завантаження...

Ще раз про трипільські біноклі

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 5

trypilski-binokli-posudyny

Раніше ми вже писали про трипільські біноклі. Хотілося б доповнити матеріал новими здогадками та трохи узагальнити попередні висновки. На жаль, наукових матеріалів, які б повністю пояснили сенс загадкових біноклеподібних посудин не існує. Тому, спробуємо скласти докупи різні факти та виокремити найбільш правдоподібні версії призначення трипільських біноклів. 

Трипільські біноклі - це біноклеподібні посудини у вигляді двох циліндрів  з поставленими на них угорі та внизу конічними чи напівсферичними чашами, з наскрізними отворами або без них. Таку назву для незвичайних посудин понад сто років тому придумав Вікентій Хвойка, і з того часу ніхто не запропонував кращого варіанту. Більшість таких біноклеподібних виробів не має дна, тому щось налити чи покласти в них не вдасться, хоча бувають і посудини без наскрізних отворів. Крім біноклів (подвійних посудин) відомі знахідки „моноклів“ та „триноклів“ . 

На сьогодні, трипільські біноклі зберігаються у фондах Львівського історичного музею: шість з  Тернопільщини (одна з Бучача, дві з Більча Золотого, одна із Заліщик, дві з Голіградів), три  з Івано-Франківщини (дві з Назвиська, одна з Городниці). Чотири посудини виставлені в експозиції Відділу Археології Львівського історичного музею.

Трипільські біноклеподібні посудини

Версії призначення трипільських біноклів

Пояснень, що могли означати трипільські біноклі, яке їх призначення небагато. Наведемо найпопулярніші припущення:

  1. «біноклі» застосовували для обряду «напування землі», тобто через ці посудини поливали землю на багатий врожай.
  2. «бінокль» насправді був ритуальним барабаном — потрібно лиш натягнути на нього шкуру.
  3. ці посудини могли використовувати для спостереження за місяцем.

трипільські біноклі

Обряд "поїння землі"

На нашу думку, перше припущення про те, що трипільські біноклі служили для своєрідного обряду "поїння землі" найбільш вірне, бо має під собою декілька фактів:

  • Трипільці боготворили землю, земля для них була Верховною Богинею, адже вони були землеробами-хліборобами залежними від неї. Тому важливо було здобути максимальний врожай. А для цього подбати, щоб земля була зрошена і задобрити всі земні сили - це відбувалося у вигляді обрядів із спареною посудиною, що не мала дна. Причому на місцях розкопок археологами траплялося знайти не одну, а відразу декілька таких посуд. Схоще, що обряд був груповим. Виглядало все приблизно так: ритуальну посудину з одного боку брала жінка, а з іншого - або чоловік, або теж жінка. Третя особа проливала "космічну, небесну воду" через отвори і таким чином трипільці "напували землю", імітуючи тим самим обряд запліднення. Також, з допомогою трипільських біноклів могли таким чином й засівати землю.  
  • Трипільці були надзвичайно віруючими та не уявляли своє життя без релігійних обрядів, в яких неабияку роль відігравав символізм й нумерологія. Уся їх кераміка просякнута міфологією та архетипами. Трипільські посудини ще більше підкреслюють цей факт. Адже це були не прості посудини, а спарені і строєні, які звичайно щось позначали. 
  • Мало хто торкався символіки самих трипільських біноклеподібних посудин. Що на них було зображено? Зорана земля, хмари і дощі, спіралі, а також - Сонце. Усе це говорить про те, що трипільські біноклі - ритуальний інструмент аграрного культу. 

Символи на трипільських біноклях

Таким чином, налите в біноклі зразу ж витікало і зникало в землі. Біноклі в буквальному розумінні слова були бездонними. 

Обряд поїння землі через біноклі

Мабуть, у цьому і був сенс виготовлення цих посудин, що, на перший погляд, здавалися незрозумілими. Вони були невід’ємною частиною ритуалу викликання дощу. Якщо у величезних чашах з антропоморфною підставкою збирали небесну воду і чаклували над нею, то біноклі могли служити для того, щоб, наливаючи в них священну воду, таким чином поїти землю, імітуючи дощ, насланий з верхнього неба, де знаходились запаси небесної вологи.

Трипільські біноклі

Версія академіка Рибакова

Відомий академік Борис Рибаков, версію "поїння землі" трактував дещо по-своєму.  Він вважав, що «парні» біноклеподібні воронки могли служити для того, щоб, наливаючи в них священну воду, тим самим поїти землю». Проте, на його думку, в уявленні трипільців дощ проливався з грудей Богині-Матері, а верхні чаші «біноклеподібних посудин» служили немов би вмістилищем жіночих персів, а їх отвори призначалися для сосків. Таким чином Рибаков, можливо, натякає на те, що в трипільські біноклі клалися жіночі груди Рожаниць (вагітних жінок, які були сакралізовані в Трипільській культурі) і з них текло молоко, яке протікало через магічні лійки на землю. Що цікаво, розміри трипільських біноклів усюди різні - є і великі, і середні, і крихітні, що наводить на думку начебто вони дійсно призначалися для жіночих грудей. В Мінойській цивілізації (яку заснували, на нашу думку, трипільці) теж панував матріархат, а жіночі груди були справжнім символом - статуї богинь зображувалися з оголеними грудьми, а жінки, щоб бути подібними їй, робили в сукнях спеціальні вирізи:

Мінойська цивілізація і матріархат

Трипільці

Венера Богиня Мати

Трипільський бінокль

Версія від підписників

Ганна Маковійчук, місто Житомир:

Я не історик, а просто людина яка любить історію, культуру і природу рідного краю та намагається долучитися до їх вивчення, осмислення, збереження..   Багато читала про Трипільську культуру та роздумувала про неї роздивляючись фото та експонати в музеях її  археологічних знахідок зі спробами зануритись  у свою глибоку підсвідомість. Ще багато років тому, я зрозуміла, для себе,  для чого могли використовуватися загадкові біноклі. Схожі речі, але дещо постіші, я часто використовую у себе вдома, і коли б у мене були загадкові біноклі, то використовувала б їх саме так. Справа у тому, що я люблю букети із сухих трав і якось, використала  для них вазу без дна,  тоді і зрозуміла, що для них воно зовсім не потрібне. Такими "вазами" користуюся і до сьогодні, використовуючи замість них гарні старі скляні абажури. Ото ж, ще багато років тому, коли вперше використа вазу без дна, я зрозуміл, що загадкові біноклі це культові вази для збіжжя та сухих трав. Традиція освячувати та зберігати у себе збіжжя та сухі травм багаті на ефірні олії, як обереги, збереглася в українців, нащадків Трипільців,  і до тепер. Ото ж Трипільські біноклі вбирали у себе одним кінцем енергію Сонця та космсу, іншим  життєздатність Землі, її води да ґрунту... , а посередині в них стояв результат їх єднання - збіжжя, яке давало людям силу та енергію та зілля, яке мало лікувальні властивості. Це були обереги людей  і їх найкращого насіння, яке надійно зберігалося в храмах, бо давало життя... Насіння на стеблі добре зберігалось і мало гарну схожість, а широкі лійки глиняних біноклів захищало їх від розсипання, падаючи у них та воно потрапляло на суху глину( на який швидше всього біноклі і стояли) і таким чином теж добре зберігалось, бо не спарювалось. Форма біноклів не тільки смволізувала рівновагу між силами землі і неба, яка давала врожай, а значить і життя, а і забезпечувала добру рівновагу предмета, він надійно стояв і не перекидався. Оскільки ці предмети були пов'язані  з культом родючості, то звичайно, що вони були парні, бо саме пара дає життя, або потрійні, як символ триєдиного Бога, який дає життя.
Продовжу роздумувати над біноклями. Я думаю, що ви зі мною погодьтесь у тому, що кожен з них схожий на терези. Тоді вони могли і бути селекційними терезами. В кожну лійку закладали однакову кількість колосків з минулого і нового врожаю, або з різних полів, а тоді бінокль підвішували за верхнє вушко на гладенькій дерев'яній перекладенці.  На тих фото, що я роздивлялася, вушка округлі і цілком для цього придатні. Якщо вушко глечика витримує вагу глечика та рідини, яка у ньому знаходилась, то і бінокль міг витримати свою вагу плюс вагу збіжжя. З такими біноклями та збіжжям у них, могли ходити до храму вражаю, молитися за те що б на наступний рік врожай був кращий, жертвувати храму для колективного поля кращі колоски та отримувати трохи гарного насіння від служителів храму. На довгі подіуми прихожани могли ставити свої біноклі з колосками для показу та освячення, які були свідченням, у порівнянні, покращився чи погіршився врожай. Оскільки для колосків була цінна не тільки їх вага, і якість зерна, то в таких храмах- селекційних центрах були жорна. Колоски молоти і мололи з них муку, яку пробували на смак хранителі храму і можливо прихожани та давали оцінку. Щоб визначити якість муки, не обов'язково  пекти з неї хліб, а достатньо спробувати на смак. Я цим успішно користуюсь вже багато років, коли купую муку на вагу. Мене навчила колись моя мама, а її ще хтось. Щіпка муки у роті повинна мати нейтральний смак та не розпливатися, а утворювати тугенький згусток, лише тоді з неї можна випекти добрий хліб, зварити вареники, або спекти смачні млинці.  Спробуйте і ви зможете легко у цьому переконатися. Оскільки такі храми мали великі розміри, то там могли зберігати зерно у снопах, а потім можливо роздавати прихожанами, продавати чи обмінювати на щось ( це вже питання до спеціалістів які вивчають соціальні устрої), але той хто отримував зерно, міг за допомогою жорен впевнитися у тому, що з гарних на вигляд снопів він потім отримає посівне зерно, яке дасть смачний хліб. 

Регіональне поширення біноклів

Як відомо, «біноклеподібні посудини» картографуються, основним чином, у східній частині ареалу трипільської культури. В західній – широко поширені антропоморфні конусоподібні вироби. Західна частина території з трипільським населенням відрізняється від східної і багатьма іншими рисами матеріальної культури. Найбільш виразно вони виступають у кераміці. Так, наприклад, амфори на заході – редькоподібні, на сході – грушоподібні, на заході більше посудин на антропоморфних підставках, лише на заході відомі кулясті посудини з конічними виступами під вінцями на ніжці, миски з ввігнутими в середину краями, ребристі посудини, біконічні келихи. Особливо вражає відміна в оздобленні посуду західного та східного ареалів. На заході більш витончені канелюри, більше геометрично-кутових мотивів, стрічок з розгалуженими кінцями. Нарешті, на заході багато мальованої кераміки раннього типу, яка дуже рідко трапляється на сході. 

Мапа трипільської культури

Перераховані ознаки та відміни в посуді свідчать про існування двох великих локальних варіантів трипільської культури. Не виключено, що вказані варіанти відрізнялися і за своїми ідеологічними уявленнями. Тоді трипільські «біноклі» на сході могли дійсно служити для «поїння» землі дощем, дарованим з неба Великою Матір’ю, в той час як на заході його могли використовувати в інших цілях. 

Біноклевидні  посудини трипільців

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     старожитності      ритуали      культи      загадки

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути ⬇

Опубліковано 26 серпня 2015, 08.12 Ігор Каганець
2015-08-26-06-58-08Крізь потрісканий асфальт старого світу проростає чистий і здоровий паросток нового життя. Українська земля народжує новий сонячний народ. Його творять...
104354.375
Опубліковано 16 травня 2016, 23.08 admin
2016-05-16-22-02-54Гопак – народний танець інків. Думаєте жартую? Коли я вперше побачив цей танок, сказати що здивувався – це просто нічого не сказати. Далі пішли...
286344
Опубліковано 31 січня 2014, 19.52 Валерій Бебик
2014-01-31-18-15-12Наявність на території України найдавнішого      на планеті релігійно-наукового комплексу Шу-Нун/Кам’яна Могила (ХІІ—ІІІ...
67015
Опубліковано 19 серпня 2015, 09.15 Юрій Канигін
2015-08-19-08-09-16В тибетських, індійських, перських джерелах арій (ар'я, ар'ян, дарій) — одне з основних понять. Якщо звести воєдино, що в них сказано, то матимемо...
159933.75
Опубліковано 20 січня 2014, 03.12 Юрій Денисюк
2014-01-20-01-21-10«Предки арійців жили у Подніпров’ї… Є всі підстави вважати, що «Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. В літописах згадується слово «останці». Це ті, хто...
82115

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
завантаження...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання.

heritage@spadok.org.ua
twitter instagram pinterest skype tumblr 

Допомога проекту: