СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Скіфи Як виглядали скіфи в реальності?

Як виглядали скіфи в реальності?

e-mail Друк
Рейтинг 4.2 з 5. Голосів: 5

skifdfsdУ VII ст. до н. е. в Північному Причорномор’ї поширилися носії скіфської культури, найдавнішу згадку про котрих містять ассирійські джерела. Понад чотири століття вони населяли величезні степові простори між Доном та Дунаєм. Це була група споріднених племен, близьких за походженням, культурою та звичаями. Панівне становище серед них, за Геродотом, посідали царські скіфи — номади, які замешкували степову смугу вздовж Азовського моря, Подоння та Крим. Їхніми сусідами в Лівобережному Причорномор’ї були скіфи-кочовики, а на півночі, в лісостеповій зоні — скіфи-землероби.

Загалом скіфи Північного Причорномор’я визначалися середнім зростом — близько 167 см у чоловіків і 159 см у жінок. Щодо відомих поетичних рядків Олександра Блока: «Да, скифы мы, да, азиаты мы, с раскосыми и жадными очами», то вони мало узгоджуються з підсумками антропологічних досліджень — носії скіфської культури на теренах України належали до типових європеоїдів.

0b0410f2e099aacb8e2d874a22d29dbd

0b0401f7455841f0ece33e1d9fb95117

Їм були властиві видовжена форма черепної коробки, середнє за шириною, добре профільоване в горизонтальній площині ортогнатне обличчя із чітко окресленим, середніх розмірів носом. Ці риси простежуються на документальному портреті воїна зрілого віку з поховання на курганному полі «Сірко» поблизу Нікополя. Привертає увагу деяка асиметрія нижньої частини обличчя цієї людини — за рахунок виступу на правій половині підборіддя, що утворився внаслідок поранення стрілою, яка влучила в нижню щелепу, вибивши шматок кістки. Цікаво, що від часу поранення до смерті воїна пройшло кілька років. Це переконливо свідчить про високий рівень медичних знань скіфського суспільства.

pektoraly 5

Легендарна срібна чаша-братина з позолотою із кургану Гайманова могила.
Цікаво, що позолота вкриває волосся скіфів - це може вказувати на те, що деякі царські скіфи були русявими.  

Screenliceerwershot 4

0b01d2301a003e1746d44259405f4f5e

Ритуал війського братання у скіфів.

На підставі порівняльного аналізу Т. Кондукторова дійшла висновку, що за основними рисами фізичної будови скіфи Північного Причорномор’я дуже близькі до своїх попередників на цих теренах — племен доби пізньої бронзи. Отже, вони асимілювали великі групи місцевої людності, чому, очевидно, сприяла мовна спорідненість.

Screenshottuutututtu 1

Тілобудова у скіфів типово арійська, європейська.

0b041404176b7ddd7c17049d47c6493a

0b046775434c1fad44ced20a85ef9ee5

foto-121

foto-122

Європеоїдні риси обличчя скіфів.

 0b01cd5b5b23b0bfbdaee3b7275cf269

Скіф в «грецькому коринфському» шоломі і панцирі. Ми намарно приписуємо предмети такого типу і форми виключно еллінам. Сама еллінська культура була похідною від культури скіфів і ніколи не втрачала з нею зв'язку. Для скіфів ні Геракл, ні Ахілл, ні Аполлон, ні Артеміда, ні Медуза, ні багато інших не були «чужими» і екзотичними міфообразами. Останні дослідження показують чітко: між релігією і міфологією скіфів і еллінів існував тісний зв'язок. Інакше й не могло бути, вихідна точка одна: релігія і міфологія суперетносу скіфів.
Між Скіфією і Елладою існував зв'язок на рівні духовної і матеріальної культури.

0b05ea97bb7c1bdb17d6fa7b7878c27f

Жителі Північного Причорномор'я.

0b053c0edec72ef3891506df48259325

Жіночий расовий тип Причорномор'я.

Цінні результати отримала М. Великанова, яка вивчала черепи з ґрунтового скіфського могильника IV — III ст. до н. е. біля с. Миколаївка на східному березі Дністровського лиману. За багатьма важливими расово-діагностичними ознаками, зокрема шириною вилиць, вони займають проміжне становище між скіфськими та фракійськими краніологічними серіями. Крім того, серед населення, яке залишило дану пам’ятку, досить чітко виокремлюються два морфологічних компоненти: відносно масивний, властивий скіфам Нижньої Наддніпрянщини, та гранильний, притаманний фракійцям балканського ареалу. Відтак випливає, що на західних околицях Великої Скіфії (а Дністер якраз і відігравав роль природного рубежу між двома великими етнічними масивами) між скіфськими та фракійськими племенами існували тісні взаємини, наслідком яких була зміна антропологічного типу.

Screens564656456hot 1

1) Реконструкція вигляду скіфа по черепу.
2) Загальні антропологічні риси Дака і скіфів: потужні надбрів'я, глибоко посаджені очі, великий виступаючий ніс, густа борода.
3) Голова кентавра. Грецька скульптура.
4) Скіфський вождь. Зображення на ритуальній посудині.
5) Голова Дака. Початок 2 ст. 
Варіант скіфсько-дакско типу з більш витонченими рисами обличчя.

У III ст. до н. е. панування скіфів у причорноморських степах скінчилося: сюди зі сходу почали проникатисарматські племена, які раніше кочували у Приараллі, на Південному Уралі та в Поволжі. Першими на теренах України з’явились язиги, по тому — роксалани, згодом — алани. Вже у І ст. до н. е. античні автори почали називати Північне Причорномор’я Сарматією. Сарматські племена активно втручалися в тогочасні міжнародні події: вони неодноразово нападали на Ольвію та інші грецькі колонії, вели війни з Римом тощо. У перші віки нашої ери частина сарматів проникла далеко на північ, у лісостепові райони України (басейн р. Тясмин), де, мабуть, змішалася з корінною землеробською людністю. Антропологічні дослідження показали, що сармати Північного Причорномор’я загалом характеризувались дещо коротшою, ніж у скіфів, черепною кришкою, ширшим обличчям, помірним розвитком м’язового рельєфу та середнім випинанням носових кісток із площини лиця, — тобто європеоїдними рисами з певною «східною» домішкою (Т. Кондукторова, С. Круц). За більшістю ознак вони були дуже близькими до сарматських племен Поволжя, Південної Башкирії, Приаралля. Припускають, що всі ці групи походять від населення андронівської культури доби бронзи, пам’ятки якої поширені на теренах Казахстану та Мінусинської котловини в Західному Сибіру. Зауважимо, що деякі сарматські племена, надто алани, досить широко застосовували штучну деформацію черепа.

0b01eea57eb416da2c6426eb359ee7e0

b69dbe207c7fa0e735f4dc4e231

23768

3c25125f3b77dd67631d34d7d46

1451038693 sarmaty-1

Сармати. Як можна пересвідчитись, расовий тип сарматів також не відрізняється від європеоїдного. Сарматська культура - це розвиток культури скіфів. Скіфи не зникли, не розчинилися безслідно. Народ, що населяв Східну Європу, продовжував жити в ній. Той самий Король Артур - був сарматом. Змінилася лише назва, яким позначали іноземці Праукраїну. Сарматський період української історії - це перехід від давнини до середньовіччя. Саме тоді матеріальна культура, зокрема, одяг і озброєння, починають знаходити такий знайомий нам «слов'янський» середньовічний вигляд. Слідом за «зниклими» сарматами-аланами на авансцену в середні століття вийдуть слов'яни.

З історичних джерел довідуємося, що під тиском сарматів значна частина скіфів залишила обжиті землі й перебралася до Кримського півострова. Приблизно в середині III ст. до н. е. скіфи заснували тут свою столицю, котра дістала назву Неаполь (Нове Місто). Найбільшого розквіту Мала Скіфія досягла в II ст. до н. е., за часів царя Скілура та його сина Полака.

f skfi-tya-kmmeryc poznyak sergey 1362178386

Під час археологічних розкопок біля стін Неаполя Скіфського виявлено монументальний мавзолей, що містив понад 70 кістяків скіфських вельмож — чоловіків, жінок, дітей. Найдавніше поховання належало чоловікові 40 — 45 років, одяг котрого був оздоблений золотими прикрасами. Біля ніг небіжчика лежали металевий шолом, два мечі, наконечники списів тощо.

Антропологічне обстеження засвідчило, що череп чоловіка був штучно деформований, внаслідок чого орбіти і частина лобової кістки помітно висувалися наперед. Лоб широкий, високий; ніс має чітко окреслений контур, що добре видно на реконструкції, виконаній М. Герасимовим. Саме завдяки їй удалося встановити, що поховання належить цареві Скілуру, зображення якого містить кам’яний рельєф, знайдений на початку минулого століття.

0b01d0be3af43c0e262816e07baaaf54

0b0873d7c4eea02021c58dc4625655a9

Реконструкція царя Скілура, М.М.Герасимов

0b0bae1aa1fd1fc407ef0289a63a44d4

Реконструкція зовнішності скіфа по черепу із кургана Берель.

a87ad10c5b74ff9449245b76dd8 

Screenshanrerowerdot 3

Scythian Warriors

5633ee9bd86f

Протягом останніх десятиліть у Нижній Наддніпрянщині та в Криму було обстежено чимало ґрунтових некрополів пізньоскіфського часу (Неаполь Скіфський, Золота Балка, Миколаївка-Козацьке та ін.). Це дало змогу з’ясувати, що між ранніми та пізніми групами скіфської людності простежується чітка генетична спадкоємність. Що ж до впливу інших морфологічних компонентів, то він був незначним (Т. Кондукторова).

Куль-Оба-воин-скиф-натягивающий-лук

0b015bcfa0585f7cbdb8635956044baf

Чеканка на вазі з кургану Куль-Оба. 

0b049a7c87c55a584492408853fcd1ec

Золота бляшка з кургану Куль-Оба. Скіф в козацьких шароварах на коні.
Кінь був вірним другом скіфа і на полюванні, і в бою.
Недаремно, українські козаки вважали себе нащадками сарматів. 

0b017397421cdaf20277d79209fedb80

Сцена ловлі диких коней. 

Любор Hідерле, історик-славіст, археолог, етнограф і лінгвіст, автор 11-томної енциклопедії «Слов'янські старожитності», стверджував, що «скіфи іменовані орачами і хліборобами... були безсумнівно слов'янами». Він пише: «Скіфи-землероби, що живуть між Бугом і Дніпром (Herodot, IV. 17,18, 53, 54) над порогами й провадять зовсім інший спосіб життя в порівнянні з справжніми скіфами-кочівниками, не могли бути ніким іншим, крім як предками східних слов'ян. Поділля і Волинь були слов'янськими вже в епоху Геродота, судячи з його повідомленнями про жителів цих областей, яких він називає неврами (Neupoi) (Геродот IV. 100-118) і слов'янське походження яких цілком очевидно.» 

Геррос-скифия-царские-курганы

Також були розкопані і проаналізовані кургани скіфських жінок - амазонок. На території України і в інших місцях, де ймовірно жили амазонки, були знайдені поховання жінок, в яких знаходилися луки, стріли і дротики. Однак тут відсутні останки мечів, бойових сокир і іншої зброї ближнього бою (за винятком ритуальних кинджалів, що вказує на аристократичне походження похованої або її статус жриці). Також в знайдених похованнях відсутні захисні пристосування і обладунки. Це вказує на те, що жінки, як і підлітки, могли допомагати починати бій (обстрілюючи противника з безпечної відстані) і потім йшли в тил основного війська, яке складалося з чоловіків.

Вік скіфських амазонок коливається від 16 до 60 років, проте половина їх – молоді жінки у віці 25-35 років. Про вигляд амазонок дозволяють судити твори античного мистецтва. Зображені в камені - в статуях або на барельєфах храмів - амазонки, як правило, молоді, з розгорнутими довгим волоссям або в легких шоломах, в коротких напівпрозорих шатах грецького типу. В живописі на вазах, вони ближче персонажам Геродота, одягнені в чоловічий «перський» костюм. Як правило, це юна діва в чоловічому вбранні (каптан і вузькі штани з лампасами) одяг облягає струнку фігуру; ступні ніг або босі, або в м'яких коротких чобітках (скіфіках); на голові м'яка шапочка у формі ковпака, іноді зі звисаючими ззаду і по обидва боки захисними «клапанами». І завжди зі зброєю - або це лук і сагайдак зі стрілами, або спис або дротик. Часто присутній на малюнках і щит, зазвичай овальної форми. Найчастіше зустрічаються зображення амазонок що боряться, як в кінному, так і в пішому бою. Але досить багато і статичних зображень озброєних дів поруч з конем або грифоном.

Screenshot 2skidsdasa

Археолог Наталія Данилко показує реконструкцію - передбачуваний вид жіночого головного убору скіфів - калафа, з кургану Веселовського. Калаф надітий на скульптуру голови скіф'янки,
зовнішність якої відновлена ​​по черепу згідно з методом антрополога М. М. Герасимова

Screenamaziofdssshot 2

Отже, скіфи були в основному європеоїдами. Частина з них, та яка перебувала в прикордонних зонах Сибіру, Туви, Алтаю та Монголії, справді піддалася певним азіатським впливам і асиміляції, однак це не вплнуло на їх расову приналежність. Окрім того, скіфи, можна сказати, автохноти Північного Причорномор'я. Існує версія, що їх пращури праіндоєвропейці, носії гену R1a1 (котрий зародився в Північному Причорномор'ї) мігрували свого часу в Єгипет, Палестину, Іран, Індію, Китай, що підтверджують неодноразово європеоїдні антропологічні типи цих країн (айни, тохари, калаші, амазиги і т.д.), де скіфи утворили, контактуючи з аборигенами, унікальну праслов'янську мову, яка являла собою санскрит змішаний з іраномовною говіркою.Згодом  царські скіфи повернулися на Батьківщину, де осіли у Північному Причорномор'ї і утворили Велику Скіфію. 

Скіфська мова (із словника В.І.Абаєва) Українська мова Ведичний санскрит
Ріг-Веди
Українська мова
Абра abra хмара Абра — abhra хмара, небо
Агарagar величезний Агра — agra величезний, ангар
Ад — Ad їжа, є ад – ada їжа, є
Алуф – aluθ Спиртне, алкоголь Али — ali алкогольний, спиртний, ель
Арма – arma кисть руки, обіймати Ирма – īrma – Рамо- плече, рама; армада
Арта — arta Сенс, істина Арта -Artha — ціль Сенс
Арьяна — Aryana арійський Ар'я, арія — Ārya, ari̯a господар, хазяїн, власник дому
Астаašta вісім Аста – aṣṭá = вісім
Бага – Baga бог Бага — bhaga БОГ, доля
Бала – Bala військова сила Бала – bala — сила Бала(клава)- військова (фортеця)
Бор, бора — Bor(a) Жовтий, коричневий Бур – bhūr бур, бурий, (бура- земля; бурити)
Брата – Brata Брат Братр — bhrātṛ Брат
Брінbrin Брити Брі –bhrī –ранити Брити
Вак – Vac Слово Вака – vaca Віче, вякати, вокал
Вараза — Varaza кабан Вараха– varāha боров, хряк, кабан
Варка — varka вовк Влквос — wĺ̥kos — вовк.
Гару – garu Тяжкий Гуру – guru – вагомий Груз, вантаж
Гасті – gasti Гість Гості-goṣṭhī-зібрання Гість, гості
Гау — gau Корова, говядина (говір) Гава – gava — корова (говор, говорити)
Говядина, говіти, говір, говорити
Да – Da; Дар – dar — Дарана – darana — Дарга — darga Дати, дар, дарувати Дай- dai -давати. Дана–daan’a–подавати.
Данта – Danta зуб Данта – danta зуб
Дану – Danu річка Дану – danu Ріка (ДОН, ДНіпр, ДОНець, ДНістр, Двіна, ДУНай)
Дасаdasa десять. Даша — daśa десять.
Двараdvara двері, брама, ворота Двар, двара- dvār, dvāra двері, ворота
Зевакzevak лентяй Жаб — jabh Позіхати, зівака
Зураzura сила Сара — sāra Сила, енергія
Кути – kuti Кутя Кутя, кутьонок
Маду – Madu Мед мадху – madhu Мед
Манmān Думати, хотіти ман – man Манія
Мар – mār Убивати мр — mṛ -умирати Мор, вмирати
Матаmāta Мати Мата- mātā, matri Мати
Мізда – mizda Мзда, плата, взятка Мідха- mīḍha — премія, взятка Мзда, взятка
Нава – Nava Новий Нава – nava Нов, новий
Нама – Nama Ім'я Наман – NAMAN Назва, ім'я
Пада – Pada Слід, пята, стопа Пада – pāda-нога Пята, стопа, під ногою
Панті – panti Путь, шлях Пата – patha Путь, шлях
Парадата – paradata Встановлювати Парада –parādā Порада, парад
Парі — pari- Через, за Парі – pari – через, за Пере-
Пасу – pasu Вівця Пасу – paśu — велика рогата худоба Пасти, пасу, пастух
Паті — Pati господар Гаспаті – ghasspati господар, хозяїн
Пай – pay Поїти, пити Пайя – pāya – вода Пити
Пита – Pita Батько пітар, пітр – pitar, Pitr живитель, батько, небо
Пората — porata Велика ріка Парата — paratā-вища степень Парадіс — рай
Сапта (хапта) — Hapta сім сапта – saptá сім
Сата — sata сто Śata — сто сто
Шати — šati щастя Сіта- Śita- задоволений Ситий, насичений
Станаstāna Стан, стоянка Стана — sthāna Стан, стоянка, страна
Сьява — syāva чорний Сіява — śyāva Сивий, сивка — темносірий
Свар\хвар — Hvar Сонце, Свар, бог Сварожич Савітар – savitar Сонце, світило
Така — taka Ткати, нитка ткати
Тап — tap Топити, гріти Тап — tap топити, топка
Угра – Ugra Потужний, разючий угра – ugra угроза, загроза
Фри – fri Любов при — pri – приємно Приязнь, приємно
Хварз — hvarz хорошо, добре харша — harṣa — радість, хорошо

mapddsadasda

AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: