Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Найдавніші зразки стародавньої вишивки

Рейтинг 4.4 з 5. Голосів: 23

Стародавня українська вишивка

Вишивка - найдавніший елемент культури, який передавався від покоління до покоління. Вишивка як код племені, народу, нації. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою. 

Найдавніша вишивка на території України з'явилася ще в добу палеоліту. Так, археологічні розкопки біля села Мізин, Чернігівської області виявили безліч пам'яток, які засвідчили про існування розвинутої Мізинської культури. Найбільшою сенсацією став Мізинський браслет з бивня мамонта - це перший протосвастичний орнамент на планеті: 

Мізинські браслети

Згодом такі оргаменти почнуть з'являтися на одязі праукраїнців, а згодом і в українській вишивці:

Трипільський орнамент в вишивціТрипільські мотиви в українському національному одязі та вишивці

Відома вишивка й в епоху пізнього неоліту - початку бронзового століття, серед племен Трипільської культури:

Орнаменти трипільської культуриТрипільські візерункиТрипільська вишивкаТрипільська вишивка: від минулого до сьогодення

Вбрання трипільцівРеконструкція представників Трипільської культури, худ. Зінаїда Васіна

Серед найдавніших знахідок образотворчого мистецтва - речі із Мартинівського скарбу, датовані VI століттям, знайдені в Черкаській області біля села Мартинівка. Серед речей статуетки стародавніх жителів - чоловічки одягнені в довгі широкі сорочки з візерунчастою вишивкою на рівні грудей. Такий одяг 100 років тому носило українське селянство. Серед інших знахідок - платівки із зображенням воїнів (подібні були знайдені на Балканах, і вважається, що їх туди завезли слов'яни з Подніпров'я). Вони настільки точні, що на одязі солдата можна розглянути найдрібніші деталі, аж до вишитих вставок. 

Мартинівський космонавтЛегендарний "мартинівський космонавт" у вишиванці. Докладніше про Мартинівський скарб »

Національний костюм скіфів був щедро орнаментований золотими нашивками із зображеннями грифонів, левів, оленів, різноманітною аплікацією з кольорової шкіри, декоративними швами. Візерунок у вигляді смуг геометричного орнаменту розміщувався на краях коміра, подолу, рукавів, посередині спинки вбрання. Щедро оздоблювалися у скіфів і штани, їх розшивали орнаментами у вигляді завитків, кружечків, ромбів, зигзагів, спіралей. На чаші з Гайманової Могили (IV ст. н.е.) одяг скіфських царів оздоблено орнаментом у вигляді подвійних спіралей, а лампаси на штанах нагадують подвійні смуги безперервного ланцюга хвиль. На основі розкопок кургану Товста Могила було реконструйовано одяг, в якому рукава, комір прикрашені золотими нашивками із зображеннями грифона та лева, що роздирає лань. 

Сарматська вишивкаСкіфський одягВбрання скіфів та сарматів.

Про високий рівень вишивального мистецтва свідчить одяг скіфо-сарматів, у якому вже проглядається соціально-економічне розшарування населення, що виявляється передусім у розкішності оздоблення золотим гаптуванням одягу багатих жінок і у скромності прикрашання звичайними намистинами - бідних. Особливо цікаві знахідки сарматського одягу виявлено в похованні кургану Сватова Лучка Луганської області, де знайдено залишки жіночого вбрання, пишно оздобленого вишивкою, бісером і дрібними намистинами. Сенсацією були розкопки Соколової Могили в селі Ковалівка Миколаївської області. Це одне з небагатьох непограбованих поховань знатної сарматки, в якому було знайдено залишки золотного шитва на шовковій тканині пурпурного кольору.  

Сарматська жриця - поховання із Соколової могилиСоколова Могила — багате поховання представниці вищої сарматської знаті 1 ст. біля с. Ковалівка Миколаївського району Миколаївської обл. Здійснене на вершині кургану доби бронзи. Поховання супроводжувала велика кількість коштовних прикрас та предметів ритуального призначення. Серед них золоті намиста з коштовними каменями, сережки із гранатами, масивні золоті браслети, золоті фібули та каблучка, золоті нашивні платівки. Знайдені бронзове дзеркало зі срібною ручкою, опахала, срібний, бронзовий та складний посуд античного виробництва. Збереглися зразки шовкових тканин із золотим гаптуванням. Велика кількість амулетів указує на причетність небіжчиці до жрецького стану. Ряд предметів свідчить про широкі зв'язки Північного Причорномор'я з Єгиптом, Кавказом, Іраном, Індією та античними центрами Європи. Відкрите у 1974 р. Г.Т. Ковпаненко. Матеріали з розкопок експонуються у Музеї історичних коштовностей України («Золотій кладовій») Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Вишивка датується І століттям до нашої ери і є найдавнішою з досі відомих. Реконструкція її композиції дає підставу говорити про наявність поряд з орнаментальним шитвом сюжетних зображень, які мали глибокий символічний зміст. Вони розміщувалися на одязі жриці, яка, очевидно, виконувала ритуальніобряди, найімовірніше обряд культу родючості. Вишивка виконана технікою золотого шитва «у прикрій». Золоті нитки викладались за формою візерунка і прикріплювались до тканини, ймовірно, жовтою ниткою, яка не збереглася. Надзвичайна виразність і ювелірна точність малюнка досягається завдяки тому, що кожний елемент узору окреслюється золотим контуром. Важливим є і той факт, що техніка «в прикріп», використана на одязі жриці із Соколової Могили (І ст. н.е.), стала відомою у Візантії і Київській Русі лише у XII ст. Вишивка з поховання знатної сарматки відкриває й невідому техніку пряденого золота. Вона полягала в тому, що шовкова нитка була обпрядена вузенькою стрічкою чистого золота, витки спіралі щільно находили один на одного, утворюючи нитку, яка здається суцільнозолотою. Вишивка з поховання Соколова Могила - цінне джерело для дослідження найдавнішого золотного шитва, адже вона демонструє високопрофесійне мистецтво майстрів з розвинутим відчуттям орнаменту, які оволоділи досконалими художньо-образними засобами вираження. Ця вишивка, що вирізняється високим рівнем художньої майстерності, наводить на думку про тривалий попередній етап розвитку. 

Вишивка була відома і в давньому Єгипті, про що свідчать давні артефакти, які зберігаються в музеї Ашмолеан у Великобританії - це рештки текстилю мамлюків, які у 1250 році захопили Єгипет і до 1517 року володіли ним. Першим правителем мамлюків був черкес Баркука. Офіційна наука стверджує, що вони були ісламського походження, однак це не так. Мамлюки - каста воїнів індо-іранського походження, які були осколком кипчаків-половців з Північного Причорномор'я і прийшли в Єгипет, Північну Африку (амазиги-бербери) разом із сако-скіфською навалою. Символи текстилю дуже нагадують слов'янську вишивку, зокрема численні мізинські взори, сварги і свастики, ромби, безкінечники, алатирі - чесно кажучи, можна було б подумати, що це не з Єгипту, а давньоукраїнська вишивка Буковини чи Закарпаття:

Вишивки мамлюківВишивки давнього єгиптуЄгипетська вишиванка період мамлюків 

Вишиванки у стародавньому єгиптіВишивка ЄгипетСлов'янська вишивка ЄгиптуСлов'янська вишивка мамлюківВишиванки мамлюківВишиванка мамлюківВишиванка мамлюківEgypt Mamluk Period (1250 - 1517)  Колекція Ашмолеанськоно музею,  Оксфордський університет, Великобританія. Повна збірка пам'яток тут.

Вишивка черняхівцівВишивка праслов'ян черняхівців дуже нагадує текстиль тих самих мамлюків, беручи до уваги, що черняхівські племена виникли на базі скіфо-сарматських племен.

Космогонічні уявлення про будову Всесвіту породжували художньо-стилістичні способи шиття, народжувалися знаки, що символізували сили природи, створювались образи, які потім довго жили у вишивці та інших видах мистецтва, нагадуючи про язичницькі вірування наших предків. Вишивка в одязі мала заклинальну символіку, була оберегом. Вишитий взор набував магічної сили й виконувався в суворо визначених місцях: навколо шиї, на грудях, на подолі. Основна увага приділялась оздобленню рукава як шанування роботящих рук, підкреслення їхньої сили і вправності.

Слов'яни Київської Русі теж носили вишитий одяг. Про це свідчать зображення на знайдених археологами давньоруських браслетах-наручах, призначених, імовірно, для обрядів та ініціацій. На одному з них відтворено гусляра й танцюриста в сорочках, вишитих геометричним орнаментом:

braslet-davnioruskyi-guslyar

В орнаментах улюбленими були різноманітні мотиви солярних знаків у вигляді чотири-, шести-, восьмипелюсткових розеток, які символізували небосхили та виражали ідею сонця. Побутування геометричного орнаменту доводить, що глибина народної пам’яті вимірюється тисячоліттями, і з плином часу символіка мотивів поступово втрачається, залишається тільки зовнішня форма, і орнамент стає прикрасою. 

В Іпатіївському літописі 1252 року повідомляється, що князь Данило Галицький під час однієї з високих зустрічей був зодягнений у обшитий мережками кожух.

Вишивання, ткацтво вважалися однією з найбільш шанованих професій: у ХІ ст. в Київській Русі існувала вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха - Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом:

Давньоруська вишивкаФрагмент стародавньої вишивки Київського часу. Шаргородський некрополь.

Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники XVI-XIX ст. Збереглися вишиванки козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Цікаво, що язичницька вишивка донині зустрічається на іконах XV і пізніших століть. 

На жаль, роки Другої світової війни опинилися фатальними для багатьох творів мистецтв: нацистські і більшовицькі загарбники вивозили музейні експонати та приватні колекції не тільки при нападі на землі своїх супротивників, але і при відступі. А що вивезти не встигли або не змогли - знищували вогнем, розстрілюючи, підриваючи разом з будівлями. Така доля не оминула багатьох екземплярів українського образотворчого мистецтва, в тому числі екземлярів давньої вишивки.


- Культурно-просвітницький проект "Спадщина Предків"

Список використаної літератури:

  1. Новицька М.О. - "Гаптування в Київській Русі" (1965)
  2. Новицкая М.О. "Золотная вышивка Киевской Руси"  (1986)
  3. Кирилл Михайлов - "Ранние образцы Древнерусского золотного шитья из Чернигова и Шестовицы"
  4. Фехнер М.В. - "Шелковые ткани в Средневековой Восточной Европе" (1982)
  5. Фехнер М.В. - "Изделия шелкоткацких мастерских Византии и Древней Руси" (1977)
  6. Фехнер М.В. - "Ткани из Гнездова"
  7. Гущин А.С. - "Памятники художественного ремесла древней Руси 10-13 вв." (1936)
  8. Елкина А.К. - "О тканях и золотном шитье из Соколовой Могилы" (1982)
  9. Ковпаненко Г.Т. - "Погребение знатной сарматки в Соколовой Могиле на Южном Буге" (1975)
  10. Білозор В. П. - "Соколова Могила" (2012)
  11. Клочко Л. - "Дослідження текстилю" (1996)
  12. Л.Клочко, Л.Строкова - "Текстиль з давньоруського могильника поблизу села Шарки" (2000)
  13. Зінаїда Васіна - "Український літопис вбрання" (2003)
  14. Кара-Васильєвва Т. В. Українська вишивка / Т. В. Кара-Васильєвва, А. Д. Чорноморець. – Київ: Либідь, 2002. – 160 с.
  15. Marianne Elis - "Embroideries & Samplers from Islamic Egypt" (Published by Ashmolean Museum, University of Oxford, 2001)
  16. Maya Heath - Documentation - Tiraz Embroidered Towel - Egypt 14th C - Complete
  17. Louise W. Mackie - Toward an Understanding of Mamluk Silks: National and International Considerations (1984)

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber