Карпати - один із найбільш популярних туристичних напрямків в Україні. В Карпатах цілюща природа, а також багато пам'яток. Усе це відкриває можливості для активного відпочинку, оздоровлення та екотуризму. Гори приваблюють відпочиваючих цілий рік. Для тих хто хоче спланувати свій зимовий відпочинок в Карпатах і не знає куди поїхати, ми підготували ТОП місць, які варто відвідати.
Музей Довбуша в Космачі
Гуцульське село Космач знаходиться в Івано-Франківській області та відоме в Україні та за її межами своєю унікальною різнобарвною вишивкою та різбленням по дереву і металу. Також у цьому селі живе Михайло Дідишин, який заснував перший в своєму роді хату-музей, присвячений карпатському народному меснику, опришку - Олексі Довбушу. Подейкують, блукаючи у горах Михайло Ількович натрапив на зимівник, в якому, як з'ясувалося, вбили того самого карпатського "Робін Гуда" - Довбуша. У 1970-х роках краєзнавець переніс зимівник та реконструював його у себе в Космачі. Він відтворив повністю ауру опришківства та гуцульської культури, а інтер'єр рясно оздобив шедеврами народного мистецтва Карпат. У 1988 році постала власноруч витесана Дідишином кам'яна статуя Олекси Довбуша. Подію відзначили у селі помпезно, з присутністю близько двох тисяч людей. З цього фактично і розпочалася історія музею Довбуша.
Зараз в музеї дуже багато різних архаїчних гуцульських предметів - близько 100 зразків вишивки та 500 інших експонатів гуцульської культури (бартки, кептарі, пістолі, рушниці, череси тощо). Тут побували люди з Франції, Польщі, Чехії, Канади. Музей користується величезною популярністю у цінителів звичаїв та обрядів Карпат.
Адреса музею: с. Космач, Івано-Франківська область, вул. О. Довбуша, буд. 17
Музей гуцульської магії в Верховині
Той, хто цікавиться усім незвичайним та його приваблює містика Карпат, може відвідати музей гуцульської магії, який був відритий влітку 2015 року та з перших днів набув широкої популярності серед гостей і жителів Карпат. Щодня заклад відвідують сотні туристів, які бажають побачити унікальні предмети гуцульських мольфарів. Це місце може стати оригінальним доповненням вашого відпочинку в Верховині або будь-якому іншому куточку гуцульського краю.
Музей цікавий захоплюючою розповіддю екскурсовода-ентузіаста, який демонструє всякого роду експонати з практик карпатських шаманів -мольфарів. Зокрема, тут є предмети, які використовували такі відуни як дід Михайло Нечай та Гой з Шешор. Запам'ятався "магічний" камінь унікального чорного кольору і форми, що виник, за оповіданням, від удару блискавки при сплаві землі і каміння. Є продаж різноманітних гуцульських сувенірів, магнітів, ляльок-мотанок, лікувальних настоянок та інших сувенірів.
Поруч знаходиться ресторан з дуже гарною кухнею, тому відвідини можна сумістити з обідом або вечерею. Вхід в музей - 20 грн.
Адреса музею: вул. Жаб'євський Потік, 33-а, містечко Верховина, Івано-Франківська область. Контактний телефон: +38 (096) 56-75-889; +38 (067) 92-80-794
Гуцульська коляда у Ясінях
Якщо ви хочете відчути на собі усю магію карпатського Різдва, радимо завітати в смт Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області, яке ще називають "гуцульською столицею". Сховалося воно в нетрях Карпат та щороку приймає тисячі людей з усіх куточків. Село оточене високогірними схилами, з яких відкривається фантастичний вигляд на найвищі точки України - гори Говерла та Петрос, а також Драгобрат.
Ясіня - справжній центр туризму і відпочинку, звідси починають стежки чи не найпопулярніші гірські маршрути. Також саме у Ясінях проходять різноманітні фестивалі, наприклад фестиваль бринзи.
Неподалік від центру села, на горбочку знаходиться одна з найстаріших церков Карпат - Струківська церква, яка, подейкують, "бачила" і Олекса Довбуша. Церква є унікальною спадщиною гуцульської дерев'яної архітектури і зацікавить
Та найбільшою родзинкою села є Коляда. Цей зимовий звичай у Ясіні - безперервний. Споконвіку на Гуцульщині вірили, що весна не прийде та доброго врожаю не буде, якщо колядники не заколядують в кожній хаті. Тому, щороку на Різдво опівночі колядники збираються біля Струківської церкви і розпочинають своє святкове шестя по селу - у вишиванках, в костюмах, в сердаках. Музиканти грають, люди колядують, господарі радіють - село оживає. Колядницьких ватаг в селі багато. Кожна в Ясіні має свої вулиці, де переважно й колядує: Київська, Франка, Годір, Боркан. У кожній є трембітар та гармоніст.
Красива природа, високі гори, чисте повітря – це приваблює і спонукає повернутися сюди ще. Доїхати до Ясіня можна Поїздом зі Львова, Івано-Франківська або Києва, автобусом з Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Тернополя, Ужгорода або Мукачевого. Автомобілем - трасою Н-09 зі Львова чи Мукачевого.
Поїздка в Криворівню - село-музей
Криворівня здавна була постійним місцем відпочинку українських поетів та письменників, громадських діячів, митців, художників, різних знаметитостей. Тут відпочивали Леся Українка і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Іван Труш, Володимир Гнатюк та інші. Тут жили і творили чимало геніальних народних майстів, наприклад різбяр Василь Якіб'юк та поетеса Параска Плитка-Горицвіт.
Будинок у якому збиралася вся українська еліта збігся до наших днів і сьогодні у ньому діє музей Івана Франка.
Експозиція музею розташована в 5 кімнатах. У музеї зберігаються меморіальні речі, якими користувався Франко: ліжко, на якому спав письменник, стілець на якому він сидів, столик, за яким працював, сіті для ловлі риби, гуцульська сокирка, подарована господарем хати, годинник який висів у господаря за життя Франка, лавка, на якій сиділи Франкові гості. Привертають увагу такі експонати, як тогочасний міксер, значно більший за сучасний та повністю зроблений з дерева, а також стіл, який був зокрема задіяний у зйомках фільму «Тіні забутих предків». У музеї також є крісло-розкладачка, на якому відпочивав Михайло Коцюбинський. Серед експонатів музею в Криворівні є також гуцульська піч, оздоблена кахлями роботи Олекси Бахматюка 1874 року.
В Криворівні діють ще кілька цікавих музеїв, а при бажанні можна також завітати на Писаний Камінь
Як доїхати?
Добиратися треба через Івано-Франківськ, звідки до села постійно ходять автобуси. Вартість проїзду від Івано-Франківська до Криворівні – 50 гривень. Час – приблизно 2 години.
Купання в чанах у Лумшорах
Лумшори - це невелике село на Закарпатті, Перечинського району, лежить на західних схилах полонини Руна на річці Туричка. Проживає тут 100 мешканціва. Раніше мало хто в Україні знав про це село, але сьогодні воно стає все більш популярним завдяки цілющій природі та лікувальним водам. Село почало розвиватися як курортне після того, як в ньому були виявлені джерела з лікувальною водою. В ній дуже корисно купатися, коли вона нагріта - це сприяє поліпшенню всіх систем в організмі людини. У цій воді міститься велика кількість мінералів, і саме тому вона так високо цінується. У 17 столітті в Лумшорах стали з'являтися перші лікарні. Сюди часто приїжають на Водохрещу.
Купання в чанах - є коронною атракцією та візитівкою села. Величезні чавунні ємності для гарячого купання під відкритим небом, в яких одночасно можуть знаходитися до 10 осіб, що залежить від їх розміру. До води додаються різні закарпатські трави та лісові ягоди. Цікаво, що стародавні кельти, що населяли Закарпаття, наливали мінеральні або джерельні води у викопані ями, обкладені шкірою тварин. Потім вони закидали туди ж розпечені на багатті камені. Таку процедуру використовували для лікування поранень чи хвороб.
Враховуючи віддаленість від цивілізації, дістатися до селища досить складно. Найближча залізнична гілка проходить через Перечин, до якого на електричці можна доїхати з Ужгорода. Потім можна скористатися маршрутним транспортом, в розкладі якого в зимовий час бувають перебої. Найчастіше в Лумшори приїжджають на власному транспорті або екскурсійними автобусами. З Поляни регулярно організовуються екскурсії в чани. Відстань від обласного центру до Лумшор - 50 км, від Поляни - 45 км. У звичайний сезон ціни на великий чан складають 250 грн. в годину. На Новорічні свята ціна зростає до 350 грн. Записатися на чани з сірководневою водою можна по телефону +380991390315.
Буковинська Маланка у Вашківцях
Маланка - пишний святковий маскарад та карнавал, обрядове дійство, яке має давню традицію і сягає язичницьких часів. Особливо збереглася вона на Західній Україні, на Чернівеччині. Інша назва цього свята - «Переберія». Проходить на Старий Новий рік, з 13 на 14 січня. З покоління в покоління передаються навички виготовлення масок і костюмів, особливості святкового дійства. Центральний персонаж свята - Маланка - головна учасниця події. Крім того, за церковним календарем саме на 13 січня припадає свято преподобної Меланії. А саме дійство звуть маланкуванням. Так що ніч на Старий Новий рік буковинці святкують особливо гучно, і це відбувається настільки масово, настільки різномаїто, що гості чи туристи бувають відверто вражені побаченим. Можна сміливо стверджувати, що так, як тут, Маланку не святкують ніде в країні.
Вашківці і Красноїльськ, а віднедавна й Чернівці – саме сюди спеціально приїжджають подивитися на місцеву Маланку. І не тільки з України. Навіть із далекої Японії (що уже рекорд) навідувалися, приміром, у Вашківці зацікавлені такою особливою переберією люди. Так уже склалося, що села Вашківці Вижницького району та Красноїльськ – Сторожинецького стали місцями, де маланкування проходять дуже своєрідно і масштабно. У Вашківцях - українська Маланка, в Красноїльську - румунська. Вони зовсім різні, кожна по-своєму колоритна.
Дійство починається 13 січня близько 20 години. Переодягнені виходять на вулиці міста й у визначеному місці основні учасники дійства збираються на «борінку» - змагання ведмедів. У кожного ведмедя є свій циган - це його власник, який водить його на ланцюгу. Відбувається боротьба «лава на лаву». Першими йдуть ведмеді, потім до них приєднуються інші учасники. Який кут переможе – той в особливій пошані, - додає О. Сірецький. - Також маланкарі ходять від хати до хати, вітають з Маланкою господарів садиб. У цей час усі жартують, танцюють, забавляються, забувши на дві доби про побутові проблеми».
Найбільш автентичною є маланка в селищі Красноїльськ неподалік румунського кордону. Маланка в Красноїльську — справа переважно чоловіча. Головні її персонажі — короновані “царі і цариці” (“regii si reginele”) в румунських народних костюмах, “дід” і “баба” (“baba si mosneagul”), які ховають обличчя за масками, “ведмедь” (“ursul”), “циган”, “лікар” та сама Маланка. Хто в кого переодягається на наступну Маланку, вирішується на зібраннях в день св. Миколая (19 грудня). Лише в Красноїльську на переберії зустрічаються такі крилаті “ведмеді”, вбрані в шати з соломи та з розшитою намистинками національною шапкою (“cusma”, однокорінне з українським словом “кучма”) на голові. Розмах їхніх крил -“лап” — до п’яти метрів! Сотні маланкуючих співають румунську пісню про ведмедя, цигани раз по разу ударяють об землю булавами (в деякі встромлені ножі – так виглядає більш погрозливо) – і ведмеді починають боротися між собою, качаючись по вулиці.
Замок Шенборнів в Карпатах
Чи знали Ви, що на Закарпатті є своє справжнє невеличке королівство? Шенборни - німецька аристократія, яка побудувала маєтки у всій Європі. Не виключенням стало й Закарпаття. Замок знаходиться в невеличкому селі Карпати, за 5 км від селища Чинадієво, в 10 км від Сваляви та 15 км від Мукачево. Палацо-парковий комплекс Шенборнів - в числі найцікавіших пам'яток Закарпатської області. Він зачаровує своєю витонченістю, гармонією архітектурних форм і стилів. До того ж він відмінно зберігся як зовні, так і всередині, причому практично в своєму первісному вигляді.
За кілометр від замку протікає річка Латориця. Первозданна карпатська природа, чисте повітря, велика кількість живності в лісах - ці місця були немов ідеально створені для полювання. Австрійські графи Шенборни любили проводити тут свій час.
Адреса: Закарпатська область, Мукачівський район, cело Карпати. Тел .: +38 (03131) 7-33-07, 7-32-88, 4-99-16 Час роботи: 9: 00-17: 00
Як дістатися: електричкою до станції «Карпати» або на автобусі з Мукачева в напрямку Сваляви.
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
