На початку листопада 2022-го в інтернет-ЗМІ з'явилася інформація про печерний комплекс з петрогліфами, виявлений у самому серці Києва на Вознесенському узвозі. Археологи були вражені знайденим. За попередніми висновками, печери можуть датуватися періодом Київської Русі, можливо навіть дохристиянського часу. Поки що фахівці готують облікову документацію для надання охоронного статусу печерам, а ми дізнаємося більше про пам'ятку.
Печеру виявив пам'яткоохоронець Дмитро Перов. Його зацікавив закинутий, напівзруйнований будинок за адресою Вознесенський узвіз 25, який приватизували і планують передати під забудову житлового комплексу. Він чув про печеру від своєї прабабусі, яка жила у цьому будинку. Отож, разом з іншими активістами, зокрема Михайлом Погребиським, вони знайшли лаз в печеру, проникли всередину і дослідили її, виявивши рідкісні графіті - анімістичні зображення тварин та проторунічні знаки.
Невдовзі чутка про печеру дійшла до професора археології Тимура Бобровського. Він, налаштований скептично, приїхав на заклик хлопців і оглянув об'єкт. Лізти довелось навкарачки, адже стати у повний зріст там неможливо - печера досить довга, більше 35 метрів, але дно замулене. Те, що побачив - вразило його, він підтвердив історичну цінність печери й зазначив, що це цілий комплекс (з декількох печер), який міг застосовуватися як сховище у випадку облоги міста або інших подій чи потреб. Археолог також наголосив на необхідності продовження досліджень, оскільки поруч розташований комплекс монастирських споруд XIV-XVI ст. У північній частині Вознесенської печери знайшли також кераміку часів Пізньої Русі.
Вознесенський узвіз є однією з найстаріших частин Києва, тому знайдений тут комплекс печер не є чимсь дивним. У Києві чимало печер, які збереглися у ділянках, де не було суцільної забудови. Вознесенська печера – не виключення. Вона була викопана на схилі гори, а стіна садиби у XIX столітті "прикрила" вхід до печери та зберегла її. Вулиця являє собою давній шлях, що сполучає історичні райони міста - Старий Київ та Поділ. Заселення тут розпочалось ще в часи Давньої Русі і активізувалось з XVIII ст. Протягом XIX-XX ст. вулиця вже була забудована переважно малоповерховими будинками.
.png)
Мапа київських гір центральної частини міста на основі плана Києва 10 ст. М. Закревського. Легенда:
◉ - Кудрявець; ◉ - Старокиївське плато; ◉ - Старокиївська гора; ◉ - Андріївська гора; ◉ - Уздихальниця; ◉ - Михайлівська гора; ◉ - Дитинка; ◉ - Волова гора; ◉ - Замкова гора.
Як зазначає Олександр Дядюк, історичну будівлю на Вознесенському узвозі приватизували нібито за підробленими документами. Забудовник чекає лише передачі землі, щоб розпочати будівництво.
Міністерство культури України закликало Київраду не допустити забудови на місці нещодавно виявленої на Воздвиженці системи стародавніх печер. У Мінкульті додали, що вже звертали увагу депутатів на виявлення цієї печери, направивши 24 листопада ще одне звернення.
«Печера має бути взята на облік, досліджена та збережена. Зведення багатоповерхівки майже неминуче зруйнує її. Відповідна документація вже підготовлена та буде ближчим часом офіційно передана Департаменту охорони культурної спадщини КМДА», — заявила заступниця міністра культури Катерина Чуєва.
24 листопада Київська міська рада розглядала питання щодо зміни цільового призначення для ділянки, де знаходяться печери. Питання тимчасово вдалось зняти завдяки резонансу.
"Питання давньоруських печер на Вознесенському узвозі перенесли на наступне засідання. Дякую вам, що підсвітили медійно… Але маємо два тижні, щоб зрозуміти, як печери зберегти. Бо голоси в Київраді за їх знищення можуть і знайтися", — зазначає депутатка Київради Ксенія Семенова.
8 березня Департамент охорони культурної спадщини вніс Вознесенський печерний комплекс на Вознесенському узвозі, 25-27 до Переліку об’єктів культурної спадщини м.Києва за видом археологія (наказ від 08.03.2023 №13).
© Портал SPADOK.ORG.UA
