Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Літописні поляни: свідчення, факти, джерела

Рейтинг 2.9 з 5. Голосів: 8

Літописні поляни

Історія полян є однією з найтаємничіших і загадкових сторінок української історії. Проблема у тому, що в історії вони відмові як західні так і східні, та й сама назва в широкому контексті може розглядатися по відношенню й інших племен (болгарські, моравські поляни). Безумовно, поляни київські існували та відіграли величезну роль у творенні й становлені українського народу, а тому інтерес до їх вивчення не згасає й сьогодні.


Найбільш повним свідченням про "київських", тобто східних полян отримуємо у "Повісті минулих літ" (ПВЛ, Літопис руський), літописець Нестор повідомляє наступне:

По довгих же часах сіли слов’яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов’ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми,— [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що, прийшовши, сіли по ріці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се — ті самі слов’яни: білі хорвати, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов’ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов’яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморянами. Так само й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов’яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.

Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми,— бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм,— то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.

[Усі племена] мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заревіти, кожне — свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечері; а назавтра приносили [для її родини те], що за неї дадуть.

По сих же літах, по смерті братів сих, [Кия, Щека і Хорива], утискувалися [поляни] деревлянами та іншими навколишніми [племенами]. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: «Платіте нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали [їм] од диму по мечу.

rsz zasnuvannya-kyeva

Нестор досить часто згадував полян. Не тому, що сильно їх любив, а тому що вони відігравали потужну роль у творенні українського етносу. Вимальовується доволі чіткий образ - войовничий, господарський та працьовитий, шануючий рідну землю і звичаї свої, де родинні зв'язки посідають центральне місце. За своєю ментальністю та поведінкою поляни майже 100% нагадують українців, та й антропологічно за дослідженнями Сергія Сегеди теж не відстають. На базі цього давнього і благородного полянського субстрату зародиться пізніше населення Центральної Наддніпрянщини, а разом з ними й ми, українці.

Переходимо до наступної проблематики: чому так рідко згадуються в джерелах поляни? Це іноді дає підстави сумніватися в реальному існуванні полян. Цьому є відповідь. Це пояснюється тим, що "поляни" - це по-суті узагальнений екзонім, ці племена не називали себе так, їх землі з діда-прадіда були заселені скіфами та сарматами. А якщо уважно та ретельно вивчати стародавні карти українських земель, то можна прослідкувати певну хронологію виникнення полян та їх "полянської землі" на історичній арені:

  1. Спочатку "київська" полянська земля і всі прилеглі території іменуються не інакше як Скіфія (Scythia) та Сарматія (Sarmatia). На півдні частково Куманія (Cumania). Тут живуть різноманітні скіфо-сарматські та степові племена (степовики - роксолани, язиги, аорси та інші). Ті що ближче до Дніпра та Києва іменуються - борисфеніти і аорси;
  2. Поступово скіфо-сармати зникають (або асимілюються), а на їх місці з'являються такі знайомі нам регіони як: Волинія, Подолія, Кодимія, й врешті Україна. Київські землі носять назву - Куявія (або Кийовія), а біля них позначені на карті - Poleni (поляни);
  3. Виникає держава Київська Русь. У подальшому на картах всю фігурує назва "Русь" (Ruthenia/Rusia), яка закриває всі ті території, які охоплювала колись Велика Скіфія.

Ще один факт скіфо-сарматського походження полян: легендарні поляни, брати Кий, Щек та Хорив, яких також вважають антами, засновники столиці України,  мають скіфо-сарматське коріння. Це все неодноразово доведено істориками, наприклад Брайчевським. А сама історія-концепція про трьох братів, яку доніс до нас літописець Нестор, відома майже у древніх індоєвропейських переказах.

poliany-na-davniy-kartiРеконструкція полян за давніми похованнями в Центральній Наддніпрянщині. Поляни на мапі Каспара Вопеля 1555 року.

Чим жили і займались поляни? На підставі археологічних фактів та джерел дізнаємося, що основою господарства полян було землеробство із застосуванням рала й плуга. Розвинутим були також скотарство, ремісництво, пасічництво, рибальство, збиральництво, полювання. Вони межували з іншими племенами, наприклад древлянами та полочанами. Є підстави вважати, що з розвитком феодальних відносин був утворений цілий союз слов'янських племен під назвою - Куявія, де поляни відігравали ключову роль. Економічним, військовим та релігійним центром полян був звісно Київ, однак поряд стояли також важливі міста, наприклад середньовічний Вишгород, який за часів Київської Русі відігравав роль резиденції. Важливими були: Ірпінь, Житомир, Звенигород, Овруч, Бровари, Трипілля, Васильків та інші.

rsz visigrod-munster

polyany-na-karti

Повернемося до теми етногенезу. ПВЛ подає нам досить важливий факт: в літописі повідомляється не лише про "київських" полян по Дніпру, а й полян на Віслі (ляхів, віслян, лендзян - предків сучасних поляків):

"....Коли ж волохи найшли на слов’ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов’яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморянами. Так само й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами". 

Отже, "ПВЛ" по-суті розкриває нам генеалогію слов'янства. Початково існував дунайський рід-етнос, або умовні "дунайські слов'яни", що складався з різних племінних союзів. Під тиском угрів та інших кочівників-степовиків, "дунайські слов'яни" (скіфо-сармати) змущені були вийти з цих земель ("Дикого поля", степів; звідси й назва "поляни") і осісти в різних частинах європейської території. Відбулася своєрідна диференціація. З'явилися - поляни східні та західні. Так фактично й зародилося слов'янство (група племен об'єднаних єдиним словом, тобто мовою).

Поляни степові в Причорномор'ї
Стародавня мапа Сигізмунда Гербернштайна, 1556 рік. На цьому фрагменті позначено Південь України. Цікавим є позначенням "Poloniae Dicio", що свідчить, що у тому регіоні були якісь поляни. Можливо там позначені землі "Польщі", хоча на інших мапах цього періоду там зазначена земля Podolia (Поділля). А можливо "Poloniae dicio" якраз і є ті поляни східні та західні, які спочатку проживали у єдиному причорноморському казані ("Дикий Степ", "Дике Поле"), а потім розселилися по різних напрямках. Близько до них позначені українські міста - Кам'янець, Очаків, Київ, Черкаси, Чернігів, Стародуб та інші.

Laсhy Nestor

West slavs 9th-10t

Plemiona polskie

Лехітські племена у IX столітті

З приходом Рюриковичів та утворенням великої Київської *Давньоруської* держави, назва "поляни" поступово зникає з історичних карт, а в літописах замість "Полянська земля" з'являється Русь (Ruthenia). Самі поляни по-суті постають вже русичами. Під 885 р. вони усе ще згадуються в переліку племен, що перебувають під владою Олега, а в статті під 898 р. до однієї слов'янської мови додається: "....поляни, яже нині зовомая Русь". Поляни ще згадуються у війську Олега у поході на греків у 907 р. Нарешті останнє свідчення про полян відноситься до 944 року, коли вони брали участь у поході Ігоря на греків.

polyani-kyivska-kulturaФібула з білого металу. Київська культура, кін. ІІ - поч. ІІІ ст. - середина V ст. Розкопки Леоніда Побаля в Подніпров'ї.

Використана література:

  1. Літопис Руський за Іпатським списком, переклад - Леонід Махновець.
  2. Брайчевський М. Ю. Походження Русі (1968)
  3. Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ (1963)
  4. Омелян Пріцак. Походження Русі.
  5. Віктор Петров. Походження українського народу.

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber