В історико-етнографічному, краєзнавчому музеї «Бойківщина» у місті Самбір, Львівської області, відкрили аптеку-музей "Під зіркою". Експозиція розміщена у двох залах. В першій відтворили інтер’єр класичної аптеки XIX-XX ст. Тут є шафи та вітрини з дуба, сосни та ясена, в яких представлені скляні й керамічні ємності – колби, штангласи, у яких раніше зберігали ліки.
У другій залі відтворили інтер’єр кімнати знахарки. Тут розміщені меблі, характерні для сільського дому того часу, ікони, вишивка, керамічний посуд, сушені трави, відвари тощо.
Загалом експозиція нараховує понад 810 унікальних експонатів, які розповідають про медицину того періоду на Самбірщині.
Як заявили представники Львівської ОВА:
«Заклад має притягувати аудиторію, бути своєрідним магнітом для людей різного віку, професії, освіти. Музей має бути креативним та сучасним. Вітаємо відкриття нового відділення – це збереження історичної спадщини Самбора для майбутніх поколінь, і логічне доповнення експозиції музею «Бойківщина».
Як розповідають у музеї, перші згадки про аптеки на Самбірщині датуються серединою XVI ст. Народна медицина Бойківщини має свою історію та специфіку. Бойки дуже відповідально ставилися до збору лікарських рослин, знання та досвід передавали з покоління в покоління.
Справжня «Аптека під Зіркою» розташовувалася у будинку, в центрі Самбора, де мешкав магістр фармації Ян Лепʼянкевич з родиною. Аптека функціонувала і за радянської влади, і в незалежній Україні. У 2020 році аптеку закрили, а старовинні меблі та інвентар передали музею «Бойківщина».
«Сьогодні ми відкрили експозицію в музеї – оновлену аптеку. Аптека «Під зіркою» – саме таку назву вона отримала ще в 1906 році. Колись фармація починалась з народу, люди з покоління в покоління передавали досвід про рослини, про їхні лікувальні властивості. А вже сама аптекарська справа зародилась трохи пізніше. І кожен аптекар намагався прикрасити свою аптеку для того, щоб привабити покупців. Тут ми бачимо старовинні меблі, різні банки під ліки. Створюючи експозицію, ми намагалися показати, як лікувалися бойки, жителі гірських сіл, і як вони відвідували знахарів та травників», – зазначила в.о. директорки Музею «Бойківщина» Ольга Білас.
Експонати аптеки-музею зібрали працівники Музею «Бойківщина», а також студенти Самбірського медичного коледжу.
Історія музею "Бойківщина" тісно пов'язана з товариством "Бойківщина", яке виникло у Самборі наприкінці 1920-х років та було сформоване з представників української інтелігенції, серед яких зокрема:
- педагог, письменник і музеєзнавець Іван Филипчак
- адвокат і громадський діяч Володимир Гуркевич
- лікар, етнограф, археолог і публіцист Володимир Кобільник
- педагог, музеєзнавець і письменник Антін Княжинський
- педагог, публіцист і науковець Михайло Скорик
- інженер, картограф, культурно-громадський діяч Володимир Кордуба.
Перше зібрання відбулося 9 жовтня 1927 року, тоді ж, окрім заснування Товариства, був заснований і музей при ньому. Попри активну культурно-просвітницьку роботу, яку вони проводили в бойківському краю, також започаткували широку науково-видавничу діяльність. З цією метою вчений провід Товариства ″Бойківщина″ заснував періодичне видання ″Літопис Бойківщини″, яке у підзаголовку мало ширше інформаційне розшифрування: ″Записки, присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племени″. За неповних десять років існування (1931—1939) це видання встигло вийти одинадцятьма випусками (12 число ″Літопису″ було підготовлене до друку, але через першу большевицьку окупацію не дійшло до загалу). Окрім цього, Товариство ″Бойківщина″ розпочало серію окремих видань про різні аспекти історії, побуту та фольклорної спадщини бойків.
ГРАФІК РОБОТИ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО МУЗЕЮ «БОЙКІВЩИНА»
ПН-ПТ: 9:00 - 18:00
НД: 11:00 - 17:00.
СБ: вихідний.
Сторінка у Вікіпедії.
Сторінка в Facebook.
© Портал SPADOK.ORG.UA
