковим було узагальнено: 1 місяць у слов'ян тривав близько 25-28 днів, в основі якого лежав сонячно-місячний цикл. Важливі дані надають наскельні календарі, як от в Урічі, на Писаному камені чи Бубнищі в Карпатах. Скелі слугували своєрідною дошкою-лічницею, на якій закарбовували астрономічні цикли та планували господарські сезони. Цікавою з погляду календарних спостережень виявилась скеля в с.Уріч, Львівської області на так-званому заповіднику "фортеця Тустань" - це велика стіна з вибитими на ній 12-ма знаками, кожен з яких має вигляд трьох концентричних фігур. Зображення розташовані на обмеженій поверхні скель і звернені до сходу Сонця. З огляду на їх кількість вважаємо, що вони символізують 12 місяців року.  Ця кількість була присутня і на ритуальній часі з Лепесівки IV ст. до н.е., яку досліджував Рибаков. Подібні "лічниці" розташовані на трипільських горщиках, також до сьогодні збереглись в Стільсько, Львівська обл., на камені Дірявець. 

1317578285 ornament-

Трипільський календар.

Clip2net 171206202000

Clip2net 171206202105

Clip2net 171206202148
Уріцький петрогліфічний комплекс. Стіна-лічниця. Астрономічна палеобсерваторія.
Фракійський Гальштат - Біла Хорватія.

Z4PG21x-Q0g

Сонячне святилище, с.Стільсько

Clip2net 171206203533

Палеоастрономічна рахівниця "Дірявець".
Камінь ініціацій та посвяти в с.Стільсько

1f9ilC1Cvi0

Астрономічна палеобсерваторія у с.Стільсько, Львівської обл. - земля Білих хорватів. 

Отже, зробимо невелике зведення по Слов'янському календарю ("місяцелік" - лічба місяців):

  • кількість основних дат у році: 4 
  • кількість місяців: 12 місяців (12 місячна календарна система)
  • тривалість 1 місяця: 30 днів (в середньому, за Рибаковим)
  • кількість тижнів в 1 місяці: 4
  • кількість днів в 1 тижні: 7 (седмиця)
  • кількість днів у році: 360 діб (в середньому)

Ці дані підтверджує давній календар на Мізинських браслетах.

Назви місяців в слов'янському календарі підтверджують його землеробське, сільськогосподарське призначення, вони фіксували різні проявлення Природи:

Clip2net 171206180227

Також, зазначимо, що у слов'ян не було жодних ер (ера Водолія, Перуна і так далі, нав'язаних сектою інглінгів), чи якигось містичних багаторічних циклів, як от у Ацтеків чи Майя. Все було набагато практичніше, пов'язано з працею на землі, з Природою, і водночас дуже інтелектуально - астрономічні палеобсерваторії свідчать що вже у 3-4 тисячолітті до нашої ери люди вміли чудово рахувати, були спостережливими і винахідливими, геніями інженерної думки, видатними знавцями, художниками, митцями. Суспільство, очевидно, було поділено на касти: робітники-землероби-хлібороби, військовослужбові, царі-старійшнини-родоначальники і волхви-жерці-езотерики, які володіли глибокими, фундаментальними знаннями про Природу та Всесвіт. 

 

Які обряди проводили на початку нового року?

Власне, до цих обрядів входив так-званий період зимових святок і святок приходу весни. Коли люди готувалися до початку господарського року - задобрювали вищі сили, вшановували різні сили і стихії, божества - спрямовані на добробут, урожайність в майбутньому році.

1. Колядування, віншування, засівання, щедрування. Давній обряд, який проводили наші предки, щоб збільшити врожай у наступному році. Посівали молоді хлопці і чоловіки, що досі вважається хорошим тоном і щасливою прикметою. 

2.Святвечір. Братчина, де за столом збирається РІД. Ритуально-обрядова сцена. Досі у гуцулів Карпат зберігся давній праслов'янський звичай, за яким на Святвечір запрошувалися всі представники родини. А також перед тим як сідати за стіл гуцул виходить на двір, бере миску, кладе у неї по дещиці всіх страв, зазвичай їх 12 (12 полінами розпалює піч), і закликає усіх хтонічних духів на вечерю, погрожуючи їм, якщо вони не прийдуть, то щоб цілий рік - 12 місяців не турбували його. Він звертається на всі 4 сторони світу, обличчям стаючи до Місяця. У цей день він не має права нікуди зі свого обійстя йти. Закликає 3 рази. 

4.Ритуал переодягання в міфічних істот та тварин - ряджені, що мали землеробське, сільськогосподарське значення, а також відлякування злих духів, переодягання в істот: кози, ведмедя.До цих обрядів входять: обряд Маланка, водіння кози. Комоєдиця - одна із назв Масляної, переодягання у Ведмедя та святкування перемоги над темрявою.

4347eb89

5.Обряд колеса-Сварги. Крутили колесо по снігу, що являв собою рух Сонця-світила, рух на весну, прихід літа-тепла (літепло).

6.Різні парубочі ігри, кулачні бої, що символювали живу, плодотворну юнацьку силу, енергетику землі, яка мала пришвидшити прихід Весни та символізувала заРОДження. 

7. Випікання короваїв у вигляді Сонця, млинці. Та сама Масляниця - як свято приходу весни. Випікання тістечок-пташок що символізували весну. 

- Культурно-просвітницький центр "Спадщина Предків"


Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus


RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...