Субота
22 черв., 2024
     

Ukrainian English

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

antyalkogolna-diyalnist-oun-upa-ukraina

Історія антиалкогольного руху в Україні сягає ще першої половини ХІХ ст. Тоді за цю справу серйозно взялася Українська греко-католицька церква, яка масово створювала на території Галичини братства тверезості, яких перед Першою світовою війною налічувалося близько 275.

Ініціативу церкви у 20-х рр. ХХ ст. перейняли українські молодіжні патріотичні та громадські товариства "Відродження", "Просвіта", "Рідна школа", "Пласт", "Сокіл", "Луг".

Серйозним прикладом в антиалкогольній пропаганді та зразком для наслідуванням може стати діяльність Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії, які мали великий вплив на життя українців Галичини і Волині в другій чверті ХХ ст.


 

12 прикмет характеру українського націоналіста

Ідеї які пропагувала ОУН були дуже популярні в молодіжному середовищі на західноукраїнських землях, що сприяло значному піднесенню національної свідомості серед молоді.

Важливу роль в діяльності ОУН відігравав ідеологічний вишкіл серед своїх членів. В основі цього вишколу були також "12 прикмет характеру українського націоналіста".

11 пункт свідчить:

"Український націоналіст хоче бути здоровим. Він хоче, щоб ціле молоде українське покоління було здорове. Україна потребує сильних і здорових тілом і духом синів.

Тому він в міру можливості вправляє та поширює руханку і спорт, не нищить свого здоров'я вживанням отрут, - не п'є і не курить, - ні гулящим життям.

В українського націоналіста Велика Ідея в серці, вогонь революційного духа в грудях, міцні й гнучкі м'язи, сталеві нерви, бистрий соколиний зір і слух та твердий пястук".

12-prykmet-1

12-prykmet-2

12-prykmet-3

Як бачимо з цих слів невживання алкоголю було однією з перших принципових засад для членів ОУН.

У січні 1933 р. Крайову Екзекутиву ОУН очолив Степан Бандера – майбутній провідник ОУН. Його життєва позиція також може послужити гідним прикладом для наслідування для сучасного покоління – в студентські роки він активно займався спортом та вів здоровий спосіб життя:

"До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещатарство [лижний спорт], кошиківка [баскетбол] і перед усім МАНДРІВНИЦТВО. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алкоголю" - згадує Бандера у своїй автобіографії.

Антипонопольна акція ОУН

Одною з найбільш резонансних акцій, яка мала великий вплив на життя українського суспільства і Польщі, була антимонопольна акція. Справа в тому що, алкоголь і тютюн у той час були монополією цієї держави. Право на їхнє виробництво мали виключно державні підприємства. Завдяки такій політиці польський бюджет мав значні надходження від продажу цих продуктів.

Як писав історик Петро Мірчук "При стані загального вживання горілки і тютюну мільйони злотих ішло кожного року з кишень українських селян до скарбниці польської держави".

Щоб підірвати фінансову стабільність Польщі, яка постійно проводила репресивні заходи проти свідомих українців, а також піднести рівень здоров'я свого народу, ОУН на початку 1933 року розпочала цю масштабну акцію.

На доручення Крайової Екзекутиви ОУН протимонопольній акції надано виразно політичного характеру: кожен український патріот повинен був відмовитися від пиття горілки і паління тютюну не лише з уваги на здоров'я, а насамперед тому, щоб купуючи ці продукти, не збагачувати своїми грішми фінанси окупанта.

Така постановка справи змушувала зустрітися з політичними проблемами кожну українську людину, а одночасно завдавала поважного удару польській державі, відбираючи їй мільйони злотих, прибутків за алкогольні напої й тютюнові вироби.

В маси був кинутий клич: 

"Геть з українських сіл і міст горілку і тютюн, бо кожен сотик, виданий на горілку й тютюн, збагачує фонди польських займанців, які вживають їх проти українського народу, на закріплення польського панування на західних землях України".

Для здійснення поставленої мети Крайова Екзекутивна ОУН розробляє ряд заходів, зокрема – пропаганда шкідливості алкоголю шляхом організації курсів, лекцій, бібліотек, з'їздів, віч; видавництво та розповсюдження книг, часописів; створення по містах і селах безалкогольних готелів і ін.

c1bbb78--ntialkogol-na-listivka


На початку 1930 рр. перетворившись у масовий рух товариство "Відродження" поставило своєю головною метою "визволити український народ від впливу алкоголізму та нікотину, вважаючи це визволення конечною підоймою духовного, фізичного й матеріального здвигнення і культурного розвою українського народу".

Звичайно, не всі українці тодішньої Польщі перестали вживати алкоголь, та все ж ця акція привела до того, що мільйони злотих, які раніше витрачалися на горілку, залишалися тепер в кишенях українських селян. Переставши пити, вони проводили вільний час або в колі своєї сім'ї або в читальнях "Просвіти". Тож моральні і матеріальні успіхи цієї акції для українців були очевидні, не кажучи вже про значний політичний вплив.

dce035c--ntitjutjunova-listivka

Петро Медведик у книзі "Село Жабиння на Зборівщині" згадує:

"Алкогольних напитків на весіллі до 1939 року було мало: фабричну горілку пили маленькими келішками (на все весілля брали 2-3 літри горілки), основним напитком було пиво, привезене у бочках і подане до стола у збанках (порівняймо весілля у 1995 році: на 240 гостей було 70 літрів горілки і ще рідко вино, зате не було зовсім пива).На гостинних столах постійно стояли у збанках винні, мало солоджені фруктові води – грушівка, вишнівка, малинівка".

Боротьба з алкоголем у лавах УПА

В ході Другої світової війни українські землі опинилися в зоні німецької окупації. У 1942 р. репресивні дії німецько-нацистської адміністрації, а також діяльність червоних партизан проти українського населення, спричинило спонтанний рух опору українців, що в свою чергу послужило формуванню у жовтні цього року Української Повстанської Армії.

З початком 1943 р. лави УПА швидко поповнювалися новими бійцями. У зв'язку з ростом УПА постало питання дотримання дисципліни в її підрозділах. Командуванням армії для функцій дотримання дисципліни була створена спеціальна структура – Військово-польова жандармерія (ВПЖ), яка створюється у червні 1943 р. в період формування структури УПА.

Також важливою структурою в УПА була Служба безпеки (СБ) ОУН, що виконувала функцію контррозвідки в цій організації.

Важливим моментом у дотриманні дисципліни була заборона вживання алкоголю козаками (стрільцями) та командирами УПА, а також членами спеціальних підрозділів – ВПЖ та СБ.

Про це чітко вказує один з перших документів, який регулює дисциплінарні відносини в УПА - "Наказ в організаційних і дисциплінарних справах", виданий командиром воєнної округи "Заграва", провідником ОУН на Північно-західних українських землях Іваном Литвинчуком – "Дубовим" 15 серпня 1943 р.:

"Вступивши в організацію, ми мусимо зірвати з усіма старими призвичаєннями, які нам шкодили б в роботі. Теперішній член [ОУН] мусить стати на висоті завдань.

Праця і оточення, серед якого живем, не все буває з членів [ОУН] й тому старих революціонерів не раз розтріпує морально і зводить на манівці. Стрічаємо в терені членів [ОУН], які курять, п'ють та інші неморальні поступки роблять. Перед звичайними людьми виступають як апсиненти.

Маси ми мусимо не тільки словом, але і прикладом виховувати, і тому перед усіма ми все мусим бути світилом. При запитті членів [ОУН] нищих щеблів організаційних, чому курять чи п'ють, відповідають: зверхник курить, а мені не можна!

Отже таким поступуванням ми будем тільки деморалізувати підкомандних. Ми мусим бути увільнені від аналогів, які приносять нам шкоду.

НАКАЗУЮ!

Всім керівним складам воєнним, запілля, округи, надрайону, району та нищим організаційним клітинам перестати з дня 15 серпня 1943 року курити та пити. За невиконання наказу будеться потягати всіх до строгої відповідальності…

Після збору сьогорічного урожаю люде стануть гнати самогон та затруюватись алькогольом.

НАКАЗУЮ!

Службі Безпеки зайнятись поборюванням алькоголізму та інших деморалізацій".

154a826--ntialkogol-na-listivka

В свою чергу відповідні накази видавали керівники СБ воєнних округ. Наприклад "Наказ референтам про поділ структури СБ на два відділи та про їх функції", який видав референт СБ ВО "Богун" Микола Козак - "Смок" 10 вересня 1943 р.

За цим наказом СБ стала ділитися на два відділи – розвідчо-інформаційний та – поліційно-виконавчий. Серед 33-х пунктів цього наказу також сказано: "Розвідчо-інформаційний відділ подає інформації про: 30. Пиття самогону і моральний занепад в терені".

Такий контроль працівник СБ повинен був здійснювати не тільки в рядах вояків УПА, але також і серед місцевого населення.

Відповідні обов'язки покладалися на поліційно-виконавчий відділ СБ. Зокрема розроблені спеціальні зразки звітності для працівників СБ військових надрайонів, в яких у двох окремих розділах - "Розглянено справу" та "Покарано" окремими злочинами вказувалося: "За п'янство".

Варто зазначити, що підстави для видання таких наказів були. Так в документах ВО "Богун" в одному із звітів шефа штабу групи від 30.11.1943 р. зазначено:

"Бувають спорадичні випадки похмелення самогоном, ради товариства на кватеруванні і тільки через те, що господар "примусив" - насправді через приклад командирів".

У звіті коменданта запілля цієї ж ВО за 9.11.1943 р. подана подібна інформація:

"Частини УПА в терені пють, коли їм звертається увагу, то вони говорять, що нам не забороняє Еней [Петро Олійник –В.П.], а ви не маєте до нас права. Мабуть, що п'янство є допомічником ворожим розвідникам в терені, і тому ми не дивуймося, що ворог знає докладно про наш рух".

Такі ж негативні явища спостерігалися і в структурах СБ. Про це йде мова у звіті з діяльності референта Служби Безпеки ВО "Заграва" за 3.11.1943 р.:

"В низових організаційних клітинах (станиці, кущі) помітна розхлябаність. Трапляється, що станичні і кущеві … за різні ділові послуги вимагають сала, горілки і т. п. Неоднократно стверджено, що рядове членство по селах п'є горілку".

В "Правилах Польової жандармерії при УПА", виданих командиром групи в УПА-Південь Остапом Качаном – "Саблюком" 16.1.1944 р., є вписані суворі положення, які в основному вже були вказані у вищезгаданому документі курінного "Ясена":

"Пяних і тих, що не відповідно заховуються серед населення, жандармерія має право притримати і відповідно покарати… За надмірне вживання алкоголю карати карою смерти".

Заборонялося гнати самогон також цивільному населенню, за цим відповідно слідкувала СБ, працівники якої мали повноваження карати за непослух наказам представників УПА різними фізичними покараннями.

Особлива увага приділялася вихованню молодого покоління. Юнацтву, як хлопцям так і дівчатам, було "строго заборонено пити алкоголь і курити папероси".

Війна після війни

Після закінчення Другої світової війни не завершилася боротьба на українських землях. УПА продовжувала боротися проти радянського тоталітарного режиму. В червні 1946 р. повстанська армія змушена була перейти на підпільні методи боротьби, основою якої стала політично-пропагандивна діяльність.

Відділи УПА мали бути розчленовані на самостійні підвідділи чисельністю 11-50 осіб. При переході на підпільну тактику боротьби ОУН і УПА фактично з'єднувались в одну організацію – Збройне підпілля ОУН.

З приходом радянської влади в крамниці почали завозити дешеву горілку, в селах створювалися буфети, в результаті чого вживання алкоголю швидко поширювалося серед українських селян західного регіону, охоплюючи поступово й інші верстви населення.

31520fd--ropagandivna-listivka----

Збройне підпілля звертало особливу увагу на цю проблему. У листівках молодь закликали не пити горілку, пояснювали, яку мету переслідує влада, штовхаючи народ до п'янства. Одна з листівок переконувала:

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!".

Висновки

Отже український національно-визвольний рух другої чверті ХХ ст., а особливо ОУН та УПА приділяв значну увагу пропаганді невживання алкоголю як серед власного членства, так і серед широкого загалу українського населення. На початку 1930-х років він мав характер антимонопольної акції з метою підриву доходів тодішнього загарбника – Польської держави. Та в той же час, а також пізніше, основною метою цієї праці було оздоровлення української нації, піднесення її добробуту.

Під час Другої світової війни Українська Повстанська Армія також вживала значних заходів у боротьбі з вживанням алкоголю, як серед власних вояків, так і серед цивільного населення. Та у воєнних умовах ці заходи були значно жорсткішими, доходило й до розстрілу.

У післявоєнний період з переходом УПА у збройне підпілля і злиття її із структурами ОУН пропагандивна робота стала основною в умовах підпільної тактики боротьби. Видавалася велика кількість листівок із закликами до населення не вживати алкоголь. Основним адресантом цих листівок стала українська молодь, на яку збройне підпілля покладало особливі надії в продовженні визвольної боротьби й розбудові майбутньої Української держави.

Величезний досвід у антиалкогольній діяльності ОУН і УПА може бути надзвичайно корисний в сучасних умовах. В першу чергу найбільш практичними залишаються пропагандивні методи, які використовували ці організації.

Автор: історик Володимир Пукач, джерело.

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber