Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English
♦ Етнографія ♦ Українські Карпати » ♦ Закарпаття

Озеро Синевир

Рейтинг 4.2 з 5. Голосів: 5

Синевир

Озеро Синевир знаходиться на околицях села Синевирська Поляна Закарпатської області. Вважається найбільшим та наймістичнішим озером Українських Карпат. Можливо, тому, що воно дуже глибоке (максимальна глибина 22 метри) та мало вивчене науковцями. Містичності цій водоймі додають розповіді місцевих мешканців, які вважають, що вона зовсім не має дна. Мовляв, тому пірнувши в Синевир, можна винирнути на іншому боці землі. 

Озеро Синевир

Синевир вважається однією з візитних карток Українських Карпат. Озеро визнано водно-болотним угіддям міжнародного значення і внесено до переліку так званих рамсарських угідь. Утворилося в післяльодовиковий період, більше 10 тисяч років тому, внаслідок потужного зсусу, спричиненого землетрусом. На висоті 989 метрів гірські кам'янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. 

Озеро розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області, в гірському масиві Внутрішні Ґорґани та має середню площу 4—5 гектарів, його середня глибина становить 8—10 м, максимальна — 22-24 м Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1—2 метри озера. 

Озеро Синевир з неба

З озера витікає невеликий струмок (басейн р. Тереблі). Вода — слабомінералізована, чиста, прозора.  У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмковаКраєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140—160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий камінь-острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва — Морське Око.

Синевир - око Карпат

Свою назву озеро отримало від давньої карпатської легенди. У далекі часи гори належали багатому графові, і люди працювали на нього: пасли овець і корів, рубали ліс. У графа була красуня дочка Синь. Дівчину звали так тому, що очі її були синіше самого неба. Одного разу граф узяв дочку з собою в гори. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала на поляні квіти. Раптом вона почула звуки сопілки, і побачила, що на лузі сидить хлопець і грає. Це був Вир - пастух. Помітивши дівчину, він перестав грати. Так вони познайомилися. Після цього дівчина стала часто приходить в гори до пастуха. Вони стали часто зустрічатися і полюбили один одного. Але батько дізнався про це і заборонив їм зустрічатися. Але не могли вони більше жити один без одного. І тоді граф наказав убити Вира. Люди графа підібрали момент і скинули на нього камінь зі скелі. Дізнавшись про це, Синь прибігла до того місця, обняла камінь і заплакала. Довго вона плакала, поки на тому місці не утворилося озеро. Вода в озері синя і чиста, як очі Синь, а посередині видно верхівку того каменю. З тих пір озеро називається Синевир. Зараз на березі озера встановлені, вирізані з дерева, фігури Сині і Вира. Сюди приїжджають святкувати весілля з багатьох куточків Карпат. Кажуть, що якщо люди познайомилися і полюбили один одного на озері, то їх чекає міцна любов.

Інша легенда стверджує, що на місці озера було колись велетенське болото Мочар, на його околицях жили богатирі. Та, як воно часто в легендах буває, завадили вони якісь нечистій силі творити зло на українській землі, і за це наслала вона на богатирів страшну хворобу. Доти лютувала хвороба, поки в селищі не лишився один богатир Синевир і його донька Чіли. З всього майна вони мали лише білого бика, тож так і жили: донька поралась на господарстві, а батько ходив на лови. Та одного разу повернувся чоловік з полювання і не застав вдома ні доньки, ні бика, сліди маленьких ніг вели до згиблого болота. Зрозумів тоді богатир, що донька потонула в трясині. З безсилої люті він почав відламувати кам’яні брили і кидати в болото, аж поки не утворився невеликий острівець. Наостанок Синевир вирвав з землі величезний камінь, але раптом із-під нього ударив могутній струмінь води, підхопив Синевира і поніс до болота. Котловина миттю наповнилась водою, богатир зник, залишився лише створений ним кам’яний насип.

Озеро Синевир

Озеро є найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир», який знаходиться в мальовничій місцевості Українських Карпат, був створений 5 січня 1989 р. і став третім серед національних парків України після Карпатського та Шацького.

Не останню роль у започаткуванні національного парку відіграли унікальні ландшафти і біологічне розмаїття. Територія парку належить до Горганського високогір’я в північно-східній частині Міжгірського району Закарпатської області. На півночі і північному сході парк межує по вододільному хребту з лісовими масивами Івано-Франківської області, на заході – з лісами Міжгірського держлісгоспу, південно-східний масив сягає території Тячівського району, а південна та південно-західна частина межує з Хустським районом. Загальна площа НПП “Синевир” складає 40696 га, в тому числі у постійному природокористуванні 32294 га. Національний природний парк “Синевир” створено заради збереження, відтворення і ощадливого використання природних ресурсів, комплексів та об’єктів, які мають особливу наукову та естетичну цінність у межах різних висотних поясів південно-західних макросхилів Горган. Клімат парку обумовлений його географічним положенням та складним гірським рельєфом з діапазоном 1530–1917м.н.р.м.

Фото озера Синевир

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові майданчики в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич), яка знизу опирається на металеву основу. Висота монумента становить 13 метрів.

Легенда про Синь і Вир

 

Український Loch Ness або синевирська черепаха

Тут навіть повітря просякнуте чимось потойбічним. Старожили розповідають різні легенди… Нібито на дні озера живе морське чудовисько. Воно вночі видає страшні звуки, реве. Звичайно, ніхто його ніколи не бачив, але вночі звуки дивні й справді чути. Хоча, кажуть, два роки тому туристам вдалося його сфотографувати - схоже на величезну черепаху. Ще туристи говорять, що поруч з озером змінюються відчуття і почуття.Краєзнавці визнають - біля Синевира в старі часи справді проводили чаклунські ритуали, але з ним пов'язано більше міфів про любов, ніж непояснених історій про дивні явища.

Озеро Синевир в Карпатах

Але дослідники надприродніх явищ справді константують, що в озері живе якась істота. Кілька десятків років тому на Закарпатті пролунала звістка, що в Синевирі втопився один чоловік, водолази тривалий час шукали його тіло, а між людьми ширилася чутка, що в плесі живе чудо-риба, велика, мов корова. 

– Розгледіти добре не вдалося, але незрозуміла істота схожа на черепаху гігантського розміру. На поверхню від неї виходять бульбашки, – ділиться враженнями Артем з Києва. Туристи плили на човні та на на глибині 1 – 1,5 метра від поверхні, за їхніми словами, побачили «незрозумілу істоту». Цікаво, що щось незрозуміле такої ж форми, як величезний панцир черепахи, помічали й інші туристи з плоту, на якому перепливали озеро. Щоправда, «незрозуміла істота» на поверхню не спливала. Цікаво й те, що її бачать саме у тих місцях, де глибина озера найбільша, в основному неподалік острова. Відколи поширилася чутка про синевирське чудовисько, різко зросла чисельність туристів, які прагнуть його побачити.

synevyr-foto-iz-lisu

Як доїхати до озера?

Найкраще доїхати трасою Київ — Львів — Чоп (Е-50/М-06), у селі Нижні Ворота повернути у напрямку смт Воловець, орієнтовно 14 км, проїхати в сторону Міжгір’я приблизно 38 км, проїхавши місто до Колочави 27 км у напрямку озера Синевир.

Місце знаходження:
село Синевирська Поляна, Міжгірський р-н, Закарпатська обл.

GPS:
48°37’0″N 23°41’2″E

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber