Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Трипільська культура на землях України

Рейтинг 3.9 з 5. Голосів: 66

Трипільська культура в Україні

Шедеври трипільської керамікиТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (7000−2750 рр. до н. е.). Ареал розповсюдження: від Карпатських гір до Дністра і Подніпров'я. Охоплює територію Румунії (на північному сході Мунтенії, на південному сході Трансільванії та Бессарабії), Молдови та України. Загальна площа: 350 000 км2. Свою назву отримала на початку ХХ століття за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка (Čeněk Chvojka) в околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). В Румунії вона відома під назвою "Кукутені" (Cucuteni), що походить від села Кукутень, де в кінці XIX ст. фокльористом Теодором Бурадою були вперше виявлені фрагменти кераміки, а згодом відкрито ціле поселення культури Кукутень. 

Мапа Трипільської культуриМапа Трипільської цивілізації

Над вивченням Трипільської культури в Україні працювало майже 5 поколінь дослідників (Вікентій Хвойка, Вадим Щербаківський, Ярослав Пастернак, Олег Кандиба, Тетяна Пассек, Валентин Даниленко, Микола Шмаглій, Михайло Відейко та ін.) – загалом понад 180 осіб, а бібліографія видань (лише наукових друкованих праць) нині налічує понад 2500 позицій, в тому числі понад 60 монографічних досліджень, опублікованих упродовж останніх 130 років. Численні археологічні колекції виставлені в музеях та нагромаджені в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях, наприклад приватному музеї "Платар" (Київ). Найбільші археологічні скарби зібрані у Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ. Тут ми можемо побачити чудову кераміку, глиняні фігурки та моделі будинків і храмів. У понад 60 музеях України – у Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах та інших містах, у сільських музеях також виставлені старожитності цієї культури. Трипільські колекції нині є в музеях Румунії, Молдови, Польщі (Краків, Варшава, Познань), Великобританії (Лондон), Австрії (Відень).

Символ інь та янь у трипільцівМодель трипільського храму, символ "інь-ян", ~ 7000 до Р.Х. Виставка археологічних предметів культури Трипілля-Кукутені в музеї "Платар".

В Україні музеї та місця давніх поселень, а також археологічні розкопки на Дніпрі, Південному Бузі та Дністрі притягують багатьох туристів. У селі Трипілля відкрито музей та пам’ятник Вікентію Хвойці. Кілька років тому з’явилася можливість відвідувати печеру Вертеба (Тернопільська обл.), в якій трипільці проживали тривалий час. Археологічні дослідження, які розпочалися тут в ХІХ ст., нині продовжені Михайлом Сохацьким, директором Борщівського музею. В печерному лабіринті було виявлено сотні мальованих посудин та глиняних фігурок.

Печера ВертебаЛабіринти печери Вертеба

Трипільська культура – складова частина великого кола давньоземлеробських культур доби неоліту та мідного віку: Боян, Дудешть, Караново, Гумельниця, Хаманджія, Варна-Вінча. Дослідники об’єднують їх у такзвану „цивілізацію Старої Європи“, час існування якої на території приблизно від сходу сучасної Італії до Дніпра припадає на VI – IV тис. до н.е. 

Датування Трипільської культуриДатування Трипільської культури

Мапа неолітичних культурМапа цивілізацій Старої Європи

На території України пам’ятки трипільців відомі у 15 областях, а випадкові знахідки – ще у чотирьох – всього понад 2300 пам’яток, серед яких поселення, могильники і поховання, скарби і окремі знахідки. Картографування поселень показує поширення Трипільської культури в Україні із заходу на схід. Щодо питання "Чи є трипільці нашими предками", то на нього досить важко відповісти, тому що трипільський субстрат сам по собі був досить неоднорідним. Однак проаналізувавши кістки з печери Вертеба, вчені днк-генеалоги прийшли до висновку, що трипільські жінки дійсно більше тяжіли до Балканського регіону і були частково Середземноморського антропологічного типу, а от чоловіки належали до пізньокоманьйонського типу, тобто були автохтонами. Таким чином відбулось логічне злиття трипільців-кукутенців з місцевими неолітичними народами - Буго-Дністровською (нащадки легендарної Мізинської культури) та Дніпро-Донецькою, утворивши генетичне ядро українського народу

Трипільські мегаполіси

Трипільські поселення

Завдяки геомагітній аерофотозйомці та працям військового топографа К. Шишкіна, геофізика В. Дудкіна, археологів М. Шмаглія, К. Зіньківського та багатьох інших світ дізнався про найбільші трипільські поселення мідного віку на території Європи. У 1981 році Інститут археології УРСР створив комплексну Трипільську експедицію, яка складалася з чотирьох загонів і більше десяти років активно вивчала це питання. До справи вдалося залучити геофізиків. Саме вони розробили метод, який давав можливість без „входження“ в землю знаходити місця стародавніх будівель. 

Це було складним завданням – зробити докладні плани таких великих поселень, похованих під товщею землі. Було неможливо розкопати їх в такій великій мірі, бо це вимагало сотень, а то й тисяча років розкопок лише для одного поселення.

Найбільші трипільські протоміста: 

  • Поблизу с. Тальянки — близько 3700 до н.е., 15 000—25 000 жителів, до 2 700 будинків, площа 450 га. Тальянки був найбільшим містом трипільців в 3600—3500 роках до н.е.
  • Поблизу с. Небелівка — близько 4000 до н.е., площа 300 га. Найбільше трипільське місто свого часу.
  • Поблизу с. Майданецьке — близько 3700 до н.е., 6 000—10 000 жителів, до 1575 будинків, площа 270 га.
  • Поблизу с. Доброводи — близько 3800 до н.е., до 10 000 жителів, площа 250 га.
  • Поблизу с. Веселий Кут — площа 150 га.
  • Поблизу с. Косенівка — площа 120—180 га.

Їх особливості:

  • мають значну площу 100−450 га;
  • кругова структура з майданом у центрі, наявність вулиць (довжиною до 180 м);
  • житлові, господарчі, храмові споруди (поодинокі будинки, які не входили в систему вулиць);
  • оточені ровом;
  • населення могло досягати до 10 000 і більше.

Кругова структура трипільських міст

Будинки трипільских протоміст споруджувалися впритул один до одного, утворюючи до двох ліній укріплень. Перша лінія оточувала центр, а друга знаходилася на віддалі, яка відповідає польоту стріли з першої. Масштаби укріплень вражають – еліптична в плані цитадель поселення біля Майданецького була 1 км в довжину, така ж в Тальянках – 3,5 км! 

Відкриття трипільських протоміст стало однією з найбільших археологічних сенсацій у історії досліджень цивілізації Старої Європи – поряд з „золотим“ Варненським некрополем, неолітичними святилищами – „ронделями“ та мідними копальнями V тис. до н.е. на Балканах. Тривають дослідження трипільських протоміст і нині, в тому числі за участю археологів з різних країн світу – США, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції,  Молдови, Румунії та інших.

Геомагнітна зйомка Майданецького поселенняМайданецьке поселення трипільцівГеомагнітна аерофотозйомка трипільських поселень

Реконструкція трипільського поселення ТальянкиКомп'ютерна реконструкція трипільського поселеня в Тальянках

Мапа трипільських мегаполісівМапа трипільських мегаполісів: Доброводи, Тальянки, Майданецьке, Небелівка та інші.

Трипільське житло та інтер'єр

Трипільські житла мали каркасно-стовпову конструкцію, серед них були: одноповерхові, двоповерхові і навіть триповерхові. Міжповерхові та горищні перекриття обмазували глиною.

Вивчаючи майданчики в поселенні Тальянки, фахівці дійшли висновку, що стіни першого поверху споруд були у вигляді дерев’яного зрубу. Що стосується стін другого поверху, то вони були полегшеними – стовпова конструкція, обплетена лозою або тріскою та обмащена з двох боків глиною. Судячи по знахідках моделей жител (Коломийщина ІІ, Рассохуватка, Ворошилівка), дахи трипільських будинків були двосхилими. За даними розкопок, вхід у житло розташовувався з торцевого боку.  На рівні другого поверху входу в житлову кімнату передували сіни, що займали 1/4 або 1/3 об’єму поверху. У протилежній стіні входу розміщувалося кругле вікно, що служило для освітлення приміщення і виведення диму (якщо топилося „по-орному“).

Стіни обмальовували мінеральними фарбами, яких було чимало. В домашньому побуті та інтер'єрі використовували різноманітні різьблені дерев’яні деталі, наприклад - ложки, ослінчики. Приміщення опалювали як відкритими вогнищами, так і купольними печами.

Знайдені керамічні моделі будівель дозволяють реконструювати зовнішній вигляд, інтер’єр та оздоблення жител і культових споруд трипільців.  Важливо відмітити, що у час Трипілля було створено тип житла, його планування і оздоблення, які пізніше стануть характерною рисою архітектури сільського населення України у наступні тисячоліття.

Трипільське житло реконструкціяРеконструкція одноповерхового трипільського житла 

Модель трипільського двоповерхового житлаМодель двоповерхового трипільського житла, 3800 р. до Р.Х.

Модель трипільського триповерхового житлаМодель триповерхового житла, так-звані "трипільські гуртожитки"

Щодо інтер’єру, то він у всіх житлах приблизно однаковий. Обов'язково в оселі була піч, яка розміщувалася праворуч від входу в кутку між перегородкою, що відокремлювала сіни від житлової кімнати і правою подовжньою стіною. З обох боків її оточувало припічне підвищення. Розміри пічної споруди складали близько 2-2,5 м. Судячи по окремим фрагментам, можна уявити, що це був товстий (5–6 см) шар глини, спочатку намащений на дерев’яний каркас, який потім вигорів. Черені печей складалися з кількох шарів намащених глиною з домішкою не полови, а піску, що дозволяє їх чітко визначати під час розкопок.

Інтер'єр трипільського неолітичного житлаІнтер'єр трипільського неолітичного житла

Під протилежною входу стіною, на центральній осі будинку, розміщувалося підвищення округлої форми діаметром 1,4–1,7 м, оточене канавкою, яке інтерпретується як вівтар. Він, як і черені печей, виготовлявся з глини без домішки полови, нанесеної в декілька шарів, і підносився над рівнем підлоги на 10–12 см. Поверхня його ретельно загладжувалася, а іноді прикрашалася поглибленим орнаментом у вигляді дугоподібних стрічок з паралельних прокреслених ліній. Уздовж всієї поздовжньої (лівою від входу) стіни знаходилося вузьке підвищення для розміщення посуду для повсякденного вжитку і тарних посудин – піфосів, в яких, ймовірно, містилося зерно й інші запаси. Під тією ж стіною навпроти печі знаходилося робоче місце – прямокутне глинобитне підвищення із кам’яною зернотеркою на поверхні.

Реконструкція трипільського інтер'єруРеконструкція трипільського інтер'єру

Також майже на кожній вулиці, у дворах трипільських будинків були виявлені овальні ями і котловани різної ширини (до 30-40 м). Можна припускати, що вони використовувалися як кар’єр, в якому, очевидно, проводилася підготовка великих об’ємів будівельного розчину для спорудження навколишніх будинків (трипільці активно розбудовувались), а також керамічного виробництва (тисячі фрагментів кераміки). Лесовидний суглинок тут спушувався, змішувався з половою і – оскільки для приготування розчину була потрібна велика кількість води, а найближче джерело знаходилося на відстані близько 0,5 км – замішувався після дощу. Не виключно, що деякі ями використовувалися для відходів.

Побут і господарство

Побут і господарство трипільців

В процесі археологічних розкопок було отримано чимало матеріалів, що характеризують різноманітні аспекти трипільського життя й свідчать про високий рівень культури та господарства трипільців. Це зокрема величезна кількість кераміки, пластика, що зображає богів, людей, тварин, моделі будинків, храмів і навіть транспортних засобів (вози, сани). Були знайдені численні знаряддя праці з кременю та інших порід - глини, кістки, рогу, а також деякі предмети з міді (невелике чотиригранне шило) та металу, що дає можливість стверджувати про зародки металургії в епоху Трипілля.

Трипільці були надзвичайно трудолюбивим, творчим народом. Хлібороство, землеробство, гончарство, прядіння, ткацтво - їх візитівка. Сприятливі, родючі і врожайні землі України давали можливість трипільцям створити свій рай на землі, розвивати виробництво, економіку на повну. Вони "експортували" зерно (пшениця, ячмінь, горох, просо), харчі, кераміку, вишивку, прикраси, декоративні предмети з дерева і каменю у великих кількостях в сусідні краї. Завдяки цьому, Трипільська культура увійшла в історію як одна з наймастабніших аграрних цивілізацій людства. Трипільці - були справжніми годувальниками Європи.

Чоловіки активно займалися: полюванням - на зубрів, оленів, лосів, косуль, диких кабанів; рибальством - ловили річну рибу (плотву, окуня, щуку, вугра); тваринництвом - розводили кіз, корів, свиней, чому сприяли багаті луги і пасовиська в долинах Дністра, Дніпра, Південного Бугу. Велика кількість зображень котів та собак, які зустрічаються на трипільській кераміці свідчать, що вони, імовірно, одомашнювали тварин.

Коти, собаки на трипільській кераміці

Проте, активно займаючись господарством, множачись і розбудовуючись, вони швидко виснажували ґрунти і, пробувши на одному місці років 50–70, покидали його, переходили на „свіжі“ землі. Цим, власне, і пояснене їх розселення на величезній території від Румунії до України - тут вони зайняли площу у 200 тис. кв. км і залишили по собі більше півтори тисячі поселень.

Так трипільці досягли чималих успіхів завдяки власній праці, розуму та ресурсам дуже багатої країни, яку нині називають Україною. Вони були першими, хто довів: тут можна власноручно збудувати високу цивілізацію та добре життя.

3d-reconstruction-trypillya-setlementsРеконструкції двоповерхового житла (1) та гончарної майстерні (2) трипільської культури за даними археологічних досліджень (3D реконструкція М.М. Відейка, 2000 р.)

Ритуальне спалення помешкань 

Одним із найзагадковіших ритуалів, які побутували у трипільців, було спалення трипільцями своїх поселень. Коли наставав час переселятися на нове місце, то вогонь переносив у інший світ їх будинки, наповнені посудом, запасами харчів та іншим домашнім вжитком разом з культовою атрибутикою. Саме завдяки цьому ритуалу до наших днів і дійшли тисячі трипільських артефактів, залишених тисячоліття тому у житлах перед тим, як вони були віддані вогню! Детальніше про те: як і чому трипільці спалювали свої житла читайте в окремому матеріалі.

Навіщо трипільці спалювали житлаРеконструкція спалення трипільського житлаРеконструкція спалення трипільського житла.

Унікальність трипільського світу

Проіснувавши півтори тисячі років, один із центрів поширення землеробства швидко зійшов з історичної арени, не залишивши по собі жодних свідчень, крім археологічних. Історики досі "ламають собі голову": що такого могло статися? чому масштабна цивілізація зникла, куди? Природний катаклізм? Економічна криза? Чи війна? 

Насправді, трипільці нікуди не зникали. Їх просто відтіснили більш примітивні племена шнурової кераміки, іншими словами - прийшли скотоводи, кочівники, варвари і спустошили регіон. Якась частина трипільців все-таки зосталась в Україні і подалась вище, на північний захід, де ховалась у печерах Тернопільщини і з часом, імовірно, покинула їх та пішла далі або ж розчинилась у місцевому населенні. Та більшість трипільців через деякий час з'являються на історичній арені знову, але вже як творці легендарної Крито-Мікенської (Мінойської) цивілізації.  Їх називали пелазги - лелеги - ті, які покинули Батьківщину, але мріють повернутися.

Отак трипільска спадщина виявилася досить привабливою для нових спільнот, які постали приблизно 2100-2500 р. до н.е. Зокрема ми знаходимо "трипільський почерк" на кераміці Камарес (острів Крит) та Гирла-Маре (цивілізація Дунаю). Це були керамічні посудини і статуетки, ще схожі на трипільські, але які помаленьку втрачали свою автентичність та вбирали нових середземноморських рис. 

Civilizația-Gârla-Mare-9Трипільські біноклі в цивілізації Гирла-Маре (Garla-Mare)

Ще дивовижнішим видається неймовірна схожість Трипільської кераміки з керамікою Яншао (Yang-Shao), яка постає аж у Китаї. Самі китайці неодноразово знаходили мумії білих людей в Таримського басейні. Це свідчить про один безумовний факт - міграційні процеси аріїв-індоєвропейців убік Тибету, Персії (Ірану), Китаю це не вигадка, вони були. Люди долали тисячі кілометрів у пошуках нових земель. Світ був шокований, коли вчені провели експертизу мумій і довели, що їх ДНК родом з Північного Причорномор'я! Ознайомитись з дослідженням можете у статті про імперію кушан

kolyska-indoevropeycivindoeuropeans-migrations-mapМапи з книг Anthony David W. The Horse, the Wheel, and Language: How Bronze-Age Riders from the Eurasian Steppes Shaped the Modern World та McCrum, Robert; Robert MacNeil; William Cran (1986). The Story of English. Вони наглядно ілюструють яку саме територію прийнято вважати колискою індоєвропейців (фактично, територія всієї Київської Русі), а також показують їх цивілізаційні шляхи. 

Не менш цікавими з точки зору пошуку паралелелей з Трипільською - є кераміка культури Моголльон та Хокохан в Латинській Америці (Anasazi-Mogollon, Hohokam) та Бань-Шань культура в Тайланді (Ban-Chiang), занесені в світову спадщину ЮНЕСКО. Впізнати в них трипільський дизайн не важко:

ban-chiang-cultureBan-Chiang

mogollon-hokoham-culturesAnasazi-Mogollon - Hohokam

У нас вже були спроби пояснити цей феномен в статтях "Українська цивілізація в Латинській Америці"  та "Арійські загадки і таємниці інків". Зрештою, ніхто не відкидав гіпотези, що трипільські майстрині були настільки вправними, що заснували свої школи гончарного мистецтва, поширюючи мистецтво розпису кераміки по всьому світу. Це виглядає імовірним, якщо згадати що у кожному трипільському дворі були свої художні майстерні.

Ban Chiang Woman making pots

Ну а на території України у ці часи мальований трипільський посуд ще продовжували виготовляти у кількох ремісничих центрах на Дністрі (Усатівська культура). Ці вироби напевно мали велику цінність, адже знаходять їх, як правило, у найбагатших похованнях, і то в невеликій кількості. Так трипільська культова традиція стала набутком майбутніх цивілізацій та племен, подібно до того, як це сталося з культурною спадщиною інших зниклих цивілізацій Давнього Світу.

Нині можна лише будувати припущення, яким саме чином символіка доби неоліту дожила до наших днів, але ми можемо побачити на писанках та у вишивці прадавні знаки, відомі ще трипільцям: розділений на чотири частини ромб (засіяне поле), берегиня, безконечник, спіраль, сварга тощо. Можна сказати, що трипільцям вдалося досягти своєї мети – завдяки створеному колись, про них згадують і сьогодні, отож, певним чином мети – вічності – досягнуто, хоча, можливо, і не таким чином, як вони сподівалися.

Віра і релігія трипільців

Сурмить Трипілля.  В наш серцевий біль.
Горять Сонця... Коричневіє глина...
І ключиться в зеленоводі піль
зароддя класне - живизни краплина.

Сім тисяч літ...  Отут.  На цій землі,
Творили власний Рай кмітливі люди,
привиділи: воскреснуть із імли,
і вічна слава їм на світі буде.

Палали горна.  Горщики гули
в двотисячному жарі на планеті.
Світились очі майстра з під золи -
трималася культура у секреті.

Святий секрет той рятував їх люд,
усяка зайда блякла в ойкумені,
по чистих таблицях стікав чужинський блуд, -
орнаменти багрянились знаменні.

Ніхто їх поля перейти не міг.
Що - сотні років? - тисячі їх в Небі!
Кладе нам Хронос диво на поріг,
коли трипільцями стаємо при потребі.

До дива - нам лиш руку простягти:
це ж в Майданецькім, тут, у Кукутенах,
столиччя міст - історії свати -
нам вісті шлють по зріднених антенах.

О, гени-гени -- звуки потайні,
правістя мислі, рознарядка тіла,
індеферентні ви для нас? - ба ні! -
Їх нація своїх собі хотіла.

Природа мислячих у нас - з мільйонів літ,
із Білозірр'я ми, мов з неба , - на Землиці.
Трипілля ж - поспіль Зоряний Політ:
задивлені у Небо їхні лиця.

І все те видиво у нас, отут було!
Зайдім в свою комору - збіжжя: гори!
Родилось.  Мерло.  Знов лицем цвіло.
Якраз до нас - до нас! - воно говоре.

Прокреслюють проміння небеса.
З музею горщик переходить в хату.
Яка збагненна у горі краса!
Як думка гріє думку пелехату!

Народ, що був, назовсім не зника --
він в чомусь та вкарбується на суші:
така знайома в пластиці рука!
такі зрідні нам, ще з Трипілля, душі!

Це ж тут!  це ж тут - не десь у Гімалаях,
та - ба! - і не в московських болотах, -
тут - глина й мисль, і Лада преблагая,
і дух Трипілля попелом пропах!

Земля і Небо вивищились в Вись,
в суціллі Світу Новий День світає,
Вода з Вогнем всуміж перелелись - 
жовтаво-голубійний дар Валдаю.

Живе з живим ключиться повсякчас,
у сплеску барв - розводи пурпурові, -
все в тій кераміці ріднить із нами нас,
яріє кров, пряде чуття здорові.

Трипілля з нами всі віки було,
як зілля з горщиком, настояне , цілюще,
як для уфологів присутність НЛО,
як шал комп'ютерний, що в нас все дужче й дужче...

Сурмлять Три Поля...  Движеться Земля...
Стирає орій піт з чола додолу...
Ми біль Трипілля чуєм відтіля -
І хлюскіт вод, і таїну стодолів.
(Володимир Даниленко, Україна, Київ) 

- Культурно-історичний ресурс "Спадщина Предків"

Список використаної літератури:
  1. Віталій Рудь - "Трипільська культура півдня лісостепової зони у межиріччі Південного Бугу та Дністра (етапи BII та CI)" (2018, дисертація)
  2. Віктор Петров - "Походження українського народу" (1947)
  3. Тетяна Пассек - "Трипільська культура" (1941)
  4. Михайло Відейко - "Світ Трипілля: давні хлібороби між Карпатами і Дніпром" (2014)
  5. Михайло Відейко - "Шляхами трипільського світу" (2008)
  6. М.Відейко, Н.Будо - "Трипільська культура. Спогади про Золотий Вік" (2008)
  7. Михайло Відейко - "Трипільська цивілізація" (2008)
  8. Михайло Відейко - "Трипілля в течії віків" (2012)
  9. Михайло Відейко - "Україна: Від Трипілля до Антів" (2008)
  10. Наталія Бурдо - "Антропоморфна теракота трипільської культури" (2001)
  11. Станіслав Губерначук - "Карби трипільської доби в українських географічних назвах та іменах особових" (2008)
  12. Вадим Мицик - "За законами світового ладу" (2007)
  13. Всеволод Маркевич - "Позднетрипольские племена Северной Молдавии" (1981)
  14. Микола Шмаглій - "Великі трипільські поселення і проблема ранніх форм урбанізації" (2001)
  15. Микола Шмаглій - "Трипільські протоміста" (1993)
  16. Валентин Даниленко - "Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы" (1969)
  17. Валентин Даниленко - "Кам'яна Могила" (1986)
  18. Валентин Даниленко - "Космогония первобытного общества" (1997)

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber