Давньоруські браслети-наручні - це ювелірні двостулкові прикраси для рук давньоруського періоду (IX-XIV ст.), виготовлені зі срібла, декоровані численними візерунками і орнаментами, міфологічними сценами, зображеннями тварин, птахів, героїв. Браслети носилися як чоловіками, так і і жінками. За своїм функціональним призначенням, вони скріпляли рукава одягу та були парадними прикрасами, що мали ритуально-обрядовий характер - одягалися на визначні свята, події, весілля, церемонії.
При виготовленні браслетів використовували різноманітні технічні прийоми обробки металів: лиття, кування, волочіння дроту, паяння і тиснення. Для орнаментації застосовували карбування, гравіювання, чернь, штамп і позолота.
Браслети-наручні знайдені археологами при розкопках у різних куточках України, зокрема на місці княжих міст і поселень. На сьогодні найбільш відомими знахідками є наступні скарби:
- Київські скарби: 1893/1899/1903/1939 рр., Кудрявський 1986 р.
- Чернігівський скарб;
- Хмельницький скарб;
- Молотівський скарб у селі Демидів, Жидачівського району на Львівщині.
Браслети-наручні з Кудрявського скарбу
Скарб виявили 6 серпня 1986 р. у Києві по вулиці Кудрявській, 10, на території літописного Копирового кінця у Києві. Датується XII - перша пол. XIII ст.
Скарб нараховував 76 фрагментів золотих, срібних та бронзових виробів, загорнутих у зотлілу вовняну тканину. Прикраси відзначалися художньою довершеністю та технічною досконалістю. Скарб складався з колту з рясною, золотого намиста, бронзової шийної прикраси, срібних 3-намистинних сережок та браслетів-наручів, які вражають своєю майстерністю.
Браслети-наручні з Київського скарбу 1893 року
Київський скарб 1893 р. знайшли 28 квітня під час земляних робіт на розі вул. Мало-Володимирівської та Стрітенської в керамічній посудині. В серпні 1894 р. скарб надійшов до ІАК, яка передала його до Ермітажу, звідки в 1930 р. він потрапив до Державного російського музею. Скарб складався зі срібного колта з мереживним обрамленням, декорованого гравійованим зображенням лілеї, браслета-обруча із гравійованими зображеннями птахів та грифонів, чотирьох пар тринамистинних скроневих кілець.
Браслет з київського скарбу 1893 р. відносять до шедеврів ювелірного мистецтва: вишукана форма кіотців з плічками, рифлені шарніри, витончені й довершені живописні зображення птахів і грифонів. Голівки птахів повернуті назад, що надає їм динамічності. Вільне тло заповнене рослинними пагонами з кринами. Цікаво використано чернь: срібні грифони на темному тлі, а тіла птахів заштриховані черневими смужками. Вдало застосоване гравірування, що викликає тонку гру світлотіні.
Браслет-наручень з Київського скарбу 1903 року
IЩе однією пам'яткою є срібний браслет зі скарбу, знайденого у 1903 році у Києві на території Михайлівського монастиря (біля огорожі). Техніка: гравірування, позолота, чернь. Вік - XII століття. За композиційним рішенням він одноярусний, кожна стулка розділена трьома арками. На одній стулці під аркою зображена танцюристка у вишитій сорочці з довгими рукавами. В центральній арці — геральдичне розпластаний птах — орел, символ влади, характерний для давньоруського і візантійського мистецтва. Поруч під аркою — гусляр з ковпаком на голові, який перебирає струни.
На другій стулці ліворуч зображено фантастичну істоту — дракона з пташиною головою, праворуч — воїна з мечем і щитом. Посередині в арці також геральдичний орел. Мотиви на обох стулках відповідають темі придворних свят і мають апотропеїчний характер.
Браслет із Київського скарбу 1939 року
Срібний браслет-наруч, виготовлений майстром Княжого Києва, було знайдено 1939 року у складі скарбу під час виконання земляних робіт в Києві на вулиці Стрілецькій. Музей історичних коштовностей України.
Браслет із Хмельницького скарбу
У минулому столітті на одному з городищ ХІІ-ХІІІ століття Хмельниччини виявили скарб прикрас. Сенсацією став широкий браслет-наруч. На відміну від аналогічних виробів його стулки прикрашав не геометричний орнамент, а п'ять гравірованих композицій із зображень людей, звірів та птахів.
Браслети-наручні з Молотівського скарбу
Скарб знайдений у 1896 р. у с Молотів (Жидачівський р-н, Львівська обл.) на новому цвинтарі в невеличкому горщику: один браслет-наручень, чотири спіральних браслети, чотири скроневі кільця та шість перснів. Разом з ними було знайдено 15 срібних прикрас та 65 чеських монет Вацлава II (1278–1305) і Яна I Люксембурга (1310–46).
На двох перснях-печатках вміщені рисунки птахів, довкола яких кирилицею нанесені написи: "ПЕЧАТ ВАНОВА", "ПЕЧАТ СКОЧКОВА", напис на третьому не відчитаний. Монети визначають приблизний час схову скарбу (серед. 14 ст.), а широкий браслет є першим і одним з найкращих виробів галицької школи худож. металообробки княжої доби.
Браслет складається з двох стулок, з’єднаних гофрованими шарнірами. Кожна стулка у формі прямокутної пластини має по краях бордюр з двох паралельних джгутів, виконаних способом тиснення. По бордюру і між арками добре простежується позолота. Кожна половина поділена на три частини накладними припаяними псевдосканними колонками. Деталі і контури рисунку після гравірування заповнені черню, яка щоправда збереглась частково.
На одній стулці у бічних кіотцях зображено птахів у профіль з піднятими крилами. В середній арці є плетінковий орнамент, що символізує “дерево життя”. На другій стулці у бічних арках також зображено птахів, а в середній — чоловічка у гостроверхій шапці та короткому одязі. В одній руці він тримає спис чи жезл, у другій — невідомий предмет.
Використані джерела:
- Генадій Гулько. Скарби та рідкісні монети з теренів Північно-Західної України (2019)
- Т.Д. Іванова. Археологічні знахідки з України – давньоруські прикраси кінця X – початку XIII століть.
- Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси. Москва, 1987.
- Мезенцева Г.Г. Давньоруське місто Родень. Київ, 1968.
- Пекарська Л. Дорогоцінності тайника Десятинної церкви // Церква Богородиці Деся-тинна в Києві. Київ, 1996.М. Стрельник, Ю. Безкоровайна. Давньоруські підвіски-амулети заклинальної магії (Х–ХІІІ ст.):їхнє місце в костюмі та семантика (за матеріалами НМІУ)
- В. М. Петегирич. Молотівський скарб (2010)
© Портал SPADOK.ORG.UA.
