Четвер
06 жовт., 2022
    

Ukrainian English Polish

Система виховання у давніх слов'ян

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 5

Виховання дітей у слов'ян

В основі системи виховання давніх слов'ян лежала народна педагогіка і древні тисячолітні традиціїякі походять з глибини віків й були започатковані на українській землі ще древніми кіммерійцями, скіфами і сарматами. Ця система була тісно пов'язана з природою та родиною, культом предків, людськими цінностями та релігійними віруваннями. У процесі виховання передавалася уся спадщина - і творча (легенди, міфи, казки, перекази) так і практична - навчання ремеслу, військовому мистецтву, господарництву і так далі.

Традиційно, у цій системі особливу роль виконував старійшина - це міг бути голова сім'ї, найстаріша особа в родині, або голова громади, вождь, волхв, родоначальник.

Слід також зазначити, що влада старшого в родині накладала і серйозні обов'язки:

  • він повинен був захищати своїх близьких від зовнішніх небезпек;
  • піклуватися про їх благополуччя;
  • стежити за виконанням кожним членом сім'ї його зобов'язанностей;
  • відповідав перед родом/громадою за вчинки членів родини.

Дівчатка і хлопчики виховувалися окремо, хоча їм однаково прищеплювалася любов до рідної землі і батьків, любов до праці, шанобливе ставлення до своїх звичаїв і традицій.

На основі історичних та археологічних фактів, нам вдалося визначити певні предметні дисципіни, яким слов'яни приділяли найбільшу увагу і яким, власне, навчали - представників чоловічої статі:

  • військова справа: гарт (обачність, терпеливість, витривалість), тактика і стратегія війни, протистояння військовим набігам, самооборона городищ і поселень;
  • військове мистецтво: рукопашка, холодна зброя, стрільба з лука, кидання ядер/каміння, долання перешкод (триборство);
  • мисливство, рибальство, скотоводство, землеробство;
  • будівництво, господарювання, мореплавство;
  • мистецтво і ремесленецтво.

Представників жіночої статі:

  • вишивання, народні мистецтва і ремесла (витинанка, писанка, художній розпис);
  • господарювання, землеробство, садівництво;
  • виховання дітей, турбота, дбайливе ставлення до чоловіка і родичів (берегиня);

Філософське, педагогічне виховання молоді у той час найповнішою мірою відображене у праці "Повчання" Володимира Мономаха - це своєрідний збірник настанов та порад молодому поколінню.

Особливо хочеться відзначити, що велика увага приділялася патріотизму, любові до рідної землі, бажання її плекати і захищати. Й так само - захищати свою родину та громаду. А світ тоді був неспокійний, тому безпека, злагода, достаток відігравали найбільшу роль.

Власне, діти у слов'ян досить рано ставали повноправними учасниками усіх родинних, побутових, календарно-обрядових, привчалися до роботи. Процес входження у доросле життя завершувався певною посвятою-ритуалом. Вікова межа для таких обрядів - і 7-ий, і 12-й роки життя. Умільці, фахівці у якійсь справі користувалися особливо шаною та повагою. Батькам, зазвичай, хотілося, щоб майбутній зять або невістка володіли хорошими навичками і мали авторитет у суспільстві.

З розвитком феодальних відносин та утворенням Київської держави, почали з'являтися перші школи для дітей. Про це можна прочитати в наступній статті.

 

© Портал SPADOK.ORG.UA

 


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: