П'ятниця
12 квіт., 2024
     

Ukrainian English

Ступницьке городище — унікальна археологічна пам'ятка X-XII ст. на Львівщині

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 6

stupnytske-gorodyshche-x-xii

Ступницьке городище X-XII ст. розташоване у північно-східній частині с. Ступниця Дрогобицького р-ну Львівської обл. (65 км від Львова), на мисоподібному підвищенні правого берега р. Бистриці-Підбузької (правої притоки Дністра), що здіймається на висоті 20 м над долиною села.

Археологічний комплекс має тричленну структуру і складається з дитинця, посаду та підгороддя. Дитинець знаходиться в урочищі Монастирець, де зараз стоїть церква св.Юрія (1894 р.), овальної форми розміром 170 x 180 м. З північного, західного та південного боків захищений стрімкими схилами, а зі східної сторони - оборонниим валом висотою 4-9 м і шириною підніжжя 15-31 м та ровом глибиною 1 м, віддалю між берегами 2-10 м. Зі сходу до дитинця прилягав посад 350 × 400 м, оточений валом та ровом. Вал зі східного боку Монастирця має розрив з пологими схилами, що свідчить про існування в цьому місці в’їзної брами.

stupnycia-dytynec2

stupnycia-dytynec3

stupnycia-val

Стратиграфія валу, що простежується в місці руйнування північно-західного насипу, свідчить про часті пожежі, які супроводжували існування городища. Тут після 10–15 см шару деревного вугілля зафіксовано потужні страти випаленої до червоного кольору глини, які через кожних 20–30 см перестелені деревним вугіллям. Це також може свідчити про наявність дерев'яних конструкцій. З півдня та сходу до дитинця прилягає відносно рівне плато (ур. Масьова гора), яке з південно-східного боку стрімким схилом спускається до Ялини, правої притоки Бистриці. З північного боку плато завершується кількома доволі крутими уступами, а з південно-східної (напільної) сторони обмежується валом та ровом. Вочевидь, на цій території функціонував посад (“окольний град”) Ступницького городища.

st-gorodyshce2

shema-gorodyshcha-stupnycia2
Схема Ступницького городища. Автор: П.А. Раппопорт.

stupnycia-rekostrukciya

Загальна площа території ~ 20 га. Як відзначають історики, у середньовічну добу тут міг знаходитись значний адміністративний, ремісничий, племінний та військовий осередок. Таким чином, по суті перед нами постає ціле місто, яке ближче до XI ст. занепало, а тому майже не згадується в літописах. Зате серед старожилів збереглася легенда про "високих людей". Городище Ступниця може брати свій початок в епоху перших білохорватських поселень на території Прикарпаття, що пов'язує його з легендарним Стільськом. Пізніше, воно могло виконувати сторожову і митну функції, ймовірно використовувалося як форпост - було частиною розгалуженої, добре організованої оборонної системи Княжої доби (Спас, Кульчиці, Тершів, Урич, Тептюж, Стебник, Митищі, Солонське, Верхнє Синьовидне, Бубнище, Жидачів і т.д.).

oboronna-liniya-karpat-rozhko

Цікавим артефактом Ступницького городища є свинцева печатка-булла діаметром 31 мм і товщиною 3 мм, випадково виявлена у 1895 році і досліджена Михайлом Грушевським. Печатку ймовірно була підвішена до якогось пергаментного документу, який не зберігся. На ній з одного боку зображене чоловіче погруддя у царському одязі - короні з перловими підвісками та скіпетром з хрестом у правій руці і мечем у іншій. Поряд зображена монограма. Зворотна сторона печатки постраждала від сильного удару, на ній є ледь виразний напис грецькою мовою: "Господи поможи рабу твоєму Костянтину VIII (1156-1158)". Приналежність печатки є дискусійною. Різні дослідники пов'язували цю печатку з тмутараканським та чернігівським князем Мстиславом-Костянтином Володимировичем або волинським і смоленським князем, сином Ярослава Мудрого - Ігорем-Костянтином Ярославичем. Михайло Грушевський висував припущення, що це печатка візантійського імператора Костянтина VIII (1025-1028).stupnycia-moneta-1895

З інших пам'яток Ступниці варто виокремити S-подібний зооморфний бронзовий знак - елемент поясного набору X-XIII ст.. Його закінчення оформлені у вигляді кінських голів, один кінець вільний, другий – замкнутий у кільце. Артефакт знайденно на дитинці у 2012 році. Також були виявлені керамічні горщики з хвилеподібним орнаментом та клеймами у вигляді сонячного кола. Серед інших знахідок –  “прикраси з рогу оленя”, 4 персні, 3 скляні намистини, залізні вироби: 2 залізні сокири, кистень, вістря списа, 2 наконечники стріл, 2 шпори,16 ножів, фрагмент кінської вуздечки та інші.

post-1-0-55827900-1460286805 thumb

stupnycia-starozhytnosti

stupnycja2

Ступницьке городище вивчали різні дослідники у різні часи. У 20-30-х рр. ХХ ст. пам'ятку досліджував відомий археолог Володимир Кобільник, який представляв товариство "Бойківщина" і є автором багатьох праць з археології Самбірсько-Дрогобицького Підгір’я. Його знахідки відрображені у публікаціях «Літопису Бойківщина». Більшість з тодішніх знахідок були передані у фонд музею «Дрогобиччина» в 1953 році. У 1962-му П.А. Раппопорт здійснив експедицію по городищам карпатської оборонної лінії, серед яких було і Ступницьке городище. У 1965 році пам'ятку вивчав В. В. Ауліх. У 1974 і 1979 роках пам'ятку обстежили експедиції Інституту суспільних наук АН України і Дрогобицького краєзнавчого музею, у 1987 році - Карпатська архітектурно-археологічна експедиція Інституту суспільних наук АН України, а у 1992 році - спільна експедиція Дрогобицького краєзнавчого музею і Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Франка.

stupnycka-cerkva-rappoport

Щодо походження назви села. За оповідкою, через село проходив соляний шлях і до нього "вступали" купці та різні торгові люди. За іншою версією, назва "Ступниця" може походити від якогось виду заняття, пов’язаного з виплавкою металу - "топити, стопити". Можливо, ковалі "стоплювали" метал. Не виключено, що ця назва пішла від назви річки. У межах Дрогобицького району знаходяться річки Ступнянка та Ступнянка Мала. Витоки розташовані на гірському схилі в лісовому масиві, що на захід від села Нагуєвич. Річка впадає до Бистриці у селі Ступниця. В Польщі існує теж річка Ступниця (Stopnycia). Це дає підставу пов'язувати цю назву з давнім індоєвропейським коренем "St"/Str", який позначає "рух води" та увійшов до багатьох гідронімів: Стрий, Істр, Стривігор, Стужиця і так далі.

В останній чверті XIV ст. Ступниця була осідком одного з представників верхівки Перемишльської землі, волоського “воєводи” Джурджа (Юрія), якому князь Владислав Опольський у 1377 р. надав села Новошичі та Ступниця “in districtu Samboriensi”. У 1414 р. актові джерела згадують його синів – Івана і Климента, у яких король Владислав ІІ Ягайло надав «монастир під назвою Городище». Очевидно йдеться про територію колишнього дитинця, де на той час вже існував чернечий осідок (звідки й назва урочища).

На сьогодні, Ступницьке городище є маловивченим й вимагає нових комплексних досліджень, включаючи археологічні розкопки. Пам'ятка дає величезні перспективи з точки зору історії, археології, розвитку культури і туризму.

Використані джерела:

  1. Я. Погоральський, Р. Миська, В.Ляска. Ступницьке городище у передгір'ї Карпат (2016)
  2. Л.Г. Мацкевий, В.Й. Козак. Старожитності Дрогобицького передгір'я (2010).
  3. М.Ф. Рожко. Архітектура та система оборони Українських Карпат у княжу добу (2016)
  4. М. Грушевський. Печатка з Ступниці під Самбором (1899)
  5. Василь Рудий. Городи і укріплені пункти Перемишльської землі в системі оборони Руської держави (2003)
  6. Др. Кобільник Володимир. Знаки на днах посудин княжої доби зі Ступниці пов. Самбір (1936)
  7. Вікіпедія. Село Ступниця.
  8. Zbruc.eu. Порядки в селі Ступници.
  9. Youtube. Археологи знайшли на Львівщині місто під землею.
  10. Б.Лазорак. Нариси з історії древньої Ступниці.
  11. Історична спадщина села Ступниця – це унікальна можливість для археологів запізнати історію ХІ століття.
  12. Youtube. Локальна Історія. Емілія Береська про формування УПА в селі Ступниця.
  13. На Львівщині в селі Ступниця відкрили меморіальну дошку воїнам УГА
  14. Незнане про Ступницю: наукова конференція, присвячена археологічній пам’ятці національного значення

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber