П'ятниця
03 груд., 2021
     

Шлях воїна: 10 засад

Рейтинг 4.7 з 5. Голосів: 6

10 засад шляху воїна

Як стати воїном? Гартуй себе, своє тіло і дух, а ще краще - гартуй розум та отримуй мудрість від прожитих днів. Притримуйся цих засад, козаче, якщо хочеш стати справжнім воїном-характерником...

1. Воїн бере відповідальність за свої вчинки і слова

Воїн усі свої вчинки здійснює з ясним розумом, глибокою мудрістю та холодним досвідом. Звичайна людина, надто зайнята клопотами і думками, зазвичай, не бере відповідальності за те, що говорить або робить. Але воїн завжди несе велику відповідальність за усе. Взяти на себе відповідальність за свої рішення - це означає бути готовим померти за них.

2. Воїн цінує кожну хвилину

У воїна занадто мало часу, щоб розсіюватись на пустощі, необдуманість, беззмістовність, нісенітниці. Ми всі прийшли у це життя на деякий час, тому не маємо права на безглузді вчинки. Кожна хвилина найцінніша, тому що може бути останньою. Складно передбачати, що буде завтра.

3. Воїн - незалежний і непідвладний

"Воля або смерть", - казали козаки. Й справді, основною особливістю воїна є його повна свобода, незалежність від будь-яких вчень, нав'язувань, пліток й думок. А один з принципів воїна полягає у тому, щоб нікому і нічому не давати вплинути на себе. Воїн може побачити хоч самого чорта, але жоден нерв, жоден м'яз його не здригнеться. Тому, що контроль воїна - бездоганний. Козак завжди знає своє. Світ звичайних байдужий йому. Не має жодного значення, хто що говорить про нього чи робить. Козак знаходиться у своєму власному середовищі, просторі-бульбашці, захищений Силою Рідної Землі, Богами й Пращурами.

4. Воїн і любов

Звичайна людина занадто стурбована тим, щоб любити когось, і тим, щоб любили її. Вона - жертва своєї вдаваної значущості. Воїн же просто любить, і все. Він любить усіх, хто йому подобається, і все, що йому до душі, незалежно від всього. І ніколи не турбується за те, щоб любили його. Це часто суперечить звичайній логіці людини, яка завше турбується про взаємність й чекає якоїсь винагороди за свою любов. Воїн - не вимагає нічого, він просто дає й освячує любов'ю інших. Воїн, якщо любить, то на все життя. Любов для нього - не матеріальне, а Вище Безмежне Почуття. Блаженні ті, хто хоч раз отримали його Любов.

5. Воїн - самодостатній

У воїна є усе необхідне, що потрібно: сила, розум, відвага, мудрість. Але найбільший скарб для нього - це саме Життя. Можливість слухати і прислухатись, бігати і пересуватись, милуватись красою Природи, зустрічати і проводжати Сонце, заряджатись його променями і напуватись цілющою джерельною водою - ось найвище багатство. Земля обіймає його і наділяє дарами. У воїна є ВСЕ. Він ніколи не почуває себе самотнім і не стоїть з протягнутим капелюхом. Життя воїна - самодостатнє і наповнене сповна. 

6. Воїн діє, а не говорить

Воїн живе діями, а не роздумами чи дзвінкими словами. Допоки інші балакають, воїн робить серйозні вчинки і добрі діла. Він завжди працює наввипередження і з'являється першим на Вершині. В його Картині Світу слова не грають великої ролі, натомість вчинки та дії посідають чільне місце. 

7. Воїн не знає сумнівів і не боїться смерті

Якщо воїн щось вирішив, він йде до кінця, тому що добре знає навіщо. Він діє без сумнівів, обдумувань і жалю. У нього на це немає часу. І якщо  навіть доведеться померти - він помре. Без розчарувань, нарікань, смутку чи жалю. Неухильність, цілеспрямованість, стійкість та спритність, міцність завжди супроводжують його до самої кончини. Він як крейсер рухається до цілі, розбиваючи вщент перешкоди. Хватка воїна - це хватка тигра. І навіть коли зазнає поразки чи невдачі, не робить із цього горя або трагедії, а продовжує діяти зібрано, викристалізувавши негатив у свій досвід.

8. Воїн сприймає власні недоліки як виклик

Ніхто не ідеальний у цьому світі. І навіть воїн має свої недоліки. Питання у тому, хто і як їх сприймає. Для воїна його власні недоліки - це як виклик самому собі. Це гра, суть якої - стати ще кращим, ще сильнішим, ще мудрішим. Будь-який недолік - це насправді каталізатор, який підштовхує до Пізнання та Еволюції. Тому, воїн не сприймає свої недоліки, навіть найстрашніші, як біль, а навпаки - як Бій, як Виклик. Воїн повинен постійно перевершувати себе самого.

9. Воїн не знає поневірянь чи страждань

Які б перешкоди не зазнавав воїн, яку б гостру біль втрати не відчував і які б страшні емоції на обличчях інших не бачив, він завжди перебуває у піднесеному дусі та спокійному настрої, у якому немає місця ні стражданням, ні заздрощам, ні злості, ні поневіряннямм та печалі, які з'їдають людину заживо. Коли ж все-таки воїн був уражений єхидною стрілою, отруєну ядом й почуває постійні втому і безсилля, він приходить до Матері Природи, цілує Святу Землю, яка заспокоює його, контактує з деревами, слухає спів чарівних птахів, які виліковують душу його і нерви. Він вдихає аромат запашних квітів і трав, які роблять воїна знову бадьорим, спритним, сміливим і кмітливим. Він вмивається священною водою і його тіло оживає. Усю ніч він проводить біля вогнища, вдивляючись у жар та спалюючи свій гнів, свою печаль, свою пристрасть, свої спогади і переживання, свої хвороби і болячки. І на ранок, прокидаючись під гуркіт священного грому, встає повністю здоровим, позбувшись яду, який підступно нищив тіло і душу. Ось так лікують Природа і Всесвіт - наші найвищі Боги. Наша Святість.

10. Воїн тримає себе у постійній безпеці

Воїн знаходиться в режимі постійної безпеки, самодисципліни і бойової підготовки, усвідомлюючи що в будь-яку мить може бути нанесений удар, котрий буде останнім. Він повсякчас дотримується інформаційної гігієни і позбувається усього зайвого - зв'язків, людей, спілкування. Стираючи таким чином усі грані, усі відомості про себе, позбуваючись ризиків пастки та створюючи туман невідомості, непередбачуваності, недосяжності, який дарує Свободу. Ніхто не знає і не бачить де він. Ніхто не знає про його наміри і настрої. Ніхто не зможе ані оббрехати, ані спровокувати його. Але воїн бачить все, знає і усе контролює, коли це потрібно. Ворог не зможе застати воїна зненацька. Навпаки. Неначе хижий звір, затаївшись, воїн у будь-яку хвилину може вистрибнути і ліквідувати здобич, яка роками гуляла у його лісі.

 

Автор: Дід Захар, "Настанови онуцям"
- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:



blog comments powered by Disqus