На Львівщині проживає декілька нащадків так званих галицьких німців. Ще у XVII столітті німецькі колоністи за австрійської влади поселилися на землях Галичини. У 1939 році більшість з них примусово виселили до Німеччини. Однак їхні нащадки проживають дотепер на Львівщині та досліджують історію своїх пращурів.
Журналісти "Суспільного" поспілкувалося про традиції Різдва галицьких німців з їхніми нащадками.
Львів’янка Оксана Романишин походить з німецького роду з села Махлінець. Її пращури, так звані галицькі німці, котрі оселилися на теренах сучасної Львівщини ще у XVII столітті. Жінка розповідає, що лише за часів незалежності України почала досліджувати свій родовід.
"В мене бабця — німкеня, але знаєте, за радянських часів це все було дуже обмежено. І був такий страх вдома, тому що бабця боялася сказати, що вона німкеня. Ось це мій прадід Гуммер. Йоган Гуммер. І добре, що я ще зберегла ті фотографії. А це моя бабця, Марія Гуммер", — каже місцева жителька Оксана Романишин.
Оксана Романишин за фахом викладачка німецької. Згадує, як у дитинстві вчила мову своїх пращурів та яких німецьких традицій дотримується дотепер.
"Все-таки бабця говорила деякі слова німецькі, але що було найцікавіше: з моїм батьком, щоби якісь секрети сказати, вони між собою спілкувалися німецькою мовою. А я тихенько записувала ті слова. Всі святкуємо свята. Ну і завжди – отам у мене є адвент-кранц. То я так запалюю свічки", — каже жінка.
На Галичині було декілька німецьких поселень. Село Підгайчики — одне з них. Перші німецькі поселенці прибули туди у 1784 році, розповідає співзасновниця музейно-культурного простору "На Унтервалю" Христина Бурич.
Христина Бурич показує давні прикраси. Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів
"Тридцять сімей заснували першу колонію, яка називалася Фрайсбург. Але ця назва не прижилася. І через кілька років вона була перейменована на Унтервальден, що означало "Під лісом". Вони жили тут до 1939 року, допоки один з таємних пунктів пакту Молотова-Ріббентропа не мав бути виконаний. І прийшло таке повідомлення, що всі люди німецької національності мають покинути свої домівки негайно і виїхати в розподільчі табори", — каже співзасновниця музейно-культурного простору "На унтервалю" Христина Бурич.
Сьогодні у просторі "На Унтервалю" зібрані експонати, які приносили місцеві жителі. Там зберігаються старі фотографії, меблі, скрині, статуетки, прикраси, які належали німецьким колоністам.
І навіть шпиль з кірхи — єдине, що залишилося від храму, каже Христина Бурич. "На Унтервалю" не лише збирають експонати, а й досліджують німецькі традиції, зокрема різдвяні.
"Кожної неділі перед Різдвом, чотири неділі до Різдва, запалювали по одній свічці, які символізували мир, радість, любов і віру. Ялинка була прикрашена червоними яблуками, горішками, які малювалися у золотистий і жовтий колір. І що було дуже типово — на ялинці завжди мали горіти свічки", — каже Христина Бурич.
Експонати простору "На Унтервалю". Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів
Також Христина розповідає і про кулінарні традиції галицьких німців.
"Однією з провідних традицій, котра зародилася і досі є в німців – це випікання штолена. Штолен – це є класичний німецький кекс, котрий випікається за два-три тижні до Різдва. У них на Святвечір було поїдання страв з м’яса, це могла бути печена качка або печений гусак, шніцель", — каже Христина Бурич.
Штолен — випічка, яку готували на Різдво галицькі німці. Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів
Експонати простору "На Унтервалю". Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів
Також у просторі "На Унтервалю" проводять екскурсії та проводять різноманітні святкування, аби зберігати традиції.
© Портал SPADOK.ORG.UA
