У лютому 2019 року на шведському телеканалі SVT розпочався показ документального серіалу «Перші шведи». Під час роботи над другою серією ведучий програми археолог Джонатан Ліндстрем віддав на тест власну ДНК.
«Від племен мисливців і збирачів у нього світлі очі, а від землеробів — світла шкіра», — каже археогенетик Маттіас Якобссон. Перші стали кочувати теренами Швеції 11 тисяч років тому; землероби осіли там 5 тисяч років тому. Та генетичні дослідження підтвердили відомий за археологічними знахідками факт, що найбільший влив на генотип сучасних шведів мали носії гаплогрупи R1 — протоіндоєвропейці, які 4,5 тисячі років тому мігрували з території сучасної України.
Представники ямної культури жили на території від Південного Уралу до Дністра й від Передкавказзя до Поволжя. Спільноту назвали так через характерний спосіб поховань: небіжчиків посипали охрою та клали до ям під курганами. За кількасот років руху до Західної Європи культура трансформувалася. Ямники породили культуру шнурової кераміки, що дійшла до сучасної Швеції вже як культура бойових сокир. Попри час, відстань і асиміляцію інших племен, та зберегла до 79 % ДНК ямної.
Шведські вчені порівнюють міграцію степовиків з колонізацією європейцями Америки, бо нові мешканці принесли до Скандинавії не лише свою культуру, але й смертельну хворобу — чуму.
У 1950-х роках під час будівництва кільцевої розв’язки у місті Лінчепінг знайшли поховання віком 4800-4100 років, типове для культури бойових сокир. Поховання отримало назву Бергсгровен. У могилі знайшли скелети чоловіка, жінки та малюка.
Генетики Упсальського університету вилучили з решток у Бергсгровені ДНК-матеріал. Визначено, що ті люди були близькими нащадками переселенців з українських степів, а Джонатан Ліндстрем не сильно відмінний від них генетично. Так само й майже все корінне населення Північної Європи.
- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"
