Гуцульське жіноче вбрання

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

Гуцульське вбранняГуцульське вбрання - унікальний спадок століть, котрий вирізняє гуцулів з поміж інших субетносів, не тільки України. Воно барвисте, сповнене життєрадісних тонів, блискуче, багатокомпозиційне і концептуальне. Гуцульський одяг - шедевр ткацького мистецтва. У даній статті далі піде мова саме про жіночий стрій гуцулок кінця XIX - початку XX століття. 

 

Одяг гуцулки складався із натільної білої полотняної сорочки, яка була додільною. У гуцулів, як і у інших етнорегіонах України, складалась із верхньої частини — станка та нижньої — підточки, яку робили із грубшого полотна. Додільну сорочку також могли шити із суцільного домотканого полотнища.

Гуцулка

Здавна вишивки на Гуцульщині відзначались строкатою багатоколірністю та різноманітною геометричною орнаментикою. Це виразно проявляється в декоруванні жіночих сорочок, особливо їх рукавів. Згідно з розміщенням вишивок на рукавах сорочки можна поділити на дві групи: сорочки, в яких вишиті уставки та манжети і ті, в яких вишита вся площина рукавів між ними. До прикладу: сорочки з околиць Косова характерні суцільно вишитими рукавами у одному або двох кольорах. Наша сорочка походить із с. Вербівець Косівського р-ну та датується кінцем ХІХ ст. Крій — уставковий. Вишивка розташована на уставках, манжетах, на всій площині рукава, а також на обшивці довкола горловини та на пазусі. Вишивка виконана вовняними нитками. Переважаючий мотив у орнаментиці — круглі квіткові розети, вписані у восьмикутник на уставках. Такі ж мотиви, тільки без обрамлення, заповнюють густо цілу довжину рукава.

Гуцульський жіночий одяг

На Гуцульщині зберігся давній, архаїчний вид поясного вбрання — двоплатові запаски. Це варіант незшитого поясного вбрання — двох прямокутних полотнищ, які не з’єднані між собою. Кріпились запаски на талії за допомогою вовняних шнурочків. Запаска ткана у тоненькі горизонтальні смужки вовняними нитками. Подекуди орнаментальні прямокутні полотнища переткані металевою ниткою сухозліткою, що має жовтуватий або сріблястий полиск. Запаски також різняться за кольором, товщиною горизонтальних смуг та взорами. Поверх запасок гуцулки пов’язували талію тканим широким поясом — крайкою (попружкою).

Гуцулкам було притаманне багате доповнювання вбрання нагрудними та нашийними прикрасами. Гуцульське намисто пишне і різноманітне. Найдавніше і найцікавіше це — зґарди із мосяжних хрестиків, які кріпились, переважно, на саморобному ретязі. Зґарда – святкова жіноча прикраса, яка складалась з одного, двох чи трьох рядів. Зґарди формували з однотипних чи різнотипних хрестиків, які могли бути однаковими та різними за величиною. За розміром та формою міг вирізнятись центральний хрест. Кількість хрестів була від трьох до двох десятків у одному ряді. Окрім хрестиків для зґард застосовували монети або невеликі круглі дзвіночки-шелести.

Пізніше розповсюдились привозні венеційські коралі з кольоровим малюнком та золотим вкрапленням. Такі пркраси защіпали на спеціальні защіпки — чепраги. Гуцулки носили і правдиві червоні коралі з монетами різного походження. Ще пізніше одягали “лискавки” – скляні намистини різних кольорів, одягали також силянку з бісеру. Окрім нашийних та нагрудних прикрас жінки носили металеві кульчики, персні та браслети.

Поверх сорочки одягали хутряну безрукавку — кептар, який розкішно декорували як жіночий, так і чоловічий. Кептарі робили прямого крою та оздоблювали аплікацією зі сап’яну, сплетеними кісками з тоненької шкіри, вишивкою, металевими гудзиками, пластинками, капслями. Прикрашали кептарі на плечах, передніх полах та швах.

Гуцульський жіночий стрійЗаміжні жінки обов’язково покривали голову. Молодиці одягали, переважно, червону хустку (т. зв. шалянова хустина). Святкові хустини були великого розміру, на 1,5 чи 2 метри, виготовлені з тонкої вовняної тканини у квітковий орнамент. Краї хусток викінчували шовковими тороками. Хустину складали у трикутник і загинали передній край на три пальці. Зав’язували на потилиці, а потім двома кінцями обвивали голову так, щоб шовкові довгі тороки опускались вниз, довкола обличчя. Натомість, старші жінки зав’язува

Взуттям у гуцулок слугували шкіряні постоли, які одягали на онучі або капчурі. Вздовж верхнього краю постола їх призбирували та робили отвори, через них протягали довгі вузькі шкіряні ремінці або вовняні шнурки, якими кріпили взуття до ноги. Гуцулки одягали на ноги ще й своєрідні вовняні шкарпетки — капчурі. Плетені на спицях, вони у верхній частині оздоблювались широкою яскравою горизонтальною орнаментованою смугою.ли голову тканою переміткою домашнього виготовлення. Перемітка – довгий, рушникоподібний головний убір з витканим геометричним візерунком “забором” на вузьких його кінцях.  На Гуцульщині було поширеним і пов’язування комбінованим способом перемітки з хустиною. Наприклад, у с. Яворові Косівського району поверх перемітки ще й зав’язували червону квітчасту хустку.

Як доповнення до одягу, жінки носили через плече невеличкі ткані вовняні сумки-дзьобенки на широкому тканому поясі. Дзьобенку декорували дрібними вовняними кутасиками.

Жінки як і чоловіки носили палиці. Характерною відмінною ознакою жіночих палиць було своєрідне за формою та декором руків’я з кулястим навершям.

Автор: Любава СОБУЦЬКА
завідувач відділу народного мистецтва НМЛ ім. Андрея Шептицького

 

Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     гуцули      одяг      карпати      вбрання

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути ⬇

Опубліковано 03 грудня 2018, 20.34 Оксана Коваленко
5-Якщо вам пощастило отримати у спадок дідівську хату, а в ній важку ковану скриню, повну пам’ятних старожитностей, то віднесіться уважно до свого набутку,...
27045
Опубліковано 01 січня 2014, 02.00 Сергій Дрозд
rus-oberegy«Стріли перуна» - обереги дружинників часів Русі. Так сталося, що в результаті довготривалої окупації України численними і хижими сусідами нашій нації...
59895
Опубліковано 02 вересня 2019, 19.25 admin
2019-09-02-18-25-09Класифікувати ляльки-мотанки можна за технологіями виготовлення (мотанки-закрутки, кувадки, з тканинних шматків і т. д.). Можна по обрядам (для...
13814
Опубліковано 21 червня 2019, 21.42 admin
2019-06-21-20-30-39Майже до XIX ст. сухопутні дороги на Україні проходили по вододілах великих річок: Дніпра, Дністра, Бугу, Дону. У XVI-XVIII ст. серед густої мережі таких...
12425
Опубліковано 06 грудня 2017, 01.22 admin
2017-12-06-00-01-27Року 1899-го поблизу села Ромашки на Київщині Рокитнянського р-ну, на р.Горохуватці, в могильнику, недалеко від Черняхова (Кагарлицького р-ну).  був...
23665

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.