Народився в Нікомедії (місто Ізміт, Туреччина) в родині знатного язичника Євсторгія Нікомедійського. При народженні отримав ім'я Пантолеон (Παντολέων), що означає - "лев у всьому". У підлітковому віці, батько віддав Пантелеона в язичницьку школу, а потім доручив знаменитому лікарю Євфросіну для вивчення лікарського мистецтва. Незабаром про талановитого юнака почув римський імператор Максиміан Геркулій (284-305) і побажав бачити його при своєму дворі.
За переказами, Пантолеон одного разу, повертаючись від старця, побачив лежачу дитину, яка померла від укусу змії. Та була ще поруч. Хлопець почав читати над дитиною замовляння. Дитя ожило, а ядовита змія розлетілася на маленькі шматки. Після цього Пантолеон став на шлях цілителя і отримав ім'я Пантелеймон - "всемилостивий".
Через якийсь час відбувається другий випадок. На цей раз до Пантелеймона звернувся сліпець, який остаточно зневірився в лікарях, бо на лікування витратив майже всі свої статки, а користі не отримав ніякої. Нещасний, почувши про юнака-цілителя, став просити його:
«Благаю тебе, помилуй мене, сліпого, що не бачить солодкого світла: всі лікарі, котрі знаходяться в цьому місті, мене лікували, але не принесли ніякої користі».
Бачачи гарячу віру нещасного, Пантелеймон береться його лікувати і успішно зцілює фізичну недугу - настає повне прозріння.
Після смерті батька, Пантелеймон роздає увесь свій спадок бідним і нужденним. Незабаром до імператора Максиміана дійшов донос, що Пантелеймон безоплатно лікує усіх бажаючих, зокрема людей у в'язницях і темницях від ран, використовуючи трави та замовляння. Чутка про милостивого лікаря ширилась по всьому місту. Залишивши інших лікарів, хворі стали звертатися тільки до Пантелеймона. Це не сподобалося конкурентам і вони зробили єхидний наклеп. У висновку, імператор вирішив перевірити Пантелеймона і покликав паралізованого та влаштував змагання. Ніхто з присутніх лічців не зміг зцілити хворого, а Пантелеймон силою молитви знову подарував зцілення. Тоді розлючений імператор наказав катувати Пантелеймона - його звинувачували в чаклунстві і чародійстві, а потім кинули з прив'язаним каменем у море.
Але Пантелеймон якимсь чудом залишився живим. Тоді його піддали різним тортурам і інквізиціям: повісили на дереві й палили свічками, рвали залізними пазурами, колесували, обливали киплячим оловом, намагалися втопити в морі. Дикі звірі, яким він був кинутий на поталу, лизали йому ноги.
Пантелеймон на візантійській керамічній плитці Х ст.
Після всіх катувань Пантелеймона засудили до усічення голови. Його прив'язали до олійного дерева і хотіли відрубати голову, але цілитель знову почав молитися. Меч став м’яким як віск і не наніс рани. Коли Пантелеймону таки відрубали голову, то з рани замість крові потекло молоко, а маслина відразу покрилася плодами. Кинуте в багаття тіло мученика не згоріло і було поховане його послідовниками. Кажуть, голова Пантелеймона досі зберігається в місцевому монастирі на Афоні - культовій горі на півострові Айон-Орос, в області Центральна Македонія, на північно-східному узбережжі Греції, між затоками Айон-Орос (Сінгітікос) та Ієрісос (Акантіос) Егейського моря.
Пантелеймон, зображений із ланцетом у правій руці. Ймовірно, ця плитка утворювала фриз на стіні стародавньої церкви чи вівтарній ширмі.
Пантелеймон зображається в образі безбородого юнака з кучерявим волоссям, в одязі, традиційному для цілителів своєї доби - синьому хітоні із золотими нарукавниками, синій сорочці з золотим оплечем і коричневому плащі, зібраному на грудях. У правій руці - ланцет (скальпель) або хрест. В лівій руці - коробочка для ліків. До Пантелеймона звертаються в молитві люди від різних душевних і тілесних недугів.
Найдавніша ікона Пантелеймона візантійського часу, Синай. XIII ст. 102x72см. Образ висить на південній стіні базиліки монастиря. Це єдиний прижиттєвий образ Пантелеймона.
Прокопій Кесарійський писав про церкви та святині, побудовані Юстиніаном I, й розповідає, що імператор побудував святилище Пантелеона в Нікомідії. Є згадка про Пантелеона в рукописі Martyrologium Hieronymianum. У Британській бібліотеці зберігся рукопис, написаний староанглійською мовою «Життя святого Пантелеона» (Британська бібліотека, MS Коттон Вітеллій D XVII), датований початком XI століття, ймовірно написаний для абата Ельфріка з Ейншема.
В українській народній традиції Пантелеймон вважається покровителем знахарів, баб-повитух, мольфарів, оборонцем від всього злого і лихого, а також вогню. Під час пожежі навколо будови, яка горіла, тричі обносили лик Пантелеймона, щоб пожежа припинилась. Найчастіше це робили тоді, коли вогонь виникав від грому. В цей день знахарі збирали цілющі трави.
В селі Шевченкове Івано-Франківської області зберігся храм Пантелеймона, часів Галицько-Волинського князівства. Представляє галицьку школу архітектури. Пам'ятка архітектури національного значення. Збудована 1194 року волинським князем Романом Мстиславичем. Входить до складу Національного заповідника «Давній Галич».
Читайте також статтю: Медицина Давньої Русі.
© Портал SPADOK.ORG.UA
