Субота
15 черв., 2024
     

Ukrainian English

Що треба знати про новий календар, затверджений в Україні з 1 вересня 2023 року?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

shcho-treba-znaty-pro-novyi-kalendar-v-ukraini

Юліанський, новоюліанський, григоріанський календарі. Нові і старі стилі. Різдво, Новий рік, Великдень, Покрова. Чому дні свят змістилися на 13 днів? Святкувати по новому чи старому? Ці та інші питання хвилюють допитливих громадян, адже з 1 вересня офіційно УГКЦ і ПЦУ оголосили про перехід на новий календар. Їх рішення закріпили Верховна Рада і Президент України. Фактично, маємо новий державний календар. Чимало-хто ще пробує для себе "синхронно" увійти в цей новий порядок, тому спробуємо розібратися детальніше у всіх ключових питаннях календаря.


Хроніка подій

1-2 лютого 2023 року у селі Брюховичі біля Львова був скликаний Архиєрейський синод (93 сесія) - це міжмитрополичий Синод, членами якого є єпископи УГКЦ, які виконують служіння на території України, а саме: єпархіальні єпископи, екзархи, єпископи Патріаршої курії, єпископи-коад’ютори, єпископи-помічники, апостольські адміністратори, адміністратори єпархій, а також єпископи-емерити. Головою Архиєрейського Синоду є Отець і Глава УГКЦ — Києво-Галицький Верховний Архиєпископ.

Отже, на Львівсько-Брюховицькому Синоді постановили:

...

5. Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації:

А. УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії.

Б. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого.

...

Ці постанови набирають чинності 16 лютого 2023 року Божого
Голова Синоду
Блаженніший Святослав

У свою чергу ПЦУ 27 липня 2023 року в Софії Київській скликала Помісний собор - найвищий керівний орган Православної церкви України, на якому проголосили:

...
1. Затвердити Постанову Архієрейського Собору ПЦУ про календарне питання та остаточно схвалити перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня цього року, зберігаючи за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий (юліанський) календар.,
...

Отже, таким чином обидві основні релігійні спільноти України остаточно ухвалили Календарну реформу і прийняли історичне рішення перейти на НОВИЙ СТИЛЬ та приєднатися до світової церковної практики.

Новий стиль полягає у святкуванні нерухомих свят (які щороку припадають на одну й ту ж дату) за григоріанським календарем, а свята Великоднього циклу, Пасхалії (рухомі дати) залишаються незмінними.

– Це Великопісний і Пасхальний період, починаючи з підготовчих неділь до Великого посту, далі сам Великий піст, Великдень, свято входу Господнього в Єрусалим, Свято Вознесіння господнього, Трійця і після неї оці два тижні Всіх Святих і Всіх Святих землі української. Вони не зміщаються, – уточнив представник ПЦУ.

Такий тип календаря ще називають - Новоюліанським, хоча фактично це "напівгригоріанський" календар. Як сказав Глава УГКЦ в інтерв'ю, перехід на повністю григоріанський календар - це питання часу:

Календарна реформа матиме два етапи. Зараз ми робимо перший крок і переживаємо перший етап. Чому? Бо обрахунок дня, на який припадатиме Пасха того чи того року, пов’язаний із рішеннями Першого Вселенського Собору в Нікеї. У 2025 році ми святкуватимемо його ювілей — 1700 років. Якщо прискіпливо аналізувати дві Пасхалії, які сьогодні має християнський світ: одна, за якою живуть візантійські Церкви, як католицькі, так і православні, — стара, у нашому випадку — актуальна, має плюси та мінуси і потребує реформи; друга, за якою живе Римо-Католицька Церква, — григоріанська — теж недосконала. Готуючись до ювілею Нікейського собору у 2025 році, ведеться праця в діалозі між Римом і Константинополем, Апостольською столицею і Вселенською Патріархією над спільною оновленою Пасхалією, щоб християнам усього світу можна було святкувати Пасху в один день. Тому наші владики вирішили ще тих кілька років зачекати. Бо коли ми перейдемо на григоріанський календар для нерухомих свят, то, залишаючи актуальну Пасхалію, святкуватимемо Пасху разом з усіма Церквами візантійської традиції.

Очевидно, було дуже багато пропозицій: зробімо одним махом все і перейдімо на ту Пасхалію, за якою сьогодні живе Римо-Католицька Церква. Але багато наших владик говорили і про те, що, можливо, нам не треба вносити в наше літургійне життя вдома, в Україні, додаткові труднощі й розподіли. Нам треба так мудро підійти до питання календаря, щоб календар більше не роз’єднував нас, а об’єднував. Спостерігаючи, як живе сьогодні Православна Церква в різних країнах світу, бачимо, що вона зробила цей перший крок реформи, але Пасхалію поки залишили стару. І ми вирішили залишитися з ними. Отож разом працюватимемо, долучаючись до всіх видів праці вселенського християнства для реформи і Пасхалії. Сподіваюся, що це буде спільне рішення недалекого, але все-таки майбутнього.

14 липня 2023 року Верховна Рада внесла зміни до державних свят і прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України», поданий Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний. 28 липня 2023 року Президент підписав цей Закон. У зв’язку з цим українці тепер ОФІЦІЙНО відзначатимуть 3 державних свята за новим стилем:

День Української Державності - 15 липня.
День захисників і захисниць України (Покрова) - 1 жовтня.
Різдво - 25 грудня.

Що таке юліанський календар?

Юліанський календар - це календар, за яким велося літочислення в Римській імперії, запроваджений Юлієм Цезарем у 46 році до н.е. Римський диктатор звернувся до александрійського астронома Созігена, щоб той адаптував римську календарну систему до єгипетського сонячного календаря. Так запровадили першу календарну систему. В ній існувало 12 місяців. Тривалість звичайного року складала 365 днів, а подовженого - 366.

Недоліком юліанського календаря вчені вважають те, що кожні 128 років у ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. Станом на 2023 рік вона складає 13 діб. У ХІХ ст. вона становила 12 діб, а у ХХІІ становитиме 14 діб. До прикладу, Різдво, за Юліанським календарем, у 2101 році відзначатимуть 8 січня.

У 325 році Перший Нікейський Собор затвердив Юліанських календар як основний для всіх.

В Україну юліанський календар прийшов разом з князем Володимиром у 988 році.

До XVI століття в Європі послуговувались в основному юліанським календарем.

Що таке григоріанський календар?

Григоріанський календар - це календар, який був запроваджений у 1582 році на зміну юліанському календарю Римським папою Григорієм XIII. Астрономічно він більш точний і досконалий.

Цікаво, що згідно з нововведенням, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Королівстві Франція, Іспанії, Королівстві Португалія та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) було запроваджено григоріанський календар — 10 днів було вилучено з календаря. У зв'язку з цим у Нідерландах одразу після 21 грудня 1582 року настало 1 січня 1583 року, тобто населення залишилось без Різдва, яке традиційно відзначають 25 грудня.

1583 р. Римський папа Григорій XIII надіслав Константинопольському патріарху Єремії II Траносу листа, в якому пропонував прийняти новий Григоріанський календар і на його підставі нову Пасхалію. У відповідь патріарх Єремія зібрав Помісний Константинопольський собор у 1583 році, 20 листопада, на який запросив патріарха Олександрійського Сильвестра та патріарха Єрусалимського Софронія IV. На ньому грецькі ієрархи підписали документ «Сингіліон» (Σιγγίλιον) в якому не тільки знову засудили католицькі догмати, а й анафемствували всіх тих, хто прийме Григоріанську пасхалію та Григоріанський календар.

На території сучасної України григоріанський календар було запроваджено одразу ж після затвердження Папою Римським, але для католицької церкви. Православна церква продовжувала використовувати старий юліанський календар. І це тривало аж до 2023 року, коли після російського вторгнення 2022 року в Україні розпочали перехід на григоріанський і новоюліанський календарі.

Варто згадати, що в Українській Народній Республіці (УНР) 12 лютого 1918 року у Коростені був ухвалений Закон Малої ради «Про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час». За ним, григоріанський календар офіційно почав діяти з 16 лютого 1918 року - цей день стали вважати 1 березня 1918 року.

Статус григоріанського календаря затверджений міжнародним стандартом якості - ISO 8601.

Чи можна жити по старому календарю?

Ми живемо в демократичній країні, де кожен сам для себе вирішує по якому календарю йому жити і яку віру чи релігію сповідувати.

Але, якщо ми говоримо в контексті Календарної реформи, прийнятої УГКЦ і ПЦУ у 2023 році та підтриманої державою, то людям і громадам, які ще не готові перейти на новий стиль надано перехідний період до 2025 року.

Ось як це коментує Глава УГКЦ:

«Очолюючи цю календарну реформу, ми її нікому не накидаємо, бо знаємо, що в нас є громади з дуже особливими обставинами. Часом є поділені села, люди, громади, які мають певну історію навіть щодо календарних питань».

Таким чином, святкування по старому не є гріхопадінням чи порушенням релігійних традицій, догм, канонів.

Людина, у першу чергу, має сама для себе розібратися у всіх питаннях календаря, пристосуватися до нового ритму (господарський/природний/релігійний) і тільки після цього визначитиcь з переходом.

Ідеологічно, цей перехід - це спроба остаточно відійти від усього московського і стати частиною європейського цивілізаційного виміру, включаючи релігійно-церковний календар.

Свята за новим календарем

  • Різдво — 25 грудня (замість 7 січня);
  • Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня (замість 8 січня);
  • Щедрий вечір (Маланки) — 31 грудня (замість 13 січня);
  • Новий рік - 1 січня (без змін);
  • Василя — 1 січня (замість 14 січня);
  • Водохреща — 6 січня (замість 19 січня);
  • Стрітення — 2 лютого (замість 15 лютого);
  • Благовіщення — 25 березня (замість 7 квітня);
  • Юрія – 23 квітня (замість 6 травня);
  • Івана Хрестителя ("Івана Купала") — 24 червня (замість 7 липня);
  • Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня);
  • Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня);
  • Преображення (Яблучний Спас) — 6 серпня (замість 19 серпня);
  • Успіння Богородиці — 15 серпня (замість 28 серпня);
  • Усікновення – 29 серпня (замість 11 вересня);
  • Різдво Богородиці — 8 вересня (замість 21 вересня);
  • Воздвиження – 14 вересня (замість 27 вересня);
  • Покрови — 1 жовтня (замість 14 жовтня);
  • Михаїла – 8 листопада (замість 21 листопада);
  • Андрія — 30 листопада (замість 13 грудня);
  • Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня).

Посилання на електронні календарі:

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber