- Не вчіть дітей, того чого ви самі не знаєте. Для правильного виховання дитини необхідно знати його вікові емоційні і психологічні індивідуальні особливості.
- Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - виховати людину для життя серед людей.
- Довіряйте дитині. Пояснюйте їй, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє умінням їх самостійно виправляти.
- Не ігноруйте дитину. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах. Із впевненої дитини виростає відповідальна людина.
- Будьте терплячими. Ваше нетерпіння - ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості в собі.
- Будьте послідовними у своїх вимогах. Пам'ятайте - твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, не поспіхом, а послідовністю.
- Потурбуйтесь про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте дитині відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона сама вчиться розпоряджатись собою.
- Виключіть зі своєї практики вислів: „Роби так, як я сказала(ав)!" Замінюйте цю форму вимоги на іншу: „Зроби тому, що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь" тощо. Дитина має звикати до того, що діяти потрібно не за наказом, а тому, що це правильно, і тому, що саме це необхідно комусь.
- Не варто оцінювати і порівнювати свою дитину з іншими. Звертайте увагу на те, що виходить у дитини краще, а не тільки те, що гірше.
- НІКОЛИ не говоріть, що у вас немає часу. Це означає: „У мене немає часу тебе любити".
ШАНОВНІ БАТЬКИ! САМЕ ВАША ДИТИНА - ВИНЯТКОВА ЛЮДИНА! ПАМ'ЯТАЙТЕ ЦЕ ЗАВЖДИ!
Джерело: Інформація взята з книги Світлани Бєляєвої "Психологічні консультації для батьків і вчителів".
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
